Ухвала

від 26.01.2012 по справі 22-ц-1961/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1961/11 30.06.2011 30.06.2011 26.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -1961/11 Суддя першої інстан ції .Алесєєв А.П.

Категорія 27 Суддя - допові дач апеляційного суду Царю к Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року м. Ми колаїв

Колегія суддів судов ої палати в цивільних справа х апеляційного суду Миколаїв ської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Кутової Т.З., Царюк Л.М.,

при секретарі Калашниковій А.М.,

за участю: відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідачки - ОСОБА_5,

розглянувши у відкр итому судовому засіданні цив ільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА _4 на рішення Заводського р айонного суду Миколаївсько ї області від 19 травня 2011 року за позовом Публічного акціон ерного товариства «УкрСибба нк»( надалі - ПАТ «УкрСиббанк ») до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованос ті за договором кредиту і зус трічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббан к»про визнання кредитного до говору недійсним, -

В С Т А НО В И Л А:

В серпні 2010 року ПАТ «Ук рСиббанк»»звернулося до суд у з пізніше уточненим позово м до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 п ро стягнення в солідарному п орядку кредитної заборгов аності за кредитним догово ром № 11104498000 від 25 грудня 2006 року в загальному розмірі 56 623.10 дол . США (що в гривневому еквівале нті дорівнює 448 789 грн. 09 коп.) Від повідно до цього договору та укладених в його рамках дода ткових кредитних договорів, ОСОБА_3 отримала кредитн і кошти у розмірі 60 000 дол. США з і сплатою 12.30 відсотків річних строком до 22 грудня 2017 рок у.

Для забезпечення нале жного виконання обов' язкі в позичальника 25 грудня 2006 року та 30 січня 2009 року між банком і ОСОБА_4 були укладені дог овори поруки, за якими вона зо бов' язалася відповід ати за своєчасне та повне вик онання солідарно з ОСОБА_3 зобов' язань за вказаними кредитними договорами.

Оскільки позивальник не виконує своїх зобов' яза нь щодо погашення кредиту і с таном на 8 червня 2010 року у неї утворилася заборгованість на суму 56 623.10 дол. США (що в гривн евому еквіваленті дорівнює 448 789 грн. 09 коп.), яку відпові дачі добровільно відмовляют ься погасити, то позивач про сив суд стягнути з них у солід арному порядку указану забор гованість.

Не визнавши позов , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у гру дні 2010 року звернулися з зуст річною позовною заявою, в які й просили визнати недійсним зазначений договір споживно го кредиту та договір іпотек и від 25 грудня 2006 року між тими ж сторонами, зобов' язат и приватного нотаріуса ОС ОБА_7 виключити з реєстру іп отек та заборон відчуження з апис про іпотеку та заборону відчуження житлового будинк у по вулиці Фруктовій, № 13 в м. М иколаєві, що був предметом іп отеки за вказаним договором, а також зобов' язати П АТ «УкрСиббанк»перерахуват и заборгованість за кредитни м договором за курсом долару США до гривні станом на 25 груд ня 2006 року.

Свої вимоги відповід ачі обґрунтували тим, що з мом енту укладання договору кре диту відбулася істотна зміна обставин, якими вони керувал ися при укладанні зазначеног о договору та договору порук и, а саме значне зростання ку рсу долара США до гривні, що по тягло за собою здорожчення к редитного ресурсу. Вважали т аку зміну обставин істотною, оскільки якщо б ОСОБА_3 мо гла це передбачити, то не отри мувала б кредит в іноземній в алюті, вона й не могли передба чити, що така зміна обставин н астане.

Крім того, вважають, щ о банк неправомірно укладав угоди на видачу кредитів гот івкою в іноземній валюті, оск ільки не мав індивідуальної ліцензії Національного бан ку України ( надалі - НБУ) на н адання кредитів в іноземній валюті.

Рішенням Заводськог о районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббак»задоволено. Стяг нуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на кор исть позивача 56 623,10 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 448 789 грн. 09 коп. забор гованості за кредитним догов ором № 11104498000 від 25 грудня 2006 року та з кожного - 850 грн. судового з бору та 60 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я розгляду справи. У задовол енні зустрічного позову - ві дмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішен ня суду скасувати та ухвалит и по справі нове рішення, яким задовольнити їх зустрічні п озовні вимоги, посилаючись н а неправильне застосування с удом норм матеріального прав а та порушення норм процесуа льного права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, я кі з' явилася в судове засід анні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржува ного рішення в межах доводі в апеляційної скарги та вимо г, заявлених у місцевому суді , дослідивши матеріали справ и, колегія суддів дійшла висн овку , що апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підл ягає, а скарга ОСОБА_3 підл ягає частковому задоволенн ю.

Суд першої інста нції, розглядаючи спір в межа х заявлених позовних вимог, п овно та всебічно дослідив об ставини справи, належно оцін ив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку про відсутність підстав для роз ірвання кредитного договору та, як наслідок, іпотечного до говору.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК Укр аїни у разі істотної зміни об становки, якими сторони керу валися при укладенні договор у, договір може бути змінений або розірваний за згодою сто рін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов' язань. Змі на обставин є істотною, якщо в они змінилися настільки що, я кби сторони могли це передба чити, вони не укладали б догов ір або уклали його на інших ум овах.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 52 ЦК України розірвання догов ору у зв' язку з істотною змі ною обставин допускається за наявності одночасно таких у мов: в момент укладання догов ору сторони виходили з того, щ о така зміна обставин не наст ане; зміна обставин зумовлен а причинами, які заінтересов ана сторона не могла усунути після її виникнення при всій турботливості і обачності, я кі від неї вимагались; викона ння договору порушило б спів відношення майнових інтерес ів сторін і позбавило б заінт ересовану сторону того, на що вона розраховувала при укла денні договору; із суті догов ору або звичаїв ділового обо роту не випливає, що ризик змі ни обстановки несе заінтерес ована сторона.

Зі спірного догово ру кредиту та додаткових дог оворів до нього убачається, щ о у момент їх укладенні сторо ни не вказували на таку умову як зміна курсу гривні віднос но долару США, ураховуючи дин аміку зміни курсу валют з мом енту введення в обіг націона льної валюти - гривні - і її девальвації в якості істотн ої обставини договорів, що вз агалі виключає можливість по силатися на цю обставину як н а підставу для розірвання до говору унаслідок її істотної зміни.

Колегія суддів так ож не погоджується з доводам и апелянтів про те, що ПАТ «Укр Сиббанк»не мало права на вид ачу кредиту в іноземній вал юті, а банк не отримав індивід уальної ліцензії, необхідної для надання та одержання рез идентами кредитів в іноземні й валюті, а наявність у банку б анківської ліцензії й дозвол у на право здійснення операц ій з валютними цінностями, ви даних НБУ, не є достатньою під ставою для здійснення банком валютних операцій.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта м оже використовуватися в Укра їні у випадку і в порядку, вста новлених законом.

Декрет Кабінету М іністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютног о регулювання і валютного ко нтролю»( надалі - Декрет КМУ ) передбачає, що операції з вал ютними цінностями банки мают ь право здійснювати на підст аві письмового дозволу (гене ральна ліцензія) на здійснен ня операцій з валютними цінн остями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

В частині вимог п п. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який п ередбачає наявність індивід уальної ліцензії на надання та одержання резидентами кре дитів в іноземній валюті, якщ о термін і суми таких кредиті в перевищують установлені за конодавством межі, то на дани й час законодавством не вста новлені межі термінів і сум н адання або одержання кредиті в в іноземній валюті.

Зазначені норми н е суперечать положенням ст. 99 Конституції України, яка не в становлює обмежень щодо можл ивості використання в Україн і грошових одиниць іноземних держав.

На таке застосува ння законодавства України, щ о регулює правовідносини у с фері валютного регулювання т а валютного контролю, указан о в постанові Верховного Суд у України від 21 березня 2011 року , прийнятій у цивільній справ і за позовом ОСОБА-1 до Публічн ого акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА-2, треті особ и: Національний банк України , приватний нотаріус Київськ ого міського нотаріального округу, ОСОБА-3,ОСОБА-4 про визн ання кредитного договору та договору іпотеки недійсними .

Указане рішення Верховного Суду України, ухв алене в порядку перегляду су дових рішень з мотивів неодн оразового застосування судо м касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріально го права у подібних правовід носинах, в силу статті 360-7 ЦПК У країни, є обов' язковим для в сіх суб' єктів владних повно важень, які застосовують у св оїй діяльності нормативно-пр авовий акт, що містить зазнач ену норму права, а також для вс іх судів України.

Як вбачається з ма теріалів справи позивач на ч ас укладення спірного кредит ного договору мав банківськ у ліцензію та дозвіл, видані Н БУ, на здійснення операцій з в алютними цінностями, а відта к суд першої інстанції дійшо в правильного висновку, що на явність у банку зазначених д окументів є достатньою прав овою підставою для здійсненн я кредитування в іноземній в алюті.

В судовому засіда нні доведено, що ОСОБА_3 по рушила умови кредитного дого вору щодо сплати кредиту та в ідсотків за його користуванн я, що є порушенням зобов' язання (ст. 610 ЦК України), бан к з цього приводу надіслав в ідповідачам досудову вимогу про дострокове виконання бо ргових зобов' язань ун аслідок такого порушення з п опередженням про наслідки не виконання цієї вимоги. Такі в имоги відповідачі не виконал и, а отже вважаються такими, що прострочили виконання зобов ' язань за кредитним до говором (ст. 612 ЦК України).

З огляду на виклад ене суд правильно визнав по зовні вимоги банку обґрунтов аними та стягнув з відповіда чів в солідарному порядку с уму заборгованості за кредит ним договором.

Разом з тим, суд в супереч вимогам ч.2 ст. 88 ЦПК Ук раїни помилково стягнув з О СОБА_3 850 грн. судового збору. О стання звільнена від сплати судового збору бо є інвалідо м П групи, а відтак зазначені витрати компенсуються за р ахунок держави.

За таких обставин рішення місцевого суду підл ягає в цій частині скасуванн ю та відмові у задоволенні ви мог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія су ддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу О СОБА_3 задовольнити частко во, а апеляційну скаргу ОСО БА_4 відхилити.

Рішення Заводського райо нного суду м. Миколаєва від 19 травня 2011 року в частині стяг нення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного тов ариства «УкрСиббанк»850 грн. с удового збору скасувати і п остановити в цій частині нов е рішення.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_3 на користь Публічно го акціонерного товариства «УкрСиббанк» 850 грн. судового збору.

В іншій частині указане ріш ення місцевого суду залиши ти без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моме нту його проголошення і може бути оскаржено безпосереднь о до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: