Рішення

від 04.09.2008 по справі 5/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.08                                                                                 Справа № 5/102

За позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Луганської філії м. Луганськ

до приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ІстМет» м. Луганськ

про стягнення 75557 грн. 54 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаХайдарова І.О. дов. № 3040 від 20.07.2007 р.

Від відповідача Козін В.М. дов. б/н від 02.07.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 72189 грн. 00 коп., зі сплати процентів за кредит в сумі 2910 грн. 57 коп., заборгованості зі сплати щомісячної комісії в сумі 346 грн. 50 коп., пені за прострочення сплати основного боргу, процентів та щомісячної комісії в сумі 111 грн. 47 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов визнав частково в сумі боргу по сплаті відсотків –2910 грн. 57 коп., та комісії –346 грн. 50 коп. Проти задоволення решти вимог заперечує, посилаючись на те, що у позивача не виникло право вимоги.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що  між сторонами по справі 03 вересня 2007 р. був укладений кредитний договір № 99-01-07 за яким позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 86625 грн. 00 коп. а відповідач зобов'язався повернути їх відповідно до графіку в строк до 02 вересня 2010 року з сплатою за користування грошима 18 % річних.

Відповідно до п. 2.6. договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу комісійну винагороду в розмірі 0,2 % від суми кредита щомісячно.

Згідно п. 7.1. договору за прострочення повернення кредитних коштів та сплати відсотків відповідач зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Від простроченої суми за кожен день прострочення.

В п. 6.1. договору сторони передбачили, що банк має право вимагати дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за весь час користування кредитом у разі прострочення оплати, при цьому відповідач зобов'язаний оплати кошти протягом одного дня з моменту одержання вимоги позивача.

В наслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором виникла заборгованість з сплати відсотків та комісії.

04.06.2008 р. позивач передав відповідачу лист № 1-0600/2100.1 з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів та сплату відсотків за їх користування.

Відповідачем в встановлений п. 6.1. договору строк вимога виконана не була.

11.06.2008 р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг за  кредитом в сумі 72189 грн. 00 коп., зі сплати процентів за кредит в сумі 2910 грн. 57 коп., заборгованості зі сплати щомісячної комісії в сумі 346 грн. 50 коп., пені за прострочення сплати основного боргу, процентів та щомісячної комісії в сумі 111 грн. 47 коп.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на відсутність доказів одержання вимоги про дострокове повернення кредиту.

У судовому засіданні 04.09.2008 р. позивачем був наданий лист від 04.06.2008 р. № № 1-0600/2100.1 з відміткою про одержання керівником відповідача 04.06.2008 р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –755 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Істмет»м. Луганськ, вул.. Войкова б. 25 ідентифікаційний код 32864393 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Луганської філії м. Луганськ, вул.. Оборонна 7-А ідентифікаційний код 24854712 борг за  кредитом в сумі 72189 грн. 00 коп., зі сплати процентів за кредит в сумі 2910 грн. 57 коп., заборгованість зі сплати щомісячної комісії в сумі 346 грн. 50 коп., пеню за прострочення сплати основного боргу, процентів та щомісячної комісії в сумі 111 грн. 47 коп., державне мито у сумі –755 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

09 вересня 2008 р.