Рішення

від 10.09.2008 по справі 20/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/38

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.09.08 р.                                                                                                    Справа № 20/38                               

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні колегією суддів

Головуючий суддя      Донець О.Є.

Суддя                             Мєзєнцев Є.І.

Суддя                             Склярук О.І.

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь          хімекс

до відповідача-1: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-3: Моторного (транспортного) страхового бюро, м.Київ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Вашурін В.В., м.Донецьк

про стягнення 4519,25 грн.

За участю представників:

від позивача: Зінов”єв М.П. – дов.

від відповідача-1: Кейда О.С. – дов.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: Небилиця В.М. – дов.

третя особа: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь, із позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична  компанія”, м.Донецьк, та Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія”, м.Дніпропетровськ, про стягнення 4519,25  грн. - суми шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю транспортних засобів (ТЗ) сторін.

При цьому позивач просить суд стягнути з  Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” суму франшизи в розмірі 510,00 грн.; стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія” в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна внаслідок ДТП, 4009,25 грн.

Ухвалою суду від 03.04.08 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 залучено водія Вашуріна В.В.

Ухвалою суду від 25.04.08 р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Моторне (транспортне) страхове бюро, м.Київ.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт заподіяння відповідачем-1 матеріальної шкоди транспортному засобу, що належав позивачеві на момент ДТП на праві оренди, а на момент звернення до суду із даним позовом – на праві власності, на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи, на приписи чинного законодавства України.

Відповідач-1, відповідач-3 та третя особа позовних вимог не визнали, посилаючись на їх необґрунтованість.

Відповідач-2 до судового засідання свого представника не направив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, незважаючи на те, що про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином за адресами, зазначеними у полісі, наданими відповідачем-1, відповідачем-3, а також Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

           Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

13 липня 2005 р. приблизно о 7-30 год. на автошляху Київ – Луганськ – Ізваріне у районі п.Піски трапилось зіткнення вантажного автомобіля КРАЗ 6510, державний номер 38230 ЕВ, який належить Державному підприємству “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, яким керував робітник Вашурін В.В. з автомобілем ГАЗ 3307, державний номер 10921 ЕА, який на момент ДТП знаходився в користуванні Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський Металургійний комбінат ім.Ілліча” на підставі договору суборенди № 3969 від 18.04.05 р., під керуванням робітника комбінату Лисова І.І. На теперішній час Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” є власником даного транспортного засобу.

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.05 р. у даному ДТП встановлена вина водія відповідача-1 Вашуріна В.В.

Внаслідок винних дій робітника Вашуріна В.В. автомобіль ГАЗ 3307, державний номер 10921 ЕА, отримав механічні пошкодження. Згідно із висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 3803/26 від 10.10.05 р. вартість відбудовного ремонту автомобіля ГАЗ 3307 державний номер 109-21 ЕА, складає 3865,25 грн.

Крім того, Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” понесло витрати, які пов'язані з оплатою послуг з оцінки вартості матеріальної шкоди, яка спричинена власнику ДТП в сумі 654,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 62401 від 07.09.05 р. та квитанцією від 10.10.05 р. № 3803/26, яка видана Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Таким чином, внаслідок даного ДТП Відкритому акціонерному товариству “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” заподіяна матеріальна шкода у розмірі 4519,25 грн.

За даних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому просив суд стягнути з  Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” суму франшизи в розмірі 510,00 грн.; стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія” в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна внаслідок ДТП, 4009,25 грн.

Під час розгляду справи до участі у її розгляді судом залучено третю особу - водія Вашуріна В.В. та іншого відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро, м.Київ.

Відповідачі та третя особа проти задоволення позову заперечили, посилаючись на його необґрунтованість.

        Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1187 зазначеного кодексу, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1172 зазначеного кодексу встановлено, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків..  

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Факт, розмір заподіяної шкоди, протиправність та вина безпосереднього причинитиля шкоди – водія відповідача-1 Вашуріна В.В., причинний зв'язок між його діями та заподіяною шкодою підтверджено матеріалами справи, наданими учасниками судового процесу, а також матеріалами кримінальної справи з обвинувачення громадянина Вашуріна В.В. у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 Кримінального кодексу України, яка на вимогу суду надана Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області.

Проти факту та розміру шкоди відповідачі та третя особа не заперечили.

Згідно із ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.         Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Відповідно до ст.35 зазначеного закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно із ст.36 цього закону, після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.37 вищезазначеного закону, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Разом з тим, в силу статей 55, 124 Конституції України ніхто не може бути обмежений у праві на звернення за захистом порушеного права до суду, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до договору № с/1175-037/04 від 14.09.04 р. із додатками, полісу № Б/5588527, ДП “Донецьквугілля”, правонаступником якого є відповідач-1, застрахувало у відповідача-2 свою цивільну відповідальність як власника транспортних засобів, у тому числі й автомобіля, за участю якого відбулася ДТП 13.07.05 р.

Як вбачається з листа № 648 від 23.12.05 р., відповідач-2 відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що автомобіль ГАЗ 3307, державний номер 10921 ЕА, належить СТОВ “Авдіївський”.

Разом з тим, зазначений ТЗ на час ДТП знаходився у позивача на правах оренди, а з 19.04.06 р. є власністю позивача, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

За змістом ст.ст.395, 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право й на захист цього права.

Отже, відповідач-2 без належних підстав відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо нього слід задовольнити.

Згідно із ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

За даних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо відповідача-1, у зв'язку з чим позов щодо нього слід задовольнити.

У задоволенні позовних вимог щодо відповідача-3 слід відмовити за відсутністю підстав.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.395, 396, 1166, 1172, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 35, 36, 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, суд                                           

                                                 В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський Металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь, до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, та до Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія”, м.Дніпропетровськ, - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (83060, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 141; поточний рахунок 26004302611827 у філії “Куйбишевське відділення ПІБ”, м.Донецьк, МФО 334408, ЄДРПОУ 33371833) на користь Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Шевченко, 1; поточний рахунок 26002301510044 у філії “Іллічівське головне відділення ПІБ м.Маріуполь”, пр.Ілліча, 136, МФО 334442, ЄДРПОУ 00191129) 510,00 грн. – суму франшизи.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Цессія” (01034,, м.Київ, вул.Ярославів Вал, буд.21-П; код ЄДРПОУ 20275845) на користь Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Шевченко, 1; поточний рахунок 26002301510044 у філії “Іллічівське головне відділення ПІБ м.Маріуполь”, пр.Ілліча, 136, МФО 334442, ЄДРПОУ 00191129) 4009,25 грн. – суму відшкодування матеріальної шкоди, 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову щодо Моторного (транспортного) страхового бюро, м.Київ, - відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

                        Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10.09.08 р.                                                           

                                                            Повний текст рішення підписано 12.09.08 р.

               Суддя                                                                                                                                           

Суддя                                                         Мєзєнцев Є.І.

Суддя                                                                                                                          Склярук О.І.

Надруковано 6 прим.:

1 – позивачу,

3 – відповідачам,  

1 - у справу

1 – третій особі