Рішення

від 29.05.2008 по справі 5/113-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/113-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" травня 2008 р.                                                                                          Справа № 5/113-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Епос”,                         м. Київ

до Малого приватного підприємства “ДСГ”,  м. Біла Церква

про стягнення  34549,80 грн.

за участю представників:

позивача:Черпак І. Є. –дов. від 14.12.2007 р. № 1959/01

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Епос” (далі –Позивач) до Малого приватного підприємства “ДСГ” (далі –Відповідач) про стягнення 34549,80 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення нереалізованого товару чи сплати його вартості.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 24.03.2008р. та від 17.04.2008р.  в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір комерційного представництва № 146 від 25.04.2006р. (далі –договір), відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач зобов'язався представляти інтереси позивача на території м. Біла Церква шляхом реалізації від імені позивача та за власний рахунок продукції, що поставляється йому позивачем (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору відповідач зобов'язався вчасно та належно виконувати всі дані йому позивачем доручення, здійснювати за власний рахунок заходи знаходження нових та збільшення кількості існуючих покупців позивачу, рекламувати за власний рахунок товар, що поставлятиметься йому позивачем для реалізації, реалізувати товар, що поставляється йому товариством, на умовах вказаних в договорі.

У відповідності до п. 2.2 договору позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар відповідно до умов договору.

Згідно п. 3.1.1 договору позивач зобов'язався постачати покупцеві  продукцію за найменуванням, асортиментом та кількістю, визначеними у видаткових накладних, які складатимуться сторонами при прийманні –передачі кожної партії товару. Загальна вартість товару, яка знаходиться у партнера в будь –який момент не повинна перевищувати 78400 грн. Коли  загальна вартість товару перевищує 78000 грн. відповідач не має права замовляти новий товар у позивача.

Ціна кожної одиниці товару та партії товару визначається за погодженням сторін та вказується у видаткових накладних. В ціну одиниці товару включається вартість тари, упаковки, навантажувальних робіт та доставки одиниці товару (п. 3.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1.4 договору відповідач зобов'язався, у випадку, якщо поставлену йому для реалізації третім особам партію товару не буде продано (повністю або частково) на протязі 33 днів з моменту поставки, протягом 3 днів з моменту спливу строку вказаного вище придбати ту частину партії товару, яка залишилась сплативши її повну вартість згідно видаткової накладної, або за власний рахунок повернути таку частину партії товару.

Пунктом 3.4.1 договору встановлено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в наступні строки: у випадку придбання партії товару (її частини) на протязі строку вказаного в  п. 3.1.4 договору –на протязі двох банківських днів з моменту отримання відповідачем коштів від покупця; у випадку придбання відповідачем непроданої частини партії товару відповідно до п. 3.1.4.1 договору –протягом строку, вказаного в п. 3.1.4.1 договору шляхом перерахування повної вартості отриманого товару або його частини з банківського рахунку відповідача на банківський рахунок позивача.

Згідно п. 3.4.2 договору, днем оплати є день списання грошових коштів з поточного рахунку відповідача.

Оформлення приймання –передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін акту приймання –передачі партії товару, видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів                    (п. 3.6.1 договору).

На виконання умов договору, позивач згідно видаткових накладних                  № РН-907 від 25.04.2006р., РН –908 від 25.04.2006р., № РН-909 від 25.04.2006р., № РН –910 від 25.04.2006р., № РН –911 від 25.04.2006р.,                № РН-914 від 25.04.2006р. поставив відповідачу персональні комп'ютери Еxpert (далі –товар) у кількості 16 штук на загальну суму 34549,80 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯКЧ № 269231 від 24.04.2006р. прийняв вказаний товар.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку з позивачем за реалізований товар третім особам не виконав. Також відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо придбання нереалізованої частини товару чи повернення її  позивачу.

Таким чином, за відповідачем станом на день розгляду справи рахується борг в розмірі 34549,80 грн. (вартість поставленого позивачем товару). Доказів повернення вказаного товару позивачу чи сплати вартості зазначеного товару відповідач суду не надав.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача двічі надсилались претензії № 937/01 від 30.07.2007р. та № 1151/01 від 04.09.2007р. з вимогою повернути поставлений товар чи сплатити його вартість в розмірі 34549,80 грн. (копії претензії наявні в матеріалах справи). Факт їх надіслання підтверджується фіскальним чеком “Укрпошти” від 31.07.2007р. № 0496 та повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких залучені до матеріалів справи. Однак, відповідач претензії позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, беручи до уваги неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34549,80 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства “ДСГ” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Піщана, 5, кв. 36, код ЄДРПОУ 20617636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Епос” (04071,                  м. Київ, вул. Верхній Вал, 44, код ЄДРПОУ 21503308) 34549 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 80 коп. –заборгованості, 345 (триста сорок п'ять) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                              

Дата підписання рішення 27.08.2008р.