Постанова

від 14.06.2006 по справі 22/285д

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/285д

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.06.06                                                                                               Справа №22/285д

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Кагітіна Л.П.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Шерник О.В;

за участю представників:

позивача: Щербаков В.І. – паспорт СВ 351603 від 20.03.2001р.;

відповідача-1: Івахніна А.В. – довіреність б/н від 16.11.2005 року;

відповідача-2: Фалілеєва Ю.Д. – довіреність №22/121 від 29.11.2005 року;

третьої особи: Мазур Г.В. – довіреність №2 від 05.01.2005 року;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2006р. у справі № 22/285д

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м. Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток», м. Запоріжжя

до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Запоріжбуд», м. Запоріжжя

про визнання договору №1113 оренди державного нерухомого майна частково недійсним

Та за зустрічним позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства «Запоріжбуд», м. Запоріжжя

до відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м.Запоріжжя

Третя особа без  самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток», м. Запоріжжя

про визнання договору оренди №103 від 20.10.1995р. недійсним

                                                              ВСТАНОВИВ:

               Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м. Запоріжжя,  звернулось із позовною заявою до господарського суду Запорізької області про визнання частково недійсним  договору №1113 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЗАТ «Запоріжбуд» від 03.06.2004р., укладеного між ТОВ «Компанія «Восток» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, в частині приміщень №№30-33 та прилеглого до них коридору, загальною площею 96кв.м по вул. Сталеварів/Патріотична, 19/38 ( позовні вимоги в редакції уточнень,  т. 2 а.с. 18-19).   Позов мотивовано приписами ст..ст. 203, 215 ЦК України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

                    Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору №103 від 20.10.1995р., укладеного між ЗАТ «Запоріжбуд» та ТОВ «НВФ «Бізнес-Комп'ютер Сервіс», на підставі ст..ст. 203,215 ЦК України, ст.. 207 ГК України, ст.. 127 ЖК України,  мотивуючи тим, що зазначений договір укладено з порушенням приписів ст.. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині включення до договору усіх суттєвих умов., що в оренду були передані житлові приміщення, які повинні були використовуватися для проживання працівників ЗАТ «Запоріжбут» (т.1 а.с.62-64).

                    Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя – Скиданова Ю.О.) від 22.03.2006р. у справі № 22/285д в задоволенні первісного та зустрічного позову – відмовлено.

                    В основу рішення господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову  покладено рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2005р. №1/100, яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду залишено без змін. Зазначеним рішенням зобов'язано «НВФ «Бізнес-Комп'ютер Сервіс» звільнити (шляхом виселення) нежитлове приміщення, площею 96,2кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б.19/ вул. Патріотична, б.38, кімнати №№27,28,29,30,31. Судом апеляційної інстанції рішення залишено без змін, але в мотивувальної частині постанови суд  вказав, що договір оренди №103 є неукладеним. При цьому господарський суд застосував приписи ст.. 35 ГПК України, стверджуючи, що  висновок суду щодо неукладеності спірного договору є встановленим фактом, що не потребує доведення.

                    Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив з того, що укладеним  договором між ТОВ «Компанія «Восток» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, в частині приміщень №№30-33 та прилеглого до них коридору, загальною площею 96кв.м по вул. Сталеварів/Патріотична, 19/38, не порушені права та  охоронювані законом інтереси ТОВ НВФ «Бізнес-Комп'ютер Сервіс», так як Договір оренди №103 від 20.10.1995 року, на який посилається позивач за первісним позовом, є неукладеним.

                    Не погоджуючись із прийнятим рішенням,  ТОВ НВФ «Бізнес-Комп'ютер Сервіс» (позивач за первісним позовом) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог, заявник посилається на порушення норм процесуального права, а саме,  ст.35 Господарського процесуального кодексу України. Вказує, що суд безпідставно взяв до уваги постанову Запорізького апеляційного господарського суду №1/100,  в якій судом  встановлено припущення, що договір оренди №103 від 20.10.1995р. є неукладеним, оскільки  суб'єктний склад сторін у справі №22/285д та №1/100 є різним, а тому такий факт не може вважатися юридичним фактом, який не потребує доказування. Крім того, договір №1113 від 03.06.2004р. відповідачі уклали без документів, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна». До того ж, вказаний договір не породив правовідносин оренди між сторонами в частині приміщень №№30-33 та прилеглого до них коридору, оскільки це приміщення фактично орендувалося іншим суб'єктом – ТОВ НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс».

           Відповідач-2 ( за первісним позовом) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області    письмовий відзив на апеляційну скаргу не надало.

                  Відповідач-1 – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток»   у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2006р. у справі №22/285д – залишити без змін. Вказує, що на момент укладення договору оренди №1113, Регіональне відділення фонду державного майна України по Запорізькій області було єдиним власником спірного приміщення і мало право здійснювати повноваження щодо розпорядження майном, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств в процесі приватизації та є державною власністю, в тому числі щодо надання майна в оренду. Також зазначає, що договір №1113 містить всі істотні умови, які передбачені ч.1ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

           Задоволено клопотанням  ТОВ НВФ «Бізнес-Комп'ютер Сервіс» щодо   залучення до матеріалів справи додаткових документів: копіі постанови Вищого господарського суду України у справі №22/172д

          Розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1724 від  09.06.2006р. справу № 22/285д передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів: Кагітіна Л.П., Юхименко О.В.

          У зв'язку зі зміною колегії суддів, розгляд справи здійснювався з початку.

           Запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».  

          Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи   рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

          Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

          Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

           Матеріали справи свідчать, що 03 червня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець)  і Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток» ( Орендар) укладено Договір №1113 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЗАТ «Запоріжбуд» ( надалі – Договір оренди №1113), відповідно  до пункту 1.1  якого та Акту прийому-передачі (Додаток №2 до договору оренди) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно – нежитлові приміщення в будинку гуртожитку, розташованому за адресою м. Запоріжжя, вул..Сталеварів/вул..Патріотична,19/38 – вбудовані в другий поверх нежилі приміщення загальною площею 669,8 кв.м.  (літера А-5, приміщення №№ 18-31,33-40,45-58 площею 589,3 кв.м., частина приміщення №16 площею 65 кв.м. та східна клітина 11 площею 15,5 кв.м ) відповідно до викопіровки та експлікації з технічного паспорту другого поверху гуртожитку (а.с.50-53).

            27 вересня 2004 року сторони уклали Додаткову угоду №1  до Договору оренди №1113, якою збільшили розмір  орендуємої площі нежитлових  приміщень  до 712,2 кв.м, а саме : Літ А-5, приміщення  №№ 18-40, 45-58, 16 загальною площею 696,7 кв.м та східна клітина 11 площею 15,5 кв.м .  та підписали відповідний Акт прийому-передачі зазначених приміщень.( а.с.57-58, т.1).

          Колегія суддів зазначає:   Загальне поняття оренди сформульовано в ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ( надалі –Закон). Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі  строкове платне користування майном , що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. З наведеного випливає, що оренді правовідносини мають договірний характер, оренда передбачає саме передачу майна в користування.

             Аналогічну характеристику суті договору оренди містять також норми Господарського та Цивільного кодексів України. Так, відповідно до ст. 283 ГК України та ст.. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

             У статті 10  названого вище Закону визначені істотні умови договору оренди, однієї з котрих є об'єкт оренди.

             Згідно зі ст. 13  зазначеного  Закону   передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. У разі невиконання обов'язку щодо передачі об'єкту оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об'єкта та відшкодування збитків.

               Системний аналіз  перелічених норм права  свідчить про те, що предметом договору оренди може бути лише  вільні приміщення, не зайняті  іншими особами,  інакше втрачається зміст оренди – отримання в користування об'єкту оренди  для  здійснення господарської  діяльності .  Під час  перебування   майна в оренді  права  власника на зазначене майно  щодо  володіння, користування , розпорядження  ним , обмежені.

                Як свідчать матеріали справи, на час  укладення  Договору оренди №1113 та Додаткової угоди №1 до договору, складення відповідних Актів прийому-передачі    ряд приміщень, що  є предметом  спірного Договору оренди №1113 та перелічені в Актах прийому –передачі, а саме – приміщення № 30-33 та прилеглого до них коридору (згідно з технічною документацією, позначеною літерою А-5, це приміщення №№ 27-31)   знаходилися  в орендному користуванні іншої  юридичної особи – Науково-виробничої фірми «Бізнес Комп'ютер Сервіс»,  яка користувалась  даними приміщеннями  на підставі  договору оренди №103 від 20.10.1995 року, укладеного з ЗАТ «Запоріжбуд», та продовженого додатковою угодою №103-06  від 20.09.2000 року  до  01.11.2005 року  ( т.1 а.с. 9 -12).

                 Слід зазначити: господарським судом при розгляді справи встановлено і підтверджено  при розгляді апеляційної скарги, що приміщення   №30-33 загальною площею 96 кв.м., що  орендував за договором оренді №103 позивач  та  позначені  в технічній документації ( додатку до Договору оренди №1113) літерою А-5  - приміщення № № 27-31  площею 96 кв.м , які є  об'єктами оренди за спірним Договором  №1113,  є одними   і тими ж  самими приміщеннями.

                  Дані обставини підтверджуються наступними документами – доповненнями позивача до позовної заяви та прийняття  її  господарським судом   до розгляду ( т.2 а.с. 18, 28-30),  рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2005р у справі №1/100 про виселення НВФ « Бізнес Комп'ютер Сервіс» з кімнат № 27,28,29,30,31 площею 96,2 кв.м, що розташовані  за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів 19,  вул Патріотична,38 та відповідною постановою Запорізького  апеляційного господарського суду (том 2 а.с. 2-19), поясненнями сторін, наданими в судовому засіданні..

                  Колегією суддів встановлено, що договір оренди  №103 від 20.10 1995 року та Додаткова угода №103-06 від 20.09.2000 року  до зазначеного договору,  на момент укладення  спірного Договору оренди № 1113 і  Додаткової угоди №1 від 27.09.2004 року   не був розірваний або визнаний недійсним в встановленому законом порядку,   тобто ,  орендар – НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс» ( позивач у справі) правомірно, на підставі  діючого договору оренди №103, знаходився  в спірних приміщеннях.

                 Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, укладаючи  з  ТОВ «Компанія Восток»  Договір оренди № 1113, неправомірно, в порушення норм діючого  законодавства, передав в оренду   нежилі приміщення №№ 27-31 (літера А-5),  які знаходилися в орендному користуванні у іншої юридичної особи – ТОВ  НВФ «Бізнес Комп'ютер  Сервіс», тобто майно, яке  перебувало в оренді  і не було вільним,   передано у наступну оренду.

                Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 28.04.1978 року №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

           Виходячи зі змісту п.1  ст. 203 Цивільного кодексу України невідповідність правочину

актам цивільного законодавства , моральним засадам суспільства  є підставою його

недійсності.

            Відповідно до ст.. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має

наслідком недійсності інших його частин і правочину вцілому, якщо можна припустити, що

право чин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

           Оскільки  договір  оренди № 1113 від 03.06.2004 року, укладений між

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області  і

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток»  в частині передачі в оренду

нежитлових приміщень   №27-31 не відповідає вимогам закону, його слід визнати у цієї частині

недійсним на підставі ст..ст. 203, 215 ЦК України. Недійсність  зазначеної частини Договору

оренди  №1113 не тягне за собою його недійсність вцілому.

                  Стаття 236 ЦК України закріплює : нікчемний правочин або правочин, визнаний судом

недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

               У зв'язку з наведеним, колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про визнання  договору оренди №1113 від 03.06.2004 року недійсним, оскільки є  неможливим  передача  в оренду  майна, яке вже знаходиться  в орендному користуванні у іншої особи.

                 Судом першої інстанції не враховано зазначеного факту та не надана йому відповідна правова оцінка.

           Обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову, господарський суд виходив із того, що преюдиціальне значення для розгляду даної справи мають висновки щодо неукладеності договору оренди, які містяться в мотивувальній частині  постанови   Запорізького апеляційного  господарського суду від 03.02.2006 року , прийнятої за результатами  розгляду   апеляційної скарги на рішення  господарського суду Запорізької області від 29.11.2005 року у справі №1/100   за позовом ТОВ «Компанія Восток» до ТОВ  «НВФ «Бізнес –Комп'ютер Сервіс»  про виселення  з нежитлового приміщення   у зв'язку із закінченням  строку договору оренди №103.

       Проте, колегія суддів  не може з цим погодитися, оскільки вважає, що судом першої інстанції допущено помилку у застосуванні положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України.        

        Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Всупереч положенням зазначеної статті  господарський суд помилково надав преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою.

            При таких обставинах, суд першої інстанції, відмовляючи  в задоволенні первісного позову,  дійшов невірного висновку щодо  безпідставного посилання ТОВ «НТВ «Бізнес Комп'ютер Сервіс» на договір оренди №103, щодо відсутності  порушень  спірним Договором оренди №1113 прав та інтересів   Товариства з обмеженою відповідальністю НТВ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», як орендаря за  договором  оренди №103 від 20.10.1995 року,  на  безперешкодне користування  спірними  приміщеннями та переважне право на продовження договору оренди, їх викупу .

            Як свідчать матеріали справи, ТОВ «НТВ «Бізнес Комп'ютер Сервіс» звернувся до господарського суду  із позовом про визнання договору оренди №1113 недійсним 27.10.2005 року, тобто,  в період дії договору оренди №103 від 20.10.1995 .Отже, колегія суддів вважає, що позивач обрав  адекватний спосіб захисту  своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

           Таким чином, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального

права призвело до прийняття неправильного рішення за первісним позовом про визнання частково недійсним Договору оренди №1113 від 03.06.2004 року, укладеного між  Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області  і  Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток».

          У той же час, апеляційний суд  погоджується із  рішенням господарського суду щодо відмови в задоволенні  зустрічного позову РВ ФДМУ по Запорізькій області  про визнання недійсним договору оренди №103 від 20.10.1995 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю « Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», з огляду на наступне:

           Згідно зі ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом порушених прав, обравши передбачений законом або договором спосіб захисту.

           Відповідно до приписів ст. 1 ГПК України, до господарського суду України  звертаються юридичні особи за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

            Судом встановлено, що Розпорядженням  Запорізької обласної державної адміністрації №213 «Про переведення жилих приміщень гуртожитку в нежитловий фонд»  приміщення  загальною площею 1109,10 кв.м. другого поверху гуртожитку за адресою м. Запоріжжя, вул.. Сталеварів, 19, які не увійшли до статутного фонду ЗАТ «Запоріжбуд» у процесі приватизації та перебувають на його балансі, є державною власністю та переводяться з житлового фонду в нежитловий.

           Але  оспорюваний  Регіональним відділенням ФДМУ  по Запорізькій області  Договір оренди №103  був укладений між  ЗАТ Науково виробничою фірмою «Бізнес Комп'ютер Сервіс» і АТ «Запоріжбуд»  майже  за 9 років раніше - 20 жовтня 1995 року та пролонгований  20.09.2000 року.

           Позивачем не обґрунтовано, відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України, яким чином укладення  відповідачами ( за зустрічним позовом)  спірного договору  у 1995 році  порушувало  його  права  та охоронювані законом інтереси.

          З огляду на вищезазначене, правових підстав для задоволення зустрічного позову немає.

          Колегія  суддів не приймає до уваги  посилання  в рішенні суду першої інстанції на приписи ст.. 35 ГПК України, як на підставу відмови в задоволенні зустрічного позову, але неправильне застосування зазначеної норми процесуального права не призвело до прийняття   неправильного   рішення.

          Тому рішення  господарського суду  за зустрічним позовом  суд вважає по суті правильним і законним.

          Заперечення  на апеляційну скаргу ТОВ  «Компанія Восток»  судом до уваги не приймаються з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

          Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на  заявника апеляційної скарги  пропорційно задоволеним вимогам, в іншій частині – порівну на ТОВ «Компанія Восток» і РВ ФДМУ По Запорізькій області.           

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд –

ПОСТАНОВИВ :

               Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м. Запоріжжя задовольнити частково.

           Рішення господарського суду Запорізької області від 22.03.2006 року у справі №22/285д скасувати частково.

          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Бізнес Комп'ютер Сервіс», м. Запоріжжя задовольнити.

           Визнати частково недійсним  укладений 03.06.2004 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Восток» і Регіональним відділенням  Фонду державного майна України по Запорізькій області  Договір №1113 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ЗАТ «Запоріжбуд»  в частині передачі  в оренду  приміщень  №№30-33 та прилеглого до них коридору ( згідно з технічною документацією позначених  літерою А-5 приміщення № № 27,28,29,30,31) загальною площею 96 кв.м., розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів/ вул. Патріотична, буд 19/38.

          В задоволенні зустрічного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання договору оренди №103 від 20.10.1995р. недійсним – відмовити.

          Стягнути з ТОВ «Компанія Восток» (69091 м. Запоріжжя, вул. Сумська 6, код ЄДРПОУ 33011428, р/р 26003010962800 в АКБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь ТОВ «НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», (69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 19, к.31, р/р 26003001000116 в ЗТФ ВАТ банка «БІГ Енергія», МФО 313827, ЄДРПОУ 13613218) 42,50грн. держмита за розгляд справи в суді першої інстанції та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Стягнути з ТОВ «Компанія Восток» (69091 м. Запоріжжя, вул. Сумська 6, код ЄДРПОУ 33011428, р/р 26003010962800 в АКБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь ТОВ «НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», (69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 19, к.31, р/р 26003001000116 в ЗТФ ВАТ банка «БІГ Енергія», МФО 313827, ЄДРПОУ 13613218) 21,25грн. за розгляд справи в Запорізькому апеляційному господарському суді. Видати наказ.

          Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69107 м. Запоріжжя, пр. Леніна 164, р/р 35213004000021 в УДК у Запорізькій області, МФО 313355, ЄДРПОУ 20495280) на користь ТОВ «НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», (69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 19, к.31, р/р 26003001000116 в ЗТФ ВАТ банка «БІГ Енергія», МФО 313827, ЄДРПОУ 13613218) 42,50грн. держмита за розгляд справи в суді першої інстанції та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69107 м. Запоріжжя, пр. Леніна 164, р/р 35213004000021 в УДК у Запорізькій області, МФО 313355, ЄДРПОУ 20495280) на користь ТОВ «НВФ «Бізнес Комп'ютер Сервіс», (69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 19, к.31, р/р 26003001000116 в ЗТФ ВАТ банка «БІГ Енергія», МФО 313827, ЄДРПОУ 13613218) 21,25грн. за розгляд справи в Запорізькому апеляційному господарському суді. Видати наказ.

          Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова оформлена відповідно до ст.84 ГПК України  20.06.2006р.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Кагітіна Л.П.  Юхименко О.В.