Рішення

від 06.03.2008 по справі 8/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        06.03.2008                                                                                               Справа №8/224-18/15  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техуніверсал”,  м. Одеса

          до  Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, Полтавська область, м. Миргород

          про стягнення 134568,19 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

          та зустрічна позовна заява Заступника Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, Полтавська область, м. Миргород

          до Товариства з обмеженою відповідальність „Техуніверсал”, м Одеса

          про стягнення 213 565,60грн.

                                                                                          Суддя Паламарчук В.В.

          Представники:

          від позивача (відповідача по зустрічному позову): Ляшенко М.В.

          від відповідача (позивача по зустрічному позову): не з'явився  

          від прокуратури: Харенко В.М.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал”, м. Одеса до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, м. Миргород про стягнення 134568,19 грн. та зустрічна позовна заява Заступника Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів №1”, м. Миргород до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал”, м. Одеса про стягнення 213 565,60грн.

Розглянувши матеріали справи по первісному позову, суд встановив:

30 квітня 2004року між ТОВ „Техуніверсал” та ДП ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів №1” було укладено договір купівлі-продажу №300404.

Відповідно до умов даного договору позивач повинен передати, а відповідач прийняти та оплатити зерно гречки у кількості 805,348тон за ціною 1530,00грн. на загальну суму 1 232 182,44грн.

Відповідач свої зобов'язання  по сплаті зерна гречки за договором купівлі-продажу від 30.04.2004р. №300404 не виконав, що встановлено рішенням господарського суду Полтавської  області від 24.02.2005р. у справі №14/447 згідно якого з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість у сумі 937 788,84грн. –основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р. встановлений рішенням господарського суду Полтавської області від 24.02.2005р. у справі №14/447 та в силу ст. 35 ГПК України не потребує доведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Ч.1 ст. 224 ГК України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установленні вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків включаються, в тому числі додаткові витрати понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Тобто, у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право вимагати від свого контрагента, який не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, відшкодування завданих цим збитків.

          Додаткові витрати Позивача виявились у сплаті відсотків за кредитною лінією по кредитному договору №303/2 укладеного між Позивачем та АБ „Південний” 27.10.2003р. Згідно умов п. 1.4. даного договору за користування кредитними ресурсами позивач сплачує банку 16% річних. Цільове використання кредиту торгово-закупівельна діяльність.

Отриманні за кредитним договором №303/2 від 27.10.2003р. кошти були спрямовані Позивачем на закупку зерна гречки, відповідно до цільового використання кредиту, що перевірено банком,згідно акту №1 від 14.01.2004р. перевірки цільового використання ресурсів по кредитному договору №303/2 від 27.10.2003р.

Зерно гречки було реалізовано Відповідачу згідно договору купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р.  

Відповідач за договором повен був розрахуватись з позивачем, відповідно до умов договору купівлі-продажу, до 31.07.2004р. За рахунок цих коштів, позивач мав намір погасити до 01.08.2004р. заборгованість по кредиту та відсоткам банку та отримати прибуток.

Проте, через неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р., позивач не зміг своєчасно провести розрахунки з банком по оплаті відсотків, за період з 02.08.2004р. по 29.07.2005р. В результаті чого позивач поніс збитки в сумі 134568,19грн. за відсотками нарахованими банком та сплачені позивачем банку. Розмір вказаних збитків підтверджений доказами, що знаходяться  в матеріалах справи.

Відповідач не заперечує проти факту невиконання ним умов договору купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р.

Таким чином суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, оскільки в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р. позивач поніс збитки в розмірі 134 568,19грн., розмір яких підтверджений доказами, доданими до позовної заяви, які виявилися у додаткових витратах, а саме: відсотках, сплачених АБ «Південний».

Розглянувши матеріали подані до зустрічної позовної заяви Заступника Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів №1” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал” встановлено, що предметом зустрічного позову про стягнення з 213 565,60грн. заборгованості за невиконання зобов'язань за договорами на давальницьку переробку зерна №435 від 30.10.2003р. та №15 від 08.01.2004р. за послуги переробки зерна гречки та збереження крупи гречаної.

Акти виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи складені в односторонньому порядку відповідачем, з ТОВ «Техунівесал»вони не погоджувались.

Крім того, вимоги, щодо проведення оплати за збереження крупи гречаної є необґрунтованими, оскільки умовами договорів №435 від 30.10.2003р. та №15 від 08.01.2004р. не передбачено плати за збереження.

Відповідно до приписів статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Тобто, розгляд зустрічного позову повинен на  вирішення вимог первісного позову.

Зустрічний же позов заявлено з підстав порушення відповідачем умов договору №435 від 30.10.2003р. та №15 від 08.01.2004р., первісний же позов ґрунтується на порушенні зобов'язань за договором купівлі-продажу №300404 від 30.04.2004р.

Тобто, зустрічний позов взаємно не пов'язаний з первісним, а отже не має права розглядатися в одному позовному провадженні.

При подання зустрічного позову Заступник Миргородського міжрайонного прокурора зазначив, що позов заявляється в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії „Хліб України”. Проте таке твердження прокурора не ґрунтується на приписах чинного законодавства України. Так, відповідно до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток № 1 до Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики України. Зважаючи на це, Міністерство аграрної політики є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частина 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що «прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах». При поданні зустрічного позову Заступник Миргородського міжрайонного прокурора вказує, що позов заявляється інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії «Хліб України», дочірнім підприємством якої є  ДП ДАК «Хліб України»«Миргородський комбінат хлібопродуктів №1».

Проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки ДП ДАК “Хліб України” “Миргородський комбінат хлібопродуктів №1” є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Отже, Заступник Миргородського міжрайонного прокурора пред'явлено зустрічну позовну заяву не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до п.1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України у справі №1-1/9 від 08.04.1999р. встановлено, що «прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності».

Пункт 2 резолютивної частини вказаного рішення визначає, що органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Крім того, як зазначає відповідач за зустрічним позовом ніяких розпоряджень щодо переробки зерна гречки в крупу гречану він не надавав. Відповідних підтверджень про надання таких розпоряджень матеріали справи не містять.

          Всі надані Заступником Миргородського міжрайонного прокурора акти  складені в односторонньому порядку, з ТОВ “Техуніверсал” не погоджувались, не передавались на підпис, а рахунки про сплату послуг не надсилались, про існування переробки, складання актів та рахунків ТОВ “Техуніверсал” дізнався тільки при отриманні зустрічної позовної заяви.

Крім того, вимоги щодо проведення оплати за збереження крупи гречаної є необґрунтованими, оскільки умовами договорів №435 від 30.10.2003р. та №15 від 08.01.2004р. не передбачено плати за збереження. В зустрічній позовній заяві також не встановлено дати виникнення зобов'язань.

В Акті контрольно-ревізійного відділу в місті Миргороді та Миргородському районі не досліджувалось умови договорів на давальницьку переробку зерна від 30.10.03 № 435 та від 08.01.04 №15, не надавалось обґрунтованої оцінки змісту цих договорів, не з'ясовувалось виконання їх умов, строків виконання зобов'язань ТОВ “Техуніверсал” перед позивачем за зустрічним позовом щодо сплати вартості наданих послуг. Даний акт відображає лише вмотивувальну думку фахівців з приводу обставин. Проте, самі обставини потребують документального підтвердження, які відповідачем по первісному позову не надані.     

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява Заступника Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів №1” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал” 213 565,60грн. не підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал” (65045, м.Одеса, вул. Троїцька, 50, код ЄДРПОУ 31756124)  до дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1” (37604, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, код ЄДРПОУ 00952172).

2. Стягнути з дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1” (37604, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, р/р26004000709001, МФО 331661 в Миргородському ТВБВАТ “Індекс-Банк”, код ЄДРПОУ 00952172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал” (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 50, р/р 26006315672 в АБ “Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31756124) збитки у розмірі 134568,19 грн.,  1345,68 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у задоволенні  зустрічного позову заступника Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1” до товариства з обмеженою відповідальністю „Техуніверсал” про стягнення 213565,60 грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя                                                   В.В. Паламарчук