Ухвала

від 18.06.2007 по справі 22ц-2085/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22Ц-2085/2007 р

Справа № 22Ц-2085/2007 р.                               Головуючий

в 1 інстанції Кашперська Т.Ц.

Категорія

40                                                        

Доповідач Корзаченко І.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18

червня     2007 року   колегія судової палати   в цивільних справах Апеляційного суду

Київської області в складі :

головуючого        Яворського М. А.

суддів                 Корзаченко І.Ф.,  Червінко К.С.

при

секретарі      Сторожук І.П.

розглянула

у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою Національної спілки письменників України на рішення Ірпінського

міського суду від 4 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до

Національної спілки письменників України про визнання нечинним наказу Голови

Національної спілки письменників України, 

незаконними рішень Секретаріату та Президії Національної спілки

письменників України,  поновлення на

роботі,  стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу,

встановила:

5 січня

2007 року ОСОБА_1 звернувся

до суду з позовом про поновлення на роботі, 

визнання нечинним наказу Голови Національної спілки письменників

України,  незаконними рішень Секретаріату

та Президії Національної спілки письменників України,  поновлення на роботі. Позов обґрунтовував

тим,  що він працює на підставі

безстрокового трудового договору директором видавництва "Український

письменник",  яке підпорядковується

в організаційно-творчій, 

планово-економічній та фінансово-господарській діяльності відповідачу.

Наказом Голови НСПУ № 190 від 11 грудня 2006 року він звільнений з роботи.

Звільнення вважає незаконним оскільки причина його звільнення,  зазначена в наказі - потреба оновити роботу

письменницького видавництва,  його

реформування та необхідність зміцнення керівництва - не узгоджується з вимогами

трудового законодавства. Відповідно до п.4.8. Статуту НСПУ до повноважень

Президії не входить звільнення директора видавництва "Український

письменник". Позивач вважає,  що

його звільнено з посиланням иа неіснуючу у законодавстві підставу на основі

рішення органу управління,  непередбаченого

законом,  з наступним затвердженням цього

рішення органом,  до компетенції якого не

відноситься вирішення таких питань. 26 грудня 2006 року виданий другий наказ

про його звільнення. Після уточнення позовних вимог позивач просив визнати

наказ Голови НСПУ № 190 від 11 грудня 2006 року і наказ Голови НСПУ № 198 від

26 грудня 2006 не чинними,  визнати

рішення Секретаріату НСПУ від 19 грудня 2006 року та рішення Президії НСПУ від

25 грудня 2006 року незаконними, 

поновити його на роботі на посаді директора видавництва

"Український письменник", 

стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням

Ірпінського міського суду від 4 квітня 2007 року позов задоволено. Постановлено

визнати незаконними накази Голови Національної спілки письменників України №

190 від 11 грудня 2006 року та № 198 від 26 грудня 2006 року про звільнення ОСОБА_1 з посади

директора видавництва

2

"Український

письменник". Визнати незаконними рішення Секретаріату НСПУ від 19 грудня

2006 року та рішення Президії НСПУ від 25 грудня 2006 року щодо звільнення

ОСОБА_1 з посади директора видавництва "Український письменник".

Поновити ОСОБА_1 на

роботі на посаді директора видавництва "Український письменник".

Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного

прогулу з 25 грудня 2006 року до 4 квітня 2007 року в розмірі 8418, 37 грн.

Відповідач

в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду з підстав недоведеності

обставин,  які суд вважав

встановленими,  невідповідності висновків

суду обставинам справи,  порушення норм

матеріального і процесуального права.

Апеляційну

скаргу необхідно відхилити з таких підстав. Встановлено,  що наказом Голови НСПУ від 15 січня 2004 року

позивач призначений директором видавництва "Український письменник".

Наказом

Голови Національної спілки письменників України № 190 від 11 грудня 2006 року

позивач звільнений з посади директора видавництва "Український

письменник". У наказі зазначено,  що

робота видавництва піддавалась критиці, 

видавництво своїм коштом не випустило жодної письменницької книжки,  його видання є неконкурентноздатними,  мають штучно завищену собівартість,  звільнення проведене у зв'язку з потребою

оновити роботу письменницького видавництва, 

його реформування та необхідністю зміцнення керівництва. Підставою для

звільнення зазначене рішення Секретаріату.

19

грудня 2006 року на засіданні Секретаріату Ради НСПУ ухвалено винести питання

про недоцільність перебування позивача на посаді директора видавництва

"Український письменник" та його звільнення на засідання Президії за

грубе порушення своїх обов'язків керівником підприємства.

25

грудня 2006 року на засіданні Президії НСПУ вирішено звільнити позивача з

посади директора видавництва "Український письменник".

Наказом

Голови НСПУ № 198 від 26 грудня 2006 року позивач звільнений з посади директора

видавництва "Український письменник" з 25 грудня 2006 року.

Відповідно

до вимог п. 1  ст.  41 КЗпП України,  на яку відповідач посилається як на підставу

звільнення позивача з посади,  трудовий

договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути

розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків

керівником підприємства.

Відповідно

до п. 4.9 Статуту НСПУ органом, 

правомочним призначати та звільняти директора видавництва

"Український письменник",  є

Президія НСПУ. Станом 11 грудня 2006 року рішення Президії НСПУ про звільнення

позивача не існувало.

Підставою

для звільнення в наказі від 11 грудня 2006 року зазначене рішення Секретаріату.

Проте,  Секретаріатом рішення про

звільнення позивача прийняте 19 грудня 2006 року,  тобто після видачі наказу про звільнення від

11 грудня 2006 року.

У наказі

від 11 грудня 2006 року не зазначена правова підстава звільнення та не

зазначено які дії позивача є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків.

Судом

встановлено,  що на засіданні Президії

НСПУ 25 грудня 2006 року обговорювалось питання щодо звільнення позивача,  але не обговорювалось,  що звільнення буде проведено на підставі п.

1  ст. 

41 КЗпП

3

України

за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства.

Протокол засідання Президії не відповідає дійсності в зв'язку з неправильним

зазначенням питання,  з якого проведено

голосування і в зв'язку з невідповідністю відображення виступаючих осіб та

кількості осіб,  що голосували «проти».

Таким чином підстави звільнення, 

передбачені п. 1  ст.  41 КЗпП України на засіданні Президії НСПУ не

обговорювались.

При

звільненні позивача не дотриманий порядок звільнення,  передбачений 

ст.  149 КЗпП України. Представник

відповідача пояснив,  що одноразовим

грубим порушенням трудових обов'язків позивача є невиконання рішення Ради НСПУ

від 30 травня 2006 року,  яким ухвалено

до п'ятого з'їзду письменників України видати за рахунок Видавництва НСПУ

"Український письменник" роман ОСОБА_3 "ІНФОРМАЦІЯ_1" та

книгу ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_2", 

відповідальність за виконання рішення покладено на позивача.

Відповідачем

не надано доказів на підтвердження того, 

що дане рішення доведене до відома позивача для його виконання. У

позивача не взяті пояснення щодо невиконання рішення Ради НСПУ.

У наказі

про звільнення від 26 грудня 2006 року підставами звільнення позивача зазначено

те,  що робота видавництва

"Український письменник" піддавалась критиці,  видавництво завищує собівартість видань,  позивач не видав коштом видавництва жодної

книги,  автором якої був би член

НСПУ,  кошти виділені для

видавництва,  витрачались на

необґрунтовані посадові оклади працівників видавництва,  ОСОБА_1

ігнорував зауваження керувництва НСПУ, 

видавництво переживає занепад. У наказі та рішенні Президії не зазначено

за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків звільнений позивач.

Правова підстава звільнення в наказі не зазначена.

З

урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те,  що позивач звільнений з посади директора

видавництва з порушенням вимог п. 1 

ст.  41 КЗпП України та з

порушенням встановленого законом порядку, 

тому повинен бути поновлений на роботі.

Викладені в

апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду. Суд    ухвалив   

рішення    з    додержанням    норм   

матеріального    і процесуального

права і підстави для його скасування відсутні.

В засіданні суду

апеляційної інстанції позивач відмовився від позову в частині   спору  

про   стягнення   середнього  

заробітку   за   час  

вимушеного прогулу. Тому рішення суду в цій частині необхідно

скасувати,  прийняти відмову від позову і

закрити провадження в справі в цій частині спору. Керуючись  ст. 

ст.  308,  315 ЦПК України,  колегія, -

ухвалила:

Апеляційну

скаргу Національної спілки письменників України відхилити.

Рішення

Ірпінського міського суду від 4 квітня 2007 року   скасувати в частині спору про стягнення

середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прийняти

відмову ОСОБА_1 від

позову частині спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного

прогулу і провадження в справі в цій частині спору закрити.

В іншій

частині рішення суду залишити без змін.

4

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.