Постанова

від 28.12.2011 по справі 2а-936/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-936/10/1370

Львівський окружний адм іністративний суд, в складі:

Головуючого - судді: Мричк о Н.І.,

за участю секретаря судово го засідання: Якимець О.І.

представників позивача Триндяк Н.В., Вишневсько го К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу за позовом То вариства з обмеженою відпові дальністю «Кабельверк-Львів »до Державної податкової інс пекції у Личаківському район і м. Львова про визнання непра вомірними та скасування пода ткових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Кабельв ерк-Львів»(далі - ТзОВ «Кабе льверк-Львів») звернулося до Львівського окружного адмін істративного суду з позовом до Державної податкової інсп екції у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Личакі вському районі м. Львова), в як ому просить визнати неправом ірними та скасувати податков е повідомлення-рішення від 19.0 5.2009 року № 0001042320/0/12156 на суму 65692,00 грн., п одаткове повідомлення-рішен ня від 19.05.2009 року № 0008851720/0/12158 на суму 193021,32 грн., податкове повідомлен ня-рішення від 16.10.2009 року № 0001042320/4 н а суму 65692,00 грн., податкове повід омлення-рішення від 16.10.2009 року № 0008851720/4/24335/10/17-2 на суму 193021,32 грн., податк ове повідомлення-рішення від 29.12.2009 року № 0001042320/2/30306 на суму 65692,00 грн ., податкове повідомлення-ріш ення від 19.01.2010 року № 0008851720/2 на суму 193021,32 грн.

Представник позивача 11.02.2010 ро ку подав заяву про збільшенн я позовних вимог та просив су д визнати нечинними та скасу вати податкові повідомлення -рішення №0001042320/1/19086 від 12.08.2009 року н а суму 65690,00 грн. та №0008851720/1/19128 від 12.08.2009 року на суму 193021,32 грн. прийняті за матеріалами тієї ж докуме нтальної перевірки підприєм ства позивача, що і зазначені в позовній заяві, а саме акту №185/23-2/32970253 від 13.05.2009 року.

В обґрунтування позовних в имог покликається на те, що висновок відповіда ча про порушення позивачем п орядку формування «звичайни х»цін є безпідставним та нео бґрунтованим, не базується н а врахуванні економічної сут ності здійснюваних операцій , зокрема проведенні оцінки в итрат позивача, особливостей договірних умов поставки дл я кожного із контрагентів то що, тому інформація щодо зани ження валового доходу не від повідає дійсності, не підтве рджена відповідними докумен тами, розрахунками і іншими д оказами, а є лише припущенням відповідача, та не може носит и доказової інформації про в иявлені порушення позивачем податкового, валютного та ін шого законодавства суб' єкт ами господарювання.

Свої вимоги мотивує тим, що не погоджується з висновком відповідача про заниження ва лового доходу, оскільки прот ягом періоду, що перевірявся , у позивача було два контраге нти - замовники його послуг. Один з них - підприємство-за сновник позивача - чеська фі рма »(тобто «пов' язана особ а»), яка розмістила замовленн я на виготовлення кабельних мереж для автомобілів «Фольк сваген», інший контрагент - підприємство »- «непов' яз ана особа», яка розмістила за мовлення на виготовлення каб ельних мереж для автомобілів «Ніссан». Для кожного з цих ко нтрагентів рівень цін на пос луги позивача був різним за р ахунок, насамперед, того, що дл я кожного із замовника вигот овлялась різна продукція, ві дповідно, і різним був обсяг п ослуг на її виготовлення, а то му порівняння цін (вартості) п ослуг для кожного з цих замов ників між собою з метою обґру нтування «звичайності»ціни є некоректним. Крім того «пов ' язана особа»доставляла си ровину та комплектуючі позив ачу та забирала готову проду кцію своїм транспортом і за с вій рахунок, а в рамках викона ння контракту з іншим підпри ємством («непов' язаною осо бою») - позивач за власний ра хунок проводив доставку на с вої виробничі площі сировини і комплектуючих та оплачува в відвантаження готової прод укції (її транспортування за мовнику) відповідно до уклад еного із ним контракту, до тог о ж використовував при надан ні послуг «непов' язаній осо бі»спеціалізовану оснастку , що була надана цією фірмою і яка призначена для виготовле ння мереж саме для автомобіл ів марки «Ніссан». Отже, собів артість надання послуг для к ожного із цих замовників бул а різною внаслідок різних ек ономічних факторів. Однак ві дповідач самостійно визначи в ціну послуг для контрагент а - «непов' язаної особи», б ез врахування особливостей д оговірних відносин між сторо нами, і фактично проігнорува в надані для перевірки матер іали, застосувавши «непрямі методи»для визначення опода ткованого доходу.

