Рішення

від 11.09.2008 по справі 17/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

11.09.08                                                                                           Справа№ 17/197

За позовом: ТзОВ “СДС-Інвест”, м. Вінниця

до відповідача: ПП “КІС”, с. Мшана

про стягнення 119 905,28 грн.

                                                                                                       Суддя  У.І.Ділай

Представники :.

Від позивача: Хмелевська Н.І. директор

Від відповідача: Олексин Л.В. –представник (Довіреність б/н від 08.09.2008р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області  поступила позовна заява  ПП “КІС”, с. Мшана до ТзОВ “СДС-Інвест”, м. Вінниця про стягнення 119 905,28 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2008р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 11.09.2008р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, проти стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 5 051,96 грн. заперечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

03.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 27, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався продати, а відповідач купити та оплатити на умовах і в порядку, обумовленому Договором товари в асортименті, кількості, по ціні та на суму згідно накладних на відпуск товару, що є невід'ємною частиною Договору.

На виконання договірних зобов'язань позивач передав відповідачу товар згідно Видаткової накладної № СД-000106 від 27.02.2008р. на суму 97 512,86 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору, оплату товару відповідач зобов'язаний був здійснити протягом 7 банківських днів з дати його отримання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань належно не виконав, і вартості отриманого товару своєчасно не сплатив.

На підставі п. 7.4. Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що становить 7 293,95 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити на користь позивача інфляційні втрати у розмірі             9 068,69 грн. та 977,80 грн. 3 % річних від простроченої суми.  

Окрім того, позивач просить суд стягнути з ПП “КІС” 5 051,96 грн. збитків, сплачених ТзОВ “СДС-Інвест” як відсотки за користування кредитом.

Як зазначається у позовній заяві, для виготовлення продукції проставленої відповідачу ТОВ “СДС-Інвест” отримало в АКІБ “УкрСиббанк” кредит відповідно до Договору овердрафт № 19-444 від 03.12.2007 р. Згідно п.2.6.3 кредитного договору за час фактичного користування овердрафтом Позичальник сплачує банку проценти з розрахунку 15,5 % річних.

Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару привело до виникнення у позивача зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого ним було сплачено АКІБ «УкрСиббанк»відсотки за користування кредитом в суму 5 051,96 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати  роботу, надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора звернутися до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, з вимогою сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що вимоги в частині суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних є підставними, документально обгрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення 5 051,96 грн. процентів за користування кредитом, то в цій частині позов слід залишити без розгляду.

У відповідності із п. 7.6. Договору у випадку несвоєчасної сплати відповідачем за отриманий товар позивач, для поповнення обігових коштів, користуючись в даний час короткостроковим банківським кредитом, має право сплату процентів по даному кредиту відшкодувати з відповідача на підставі виставленого рахунку та копії кредитного договору.

Позивачем не надано суду доказів виставлення ПП “КІС” передбаченого Договором рахунку на оплату процентів за користування кредитом.

У  відповідності  з п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75,  82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з ПП “КІС” (81512, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Мшана, вул. Січинського, 86 а. Код ЄДРПОУ 30420772, р/р № 260002301367007 у Філії Залізничного відділу ПІБ м. Львів, МФО 325105) на користь ТзОВ “СДС-Інвест” (21018, м. Вінниця, вул. Стуса, 7. Код ЄДРПОУ 31325298, р/р № 26009035535700 в АКІБ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005) 97 512,86 грн. боргу, 7 293,95 грн. пені, 9 068,69 грн. інфляційних, 977,80 грн. 3 % річних, всього –114 853,30 грн.;                         1 148,53 грн.  державного мита та 113,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 5 051,96 грн. процентів за користування кредитом позов залишити без розгляду.

       4.   Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.    

Суддя                                                                                             Ділай У.І.