ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 13/438
10.01.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес плюс ЛТД»
до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністації
про стягнення 44 518,25 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 –дов. № б/н від 18.10.2011 р.
від відповідача ОСОБА_2 –дов. № 1-35/1475 від 18.07.2011 р.
В судовому засіданні 10.01.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації 38 995,06 основного боргу, 4154, 63 грн. індексу інфляції, 1368,56 грн. 3% річних, а всього 44 518, 25 грн. заборгованості за договором № 4/1133 від 1.04.2010р. на закупівлю продукції рибної(риба заморожена).
02.11.2011 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/438 призначено до розгляду на 22.11.11, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.
В судовому засіданні від 22.11.2011р. представник позивача надав витребувані документи та заявив про розгляд заяви про забезпечення позову викладеної в позовній заяві. Представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Суд відклав розгляд клопотання про забезпечення позову до наступного судового засідання та задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані письмові докази та матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”, у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам Позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду
В судовому засіданні від 06.12.2011 представник позивача надав додаткову угоду про переведення боргу. Представник відповідача подав клопотання про залучення третьої особи Управління освіти Дніпровської у м. Києві державної адміністрації та зобов ‘язати позивача надати копії документів доданих до позовної заяви. Суд прийняв ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (02105,м. Київ, пр-т Миру, 6а, код 26063920)
За твердженням відповідача, стороною по договору від 12.04.2010р. №12/04-2010, на який посилається позивач, є Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26063920), а позов безпідставно заявлено до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216).
Позивач заперечує проти клопотання Відповідача, надав суду Додаткову угоду №1 від 10.01.2011р. до Договору № № 4/1133 від 1.04.2010р на закупівлю “Продукції рибної ” (риба заморожена) відповідно до якої з метою забезпечення виконання бюджетного зобов'язання по договору № 4/1133 від 1.04.2010р. та на підставі п.40 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010р. №573/5385 “Про бюджет міста Києва на 2011рік”, керуючись ст.520 ЦК України “Заміна боржника у зобов'язанні”Сторони дійшли згоди про укладення Додатку до Договору № 4/1133 від 1.04.2010р. на закупівлю “продукції рибної”.
Сторони дійшли згоди про заміну в Договорі № 4/1133 від 1.04.2010р. Покупця (Боржника) Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26063920) на Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216).
Сторони домовились, що всі права та обов'язки по договору № 4/1133 від 1.04.2010р на закупівлю “продукції рибної”переходять до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216).
Інші умови Договору на закупівлю “продукції рибної” залишаються незмінними.
10.01.2012р. представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача вказує, що Додаткова угода № 1 від 10.01.2011 до договору № 4/1133 від 1.04.2010р не є доказом, тому що на момент укладення додаткової угоди не була виготовлена печатка та штамп управління освіти (відповідача).Тому відповідач зазначає, що додаткова угода не відповідає даті фактичного складання 10.01.2011 р. та підписана не уповноваженою особою.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Плюс Лтд”та Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації був укладений Договір № № 4/1133 на закупівлю: «Продукції рибної»(риба заморожена).
10 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Плюс Лтд”, Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26063920) та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216) укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої замінено в Договорі № 4/1133 від 1.04.2010р. Покупця (Боржника) Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 26063920) на Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216).
Сторони домовились, що всі права та обов'язки по договору № 4/1133 від 1.04.2010р. на закупівлю “продукції рибної”переходять до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216).
Інші умови Договору на закупівлю “продукції рибної” залишаються незмінними.
Суд встановив, що доводи відповідача, щодо недійсності Додаткової угоди № 1 від 10.01. 2011 р. є без підставними, так як проставлення печатки пізніше, не в день підписання угоди не є підставою вважати таку угоду не дійсною.
Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується у 2010 році поставити замовнику товари, зазначені у специфікації(Додаток 1 до договору) а замовник –прийняти і оплатити товар.
Відповідно до п.3.1. Договору, ціна Договору становить 140 000,00 грн.
Згідно п.4.1. Договору, Замовник здійснює оплату Постачальнику за фактично поставлений товар на підставі виставленого рахунку-фактури та видаткової накладної.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За видатковим накладними переліченими в позовній заяві та доданими до позовної заяви, Позивач поставив відповідачу товарів, визначених договором, на загальну суму 38 995,06грн., що підтверджується Актом звірки № 209 від 30.06.2011р.
Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженими особами відповідача.
Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п.6.3. Договору, Покупець здійснює оплату Постачальнику за фактично поставлений товар на підставі виставленого рахунку-фактури та видаткової накладної.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором Договір № 4/1133 від 1.04.2010р. на закупівлю продукції рибної(риба заморожена) у сумі 38 995,06 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 4154, 63 грн. індекс інфляції та 1368,56 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 38 995,06 грн., основного боргу, 4154, 63 грн. індекс інфляції та 1368,56 грн. 3% річних. Заперечення Відповідача викладені в відзиві на позовну заяву від 17.11.2011 спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у загальній сумі 44 518, 25 грн.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (пр.-т Миру, 6-а, м. Київ, 02105; ідентифікаційний код: 37397216 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Плюс ЛТД” (вул. краківська, 18а, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код: 36240869) заборгованості за поставлену рибу заморожену у сумі 38 995(тридцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 06 коп., 4154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 63 коп. –індексу інфляції, 1 368 (одну тисячу триста шістдесят вісім) грн. 56 коп. –3% річних, 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення13.01.12
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2012 |
Оприлюднено | 20.01.2012 |
Номер документу | 20902105 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні