Рішення

від 16.01.2012 по справі 5/188пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.12                                                                                 Справа № 5/188пн/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», м. Київ

про  витребування майна

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №178 від 13.12.2011

від відповідача - представник не прибув.

від третьої особи - ОСОБА_2, довіреність №Д-282 від 05.01.2012.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом, виходячи з заяви про уточнення позовних вимог (а.с.137-139 т.1), про зобов‘язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуті нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16-в.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на те, що спірне майно знаходиться у відповідача без достатньої правової підстави, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 у справі №19/74пд/2011 встановлений факт того, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011р., на підставі якого відповідачу передані спірні будівлі, не відбувся, а відтак і будь-яких прав та обов'язків у сторін за цим договором не виникло.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог не заперечує.

В судовому засіданні 22.11.2011 в порядку вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до  29.11.2011 до 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 13.12.2011 за клопотанням позивача строк розгляду даного спору було продовжено на 15 днів до 16.01.2012 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «Банк Кіпру», як іпотекодержателя спірного майна.

В судове засідання 16.01.2012 відповідач у справі не з‘явився, проте надав лист б/н та дати, в якому просить суд  провести розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи,  оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засідання оригінали документів, які знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

20          січня 2011 року між ТОВ «Торгова фірма «Сота»та ТОВ «Торгова компанія «Содружество»було укладено договір поставки обладнання №20\01-11, на виконання умов якого ТОВ «ТК «Содружество»поставило на адресу ТОВ «ТФ «Сота»обладнання згідно до специфікації вартістю 2 970 000, 00 грн. з оплатою через 10 днів з моменту поставки обладнання.

31.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Сота” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Содружество” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до п. 1 якого продавець передає у власність покупця нежитлові будівлі, а покупець приймає у власність нежитлові будівлі та зобов'язується сплатити за них обумовлену грошову суму.

Предметом  цього договору є нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Луганськ,  вул. 2-а Краснознаменна, б. 16-в (нежитлові будівлі). Відповідно до відомостей, викладених у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації міста Луганська 27.01.2011р. за №28812195 нежитлові будівлі, що відчужуються, загальною площею 4 490, 5 кв.м. складаються з: А-1, А-3 –адміністративної будівлі зі складськими приміщеннями –магазином загальною площею 4000,7 кв.м. з/б панелі,  шлакоблок, цегла, Б-1 –прохідної загальною площею 25,4 кв.м., з/б панелі, Ж-1 –трансформаторної підстанції загальною площею 50,8 кв.м. цегла, В-1 –майстерні загальною площею 104,0 кв.м., Г-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Д-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Е-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Т-труби,І, ІІ –замощення, №1,2,3,4-огорожі (п. 2 договору).

Як зазначено в п. 3 договору відчужувані нежитлові будівлі належать продавцю на праві власності на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Юридична група «Верітас»за справою №01-09.11/2007 від 23.11.2007, право власності на підставі якого зареєстровано Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації міста Луганська в реєстровій книзі №24 номер запису 2596 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.12.2007, реєстраційний номер 11286887.

Пунктом 6 договору передбачено, що продаж зазначених нежитлових будівель вчиняється за ціною 2 970 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 7 договору розрахунки за цим договором проведені до підписання договору, шляхом поставки промислового обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.01.2011 року та 31.01.2001 року проведено залік зустрічних однорідних вимог з метою проведення розрахунків по вищезазначеним договорам.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.2011 по справі №19/74пд/2011 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Торгова фірма «Сота»до ТОВ “Торгова компанія “Содружество»про розірвання договору поставки обладнання від 20.01.2011 та визнання недійсними угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011 та договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2011 по справі №19/74пд/2011 вказане рішення суду скасовано частково, позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсною угоду про припинення зобов'язань заліком  зустрічних однорідних вимог від 31.01.2011р., з підстав того, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31 січня 2011 року не відбувся і права та обов'язки у сторін за цим договором не виникли.

Згідно ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За умовами ст. 657 та ст. 210  ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації  і вчиненим такий правочин є з моменту його державної реєстрації.

Під час розгляду справи №19/74пд/2011 судом апеляційної інстанції встановлено, що державна реєстрація договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2011р. не здійснена, у зв'язку з чим останній є таким, що не відбувся, а відтак і будь-яких прав та обов'язків у сторін за цим договором не виникло.

Ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів  (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, "Справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" п. 72 "В. Оцінка Суду").

Отже, виходячи з обставин, які були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №19/74пд/2011, договір купівлі-продажу  є неукладеним, тобто таким, що не відбувся і відповідно не створює будь-яких правових наслідків, а відтак правові підстави знаходження у відповідача спірних нежитлових будівель відсутні.

19.10.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутого майна –нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16-в, однак вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 2 цієї статті вказує на те, що положення глави 83 застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, виходячи з вищевикладеного та того, що на час звернення позивача з даним позовом спірні нежитлові будівлі знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи належних та допустимих  доказів у спростування заявлених позовних вимог учасниками процесу надано не було.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення  позовних вимог, з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  33, 34, 43, 49, 82 - 85  Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                  в и р і  ш и в :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16в, ідентифікаційний код 37234547 повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16б, ідентифікаційний код 30517007 нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул.. 2-а Краснознаменна, 16в, загальною площею 4490,5 кв.м., що складаються з: А-1, А-3 – адміністративної будівлі зі складськими приміщеннями –магазином загальною площею 4000,7 кв.м. з/б панелі,  шлакоблок, цегла, Б-1 –прохідної загальною площею 25,4 кв.м., з/б панелі, Ж-1 – трансформаторної підстанції загальною площею 50,8 кв.м. цегла, В-1 –майстерні загальною площею 104,0 кв.м., Г-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Д-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Е-1 –гаражу загальною площею 103,2 кв.м., Т-труби,І, ІІ –замощення, №1,2,3,4-огорожі, видати наказ позивачу, після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Содружество», м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16в, ідентифікаційний код 37234547 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Сота», м. Луганськ, вул. 2-а Краснознаменна, 16б, ідентифікаційний код 30517007   судові витрати в розмірі 25736 грн. 00 коп., видати наказ позивачу, після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  на  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано. У разі подання  апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.   

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012.

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко