РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2011 р. Справа № 2/123/2011/5003
Рівненський апеляційни й господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініц ина Л.М.
судді Гу дак А.А.
Олексю к Г.Є.
при секретарі судового зас ідання Сисоєвій О.О.
розглянувши у відкри тому судовому засіданні а пеляційну скаргу відпові дача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд " від 22.11.2011 р. на рішення г осподарського суду Вінницьк ої області від 09.11.11 р.
у справі № 2/123/2011/5003
за позовом Сільськогос подарського товариства з обм еженою відповідальністю "Хлі бороб", с. Козлівка, Шаргородсь кий район, Вінницька область
до відповідача Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Вінакольд", м. Вінниця
про стягнення 60 359 грн. 46 ко п.
за участю представників сторін: < Текст >
від позивача - ОСОБА_1 - пр едставник, довіреність в спр аві
від відповідача - не з'явивс я
Рішенням господарськог о суду Вінницької області ві д 09.11.2011 р. у справі № 2/123/2011/5003 (суддя Ме льник П.А.) частково задоволен о позов Сільськогосподарськ ого товариства з обмеженою в ідповідальністю "Хлібороб" д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Вінакольд" та стягнуто з відповідача на ко ристь позивача 4101,84 грн. - 3% річни х та 20 693,52 грн. - інфляційних втра т, в решті позову відмовлено. П ри прийнятті рішення суд вих одив з того, що покладаючи на в ідповідача відповідальніст ь за збитки, позивачем повною мірою не враховані положенн я законодавства про відшкоду вання шкоди, а саме - наявність в діях відповідача повного с кладу правопорушення як-то: п ротиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідли вий результат такої поведінк и (збитки); причинний зв'язок м іж протиправною поведінкою т а збитками; вина правопорушн ика. Рішення господарського суду Вінницької області у сп раві №15/87-10 було виконано відпо відачем 27.05.2011 року, а тому відпо відач безпідставно в період з 22.09.2010 року по 23.05.2011 року продовж ував безпідставно користува тися грошовими коштами позив ача, отримуючи від цього приб уток, та завдаючи позивачу зб итків.
Не погоджуючись з даним рі шенням, відповідач - Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Вінакольд" звернулося з апеляційною скаргою від 22.11.2011 р ., в якій просило скасувати ріш ення господарського суду Він ницької області від 09.11.2011 року у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відп овідальністю "Вінакольд" на к ористь Сільськогосподарськ ого товариства з обмеженою в ідповідальністю "Хлібороб" 4101 ,84 грн. - 3% річних та 20 693,52 грн. - інфля ційних втрат, 247,95 грн. - витрат на сплату державного мита, 96,94 грн . - витрат на інформаційно - тех нічне забезпечення судового процесу та прийняти нове ріш ення, яким відмовити в задово ленні позовних вимог СТОВ "Хл ібороб" повністю, посилаючис ь на те, що рішення було ухвале не судом першої інстанції з н еправильним застосуванням н орм матеріального права. У до кументах, що стали підставою твердження наявності між ст оронами договору у спрощений спосіб не вказано дати поста вки ТОВ "Вінакольд" дизельног о палива СТОВ "Хлібороб". 07 липн я 2010 р. СТОВ "Хлібороб" направил о претензію, а не вимогу на адр есу ТОВ "Вінакольд" про поруше ння останнім прав позивача. У відповідача згідно чинного законодавства, станом на 15 лип ня 2010 р. не виникло обов'язку у в игляді поставки товару за ум овами договору у спрощенній формі, так як накладні на відв антаження пального уже були позивачу надані та останній до цього часу міг безперешко дно його отримати на нафтоба зі де воно зберігалось. Відпо відно до договору у спрощени й спосіб у ТОВ "Вінакольд" вини кло зобов'язання перед СТОВ "Х лібороб" у вигляді поставки т овару (дизпалива), а не гр ошове зобов'язання. Тому в дан ому випадку застосування до зазначених правовідносин ст . 625 ЦК України є безпідставним та необгруниованим. Судом пе ршої інстанції було правильн о застосовано норми процесуа льного та матеріального прав а в частині відмови у стягнен ні з ТОВ "Вінакольд" на користь СТОВ "Хлібороб" збитків у розм ірі 35 564.10 грн. Кредитор має довес ти не лише розмір збитків, зав даних порушенням зобов'язанн я, але й сам факт порушення бор жником його обов'язку та прич инний зв'язок між цим порушен ням і шкодою, чого Позивач не з робив, адже, у рішенні Господа рського суду Вінницької обла сті від 14.10.2010 року по справі 15/87-10 (а бзац 4 та 5-й описової частини) т а позовній заяві по вказаній справі (абзац 1-й та 2-й тексту п озовної заяви) зазначено, що Т ОВ "Вінакольд" виписало накла дну №87 від 10.02.2010 року на відванта ження з.нафтобази 17 577 л. дизпал ива та накладну №25 від 24.02.2010 року на відвантаження з нафтобаз и 17 577 л. дизпалива на користь СТ ОВ "Хлібороб", але дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хлібороб", хоч на той час дизельне пальне зберігалось на нафтобазі і позивач по вищ еописаним накладним міг безп ерешкодно його отримати. ТОВ "Вінакольд" вжило всіх залежн их від нього заходів щодо нал ежного виконання зобов'язанн я, а дизельне пальне не було от римане Позивачем саме з вини СТОВ "Хлібороб". ТОВ "Вінаколь д" в зв"язку із незаконим завол одінням належного товариств у дизельного пального уже ст аном на 15.07.2011 року не взмозі бул о повторно вжити заходів по п оставці товару СТОВ "Хліборо б". Вина ТОВ "Вінакольд" за неви конання зобов'язання по пост авці товару СТОВ "Хлібороб" ві дсутня також і через настанн я надзвичайної події (непере борної сили) у вигляді незако нного заволодіння пальним на лежним ТОВ "Вінакольд".
Сільськогосподарське това риство з обмеженою відповіда льністю "Хлібороб" відзиву на апеляційну скаргу суду не по дало.
Представник відповідача (а пелянта) в судове засідання н е з'явився, хоча відповідач на лежним чином був повідомлени й про день, час і місце розгляд у апеляційної скарги, про що с відчить повідомлення про вру чення поштового відправленн я (ухвали суду) (а.с.56).
Оскільки явка представник ів сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася , сторони належним чином були повідомлені про день і час су дового розгляду, клопотань п ро відкладення розгляду апел яційної скарги на початок і д о закінчення судового засіда ння до суду не надходило, коле гія суддів прийшла до виснов ку про можливість розгляду а пеляційної скарги без участі представника відповідача.
Представник Сільськогоспо дарського товариства з обмеж еною відповідальністю "Хлібо роб" в судовому засіданні апе ляційну скаргу заперечила у повному обсязі, вважає рішен ня господарського суду Вінни цької області від 09.11.11р. законн им та обгрунтованим.
Заслухавши пояснення пред ставника позивача; розглянув ши матеріали справи, доводи а пеляційної скарги; перевірив ши правильність застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, апеляційний суд ,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарськ ого суду Вінницької області від 14.10.2010 р. у справі № 15/87-10 частков о задоволено позов Сільськог осподарського товариства з о бмеженою відповідальністю "Х лібороб" до Товариства з обме женою відповідальністю "Віна кольд" та стягнуто з відповід ача на користь позивача 205475,13 гр н. - основного боргу; 759,97 грн. - 3% рі чних; 2465,70 грн. - інфляційних втра т; 2095,50 грн. - витрат на сплату дер жавного мита; 231,63 грн. - витрат на інформаційно - технічне забе зпечення судового процесу (а .с.11-13).
Постановою Рівненського апеляційного господарськог о суду від 05.04.2011 р. рішення госпо дарського суду Вінницької об ласті від 14.10.2010 р. у справі №15/87-10 з алишено без змін, а апеляційн у скаргу Товариства з обмеже ною відповідальністю "Вінако льд" - без задоволення (а.с.14-15).
Рішенням господарськог о суду Вінницької області ві д 14.10.2010 р. у справі № 15/87-10 встановле но, що СТОВ "Хлібороб" 09 лютого 2 010 року сплатило на розрахунко вий рахунок ТОВ "Вінакольд" 1028 25,45 грн. в тому рахунку ПДВ 17137,58 гр н., згідно рахунку-фактури № 09-02 /04 від 09 лютого 2010 року в рахунок оплати дизпалива в свою черг у ТОВ "Вінакольд" виписало нак ладну № 87 від 10 лютого 2010 року на відвантаження 17577 л. дизпалива на користь СТОВ "Хлібороб", ал е дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хліборо б". 23 лютого 2010 року СТОВ "Хліборо б" сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ "Вінакольд" 102649,68 гр н. в тому рахунку ПДВ 17108,28 грн., зг ідно рахунку-фактури № 22-02/06 від 22 лютого 2010 року в рахунок опла ти дизпалива. ТОВ "Вінакольд" в иписало накладну № 25 від 24 люто го 2010 року на відвантаження 17577 л . дизпалива на користь СТОВ "Хл ібороб", але дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хлібороб". Між сторонами спор у договір укладений у спроще ний спосіб, відтак не встанов лений термін виконання зобов 'язання, у зв'язку з чим було ві дмовлено у задоволенні вимог и про стягнення пені. Простро чення виконання зобов'язання почалось зі спливом 7 днів піс ля пред'явлення вимоги, на під ставі чого судом було стягну то з відповідача на користь п озивача 3% річних та інфляційн і втрати нараховані на суму о сновного боргу - 205 475,13 грн. (а.с.11-13).
01.09.2011 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відп овідальністю "Хлібороб" звер нулося до господарського суд у Вінницької області з позов ною заявою до Товариства з об меженою відповідальністю "Ві накольд" про стягнення з відп овідача на користь позивача суми збитків в розмірі 35 564,10 грн ., суми 3% річних в розмірі 4 101,84 грн ., суми інфляційних втрат в роз мірі 20 693,52 грн., мотивуючи свої п озовні вимоги тим, що відпові дач безпідставно протягом 243 д нів (з 22.09.2010 року по 23.05.2011 року) кори стувався грошовими коштам СТ ОВ "Хлібороб" , а тому згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України зобов' язаний сплат ити позивачу 4101,84 грн. - 3% річних, 2 0 693,52 грн. інфляційних втрат та 35 564,10 грн. збитків, які зроблені у правненою стороною (закупівл я пального) (а.с.2-5).
На підтвердження своїх позовних вимог позивач нада в розрахунки, згідно яких 3% рі чних за період з 23.09.2010 р. по 23.05.2011 р. с тановить 4 101,84 грн., сума інфляці йних втрат за вересень - груде нь 2010 р. та січень - травень 2011 р. с кладає 20 693,52 грн. (а.с.9-10) та докази того, що протягом серпня 2010 рок у - жовтня 2010 року СТОВ "Хліборо б" купувало дизельне паливо, я ке не було поставлено Товари ством з обмеженою відповідал ьністю "Вінакольд", у інших пос тачальників, а саме: видатков і накладні № РН-0000679 від 25.08.2010 р. , № В МО-005039 від 04.10.2010 р., № РН-0000945 від 14.10.2010 р. т а виписки з особових рахункі в № 26002149569 від 31.08.2010 р. від 02.09.2010 р, від 14.10 .2010 р., від 04.10.2010 р. (а.с.16-21).
Відповідно до пункту 6 час тини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі ГК Укра їни) кожний суб'єкт господарю вання та споживач має право н а захист своїх прав і законни х інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єкт ів захищаються шляхом відшко дування збитків.
Згідно частин 1, 2 статті 22 Цив ільного кодексу України (дал і ЦК України) особа, якій завда но збитків у результаті пору шення її цивільного права, ма є право на їх відшкодування. З битками є втрати, яких особа з азнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тако ж витрати, які особа зробила а бо мусить зробити для віднов лення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які о соба могла б реально одержат и за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упу щена вигода).
Частинами 1,2 статті 224 ГК Укра їни передбачено, що учасник г осподарських відносин, який порушив господарське зобов'я зання або установлені вимоги щодо здійснення господарськ ої діяльності, повинен відшк одувати завдані цим збитки с уб'єкту, права або законні інт ереси якого порушено. Під зби тками розуміються витрати, з роблені управненою стороною , втрата або пошкодження її ма йна, а також не одержані нею до ходи, які управнена сторона о держала б у разі належного ви конання зобов'язання або дод ержання правил здійснення го сподарської діяльності друг ою стороною.
Відповідно до частини 1 стат ті 225 ГК України до складу збит ків, що підлягають відшкодув анню особою, яка допустила го сподарське правопорушення, в ключаються: вартість втрачен ого, пошкодженого або знищен ого майна, визначена відпові дно до вимог законодавства; д одаткові витрати (штрафні са нкції, сплачені іншим суб'єкт ам, вартість додаткових робі т, додатково витрачених мате ріалів тощо), понесені сторон ою, яка зазнала збитків внасл ідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала зби тків, мала право розраховува ти у разі належного виконанн я зобов'язання другою сторон ою; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, п ередбачених законом.
Згідно частини 1 статті 32 Го сподарського процесуальног о кодексу України (далі ГПК Ук раїни), доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких господарський суд вс тановлює наявність чи відсут ність обставин, на яких ґрунт уються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які ма ють значення для правильного вирішення спору.
Статтями 33, 34 ГПК України пер едбачено, що кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень; докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процессу; господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави; обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватися інши ми засобами доказування.
Відповідно до частини 1 стат ті 43 ГПК України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин справи в їх сукупност і, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведен о належними та допустимими д оказами наявність в діях від повідача повного складу прав опорушення: протиправна пове дінка (дія чи бездіяльність о соби); шкідливий результат та кої поведінки (збитки); причин ний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; не доведено також, що сума 35 564,10 грн. є збитка ми.
Отже, суд першої інстанції п равомірно прийшов до висновк у про відмову в стягненні зби тків в сумі 35 564,10 грн.
Згідно пункту 1 частини 2 ста тті 11 ЦК України підставами ви никнення цивільних прав та о бов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 ГК Україн и передбачено, що господарсь ким визнається зобов'язання , що виникає між суб'єктом го сподарювання та іншим учасни ком (учасниками) відносин у сф ері господарювання з підстав , передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (з обов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господар ського чи управлінсько-госп одарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, с платити гроші, надати інфо рмацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єк т (управнена сторона, у тому ч ислі кредитор) має право вима гати від зобов'язаної сторон и виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 стат ті 193 ГК України суб'єкти госпо дарювання та інші учасники господарських відносин пов инні виконувати господарсь кі зобов'язання належним чин ом відповідно до закону, інши х правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобо в'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів з астосовуються
відповідн і положення Цивільного коде ксу України з урахуванням о собливостей, передбачених ци м Кодексом.
Згідно пункту 3 частини 1 ста тті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникат и з господарського договору та інших угод, передбачених з аконом, а також з угод, не пере дбачених законом, але таких, я кі йому не суперечать.
Частиною 1 статті 598 ЦК Україн и передбачено, що зобов'язанн я припиняється частково або у повному обсязі на підстава х, встановлених договором аб о законом.
Відповідно до статті 599 ЦК Ук раїни господарське зобов'яза ння припиняється виконанням , проведеним належним чином.
Частиною 2 статті 625 ЦК Україн и передбачено, що боржник, яки й прострочив виконання грошо вого зобов'язання, на вимогу к редитора зобов'язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфля ції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.
Виходячи з положень даної н орми ЦК України, наслідки про строчення боржником грошово го зобов'язання у вигляді інф ляційного нарахування на сум у боргу та трьох процентів рі чних виступають способом зах исту майнового права та інте ресу, який полягає у відшкоду ванні матеріальних втрат кре дитора від знецінення грошов их коштів внаслідок інфляцій них процесів та отриманні ко мпенсації (плати) від боржник а за користування утримувани ми ним грошовими коштами, нал ежними до сплати кредиторові .
При цьому зазначена норма н е обмежує права кредитора зв ернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зоб ов'язання не виконується й пі сля вирішення судом питання про стягнення основного борг у.
Чинне законодавство не пов 'язує припинення зобо'вязанн я з постановленням судового рішення чи відкриттям викона вчого провадження з його при мусового виконання, а наявні сть судових актів про стягне ння заборгованості не припин яє грошових зобов'язань борж ника та не виключає його відп овідальності за порушення ст років розрахунків (Постанова Верховного Суду України від 04.07.2011 р.).
Абзацом 1 пункту 2 інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України № 01-8/685 від 20.11. 2008 р. "Про практику застосуванн я у вирішенні спорів деяких н орм чинного законодавства" п ередбачено, що чинне законод авство не заперечує звернен ня кредитора до господарсько го суду з вимогою щодо стягне ння з боржника суми, на яку з аборгованість за грошовим з обов'язанням підвищена в пор ядку індексації, а також проц ентів річних від прострочен ої суми за період після при йняття судом рішення про ст ягнення відповідної заборго ваності.
Згідно рішення господарсь кого суду Вінницької області від 14.10.2010 р. у справі №15/87-10 3% річних та інфляційні втрати було на раховано станом на 20.09.2010 р., а том у нарахування за період з 22.09.2010 р. по 23.05.2011 р. позивачем 3% річних т а інфляційних втрат є правом ірним.
Отже, враховуючи вищевикла дене, суд першої інстанції пр авомірно прийшов до висновку , що позовні вимоги про стягне ння з відповідача 4101,84 - 3% річних , 20 693,52 грн. - інфляційних втрат є д оведеними та такими, що підля гають задоволенню.
На підставі вищевикладено го, доводи апеляційної скарг и колегією суддів до уваги не приймаються.
Рішення суду першої інстан ції прийнято з дотриманням н орм матеріального і процесуа льного права та повним дослі дженням усіх обставин справи .
Апеляційна скарга до задов олення не підлягає.
Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Го сподарського процесуальног о кодексу України, апеляційн ий суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарсько го суду Вінницької області в ід 09.11.2011 р. у справі № 2/123/2011/5003 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Вінакольд" в ід 22.11.2011 р. - без задоволення.
Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк
01-12/18185/11
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2011 |
Оприлюднено | 18.01.2012 |
Номер документу | 20802048 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Сініцина Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні