Ухвала

від 15.01.2013 по справі 33/293-25/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 33/293-25/120 15.01.13

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Підприємства «Інформаційні видання Тендерної палати України»

про стягнення 10 375,00 грн., -

За розглядом скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача(скаржника): не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від Державної виконавчої служби: Лисенко О.В. (представник за довіреністю від 14.01.2013р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд»(надалі -відповідач, боржник) суми в розмірі 10 375,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2008р. у справі №33/293 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2008р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2009р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. та рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2008р. скасовані, справа передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2009р. в справі №33/293-25/120 позовні вимоги задоволено.

На виконання рішення Господарським судом міста Києва від 02.07.2012р. було видано накази від 27.07.2009р.

Позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців Половян К.М. та Лисенко О.В. Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у якій скаржник просить суд відновити строк на оскарження бездіяльності державних виконавців та визнати їх бездіяльність протиправною.

В обґрунтування поданої скарги позивач посилався на те, що в порушення ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавчі провадження з виконання наказів суду в справі №33/293-25/120 знаходились у державного виконавця в період з 24.03.2011р. по 22.08.2012р., тобто понад шість місяців. Також, скаржник зазначив, що державний виконавець не виходив за місцем знаходження відповідача для перевірки його статусу, платоспроможності тощо і під час відкриття виконавчого провадження не вирішив питання про арешт майна боржника.

Ухвалою суду від 11.12.2012р. скарга позивача була призначена до слухання на 15.01.2012р., також в судове засідання був викликаний представник державної виконавчої служби.

В судове засідання позивач(скаржник) та відповідач не з'явились.

Від позивача (скаржника) до суду надійшла заява про можливість розгляду скарги за її відсутності.

У судовому засіданні державним виконавцем Лисенко О.В. було оголошено заперечення на скаргу.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка божника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та скаргу відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»(надалі -ЗУ «Про виконавче провадження») а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копій Постанов про відкриття виконавчого провадження №25334147 та №25334719 від 24.03.2011р., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Половян К.М. з метою примусового виконання рішення суду від 16.07.2009р. було відкрито виконавче провадження по виконанню наказів від 27.07.2009р.

Під час здійснення зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем були вчинені, зокрема, такі дії, як направлення запиту до БТІ у м. Києві, ДАІ м. Києва, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, ГУЗР м. Києва, Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області для встановлення наявності майна боржника (докази чого містяться в матеріалах справи).

Постановами від 22.08.2012р. державним виконавцем було закінчено виконавчі провадження з виконання наказів суду від 27.07.2009р. у зв'язку з ліквідацією відповідача (боржника) на підставі Ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2009р.

Як зазначено позивачем в скарзі постанови державного виконавця від 22.08.2012р. були отримані позивачем лише 20.09.2012р.

Оскаржуючи бездіяльність державних виконавців ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві позивач посилається на порушення вчинені виконавцями за весь період здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки, як встановлено вищезазначеною нормою, строк на оскарження дій або бездіяльності органів Державної виконавчої служби надано стороні в межах десятиденного терміну, то позивач повинен був реагувати на кожну виявлену бездіяльність в межах передбачених строків.

Скаржник в своїй скарзі просить суд поновити строк на оскарження бездіяльності державних виконавців ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві. Однак, зазначену заяву позивачем ніяким чином не обґрунтовано та не доведено, що пропуск строку на оскарження бездіяльності державних виконавців був допущений позивачем з поважних причин чи за виняткових обставин.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»яку доведено до господарських судів інформаційним листом Вищого господарського суду України від 19.03.2004р. №01-8/491 «Про постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»встановлено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивачем не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на оскарження бездіяльності державних виконавців ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві, як обов'язкову умову його відновлення, у суду відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви позивача, а у зв'язку з цим скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в справі №33/293-25/120.

2. Скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №33/293-25/120 залишити без розгляду.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов