Рішення

від 07.12.2011 по справі 13/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/204

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.12.11 р.                                                                                 Справа № 13/204                               

         Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”, Донецька обл., м. Харцизьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 4640808грн.54коп., індекс інфляції у сумі 1081635грн.49коп. та 3% річних у сумі 358550грн.14коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 01.12.2011р.

оголошувалась перерва до 07.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь” –металургійний завод”, м. Донецьк (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”, Донецька обл., м. Харцизьк (далі – відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 4640808грн.54коп., індексу інфляції у сумі 1081635грн.49коп. та 3% річних у сумі 358550грн.14коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором № 17310дс від 01.10.2008р.

        Ухвалою від 10.11.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 01.12.2011р., сторони зобов'язані надати документи та вчинити певні дії.

Представники сторін у судове засідання 01.12.2011р. з'явилися. Позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач надав відзив на позовну заяву № 56 від 01.12.2011р., яким визнав факт поставки товару, погодженого сторонами додатковими угодами до договору, за актами приймання – передачі та накладною, повідомив суд про неможливість погашення виниклої суми боргу в розмірі 4640808грн. 54коп. через скрутне фінансове становище підприємства.

У судовому засіданні 07.12.2011р. сторони не забезпечили участь своїх представників, хоча були повідомлені про час судового засідання.           

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” (покупцем) та Закритим акціонерним товариством „Донецьксталь”- металургійний завод” (продавець) був укладений договір № 17310дс, згідно з яким продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно умовам даного договору спецтехніку, іменовану в подальшому товар. Договір підписаний з протоколом розбіжностей.

Згідно п. 1.2 договору номенклатура, кількість, ціна товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 3.1 договору покупець здійснює оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. включно, а по фінансовим зобов'язанням – до повного їх виконання сторонами по даному договору.

В подальшому, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, а саме Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715829, статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29.04.2011р. за № 12661050027001010 продавець - Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь”- металургійний завод” відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” змінило найменування з Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь”- металургійний завод” на Приватне акціонерне товариство „Донецьксталь”- металургійний завод”.

На виконання п. 2.1 договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 23.12.2008р., якою встановили, що продавець в січні 2009р. зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору спецтехніку, а саме автонавантажувач KOMATSU FD 30M-16 в кількості 2 штук загальною вартістю без ПДВ 261273грн.55коп. та навантажувач колісний CAT950H в кількості 1 штуки, сумою без ПДВ 1084280грн.50коп., загальною вартістю разом з ПДВ 1614664грн.86коп.

Додатковою угодою № 2 від 25.12.2008р. до договору сторони визначили, що продавець зобов'язаний в грудні 2008 року – січні 2009 року здійснити передачу екскаватора – навантажувача Caterpillar 428Е в кількості 1 штуки, сумою без ПДВ 393395грн.17коп. та бульдозер ДЕТ – 250-М2Б1Р1 в кількості 1 штуки, ціною 1 286556грн.40коп., всього загальною вартістю разом з ПДВ 2015941грн.68коп.

Додатковою угодою № 4 від 01.02.2009р. сторони визначили наступний товар, що підлягає передачі позивачем відповідачу, а саме машини буронавантажувальні 2ПНБ2Б-01 в комплекті з ЗІПом (зав. № 3732 – листопад 2007р., зав. № 3738 – грудень 2007р.) загальною кількістю 1 штука, ціною без ПДВ 841835грн.00коп., загальною вартістю разом з ПДВ 1010202грн.00коп.

В позовній заяві позивач посилається на те, що по додатковій угоді № 1 від 23.12.2008р. здійснив передачу погодженого товару за трьома актами приймання – передачі від 14.01.2009р.; товар, погоджений сторонами додатковою угодою № 2 від 25.12.2008р. був переданий позивачем за актами приймання – передачі від 12.02.2009р.; на виконання додаткової угоди № 4 від 01.02.2009р. позивач передав відповідачу погоджений товар за видатковою накладною № 4018 від 09.02.2009р., всього, як зазначає позивач, був переданий товар, загальна вартість якого разом з ПДВ становить 4640808грн.54коп.

       Однак позивач зазначає, що відповідач, отримавши товар не виконав свої зобов'язання щодо його оплати, внаслідок чого сума заборгованості в розмірі 4640808грн.54коп. не погашена.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають  задоволенню в повному обсязі , враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 4'640'808грн.54коп., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 17310дс від 01.10.2008р., що стало підставою для нарахування  3% річних в сумі 358'550грн.14коп., інфляційних витрат в сумі 1'081'635грн.49коп

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, підпадає під правове регулювання норм, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору №17310дс від 01.10.2008р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, позивач на виконання умов зазначеного договору передав товар за актами приймання-передачі від 14.01.2009р., 12.02.2009р. та накладною № 4018 від 09.02.2009р.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними актами приймання – передачі та  накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання умов договору №17310дс від 01.10.2008р. суд робить виходячи з того, що вид товар, переданий за кожним актом приймання – передачі був обумовлений сторонами в відповідній додатковій угоді до договору, що є його невід'ємною частиною, про що значиться в п. 1.2 договору; безпосередньо в видатковій накладній № 4018 від 09.02.2009р., за якою був отриманий товар, погоджений сторонами додатковою угодою № 4 від 01.02.2009р. є посилання на договір №17310дс від 01.10.2008р.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними актами приймання – передачі підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача в графі „Отримав”. За видатковою накладною № 4018 від 09.02.2009р. товар був отриманий працівником відповідача, який діяв на підставі наявної в матеріалах справи довіреності № 179 від 09.02.2009р.

Факт отримання автомобілів підтверджений представником відповідача, тобто спір між сторонами з цього приводу відсутній.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору №17310дс від 01.10.2008р.

Таким чином, посвідчивши підписом зазначені акти приймання – передачі та накладну відповідач визнав і факт виникнення зустрічного зобов'язання щодо сплати вартості переданого товару.

Однак, як встановлено судом загальна сума переданого товару, що узгоджується з додатковими угодами складає 4'650'808грн.54коп., натомість позивачем заявлена сума боргу в розмірі 4'640'808грн.54коп., що є його правом. У позові позивач зазначає про відсутність часткових оплат з боку відповідача в рахунок погашення виниклої заборгованості, але в той же час відповідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд не має право виходити за межі позовних вимог без наявності відповідного клопотання заінтересованої особи, оскільки таке клопотання позивачем не заявлялось, суд розглядає вимоги позивача в межах заявлених.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений  інший строк оплати товару.

        У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із умов договору, сторони п. 3.1 договору передбачили, що покупець здійснює оплату товару протягом 30 банківських днів з дати поставки товару, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Оскільки додатковими угодами до договору не встановлено іншого порядку оплати, враховуючи, що остання партія товару була передана та відповідно отримана відповідачем за актами приймання – передачі ще 12.02.2009р., то з урахуванням вимог п. 3.1 договору щодо строків оплати, строк оплати вартості всього товару наступив ще 26.03.2009р., а вже з 27.03.2009р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зазначений розмір боргу підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.11.2011р. Крім того, відповідач наданим через канцелярію відзивом № 56 від 01.12.2011р. та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару та фактично визнав наявність заборгованості в розмірі 4640808грн.54коп., зазначаючи про неможливість своєчасного погашення заборгованості через скрутне фінансове становище.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При  цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

        Докази сплати суми заборгованості суду в розмірі 4640808грн.54коп. не представлені, отже, позовні вимоги вважаються обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у розмірі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 358550грн.14коп., нараховану на загальну вартість переданого та неоплаченого товару в сумі 4640808грн.54коп.  за період з 30.03.2009р. по 01.11.2011р.  та інфляційні нарахування в сумі 1081635грн.49коп., нараховані за наступні періоди: з квітня 2009р. по червень 2009р., з вересня 2009р. по березень 2010р., з серпень 2010р. по червень 2011р., за вересень 2011р.

Як встановлено судом права вимоги від відповідача оплати вартість товару, отриманого за актами приймання – передачі від 14.01.2009р., 12.02.2009р. та накладною № 4018 від 09.02.2009р. виникло у позивача за останньою поставкою ще 27.03.2009р., однак позивач здійснює розрахунок штрафних санкцій, починаючи з 30.03.2009р., що є його правом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, з дотриманням методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” встановив, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції є обґрунтованими, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 692  Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас”, Донецька обл., м. Харцизьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 4640808грн.54коп., індекс інфляції у сумі 1081635грн.49коп. та 3% річних у сумі 358550грн.14коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Донбас” (юридична адреса: 86781, Донецька обл, м. Харцизьк, смт. Зуївка, вул Артема, будинок 110, код ЄДРПОУ 35711637) на користь Приватного акціонерного товариства „Донецьксталь” –металургійний завод” (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, будинок 122, код ЄДРПОУ 30939178) суму основного боргу в розмірі 4640808грн.54коп., 3% річних у розмірі 358550грн.14коп., інфляційні у сумі 1081635грн.49коп., судовий збір у розмірі 56460грн.00коп.

У судовому засіданні 07.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                        Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >