15/75-45/225
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 15/75-45/225
12.01.12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Інвест"
до відповідача: Севастопольської міської ради
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Відкрите акціонерне товариство Кримський електротехнічний завод "Сатурн"
про: визнання недійним п. 9 Рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661
Суддя Балац С.В.
Представники:
від позивача: Колягін В.В.
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Колягін В.В.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.11, ухваленим суддею Хоменко М.Г., у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявності тих підстав, з якими закон пов'язує визнання недійсним акта органу місцевого самоврядування і визнання договору укладеним. При цьому суд керувався положеннями статей 116, 124 Земельного кодексу України, статей 10, 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Тищенко А.І. –головуючого, Михальської Ю.Б., Отрюх Б.В., постановою від 14.07.2011 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 та рішення Господарського суду міста Києва 13.04.2011 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В зазначеній постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2011 вказано, що "… підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Проте, вирішуючи даний спір, господарські суди не з'ясували істотних обставин справи щодо змісту прав позивача на спірну земельну ділянку, за захистом яких він звернувся до господарського суду. Крім того колегія суддів касаційної інстанції визнає, що протягом розгляду даної справи у судах попередніх інстанцій позивач неодноразово вказував на те, що положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено повноваження органу місцевого самоврядування відміняти свої попередні рішення чи вносити до них зміни. Крім того скаржник зазначив, що попередніми судами не враховано, що на виконання рішення міської ради від 10.03.10 № 9661 позивач представив у Севастопольську міську раду всі документи, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), план земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; рішення Севастопольської міської ради; виписка з технічної документації з нормативної грошової оціни, однак відповідач безпідставно відмовився від укладення з позивачем договору оренди".
Справу в порядку ст. 2-1 ГПК України передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою від 24.10.2011 справу прийнято до провадження судді Балац С.В., присвоєно справі № 15/75-45/225 та призначено її до розгляду на 07.12.2011.
Ухвалою від 24.10.2011 виправлено описку допущену у вступній частині ухвали про прийняття справи до провадження від 24.10.2011.
До суду надійшла заява позивача, в якій останній уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним пункту 9 Рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ Кримський електротехнічний завод "Сатурн" і передачі строком на 25 років TOB "Юг-Інвест" земельної ділянки площею 4,0400 га за адресою: Камишове шосе, 45 для будівництва та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу".
Позовна вимога мотивована тим, що відповідач неправомірно обмежив строк дії Рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661, вказавши в п.9 строк, по спливу якого воно втрачає силу. На думку позивача зазначене суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі".
Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Третя особа позовні вимоги позивача підтримала та просила позов задовольнити.
В судовому засіданні 07.12.11 з'ясовано, що до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 07.12.2012 клопотання позивача задоволено, строк вирішення спору продовжено. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладався на 11.01.2012.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 11.01.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення, представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
На підставі договору від 05.01.2007 за реєстровим № 29 позивач придбав у третьої особи нерухоме майно, що складається з комплексів будівель, побудов та споруд разом з відстійниками, відстійниками для очисних споруд, очисними спорудами та обладнанням електропередачі та зв'язку, мережами кабельними, газопостачання, каналізації, водопроводу, телефонною магістраллю, теплотрасою. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3,7702 га, наданій ВАТ "Кримський електротехнічний завод "САТУРН" для обслуговування приватизованих будинків і споруд адміністративно-виробничої бази на підставі Державного Акту на право постійного користування землею І-КМ № 001579, вид. 05.04.2000 Севастопольською міськдержадміністрацією на підставі рішень виконкому Севастопольської міськради від 19.11.1968 № 589, від 23.06.1981 № 9/511. Державний Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 981 (п. 1. договору від 05.01.2007 за реєстровим № 29).
Відповідно до п.п. 1, 3 рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ Кримський електротехнічний завод "Сатурн" і передачі строком на 25 років TOB "Юг-Інвест" земельної ділянки площею 4,0400 га за адресою: Камишове шосе, 45 для будівництва та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу" (далі - Рішення Севастопольської міської Ради) припинено ВАТ Кримський електротехнічний завод "Сатурн" право постійного користування земельною ділянкою площею 3,7702га за адресою: Камишове шосе, 10, у зв'язку з добровільною відмовою та передано позивачу в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 4,0400 га за адресою: Камишове шосе, 45, в тому числі 0,2139 га - охоронна зона комунікаційного коридору, для будівництва та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу.
Пунктом 5.2. Рішення Севастопольської міської Ради позивача зобов'язано протягом шести місяців з дня прийняття вказаного рішення укласти договір оренди земельної ділянки з міською радою та забезпечити його державну реєстрацію у встановленому законом порядку.
Згідно п. 9 Рішення Севастопольської міської Ради у випадку не виконання протягом 6 місяців п. 5.2. цього рішення, воно втрачає силу (спірне положення Рішення Севастопольської міської Ради).
На виконання зазначеного Рішення Севастопольської міської Ради позивач своєчасно (листом 16.08.2010 за вих. №8/1) підготував і представив до Севастопольської міської Ради всі документи, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи, що умови договору визначаються відповідачем, позивач листом від 09.09.2010 № 9 просив Севастопольську міську Раду направити на адресу позивача пропозицію, що містить всі істотні умови договору оренди земельної ділянки.
Листом від 13.09.2010 № 11 позивач направив відповідачеві проект договору оренди земельної ділянки.
Севастопольська міська Рада листом від 04.10.2010 № 0315/4112 повідомила, що договір оренди земельної ділянки укладений бути не може через те, що Рішення Севастопольською міської Ради, по закінченню шестимісячного терміну (п.9) втратило силу. Цим же листом позивачу було запропоновано звернутися до міськради з клопотанням про поновлення строку дії зазначеного рішення про передачу в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. З ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного Кодексу України, ст.7 Закону України "Про оренду землі", якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Зазначені положення кореспондуються з ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України.
Отже, позивач правомірно розраховував на отримання в оренду земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно, яке належить позивачеві, та земельної ділянки необхідної для його обслуговування.
Відповідно, обмеження строку на укладення договору оренди, визначені в п. 9 Рішення Севастопольської міської Ради, є неправомірними та порушують права позивача на отримання в орендне користування земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, належне позивачеві.
Таким чином, обмеження терміну дії Рішення Севастопольської міської Ради позбавляє позивача гарантованого законом права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, але тільки якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема шляхом визнання наявності або відсутності прав, встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин.
Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Отже, п. 9 Рішення Севастопольської міської Ради порушує з вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 ст. 120 Земельного Кодексу України, ст.7 Закону України "Про оренду землі".
Тому вимоги позивача про визнання недійсним п. 9 Рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ Кримський електротехнічний завод "Сатурн" і передачі строком на 25 років TOB "Юг-Інвест" земельної ділянки площею 4,0400 га за адресою: Камишове шосе, 45 для будівництва та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним пункт 9 рішення XVII сесії Севастопольської міської Ради V скликання від 10.03.2010 № 9661 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ Кримський електротехнічний завод "Сатурн" і передачі строком на 25 років TOB "Юг-Інвест" земельної ділянки площею 4,0400 га за адресою: Камишове шосе, 45 для будівництва та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу".
3. Стягнути з Севастопольської міської Ради (99011, .м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код 24872845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Інвест" (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15-а, код 24876275) – 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. –витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Балац
Дата підписання рішення: 16.01.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2012 |
Оприлюднено | 23.01.2012 |
Номер документу | 20945059 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні