Постанова

від 17.01.2012 по справі 2а-6370/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року                               2а-6370/10/1070

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАВА" до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області,  Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАВА»(далі –позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області (далі –відповідач 1, податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі –відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України з врахуванням заяви про зменшення суми позову від 02.02.2011 коштів у сумі 1 148 130,31 грн. бюджетної заборгованості з несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є законною, підтвердженою та узгодженою.

Так, позивач зазначає, що відповідачем 1 не встановлено порушень з боку Товариства в результаті здійснення перевірок правильності розрахунку сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, відповідно до поданих декларацій за період з вересня 2007 року по січень 2008 року включно.

В той же час, факт ненадходження сплачених позивачем сум податку на додану вартість у вартості придбаних товарів (послуг) від контрагентів Товариства до бюджету, зокрема, у другому та третьому ланцюгах постачання, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні сплачених та заявлених до відшкодування сум ПДВ безпосередньо позивачем. Так, позивач у своїх доводах посилається, зокрема, на те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення Товариства як платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Усною ухвалою суду у судовому засіданні здійснено заміну неналежного відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України у Київській області на належного відповідача 2 Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області у зв'язку з реорганізацією.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, оскільки вважає, що у нього на даний час немає правових підстав для підтвердження заявленого позивачем бюджетного відшкодування у сумі 1 148 130,31 грн. та направлення до відповідача 2 висновків про суми відшкодування податку на додану вартість із урахуванням результатів перевірок.

Так, оскільки відповідачем 1 не отримано результатів проведення зустрічних звірок по всіх ланцюгах з контрагентами позивача та не підтверджено факт надходження чи ненадходження заявлених за вказаний період Товариством сум ПДВ до відшкодування в розмірі  1 148 130,31 грн., то ним відповідно до вимог чинного законодавства не може бути складено ні довідки про підтвердження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по мірі отримання результатів зустрічних звірок, ні відповідного податкового повідомлення, яке надсилається платнику податку.

Таким чином, відповідач 1 не відмовляє Товариству у відшкодуванні заявленої суми ПДВ, а не має правових підстав, передбачених чинним законодавством, для складання висновку про підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних  висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАВА»зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 07.12.1998 за №13601050002000289, код ЄДРПОУ –30239245. На податковий облік взято 07.12.1998, дані про реєстрацію платника податку на додану вартість: свідоцтво від 07.06.2000 №14298909, перереєстрація свідоцтва платника ПДВ 11.03.2006 №14452694 у зв'язку зі зміною фактичної адреси підприємства.

Судом встановлено, що позивач подав відповідачу 1 наступні декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: за липень 2007 року заявлено суму до відшкодування 625 046,00 грн.; за вересень 2007 року заявлено суму до відшкодування 697 950,00 грн.; за жовтень 2007 року заявлено суму до відшкодування 452 708,00 грн.; за листопад 2007 року заявлено суму до відшкодування 399 729,00 грн.; за грудень 2007 року заявлено суму до відшкодування 274 241,00 грн.; за січень 2008 року заявлено суму до відшкодування 728 015,00 грн. Всього до відшкодування було заявлено 3 177 689,00 грн.

Після проведення необхідних заходів відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР) щодо перевірки правильності розрахунку та нарахування сум ПДВ, відповідачем 1 зазначені заходи оформлено наступним чином.

В результаті перевірки заявленої суми за липень 2007 року складено акт «Про перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВІТАВА»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень-липень 2007 року»№855/230/30230245 від 17.10.2007. В ході перевірки встановлено, що суму податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів   (послуг) складає   586 670,00   грн.   В розділі 4 вказаного акту «Висновки»вказано, що перевіркою встановлено порушення, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2007  року  - на 38 376,00 грн. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму до відшкодування за липень 2007 року в сумі 586 670,00 грн., що пов'язано з неотриманням результатів зустрічних перевірок (інформаційних довідок) до виробника.

За фактом перевірки заявленої суми за вересень 2007 року та за жовтень 2007 року відповідачем 1 складено акт «Про результати перевірки Товариства з обмеженою   відповідальністю  «Компанія «ВІТАВА»з питань достовірності нарахування суми     бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за серпень-жовтень 2007 року»за № 16/23/3239245 від 17.01.2008.

В частині 5  розділу  4  акту  «Висновки» вказано,  що перевіркою  підтверджено  заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість серпень-жовтень 2007 року - в сумі 0,0 грн., що пов'язано з неотриманням результатів зустрічних перевірок (інформаційних довідок) до виробника.

За фактом перевірки заявленої суми за листопад 2007 року та за грудень 2007 року відповідачем 1 складено довідку «Про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВІТАВА»з питань достовірності нарахування суми     бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад-грудень 2007 року»за № 278/23/30239245 від 25.03.2008.

В розділі 4 акту «Висновки»вказано, що перевіркою порушень не встановлено. В частині 3 цього розділу зазначено, що за результатами  перевірки  неможливо  підтвердити  заявлену до відшкодування суму за листопад-грудень 2007 року, що пов'язано з неотриманням результатів зустрічних перевірок (інформаційних довідок) до виробника.

За результатами проведеної відповідачем 1 документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача за січень 2008 року складено акт №231/15/30239245 від 11.03.2008, в якому зазначено, що порушень з боку платника не виявлено.

Судом встановлено, що, оскільки контрагенти позивача, за рахунок взаємовідносин з якими Товариством формувалися оскаржувані суми податку на додану вартість до відшкодування з бюджету, були посередниками з реалізації, а не безпосередньо виробниками товарів, то відповідачем 1 відповідно до вимог чинного законодавства вжито заходів щодо складання переліку основних постачальників Товариства у кожному звітному періоді, стосовно яких до органів державної податкової служби за місцем їх реєстрації засобами електронного зв'язку направлено запити про надання загальних відомостей щодо таких підприємств.

Результати отриманих відповідей, що надійшли до відповідача 1 від інших податкових інспекцій полягають в наступному.

За результатами перевірок декларацій позивача відповідачем 1 встановлено таке: за липень 2007 року залишок непідтвердженої суми складав 127 741,58 грн.; за вересень 2007 року залишок непідтвердженої суми склав 286 927,24 грн.; за жовтень 2007 року залишок непідтвердженої суми склав 154 463,96 грн.; за листопад 2007 року залишок непідтвердженої суми склав 161 410,57 грн.; за грудень 2007 року залишок непідтвердженої суми склав 142 303,65 грн.; за січень 2008 року залишок непідтвердженої суми склав 475 029,80 грн.

Враховуючи, що за результатами проведених перевірок відповідачем 1 було підтверджено лише частини сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету, то відповідачем 2 на підставі отриманих від податкового органу висновків про підтвердження заявлених до відшкодування сум ПДВ перераховано на користь позивача кошти в наступних сумах: за липень 2007 року –255 494,83 грн.; за вересень 2007 року –411 022,76 грн.; за жовтень 2007 року –298 244,04 грн.; за листопад 2007 року –399 729,00 грн.; за грудень 2007 року –131 937,35 грн.; за січень 2008 року –252 985,20 грн.

Таким чином, станом на липень 2010 року непідтвердженою інформаційними довідками до виробника сумою податку на додану вартість, яку заявлено до відшкодування Товариством за липень, вересень-грудень 2007 року, січень 2008 року, були кошти в розмірі 1 347 579,81 грн.

В результаті здійснення відповідачем 1 подальших заходів, спрямованих на перевірку правових відносин, за ланцюгом постачання стосовно тих постачальників Товариства, з операцій з якими позивачем сформовано податковий кредит, було підтверджено ще частину заявлених до відшкодування коштів.

Так, на час розгляду справи по суті, непідтвердженою і не відшкодованою позивачу сумою податку на додану вартість є кошти в розмірі 1 148 130,31 грн., згідно з деклараціями за вересень 2007 –січень 2008 років.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні представником відповідача 1, причиною існування не підтверджених сум податку на додану вартість, заявлених позивачем до відшкодування, є відсутність підтвердження факту надходження сплачених Товариством сум ПДВ в ціні придбаних товарів від постачальників у третій ланці до Державного бюджету України.

Зокрема, в результаті проведення ряду зустрічних звірок та отримання інформаційних довідок від інших державних податкових інспекцій на запити щодо контрагентів  Товариства відповідачем 1 встановлено наступне.

Задекларовані у вересні 2007 року - січні 2008 року до відшкодування кошти позивачем сплачено в результаті придбання товарів у ТОВ «Барви швидкості»та ТОВ «Світлові технології-України». Проте вказані контрагенти не були виробниками продукції, а виступали як посередники.

В свою чергу ТОВ «Барви швидкості»придбавало продукцію у ТОВ «ТМ «Мегаполіс», яке хоч і звітується до органів податкового контролю, проте від проведення зустрічної перевірки ухиляється, а місцезнаходження керівника та засновника підприємства встановити неможливо, що підтверджується інформаційною довідкою від 10.06.2008 №4003/7/23-521.

В той же час, основним постачальником товарів, в ціні придбання яких позивачем сплачено ПДВ, заявлений до відшкодування, було ТОВ «Світлові технології-України», яке виступало посередником, а постачальником реалізованого товару Товариству було ТОВ «Трейд-Лайт».

Згідно з даними результатів проведених перевірок встановлено, що ТОВ «Трейд-Лайт»та ТОВ «Світлові технології-України»уклали угоду від 01.10.2006 №3/06, відповідно до умов якої ТОВ «Трейд-лайт»є посередником, постачальниками були ТОВ «Лівій», ТОВ «Веха ЛТД», ТОВ «ВС-Лугспецстрой», ПП «Ін вест-Лугбуд».

Також, для реалізації товару ТОВ «Світлові технології-України»посередник ТОВ «Трейд-лайт»придбавав його у ТОВ «Ліра».

Відповідно до інформаційного листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 10.09.2008 №1137/7/23-029 ПП «Ліра»знято з обліку у зв'язку з банкрутством від 13.02.2008.

Відповідно до інформаційної довідки Ленінської МДПІ м. Луганськ від 20.10.2008 №38604/7/23-722 підприємство ТОВ «ВС-Лугспецстрой»за юридичною адресою не знаходиться, а тому і здійснити зустрічну звірку неможливо.

На численні запити до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо підтвердження сплати отриманих від ТОВ «Трейд-лайт»сум ПДВ платником ТОВ «Веха ЛТД» відповіді не отримано.

Згідно з інформаційною довідкою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 26.05.2010 №8462/7/23-8010 ТОВ «Лівій»визнано банкрутом від 07.10.2008. Надходження до бюджету задекларованих до відшкодування позивачем сум ПДВ не підтверджено.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач 1 стверджує про відсутність у нього правових підстав для підтвердження заявленого до відшкодування податку на додану вартість, оскільки залишається невідпрацьованою сума 1 148 130,31 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Предметом доказування у даній справі є наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача з Державного бюджету України заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок здійснення податковим органом перевірки правильності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість було визначено Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими наказом ДПА України від 18.08.2005 N 350 (далі –Рекомендації №350).

Відповідно до пункту 3.11 розділу 3 вказаних Рекомендацій №350 за наявності достатніх підстав вважати здійснення розрахунку суми бюджетного відшкодування з порушенням норм податкового законодавства податковий орган має право протягом 30 днів провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника.

Пункт 4.1 розділу 4 Рекомендацій №350 визначав, що протягом 30 календарних днів, наступних після настання 30-денного терміну за днем отримання податкової декларації разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, визначеного Законом України "Про податок на додану вартість" для проведення невиїзної документальної перевірки, проводиться позапланова виїзна перевірка податкової декларації з ПДВ платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Рекомендацій №350 до початку перевірки за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (далі - Системи співставлення) з'ясовується відповідність задекларованого податкового кредиту платника ПДВ та податкових зобов'язань постачальників.

Обов'язкові перевірки з питань правових відносин, за ланцюгом постачання проводяться стосовно тих постачальників платника ПДВ, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту.

У разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

До матеріалів перевірки складається та додається перелік постачальників платника ПДВ, із операцій з якими платником сформовано податковий кредит у сумі понад 5 відсотків від суми дозволеного податкового кредиту у кожному податковому періоді для юридичних осіб та 3 відсотки для фізичних осіб, із зазначенням за даними Системи співставлення задекларованих показників, результатів співставлення та стану постачальника.

Запити на проведення перевірок з питань правових відносин постачальників, які відповідають визначеним у цьому пункті критеріям, направляються підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) не пізніше наступного робочого дня від дня початку перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 діяв відповідно до викладених вище приписів норм законодавства з метою встановлення правомірності чи неправомірності заявленої до відшкодування позивачем суми податку на додану вартість.

Абзац 3 пункту 4.3 розділу 4 Рекомендацій №350 орган державної податкової служби, до якого надійшов запит про надання загальних відомостей про постачальника платника ПДВ, яким заявлено бюджетне відшкодування, зобов'язаний протягом 3 робочих днів від дня його надходження силами підрозділів реєстрації та обліку платників податків, адміністрування ПДВ, обліку та звітності, податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції підготувати та направити засобами електронного зв'язку до відповідного органу державної податкової служби вичерпну інформаційну довідку про даного суб'єкта господарювання.

Згідно з пунктом 4.7 розділу 4 Рекомендацій №3450 результатом позапланової виїзної перевірки є: підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ; відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

Пункт 4.9 розділу 4 Рекомендацій №350 встановлював, що у разі, якщо за результатами невиїзної документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, підрозділи податкового контролю юридичних осіб надсилають платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що за результатами проведених перевірок відповідач 1 не приймав стосовно Товариства жодних податкових повідомлень-рішень, якими б зменшив суму бюджетного відшкодування або відмовив у його здійсненні.

Пункт 4.10 розділу 4 Рекомендацій №350 встановлював, що на суму, підтверджену до відшкодування, підрозділами податкового контролю юридичних осіб у двох примірниках складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової документальної перевірки.

Перший примірник Довідки у день її складання, але не пізніше останнього робочого дня 30-денного терміну, встановленого для проведення такої перевірки, передається до підрозділів обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування у картках особових рахунків платників ПДВ, а другий знаходиться в матеріалах перевірки.

Пункт 4.11 розділу 4 Рекомендацій №350 визначав, що у разі неможливості підтвердити до відшкодування суму ПДВ в акті (довідці) про результати позапланової документальної перевірки вчиняється відповідний запис.

Підпунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Рекомендацій №350 визначено, що підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, передбаченої п. 3.6 розділу 3, п. 3.10 розділу 3 та п. 4.11 розділу 4 цих Методичних рекомендацій, проводять відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ. Протягом 5 робочих днів від дати надання Довідок про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки або позапланової документальної перевірки підрозділи обліку та звітності готують та надають органам Державного казначейства України висновки про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із врахуванням результатів перевірок.

Таким чином, для існування у відповідача 1 правових підстав надати відповідачу 2 висновок щодо підтвердження суми ПДВ, заявленої до відшкодування, необхідним є факт складання Довідки про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ. Проте вказані довідки на суму 1 148 130,31 грн. відповідачем складені не були, оскільки надходження до Державного бюджету України коштів на вказану суму не підтверджено в результаті здійснення передбачених законодавством заходів.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 даного Закону встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Як зазначалось вище, в силу приписів Закону № 168 висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, надає саме податковий орган  у  встановлений цим Законом термін після закінчення перевірки.

З огляду на викладене, стягненню з Державного бюджету України на користь платника податку підлягає лише сума податку на додану вартість, визначена саме податковим органом.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів даної справи вбачається, що податковий орган діючи на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законами України, не визначив 1 148 130,31 грн. як суму, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ  «Компанія «ВІТАВА», отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що факт надходження суми податку на додану вартість, заявленої позивачем до відшкодування в розмірі 1 148 130,31 грн., до Державного бюджету України не підтверджено, довідки про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за звітні періоди з вересня 2007 по січень 2008 року відповідачем 1 не складено, враховуючи, що висновки про оскаржувану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість із врахуванням результатів перевірок до відповідача 2 не подавались, а відповідачі повинні діяти виключно на підставі, у спосіб і в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України вказаної суми коштів.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то суд не присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.

                                                                              Повний текст постанови складено 20.01.2012.