Постанова

від 16.09.2008 по справі 40/33

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/33

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.09.2008                                                                                           № 40/33

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Попікової  О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Павленко С.М. дов. від 22.08.2008р. № 287

 від відповідача - Раковський  К.Ю. дов. від 16.07.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностик груп"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2008

 у справі № 40/33 (Пукшин Л.Г.)

 за позовом                               Закрите акціонерне товариство "Луч АО"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностик груп"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 163574,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Закритим акціонерним товариством «Луч АО» (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностик груп» (надалі відповідач) 163574,54 грн., з яких 151294,31 грн. становить основна сума боргу, 10693,60 грн. пені та 1586,63 грн. – 3 % річних.  Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 536, 625 Цивільного кодексу України з огляду на невиконання з боку відповідача зобов'язань за договором від 27.12.2007р. № 0098-ОМ щодо оплати поставленої позивачем продукції. 3.07.2008р. у зв'язку із частковою оплатою відповідачем боргу позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з позивача 10729,31 грн. основного боргу, 14082,23 грн. пені, та 2010,22 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 у даній справі позовні вимоги ЗАТ «Луч АО» задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача стягнуто 10729,31 грн. основного боргу, 14082,23 грн. пені, та 2010,22 грн. - 3% річних,  1635,75 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару, що підтверджується накладними від 22.01.2008р. за № РН-10, № РН-3, за умови невиконання позивачем вимог п. 4.1 договору щодо повної та вчасної оплати за товар, внаслідок чого відповідач заборгував позивачеві 10729,31 грн. (згідно заяви про уточнення). Суд, посилаючись на вимоги статей  549 та 625 Цивільного кодексу України визнав правомірним та обґрунтованим визначений позивачем розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 2010,22 грн. – три відсотки річних та 14082,23 грн. пені.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностик груп» не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 10.07.2008 у цій справі просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 9.04.2008р. № 65 та від 9.06.2008р. № 89, однак з боку позивача мало місце затримання поставки товару, оскільки відповідач в обумовлені договором строки – до 28.03.2008р. обладнання не отримав.

- посилаючись на умови п. 4.1 та п. 13.3 укладеного договору від 27.12.2007р. № 0098-ОМ наголошує на тому, що позивач рахунки на оплату відповідачу не виставляв, і відповідно з боку відповідача відсутнє право на звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості, при цьому залучені факсимільні листи не є належним доказом надсилання рахунків відповідачу.

- окрім цього, відповідач наголошує на порушеннях процесуальних норм, а саме: відповідач не приймав участь у судових засіданнях в суді І інстанції, оскільки не був належно повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвал не отримував, оскільки кореспонденція скеровувалась на адресу зазначену позивачем: м. Київ, вул. Мануїльського, 8 хоча місцезнаходження та юридична адреса відповідача: м. Київ, вул. Мельникова, 12, про що зокрема, свідчить наявна в матеріалах справи довідка з ЄДРПОУ.

Від позивача – ЗАТ «Луч АО» надійшов відзив від 18.08.2008р. № 484, у якому останній просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2008р. без змін, а скаргу відповідача без задоволення. При цьому, позивач наголошує на тому, що залучені до справи видаткові накладні та довіреності свідчать про отримання відповідачем поставленого товару та його своєчасну поставку, а посилання відповідача на акти приймання-передачі  є безпідставним, оскільки останні лише свідчать про введення поставленого обладнання в експлуатацію. При цьому, позивач підтверджує факт скерування поштової кореспонденції відповідачу на адресу; м. Київ, вул. Мануїльського, 8, оскільки саме на цю адресу ним була скерована претензія від 14.04.2008р. за № 180, що підтверджується повідомленням про врученні і свідчить що це є фактичне місцезнаходження відповідача.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 15.09.2008 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 40\33 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Попікова О.В., Буравльов С.І.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Пред'являючи позов, ЗАТ  « Луч АО» зазначило в позовній заяві юридичну адресу відповідача - ТОВ «Діагностик груп»  04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8.

За вказаною адресою господарським судом і направлялись ухвали про порушення справи і призначення її до розгляду, а також ухвала про відкладення слухання справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача - ТОВ «Діагностик груп»  юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12. (що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою головного управління статистики у м. Києві а.с. 38) та залученою відповідачем довідкою № 22564\07 з ЄДРПОУ.

Стосовно того, що зазначена у позовній заяві адреса є фактичною адресою відповідача, останній це заперечував, наголошуючи на тому, що ухвали суду він не отримував і відповідно був позбавлений можливості прибути в судове засідання і надати докази, що спростовують позовні вимоги ЗАТ «Луч АО».  Докази фактичного місцезнаходження ТОВ «Діагностик груп» за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8  відсутні.

З урахуванням наведеного не можна погодитись з висновком господарського суду щодо належного повідомлення відповідача про місце і час слухання справи.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 із змінами та доповненнями, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

В матеріалах справи знаходиться повідомлення (2.06.2008р,) скероване на адресу: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8, на якому зазначено про отримання 2.06.2008р. і прізвище Горохова, та конверт з відміткою: за зазначеною адресою не проживає, який повернувся на адресу суду із ухвалою від 17.06.2008р., якою відповідача повідомлялось за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8 про відкладання розгляду даної справи на 3.07.2008р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в судових засіданнях 17.06.2008р., 3.07.2008р. та 10.07.2008р. відповідача не було.

На юридичну адресу:  04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, судом було скероване лише рішення від 10.07.2008р. у цій справі, яке власне і було отримане відповідачем, про що останній і зазначив у листі від 17.07.2008р. ( а.с. 63) та зазначив в апеляційній скарзі.

Розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, суд порушив ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається за матеріалів справи, 27 грудня 2007р. між позивачем Закритим акціонерним товариством «Луч АО» (постачальник) та відповідачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагностик груп» (покупець) укладено Договір № 0098-ОМ, за умовами якого (п.1.1 договору) позивач бере на себе зобов'язання передати у власність покупця товар: мікроскопи Olympus BX 51 i CX41, цифрову відеокамеру Olympus DP20 і систему Cyto Vision в кількості та комплекті, що визначається специфікацією (додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, визначених даним договором. До матеріалів справи залучено додаток № 1 до згаданого договору – специфікація (а.с. 16).

Загальна сума договору встановлюється в сумі 540565 грн. 98 коп., загальна вартість договору складається з суми вартості товару, переданого за цим договором (п.2., 2.2 договору). Згідно п. 3.1 – 3.4 договору, поставка товару проводиться у 90 денний термін після попередньої оплати, дозволяється дострокова поставка та поставка товару частинами.

При цьому, сторони погодили порядок розрахунків та порядок здачі та приймання товару ( п. 4.1, 4.2 – 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5)

На підтвердження виконання постачальником своїх зобов'язань за згаданим договором, позивач  надав до суду видаткову накладну від 22.01.2008р. № РН-10 на суму 517553,98 грн., довіреність від 22.01.2008р. ЯОЦ № 190153, видаткову накладну від 22.01.2008р. № РН-3 на суму 23012 грн. та довіреність ЯОЦ № 1090152. Згадані документи підписані та засвідчені печатками ТОВ «Діагностик груп» та ЗАТ «Луч АО».

Відповідач, на виконання вимог п. 4.1 договору від 27.12.2007р. сплатив позивачеві 60 % авансу, що складає 320000 грн.(платіжне доручення від 27.12.2007р. № 25), що не заперечується позивачем.

В подальшому, 9.04.2008р. відповідач сплатив 80000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 9.04.2008р. № 65. та 140565 грн. згідно платіжного доручення від 9.06.2008р. № 89. Наведені обставини не заперечуються позивачем.

Позивач, звертаючись до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 10729,31 грн. - суми заборгованості за договором, 14082,23 грн. пені та 2010,22 грн. 3 % річних (позовні вимоги з урахуванням заяви від 25.06.2008) посилався на несвоєчасну оплату відповідачем поставленого за договором від 27.12.2007р. товару.

Господарський суд м. Києва у рішенні від 10.07.2008р. у цій справі, визнав позовні вимоги ЗАТ «Луч АО» правомірними та обґрунтованими, і відповідно їх задовольнив.

З таким висновком суду І інстанції не можна погодиться з огляду на наступне:

Щодо стягнення основної суми боргу, яка станом на 25.06.2008р. (позивач уточнив позовні вимоги) становить 10729,31 грн., суд задовольняючи позовні вимоги в цій частині не  звернув увагу, що згідно умов договору від 27.12.2007р. № 0098-ОМ загальна сума договору становить 540565,98 грн., фактично позивач за згаданим договором поставив товар на суму 540565,98 грн., що підтверджується залученими з боку останнього видатковими накладними від 22.01.2008р. № РН-10, від 22.01.2008р. № РН-3,  довіреностями на отримання та не заперечується відповідачем.

При цьому, з залучених до матеріалів справи платіжних доручень вбачається, що відповідач за отриманий товар сплатив 540565 грн. (320000 грн. авансу згідно платіжного доручення від 27.12.2007р. № 25 + 80000 грн. згідно платіжного доручення від 9.04.2008р. № 65. + 140565 грн. згідно платіжного доручення від 9.06.2008р. № 89).

І відповідно заявлена сума боргу у розмірі 10729,31 грн. (згідно заяви про уточнення від 25.06.2008р. № 303) не підтверджується матеріалами справи.

Зазначені у відзиві на апеляційну скаргу посилання позивача на те, що згадана сума у розмірі 10729,31 є перерахованою сумою основного боргу на підставі п. 4.2 договору поставки від 27.12.2007р. № 0098-ОМ  та усної домовленості між сторонами не приймається до уваги колегією суддів оскільки:

Згідно умов п. 4.2 згаданого договору, у випадку зміни курсу сесії НБУ більше ніж на 1 % від вказаних нижче значень сум усіх платежів крім авансового мають бути відповідно до згаданого курсу на день сплати змінені додатковою угодою до даного договору.

Залучена до матеріалів справи (відзиву до апеляційної скарги) додаткова угода № 1 до договору від 27.12.2007р. № 0098-ОМ не приймається у якості належного доказу щодо укладання додаткової угоди, оскільки не підписана жодною з сторін договору, інших доказів щодо погодження сторонами додаткових умов щодо суми платежів позивачем не надано.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Окрім цього, колегія суду вважає безпідставним стягнення з відповідача 14082,23 грн. пені та 2010,22 грн. 3 % річних за несвоєчасну оплату відповідачем поставленого за договором від 27.12.2007р. № 0098-ОМ  товару, з огляду на наступне:

Як вбачається з умов договору від 27.12.2007р. № 0098-ОМ, а саме п. 4.1, сторони погодили наступні умови оплати: оплата за товар проводиться в національній валюті України згідно з цим договором протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору 60%-м авансовим платежем. Залишок суми сплачується трьома рівними платежами протягом січня, лютого і березня 2008р. згідно з виставленими рахунками.

Згідно вимог ч. 1 статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем виставлялись відповідачеві відповідні рахунки на оплату, згідно яких відповідач був зобов'язаний сплатити залишок суми рівними платежами протягом січня, березня і лютого 2008р., як це було передбачено умовами п. 4.1 договору від 27.12.2007р. № 0098-ОМ. Залучені позивачем до матеріалів справи (а.с. 41-46) рахунок-фактура від 25.01.2008р. № 24, рахунок-фактура від 19.02.2008р. № 24-2, рахунок-фактура від 20.03.2008р. № 24-3 не приймаються апеляційною інстанцією у якості належного доказу, оскільки відсутні жодні докази їх скерування відповідачеві (докази відправлення поштою, нарочним, отримання уповноваженою особою відповідача, тощо); зроблений на них невстановленою особою напис «відправлено по факсу» не спростовує посилання відповідача на неотримання цих рахунків ТОВ «Діагностик груп» за відсутності власне самої факсової копії цих документів.

З огляду на викладене, висновки суду І інстанції щодо невиконання з боку відповідача вимог п. 4.1 договору щодо повної та своєчасної оплати за товар є помилковими, і як наслідок є безпідставними позовні вимоги ЗАТ «Луч АО» щодо стягнення з відповідача 14082,23 грн. пені та 2010,22 грн. 3 % річних за несвоєчасну оплату відповідачем поставленого за договором від 27.12.2007р. товару на підставі статей 549 та 625 Цивільного кодексу України, якими передбачена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність  підстав для  скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням згідно вимог статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностик груп» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2008 у справі № 40\33 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 у справі № 40\33 скасувати.

        3. В позові відмовити повністю.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Луч АО» (01101, м. Київ,  вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 23495961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностик груп» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34530456) 817,88 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду м. Києва

6. Справу № 40\33 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Попікова  О.В.