Рішення

від 10.01.2012 по справі 13/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/156

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.01.12 р.                                                                                 Справа № 13/156                               

    Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, с. Соловйове, Ясинуватський р-н, Донецька область

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агпромислова фірма «Родник», Донецька обл, село Стила

про стягнення 9800,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м. Київ (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, с. Соловйове (далі – відповідач) про стягнення 9800,00грн.

Одночасно з заявленими позовними вимогами, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 9800грн.00коп., що належать відповідачу, які знаходяться на рахунках; заборонити державному реєстратору Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області (86000, Донецька обл., м. Яснувата, вул. Орджонікідзе, 122а, код ЄДРПОУ 05420221) здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб” (86020, Донецька обл., Ясинуватський район, с. Соловйове, вул. Калова, 10, код ЄДРПОУ 30844942); заборонити державному реєстратору Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області (87200, Донецька обл., смт. Старобешево, вул. Радянська, 43, код ЄДРПОУ 05419755) здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” (87221, Донецька обл., Старобешівський район, село Стила, вул. Радянська, 5, код ЄДРПОУ 13504972)

Ухвалою від 05.10.2011р. судом порушено провадження по справі № 13/156, призначено до розгляду на 01.11.2011р., сторони зобов'язані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 01.11.2011р. суд залучив до участі у справі в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромислова фірма „Родник”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 22.11.2011р. у зв'язку із знаходженням судді Макарової Ю.В. на лікарняному справа № 13/156 передана на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 12.12.2011р. справа № 13/157 передана в провадження судді Макарової Ю.В.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Агропромислова фірма «Родник» (відповідач 2)  не виконує рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. по справі № 35/80, яким було стягнуто з нього на користь позивача суму основного боргу в розмірі 4828429грн.16коп., штраф в сумі 482429грн.92коп., пеню в сумі 377278грн.91коп., 3% річних у сумі 72852грн.96коп., індекс інфляції у сумі 222107грн.74коп. та судові витрати, у зв'язку з чим позивач просить захистити порушене право шляхом стягнення з відповідача 1 частки в його статутному фонді в розмірі 7400грн.00коп., яка належить відповідачу 2 (боржник за рішенням по справі № 35/80).

Справа слуханням неодноразово відкладалась, у зв'язку з неявкою представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду та з метою надання відповідачам права на захист, востаннє на 10.01.2012р., але сторони до жодного судового засідання не з'явилися, витребуваних документів не надали, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Телеграмою від 12.12.2011р. позивач просив суд відкласти слухання справи, призначене на 13.12.2011р. на іншу дату.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судових засідань, здійснюючи надсилання ухвал суду за адресами, зазначеними в наявних в матеріалах справи Витягах з ЄДР та  вказаними позивачем у позовній заяві. Факт отримання ухвал суду позивачем, відповідачем 2 підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача 1 повернулися на адресу суду за відсутністю адресату.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. по справі № 35/80 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ – АГРО”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник”, с. Стила, Донецька обл. про стягнення 7179001грн.08коп. позовні вимоги задоволені в повному обсязі, в результаті чого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник”, с. Стила, Донецька обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ – АГРО”, м. Київ суму основного боргу в розмірі 4828429грн.16коп., штраф в сумі 482429грн.92коп., пеню в сумі 377278грн.91коп., 3% річних у сумі 72852грн.96коп., індекс інфляції у сумі 222107грн.74коп. та судові витрати.

28.07.2011р. на виконання зазначеного судового рішення був виданий наказ.

01.08.2011р. Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області постановою ВП № 27913393 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду від 28.07.2011р. № 35/80.

Як зазначає в позові позивач, в ході виконавчого провадження державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій щодо стягнення суми боргу за рішенням суду, однак станом на день звернення позивача до суду у зв'язку з відсутністю фінансової можливості його виконати, дане рішення так і не виконане.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 25.08.2011р. відповідач 2 – Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, Донецька обл., с. Соловйове розмір внеску до статутного фонду якого складає сума в розмірі 9800грн.00коп.

На підставі вищевикладеного, позивач з посиланням на статтю 57 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 149 Цивільного кодексу України просить суд задовольнити його позов та стягнути з відповідача 1 вартість майна відповідача 2 у розмірі 7400грн.00коп., що пропорційно частці відповідача 2 у статутному фонді відповідача 1.

        Оцінюючи доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного:

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Підстави позову – це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Як вбачається із змісту позовної заяви, в резолютивній частині позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб” вартість майна (рухоме, нерухоме, грошові кошти) Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб” в розмірі 9800грн.00коп., що пропорційно частці Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”.

У якості підстави виникнення спору позивачем зазначено рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2011р. по справі № 35/80, яким стягнуто з відповідача 2 на користь позивача суму основного боргу в розмірі 4828429грн.16коп., штраф в сумі 482429грн.92коп., пеню в сумі 377278грн.91коп., 3% річних у сумі 72852грн.96коп., індекс інфляції у сумі 222107грн.74коп. та судові витрати.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що в процесі примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.07.2011р. по справі № 35/80 державним виконавцем були вчинені цілий ряд виконавчих дій щодо стягнення вказаної суми боргу, проте враховуючи відсутність у відповідача 2 необхідної матеріальної бази (нерухомого та нерухомого майна, грошових коштів) дане рішення на сьогодні не виконане.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, складеними станом на 25.08.2011р. підтверджується, що відповідач 2 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, розмір внеску до статутного фонду складає 9800грн.00коп.

        Відповідно до ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.   

Аналогічні положення містить ст. 57 Закону України "Про господарські товариства".

Отже, в силу наведених правових норм в поєднанні з положеннями ч. 1 ст. 115 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 321 ЦК України, за загальним правилом звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами не допускається.

В контексті ст. 149 ЦК України та ст. 57 Закону України "Про господарські товариства" виключенням із загального правила є випадок недостатності у учасника товариства іншого майна для задоволення вимог кредиторів.

Наявність такого випадку, а відповідно і підстави для застосування ст. 149 ЦК України та ст. 57 Закону України "Про господарські товариства", повинен довести позивач.

За змістом позову позивач посилається на недостатність у боржника за рішенням суду по справі № 35/80 – ТОВ «Агпромислова фірма «Родник» фінансової спроможності його виконати, однак такі доводи позивача не підтверджені жодними доказами.

В матеріалах справи лише наявні докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 35/80, проте відсутність жодних доказів встановленої у законному порядку неможливості виконання судового рішення через відсутність у боржника грошових коштів чи майна, на яке може бути звернено стягнення, що в цілому свідчить про передчасність звернення на підставі ст. 149 ЦК України.

Згідно ст. 148 Цивільного кодексу України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Як вже зазначалося, ч. 1 ст. 149 Цивільного кодексу передбачає, що кредитори учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

В п.3.7. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.07р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань.

Звернення стягнення на вартість майна, що пропорційно частці в статутному капіталі неможливо без встановлення (виділення) конкретного розміру внесеної частки, яка встановлюються на підставі балансу.

Крім того, установчі документи відповідача 1 в матеріалах справи відсутні.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не заявлена вимога про виділення частки майна боржника у статутному капіталі відповідача 1 для звернення на неї стягнення, а відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд не має право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання про це заінтересованої особи.

         З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, не відповідає встановленому законом способам захисту, що є підставою для відмови у задоволені позову.

        Не підлягає задоволенню клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з відсутністю для цього підстав, передбачених ст. 66 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАТ-АГРО”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, с. Соловйове, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник”, село Стила про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, с. Соловйове вартість майна (рухоме, нерухоме, грошові кошти) в розмірі 9800грн.00коп., що пропорційно частці Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” село Стила, Донецька обл. у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібороб”, с. Соловйове - відмовити.

       У судовому засіданні 10.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

       Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >