Постанова

від 16.01.2012 по справі 5004/1719/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/1719/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р.                                                           Справа № 5004/1719/11  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя                                                      Грязнов В.В.

суддя                                                                             Мельник О.В. ,

 суддя                                                                             Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,             

без участі учасників судового процесу:

від позивача -           не з'явився;   

від відповідача -         не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Позивача-Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»на рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2011р. у справі №5004/1719/11

за позовом           Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»м.Київ

до                           Товариства з обмеженою відповідальністю «Форас» м.Луцьк

про стягнення  263 872 грн. 90 коп. заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках,-

          Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2011р. у справі №5004/1719/ 11 (суддя Філатова С.Т.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі в тексті – Банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форас»(надалі в тексті – ТзОВ «Форас») про стягнення 263 872 грн. 90 коп. заборгованості по кредиту та нарахованих відсотках.

Відповідно до рішення з ТзОВ «Форас», на користь Банку підлягає стягненню 87 782 грн. 28 коп. заборгованості за кредитом, 74 755 грн. 37 коп. заборгованості по відсотках та 1 770 грн. 75 коп. судових витрат. Позов в частині стягнення 101 335 грн. 04 коп. підвищених відсотків за користування кредитом з 02.11.2008р. по 07.06.2011р. – залишено без розгляду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в задоволеній частині позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами. Отримання кредитних коштів і неповернення їх позичальником стверджено матеріалами справи.

Між тим, розгляд по суті вимоги про стягнення підвищених відсотків без представлення Позивачем доказів, витребуваних ухвалами суду від 06.09.2011р., 27.09.2011р. та 18.10.2011р., на думку місцевого суду –є неможливим, оскільки потребує дослідження періоду і підставності нарахування та обґрунтування розміру підвищених відсотків. Суд першої інстанції зауважив, що з представленого розрахунку вбачається, що нарахування підвищеної відсоткової ставки здійснено Позивачем за період з 15.10.2008р. по 07.06.2011р. поряд із загальними відсотками за користування кредитом. Доказів сплати відсотків з урахуванням підвищеного розміру суду не надано. (арк.справи 81-82).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2011р. у справі №5/5004/209/11, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове про повне задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. А саме, судом не враховано умови п.1.5.2 кредитного договору від 26.09.2008р. про нарахування підвищених відсотків (66% річних) та положення ч.1 ст.625 ЦК України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і зобов'язаний сплатити відсотки.(арк.справи 105-107).

Ухвалами у даній справі від 23.12.2011р. Рівненський апеляційний господарський суд поновив Скаржнику строк апеляційного оскарження та прийняв до провадження апеляційну скаргу, призначивши справу до слухання.(арк.справи 102).

Відповідач не надав апеляційному суду витребуваного відзиву на апеляційну скаргу.

Представники сторін у засідання суду апеляційної інстанції 16.01.2012р. не з'явились, хоч про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк. справи 112-115).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»)-банк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Форас»-позичальник уклали Кредитний договір №BL9592 (надалі в тексті –Кредитний договір), згідно якого банк встановлює позичальникові ліміт кредитної лінії в межах суми 90 000 грн. 00 коп. на строк до 31.08.2009р., із сплатою процентів за користуванням кредитом 34,95% річних. За користування кредитними коштами понад строк кредитування процента ставка встановлюється в розмірі 66% річних.

Пунктом 1.2.3 Кредитного договору сторони узгодили порядок погашення грошових зобов'язань:

- другого робочого дня кожного поточного місяця (починаючи з місяця, що слідує за місяцем встановлення ліміту кредитної лінії) позичальником має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов цього договору;

- не пізніше дати, вказаної у п.1.2.2 цього договору позичальник зобов'язується повернути всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії, та інших грошових зобов'язань, встановлених цим договором;

всі вищевказані грошові зобов'язання позичальника сплачуються шляхом перерахування/переказу сум існуючих грошових зобов'язань позичальника па рахунки банку, вказані у додатку №2 до договору.

Відповідно до п.1.5.4 Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється щоденно за методом нарахування процентів «факт/360». Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування позичальником кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році.

Згідно п.1.5.1 Кредитного договору за користування кредитними коштами, наданими у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, визначених договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 34,95% річних. Процента ставка в розмірі 66% річних (п.1.5.2) встановлюється за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення.

Кредитний договір підписано уповноваженим представником Банку та керівником ТзОВ «Форас», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 9-15).

Кредитний договір є чинним, змін і доповнень сторони до нього не вносили; Кредитний договір автоматично не продовжувався, доказів визнання його недійсним вцілому чи в частині, або розірвання –суду не надано.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.  

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.345 ГК України –кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав, а ТзОВ «Форас»–отримав  кредитні кошти в сумі 90 000 грн., що стверджується платіжним дорученням №059В520082700001 41 від 26.09.2009р. та протягом розгляду судом справи – Відповідачем не заперечено.(арк.справи 18).

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 1.2.2, 3.4.2 Кредитного договору позичальник-Відповідач у даній справі зобов'язаний забезпечити повне повернення отриманого кредиту до 31.08.2009р.(арк.справи 10,12).

Згідно п.п. 3.1.2, 6.1 Кредитного договору, сторони узгодили, що Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань за договором.

Матеріалами справи стверджено, що зобов'язання за Кредитним договором ТзОВ «Форас»не виконує більше двох років; кредитні кошти до 31.08.2009р. – не повернув; не сплачує відсотків за користування ними; станом на 07.06.2011р. заборгованість по сплаті кредитних коштів становить 87 782 грн. 28 коп, що стверджується виписками з особових рахунків Відповідача за період 26.09.2008р. – 22.12.2010р. та розрахунком Позивача.(арк. справи 19-24, 39).

Повідомлення про дострокове припинення Кредитного договору і пропозиція сплатити протягом 30 днів 87 782 грн. 28 коп. заборгованості за кредитом та 78 504 грн. 31 коп. нарахованих відсотків, які вбачаються з листа-вимоги вих.№121/110 від 17.05.2010р. –було отримано Відповідачем 28.05.2010р. і залишено без відповіді і задоволення, що стверджується матеріа-лами справи.(арк.справи 40-42).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи із суми непогашеного кредиту 87 782 грн. 28 коп, за користування кредитом протягом 02.10.2008р. –07.06.2011р. Позивач нарахував 74 755 грн. 58 грн. річних, виходячи із ставки 34,9% та 101 335 грн. 04 грн. –підвищених відсотків, виходячи зі ставки 66% річних за користування кредитом протягом 17.11.2008р. –07.06.2011р., що вбачається з доданого до заяви розрахунку і підтримується Скаржником в апеляційній скарзі.(арк.справи 39, 106-107).

Як зазначалось вище, вважаючи, що вирішення по суті спору в частині стягнення 101 335 грн. 04 коп. підвищених відсотків без представлення Позивачем витребуваних доказів є неможливим, оскільки потребує дослідження питань періоду нарахування, обґрунтування розміру підвищених відсотків тощо –суд першої інстанції, з підстав п.5 ст.81 ГПК України, залишив дану вимогу без розгляду.

Разом зтим, у відповідності до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду – це закінчення розгляду справи, що викликане недотриманням Позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарському суду слід мати на увазі, що застосування пункту п'ятого ст.81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору.

Судова колегія зазначає, що в разі необхідності для здійснення перерахунку сум додаткових вимог та дослідження додаткових матеріалів, суд витребовує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів, з урахуванням обставин конкретної справи –залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Вбачається, що ухвалами від 06.09.2011р., 27.09.2011р. та 18.10.2011р. суд першої інстанції витребовував у Позивача: обґрунтування відсоткових ставок за користування кредитом, докази часткового повернення кредитних коштів та для огляду – кредитну справу ТзОВ «Форас». Також вбачається, що Позивач вказаних вимог не виконав, двічі в судове засідання не з'явився.(арк. справи 56, 66, 76).

Проте, судова колегія вважає, що в поясненнях і доказах, витребуваних судом першої інстанції не було потреби, оскільки п.п.1.5.1, 1.5.2 Кредитного договору сторони погодили розміри ставок і умови нарахування відсотків за користування кредитними коштами (арк.справи 10), а виписками по особому рахунку Відповідача, на які покликався суд та розрахунком позовних вимог (арк.справи 19-24, 39) –стверджується часткова сплата Відповідачем коштів.

