Постанова

від 04.10.2006 по справі 22/285д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/285д

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 жовтня 2006 р.                                                                                   № 22/285д  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С.- головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали  

касаційних скаргРВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ “Компанія Восток”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р.

у справігосподарського суду Запорізької області

за позовомТОВ “НВФ “Бізнес Комп'ютер Сервіс”

до

3-тя особаРВ ФДМУ по Запорізькій області ТОВ “Компанія Восток”ЗАТ “Запоріжжябуд”

провизнання договору частково недійсним,

за зустрічним позовомРВ ФДМУ по Запорізькій області

до

3-тя особаТОВ “НВФ “Бізнес Комп'ютер Сервіс”ЗАТ “Запоріжжябуд”ТОВ “Компанія Восток”

провизнання договору недійсним,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Щербаков В.І. –директор,

відповідача-1: Фалєєва Ю.Д. (дов. від 29.11.05 № 22/121),

відповідача-2: Івахіна А.В. (дов. від 16.11.05),

3-тої особи:  не з'явились,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням від 22.03.06 господарського суду Запорізької області в первісному позові про визнання недійсним договору № 1113 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЗАТ "Запоріжбуд" від 03.06.2004р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Восток" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та в зустрічному позові РВ ФДМУ по Запорізькій області про визнання недійсним договору № 103 від 20.10.1995 р., укладеного між закритим акціонерним товариством "Запоріжбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Бізнес-Комп'ютер Сервіс" відмовлено.  

          Постановою від 14.06.06 Запорізького апеляційного господарського суду вказане вище рішення частково скасовано. Первісний позов задоволено. Визнано недійсним договір від 03.06.04 № 1113 в частині передачі в оренду приміщень №№30-33 та прилеглого до них коридору ( згідно з технічною документацією позначених літерою А-5 приміщення № № 27,28,29,30,31) загальною площею 96 кв.м., розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів/ вул. Патріотична, буд. 19/38. З відповідачів на користь позивача стягнуто судові витрати. В частині зустрічного позову рішення від 22.03.06 господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду, РВ ФДМУ по Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, з огляду на порушення судом норм  матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити.

ТОВ “Компанія Восток” також звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить вказану вище постанову Запорізького апеляційного господарського суду скасувати як прийняту з порушенням норм  матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін.

ТОВ “НВФ “Бізнес Комп'ютер Сервіс” подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ТОВ “Компанія Восток”, в якому просить в її задоволенні відмовити, постанову Запорізького апеляційного господарського суду залишити без змін.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним задовольнити касаційні скарги частково.

Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до  договору оренди № 1113 від 03 червня 2004 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Восток” (орендар), за актом прийому-передачі (додаток №2 до договору оренди) останньому передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення в будинку гуртожитку, розташованому за адресою м. Запоріжжя, вул.Сталеварів/вул.Патріотична,19/38 - вбудовані в другий поверх нежилі приміщення загальною площею 669,8 м2 (літера А-5, приміщення №№ 18-31,33-40,45-58 площею 589,3 м2, частина приміщення №16 площею 65 м2 та східна клітина 11 площею 15,5 м2 ) відповідно до викопіровки та експлікації з технічного паспорту другого поверху гуртожитку (вказані приміщення знаходяться на балансі ЗАТ “Запоріжбуд”).

27 вересня 2004 року між сторонами вказаного вище договору укладено Додаткову угоду № 1, якою збільшено розмір площі нежитлових приміщень, які надаються в оренду до 712,2 м2, а саме : Літ А-5, приміщення №№ 18-40, 45-58, 16 загальною площею 696,7 м2 та східна клітина 11 площею 15,5 м2  та підписано відповідний акт прийому-передачі зазначених приміщень.

Судами також з'ясовано, що на час укладення договору оренди № 1113 та Додаткової угоди до нього, складення відповідних актів прийому-передачі приміщення № 30-33 та прилеглий до них коридор (згідно з технічною документацією, позначеною літерою А-5, це приміщення №№ 27-31) знаходилися в орендному користуванні іншої юридичної особи - Науково-виробничої фірми «Бізнес Комп'ютер Сервіс», яка користувалась даними приміщеннями на підставі договору оренди №103 від 20.10.1995 року, укладеного останньою з ЗАТ «Запоріжбуд», та продовженого додатковою угодою №103-06 від 20.09.2000 року до 01.11.2005 року.

Судами встановлено, що приміщення № 30-33 загальною площею 96 м2, які були предметом договору оренді № 103 та позначені в технічній документації додатку до Договору оренди № 1113 літерою А-5  (приміщення № № 27-31 площею 96 м2) є одними і тими ж приміщеннями, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2005р у справі №1/100 про виселення НВФ “Бізнес Комп'ютер Сервіс” з кімнат № 27,28,29,30,31 площею 96,2 м2, розташованих за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 19, вул Патріотична,38 та відповідною постановою Запорізького апеляційного господарського суду.

При цьому договір оренди № 103 від 20.10 1995 року та додаткова угода №103-06 від 20.09.2000 року до нього, на момент укладення спірного договору оренди № 1113 і додаткової угоди до нього не було розірвано або визнано недійсним в встановленому законом порядку, тобто, орендар - НВФ “Бізнес Комп'ютер Сервіс” правомірно, на підставі діючого договору оренди №103, знаходився в спірних приміщеннях.

Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що РВ ФДМУ по Запорізькій області, укладаючи з ТОВ “Компанія Восток” договір оренди № 1113, неправомірно, в порушення норм діючого законодавства, передав в оренду нежилі приміщення №№ 27-31 (літера А-5), які знаходилися в орендному користуванні у іншої юридичної особи - ТОВ НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», тобто майно, яке перебувало в оренді і не було вільним, передано у наступну оренду. З врахуванням того, ТОВ “НТВ “Бізнес Комп'ютер Сервіс” звернулося до господарського суду із позовом про визнання договору оренди №1113 недійсним 27.10.2005 року, тобто, в період дії договору оренди № 103 від 20.10.1995, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач обрав адекватний спосіб захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

          В частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору оренди від оренди № 103 від 20.10.1995 року суди виходили з того, що Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації № 213 “Про переведення жилих приміщень гуртожитку в нежитловий фонд” приміщення загальною площею 1109,10 м2 другого поверху гуртожитку за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19, які не увійшли до статутного фонду ЗАТ “Запоріжбуд” у процесі приватизації та перебувають на його балансі, є державною власністю та переводяться з житлового фонду в нежитловий. Оспорюваний договір оренди № 103 було укладено між ЗАТ Науково виробничою фірмою “Бізнес Комп'ютер Сервіс” і АТ “Запоріжбуд” майже за 9 років раніше - 20 жовтня 1995 року та пролонгований 20.09.2000 року. Позивачем не обґрунтовано, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, яким чином укладення відповідачами ( за зустрічним позовом) спірного договору у 1995 році порушувало його права та охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом не досліджено усіх доказів у справі та пов'язаних із ними обставин справи.

Так, поза увагою судових інстанцій залишився той факт, що спірні приміщення не увійшли до статутного фонду ЗАТ “Запоріжбуд” під час приватизації, тобто, не змінили форму власності, залишившись у державній власності і відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” ФДМУ або його регіональні відділення є єдиними орендодавцями державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств під час їх приватизації. При цьому РВ ФДМУ виступало орендодавцем за договором № 1113, у зв'язку з чим мало право звертатись з відповідним позовом до господарського суду про визнання недійсним договору оренди № 103.

Крім того, судами не врахованого того, що спірні приміщення відносились до житлового фонду і статус нежитлових набули лише 21.05.04 згідно з розпорядженням голови Запорізької обласної адміністрації № 213 і відповідно до ЖК України такі приміщення не могли бути предметом договору оренди і використовуватись не для житлових цілей. При цьому предметом судового дослідження не стало з'ясування прав орендодавця на укладення договору № 103.

До того, суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним договір № 1113 та посилаючись в оскаржуваній постанові на ст. 203, 215 ЦК України, не зазначив, яким саме актам цивільного законодавства суперечить вказаний договір та не з'ясував чинність цього договору  станом на день розгляду справи.

Не дослідження вказаних обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору призвело до прийняття помилкового рішення у справі.

З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

 Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України                                                        

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 22.03.06 господарського суду Запорізької області та постанову від 14.06.06 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 22/285 пд скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий       Божок В.С.

Судді:

      Костенко Т.Ф.          

      Коробенко Г.П.