Рішення

від 02.09.2008 по справі 28/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.08                                                                                           Справа№ 28/218

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дрогобицької міжрайонної прокуратури в інтерсах держави в особі Державного комунального підприємства (надалі –ДКП) “Стебниктеплокомуненерго”, м. Стебник,

до відповідача Малого колективного підприємства (надалі –МКП) “Синевір”, м. Стебник,

про стягнення 4039 грн.

За участю представників:

від прокуратури Яворський Я.Т.,

від позивача  -  Дудка М.М. - представник,

від відповідача – Ган М.О. - директор.

Суть спору:           Дрогобицька міжрайонна прокуратура звернулась до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі ДКП “Стебниктеплокомуненерго”, про стягнення з МКП “Синевір”, м. Стебник 4039 грн. заборгованості, спричиненої порушенням відповідачем договірних зобов”язань. Позовні вимоги мотивовані. зокрема нормами п.п. 11, 13 Угоди на постачання теплової енергії  від 04 грудня 1998 р., ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України. У судовому засіданні 27.05.2008 р. прокуратурою подано уточнення позовних вимог, в якому вона просить стягнути з відповідача 5172,25 грн., оскільки як виявилося, площа обігріву відповідача з 25 лютого 2008 р. становить 138,1 м кв.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що Угода на постачання теплової енергії № 7 від 04 грудня 1998 р. відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” втратила чинність з 01.01.2006 р., оскільки не була приведена у відповідність з згаданим вище Законом. Крім цього, посилається на те, що йому протягом листопада 2005 р. –лютого 2008 р. надавались послуги неналежної якості, не виставлялись рахунки на оплату послуг позивачем та не враховвано його часткових проплат.

          У судовому засіданні, призначеному на 13.05.2008р., оголошувались перерви.

          Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається.

Між позивачем та відповідачем 04 грудня 2007 р. укладено Угоду на постачання теплової енергії № 7. Згідно з умовами цієї угоди (п.п. 1, 2, 5, 11, 13) позивач зобов”язувався відпускати магазину “Синевір” енергію у гарячій воді на опалення –в опалювальний сезон, на гаряче водопостачання –круглорічно. Сторони домовились, що розрахунки проводитимуться за діючими на момент їх проведення тарифами, затвердженими Обласною адміністрацією. Плата за користування тепловою енергією проводиться щомісячно 20 числа згідно платіжних вимог. Угоду укладено строком на один рік і вона за домовленістю сторін вважалась продовженою на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку її дії не поступить заява однієї з сторін про її розірвання.

Як вбачається з акту від 06.12.1999 р. та акту від 25 лютого 2008 р., які підписані представниками позивача та відповідача, а також головою ОСББ “Смерічка” житлового будинку, у якому знаходиться магазин “Синевір”, опалювальна площа відповідача до 25 лютого 2008 р. становила 78 м кв. Житловий будинок, в якому розташований магазин “Синевир”, знаходиться у м. Стебник по вул. В.Великого, 4. Як пояснено у судовому засіданні представниками сторін, покази використаної будинком теплової енергії в цілому подаються позивачу ОСББ “Смерічка”, вартість спожитої теплової енергії на підставі поданих показів визначається МКП “Стебниктеплоенерго” окремо для мешканців будинку та МКП “Синевир”. З інформації ОСББ “Смерічка” про використання теплової енергії буд. № 4 по вул. В.Великого у м. Стебник вбачається, що у листопаді 2005 р. теплова енергія подавалась до будинку лише 13 днів, у грудні 2005 р. обсяги спожитої будинком теплової визначено, виходячи з показів встановленого у будинку лічильника. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Стебницької міської ради Львівської області № 244 від 04.11.2005 р. з 15.10.2005 р. введено тарифи на теплову енергію у розмірі 2,82 грн. за 1 м кв. опалювальної площі та 134,54 грн. за 1 Гкал. Таким чином, плата за спожиту відповідачем теплову енергію протягом 13 днів листопада 2005 р. становить 95,32 грн. (78х2,82/30х13). У грудні 2005 р. згідно з інформацією ОСББ “Смерічка” будинком, опалювальна площа якого становить 3953 м кв., спожито 79 Гкал теплової енергії. Опалювальну площу визначено, виходячи з того, що згідно з технічним паспортом будинку торгові площі у ньому становлять 178,5 м кв. При цьому з згаданих торгових площ 78 м кв. згідно з актом від 06.12.1999 р. були опалювальними. Таким чином, торгові площі, що не опалювались становили 100,5 м кв. Відтак, загальна опалювальна площа будинку становила 3953 м кв. (4053,5 м кв загальної корисної площі згідно з технічним паспортом –100,5 кв. м площі торгових приміщень, які не опалювались). За наведених обставин магазином у грудні 2005 р. спожито 1,56 Гкал теплової енергії (3953/79х78), вартість яких становить 209,72 грн. (1,56х134,54). Відтак, відповідачем не виконано своїх зобов”язань за Угодою на постачання теплової енергії № 7 на суму 30,78 грн., оскільки 13 червня 2006 р. МКП “Синевір” перерахувало ДКП “Стебниктеплокомуненерго” 274,26 грн. за опалення у листопаді, грудні 2005 р. та січні 2006 р. згідно рахунку № 1745, що підтверджується банківською випискою (95,32 грн. + 209,72 грн. –274,26 грн.). Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується решти позовних вимог, то підстави для стягнення заборгованості по Угоді на постачання теплової енергії № 7 в цій частині відсутні, виходячи з такого. Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність. З змісту договору та вимог ст.ст. 1, 3, п.1 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”  вбачається, що передбачене угодою постачання теплової енергії в гарячій воді на опалення та гаряче водопостачання є комунальною послугою. Предметом регулювання Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. До житлово-комунальних послуг відноситься централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. Згідно з ст. 19 вищезгаданого Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами поширюється дія Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Угода на постачання теплової енергії № 7 укладена до прийняття вищезгаданого Закону і у відповідність з ним не приведена. Зокрема, угода не містить положень, передбачених ст. 26 Закону, а саме: порядку перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; прав споживача та обов”язків постачальника, порядку контролю та звіту сторін; порядку вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; відповідальності постачальника та штрафних санкцій за невиконання умов договору; порядку вирішення спорів; переліку форс-мажорних обставин. Відтак, угода на постачання теплової енергії № 7 від 4 грудня 1998 р. відповідно до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги” втартила чинність з 01.01.2006 р. і підстави для стягнення решти суми заборгованості за за угодою відсутні. Вартість спожитої відповідачем теплової енергії протягом 2006 р., 2007 р. та січня –лютого 2008 р. за своєю правовою природою не є заборгованістю, яка виникла внаслідок невиконання договірних зобов”язань (ст. 509 ЦК України). Враховуючи, що позивачем на вимогу суду не подано доказів того, що решта суми, заявленої до стягнення, є заборгованістю, котра виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов”язань, а також не подано уточнень до позову, позов в цій частині слід залишити без розгляду. Проте ДКП “Стебниктеплокомуненерго” у випадку відсутності зазначених доказів вправі звернутись до господарського суду з позовом про відшкодування відповідачем збитків, заподіяних фактичним використанням МКП “Синевір” теплової енергії протягом січня 2006 р. –лютого 2008 р., у розмірі вартості цієї енергії.

Доводи відповідача про те, що йому надавались неякісні послуги, судом до уваги не беруться, оскільки у матеріалах справи відсутні та МКП “Синевір” суду не подані докази на їх підтвердження.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530 , 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Малого колекстивного підприємства “Синевір” (82172, м. Стебник, вул. В.Великого, 4, ЗКПО 22409592) на користь Державного комунального підприємства “Стебниктеплокомуненерго” (82172, м. Стебник, вул. Мельника, 17, ЗКПО 22407995) 30,78 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у листопаді, грудні 2005 р.

Стягнути з Малого колекстивного підприємства “Синевір” (82172, м. Стебник, вул. В.Великого, 4, ЗКПО 22409592) в доход Державного бюджету 0,61 грн. державного мита.

Стягнути з Малого колекстивного підприємства “Синевір” (82172, м. Стебник, вул. В.Великого, 4, ЗКПО 22409592) на користь ВДК Личаківського району м. Львова (банк одержувача ГУДКУ у Львівській області) 0,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог позов залишити без розгляду.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.