Тому, в порушення положень процесуального закону щодо повноти встановлення обставин справи, місцевий господарський суд не оцінив наявні у справі докази і зведений розрахунок заборгованості і, в разі необхідності –не здійснив самостійно розрахунку сум відсотків належних до стягнення, а залишаючи позовні вимоги без розгляду з мотиву їх недоведеності –порушив приписи ч.5 ст.81 ГПК України, відповідно до якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Із зазначених мотивів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення спору в частині стягнення підвищених відсотків, тому з підстав п.4 ч.1 ст.104 ГПК України –через неправильне застосування норм процесуального права –рішення в частині залишення позову без розгляду підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, колегія суддів вважає, що оскільки сторони у Кредитному договорі погодили звичайну і підвищену відсоткові ставки, порядок їх плати та строк повернення кредиту – за користування кредитом з моменту його видачі до строку повернення, тобто з 20.03.2008р. по 31.08.2009р. необхідно застосовувати ставку 34,9% річних, а за користування кредитом понад строк кредитування, тобто за період 01.09.2009р. –07.06.2011р. Банк мав право застосовувати підвишені відсотки в розмірі 66% річних.

При цьому, підставність одночасного нарахування відсотків за звичайною ставкою і за підвищеною ставкою –Позивачем не обґрунтована і не доведена.

Оскільки, ТзОВ «Форас»не надав доказів повернення кредитних кощтів –заявлені Банком додаткові вимоги підлягають задоволенню, виходячи із суми основного боргу 87 782 грн. 28 коп.

Так, згідно розрахунку, здійсненого апеляційним господарським судом методом нарахування процентів «факт/360»(п.1.5.4 Кредитного договору) за фактичну кількість днів користування позичальником кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році:

- за користування кредитними коштами протягом 20.03.2008р. – 31.08.2009р. до стягнення підлягає 17 315 грн. 99 коп. відсотків за ставкою 34,9% річних,

- за користування кредитом понад строк кредитування, тобто за період 01.09.2009р. –07.06.2011р. до стягнення належить 102 676 грн. 00 коп. за підвищеною ставкою 66% річних, про те, оскільки Позивач заявив і підтримує вимогу про стягнення лише 101 335 грн. 04 коп. підвищених відсотків –дана сума і підлягає до стягнення з Відповідача.  

Таким чином, позов підлягає задоволенню в сумі 206 433 грн. 31 коп. В стягненні 67 439 грн. 59 коп. відсотків необхідно відмовити через необґрунтованість нарахування на підставі ст.33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського  процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, натомість рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2011р. у даній справі, з підстав п.п. 3, 4 ст.104 ГПК України, –зміні в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами, а в частині залишення позову без розгляду – скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та неправильне застосування судом норм процесуального права.  

За наслідками розгляду скарги, витрати Позивача із сплати судового збору за подання апеля-ційної скарги покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 43, 81, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форас»на рішення  господарського суду Волинської області від 07.11.2011р. у справі №5004/1719/11 –задоволити частково.

2. Рішення суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду –скасувати, а в частині стягнення відсотків –змінити, виклавши в наступній редакції:

«Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форас», яке знаходиться у м. Луцьк, вул.Наливайка, 24-А (код ЄДРПОУ 32035123)          на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», яке знаходиться у м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 (код ЄДРПОУ 21133352) 87 782 грн. 28 коп. заборгованості по кредиту, 17 315 грн. 99 коп. -34,9% річних за користування кредитом за період 20.03.2008р. – 31.08.2009р., 101 335 грн. 04 грн. -66% річних за користування кредитом протягом 01.09.2009р. –07.06.2011р., 2 064 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита та 184 грн. 63 коп. витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 67 439 грн. 59 -34,9% річних за користування кредитом протягом 01.09.2009р. – 07.06.2011р. в задоволенні позову відмовити.».

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

  6. Справу №5004/1719/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

  01-12/908/12  908/12