Крім того позивач вважає, що підприємством було правильн о сформовано ціни на надаван і послуги відповідно до поня ття «звичайна ціна», згідно з вимогами п.1.20.1 ст.1 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств»та «Положенн я (стандарту) бухгалтерськог о обліку»16 «Витрати», затверд женого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року за №318.

Позивач також зазначає, що у відповідача також не було підстав визначати йому суму податкового зобов' язання з а платежем: податок з доходів фізичних осіб, оскільки пере везення працівників до (з) міс ця роботи не розглядається з аконодавцем як одержане таки ми працівниками додаткове бл аго.

Зокрема, згідно п. «а»4.2.9 Зако ну України «Про податок з дох одів фізичних осіб»до складу загального місячного оподат ковуваного доходу включаєть ся дохід, отриманий платнико м податку від його працедавц я як додаткове благо (за винят ками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді :

а) вартості використання жи тла, інших об' єктів мате ріального або нематеріально го майна, наданих платнику по датку у безоплатне користува ння, за винятком, коли таке надання зумовлене виконання м платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними м ежах, а також за винятком кори стування автомобільним тран спортом, наданих платнику по датку його працедавцем-резид ентом, який є платником подат ку на прибуток підприємств.

У зв' язку з вищевикладени м, позивач просив визнати под аткові повідомлення-рішення нечинними та їх скасувати, о скільки такі були прийняті б езпідставно та необґрунтова но, без обґрунтування економ ічної сутності та врахування особливостей договірних умо в поставки для кожного із кон трагентів.

В судовому засіданні предс тавники позивача підтримали уточнений позов в повному об сязі, пославшись на обставин и, викладені у позовній заяві . Просили задовольнити позов ні вимоги повністю.

Представником відповіда ча позовні вимоги не визнано , згідно поданих заперечень т а пояснень по справі предст авник відповідача з посиланн ям на висновки акту перевірк и від 13.05.2009 року за № №185/23-2/32970253, з азначає про відсутність підс тав для задоволення позовних вимог через правомірність з дійсненого донарахування по датку оспорюваними рішенням и. Просив в задоволенні поз овних вимог відмовити.

Згідно з ухвалою суду від 30.0 6.2010 року судом призначено судо во-бухгалтерську експертизу .

Суд, заслухавши пояснення п редставників сторін, досліди в долучені до матеріалів спр ави письмові докази, висново к експерта, оцінив їх в сукупн ості і встановив наступні фа ктичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10.04.2009 року по 0 5.05.2009 року, на підставі направле ння №275 від 10.04.2009 року, відповідач ем була проведена планова в иїзна перевірка згідно плану -графіку проведення планових виїзних перевірок суб' єкті в господарювання, з врахуван ням вимог п.11.1 статті 11 Закону У країни «Про державну податко ву службу в Україні»від 04.12.1990 ро ку за № 509-ХІІ (із змінами та доп овненнями) з питань дотриман ня ТзОВ «Кабельверк-Львів»(к од ЄДРПОУ 32970253) вимог податков ого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року, валютног о та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2008 року, в ідповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками вказаної пер евірки ДПІ у Личаківському р айоні м. Львова був складений акт від 13.05.2009 року №185/23-2/32970253 в якому встановлено порушення позив ачем:

- п.1.32 ст.1, пп.1.20.5 п.1.20 ст.1, пп. б). пп.1.20.9 п.1.20 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97 ВР (зі змінами і доповненн ями), занижено податок на приб уток у 4 кварталі 2007 року на сум у 14616 грн.,та зменшено збитки на 1916945 грн. а саме: в 2006 році на суму 2 10921,00 грн., в 2007 році на суму 1040244 грн., в 2008 році на суму 665780,00 грн.

- п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закон у України «Про податок з дохо дів фізичних осіб»від 22.05.2003 рок у № 889-ІУ (із змінами) донарахова но податок з доходів фізични х осіб за період з серпня 2006 рок у по грудень 2008 року на загальн у суму 64340,44 грн., а саме за серпен ь 2006 року в сумі 1741,76 грн., за верес ень 2006 року в сумі 1285,59 грн., за жов тень 2006 року в сумі 1824,70 грн., за ли стопад 2006 року в сумі 1824,70 г рн., за грудень 2006 року в сумі 1741,76 грн., за січень 2007 року в сумі 1658,8 2 грн., за лютий 2007 року в сумі 1946,96 г рн., за березень 2007 року в сумі 340 1,14 грн., за квітень 2007 року в сумі 3246,17 грн., за травень 2007 року в сум і 2499,90 грн., за червень 2007 року в су мі 2330,81 грн., за липень 2007 року в су мі 2018,82 грн., за серпень 2007 року в с умі 2018,82 грн., за вересень 2007 року в сумі 1949,98 грн., за жовтень 2007 рок у в сумі 2638,23 грн., за листопад 2007 р оку в сумі 2523,53 грн., за грудень 2007 року в сумі 2505,88 грн., за січень 200 8 року в сумі 2230,23 грн., за лютий 2008 р оку в сумі 2631,18 грн., за березень 2008 року в сумі 2505,88 грн., за квітен ь 2008 року в сумі 2505,88 грн., за траве нь 2008 року в сумі 3001,76 грн., за черв ень 2008 року в сумі 2801,65 грн., за лип ень 2008 року в сумі 3524,12 грн., за сер пень 2008 року в сумі 3169,41 грн., за ве ресень 2008 року в сумі 3584,47 грн., за жовтень 2008 року в сумі 1228,23 грн.

На підставі акту перевірки №185/23-2/32970253 від 13.05.2009 року відповіда чем прийнято податкові повід омлення-рішення від 19.05.2009 року:

- № 0001042320/0/12156, яким позивачу визна чено суму податкового зобов' язання з податку на прибуток приватних підприємств на су му 65692,00 грн. в т.ч. основний платі ж 14616,00 грн. та штрафні (фінансові ) санкції 51076,00 грн.;

- № 0008851720/0/12158, яким позивачу визна чено суму податкового зобов' язання з податку з доходів на йманих працівників на суму 1930 21,32 грн. в т.ч. основний платіж 64340, 44 грн. та штрафні (фінансові) са нкції 128680,88 грн.

Не погоджуючись із вказани ми податковими повідомлення ми-рішеннями, позивач подав п ервинну скаргу у ДПІ Личаків ського р-ну м. Львова за вих.№174 від 29.05.2009 року. Рішенням ДПІ Лич аківського р-ну м. Львова від 1 8.06.2009 року №14724/25-0 продовжено строк розгляду первинної скарги. Р ішенням ДПІ Личаківського р- ну м. Львова про результати ро згляду первинної скарги від 28.07.2009 року № 17811/10/25-0 у задоволенні с карги відмовлено, повідомлен ня-рішення №0001042320/0/12156, №0008851720/0/12158 від 19 .05.2009 року залишено без змін. 12.08.2009 року ДПІ у Личаківському рай оні м. Львова прийняла податк ові повідомлення-рішення №00010 42320/1/19086 (податкове зобов' язанн я з податку на прибуток прива тних підприємств на суму 65692,00 г рн. в т.ч. основний платіж 14616,00 гр н. та штрафні (фінансові) санкц ії 51076,00 грн.) та №0008851720/1/19128 (податкове зобов' язання з податку з до ходів найманих працівників н а суму 193021,32 грн. в т.ч. основний пл атіж 64340,44 грн. та штрафні (фінанс ові) санкції 128680,88 грн.) із новими граничними строками сплати зобов' язання.

Не погоджуючись із результ атами розгляду первинної ска рги та повідомленнями-рішенн ями ТзОВ «Кабельверк-Львів»п одало повторну скаргу у ДПІ м . Львова за вих.№239 від 07.08.2009 року. Р ішенням ДПІ м. Львова від 20.08.2009 р оку №14142/10/25-0/255 продовжено строк р озгляду повторної скарги. Рі шенням ДПІ м. Львова про резул ьтати розгляду повторної ска рги від 06.10.2009 року №16902/10/25-005/255 у задов оленні повторної скарги відм овлено, повідомлення-рішення залишено в силі. 16.10.2009 року ДПІ у Личаківському районі м. Льво ва прийняла податкові повідо млення-рішення №0001042320/4 (податко ве зобов' язання з податку н а прибуток приватних підприє мств на суму 65692,00 грн. в т.ч. основ ний платіж 14616,00 грн. та штрафні ( фінансові) санкції 51076,00 грн.) та №0008851720/4/24335/10/17-2 (податкове зобов' я зання з податку з доходів най маних працівників на суму 193021,3 2 грн. в т.ч. основний платіж 64340,44 г рн. та штрафні (фінансові) санк ції 128680,88 грн.) із новими граничн ими строками сплати зобов' я зання.

Не погоджуючись із результ атами розгляду повторної ска рги та повідомленнями-рішенн ями ТзОВ «Кабельверк-Львів»п одало повторну скаргу у ДПА у Львівській області вих.№300 ві д 16.10.2009 року. Рішенням ДПА у Льві вській області від 17.12.2009 року №2 7911/10/25-005/1160 податкові повідомленн я-рішення №0001042320/0/12156, № 008851720/0/12158 від 19.05. 2009 року залишено без змін, а ска ргу без задоволення.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова за результатами роз гляду ДПА у Львівській облас ті повторної скарги ТзОВ «Ка бельверк-Львів»прийнято нов і податкові повідомлення-ріш ення №0001042320/2/30306 від 29.12.2009 року, згідн о якого позивачу визначено с уму податкового зобов' язан ня з податку на прибуток прив атних підприємств на суму 65692,00 грн. в т.ч. основний платіж 14616,00 г рн. та штрафні (фінансові) санк ції 51076,00 грн. та №0008851720/2 від 19.01.2010 року , яким позивачу визначено сум у податкового зобов' язання з податку з доходів найманих працівників на суму 193021,32 грн. в т.ч. основний платіж 64340,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12 8680,88 грн., тобто, які в частині ви значення позивачу сум податк ових зобов' язань повністю д ублюють відповідні оскаржув ані податкові повідомлення-р ішення від 19.05.2009 року.

Не погоджуючись з вищевказ аними податковими повідомле ннями-рішеннями ТзОВ «Кабель верк-Львів»звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Як вбачається з акту переві рки, підставою для прийняття оскаржуваних податкових пов ідомлень-рішень слугував вис новок податкового органу про реалізацію ТзОВ «Кабельверк -Львів»продукції, виготовлен ої з давальницької сировини (кабельні комплекти-зв' язки проводів, що використовують ся в автомобілях) за період з 0 1.07.2006 року по 31.12.2008 року пов' язан ій особі »(Чеська Республіка ) (засновник ТзОВ «Кабельверк -Львів», частка у статутному к апіталі 100 %) за цінами нижчими н іж звичайні ціни на такі робо ти (послуги), а саме в ціну робі т не враховано суму фактично (понесених) витрат ТзОВ «Кабе льверк-Львів»при виробництв і даної продукції, а саме: світ ло, газ, оренда, телефон, перев езення, % по кредиту та інші. По несені витрати ТзОВ «Кабельв ерк-Львів»на виробництво дан ої продукції за II півріччя 2006 р оку складають 2577456 грн., за 2007 рік складають 5230857 грн., за 2008 рік скла дають 5284567грн., відображено в бу хгалтерському обліку на раху нках Дт.791 Кт.92, дохід від реаліз ації даної продукції (послуг ) ТзОВ «Кабельверк-Львів»за II півріччя 2006 року складають 2108787 грн., за 2007 рік складають 5230857 грн. , за 2008 рік складають 5284567 грн. від ображено в бухгалтерському о бліку на рахунках Дт.702 Кт.791. (Дт. 362/1 Кт. 703).

Враховуючи вимоги п.1.32 ст.1, пп .1.20.5-1 п.1.20 ст.1, пп. б) пп.1.20.9 п.1.20 ст.1, пп.7.4.1 . п.7.4. ст.7 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств»від 22.05.1997 року №283/97 ВР (зі зм інами і доповненнями), п.3.1 дода тку до Положення (стандарту) б ухгалтерського обліку, затве рджено наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 року №163, зареєстровано в Міністер стві юстиції України 23.07.1999 року №499/3792 (зі змінами і доповненням и) відповідачем зроблено вис новок про те, що ТзОВ «Кабельв ерк-Львів»занижено валовий д охід у сумі 1271741грн., у тому числі за II півріччя 2006 року у сумі 210921г рн., за 2007 рік у сумі 657122грн., за 2008 рі к у сумі 403698грн. у зв' язку з про дажем товарів (робіт, послуг) б ез врахування в ціну продажу усіх витрат (рахунок 92, а саме послуги: світло, газ, оренда, т елефон, перевезення, % по креди ту та інші) понесених при виро бництві продуктів переробки (кабельних мереж).

Суд не погоджується з висно вком відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.20.1 п. 1.20 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств»від 2 8.12.1994 року № 334/94-ВР (у редакції, чин ній на час виникнення спірни х відносин) якщо цим пунктом н е встановлено інше, звичайно ю вважається ціна товарів (ро біт, послуг), визначена сторон ами договору. Якщо не доведен е зворотне, вважається, що так а звичайна ціна відповідає р івню справедливих ринкових ц ін.

Справедлива ринкова ціна - ц е ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продаве ць бажає передати такі товар и (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутн ості будь-якого примусу, обид ві сторони є взаємно незалеж ними юридично та фактично, во лодіють достатньою інформац ією про такі товари (роботи, по слуги), а також ціни, які склал ися на ринку ідентичних (а за ї х відсутності - однорідних) то варів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону о бов' язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випад ках, визначених цим Законом, п окладає на податковий орган у порядку, встановленому зак оном. При проведенні переві рки платника податку податко вий орган має право надати за пит, а платник податку зобов' язаний обґрунтувати рівень д оговірних цін або послатися на норми абзацу першого підп ункту 1.20.1 цього пункту.

Як вбачається з матеріалі в справи, ДПІ у Личаківському районі м. Львова позивачу бул о надіслано лист від 06.12.2006 року №22740/23-0 щодо формування рівня ці н на товари (роботи, послуги) т а надання калькуляції собіва ртості готової продукції (ро біт, послуг) по видах за період з 01.07.2006 року по 30.06.2006 року. Листом в ід 13.12.2006 року №213 відповідача пов ідомлено, що формування цін н а послуги відбувається на ос нові калькуляції витрат з ут римання робітничого та управ лінського персоналу, витрат на утримання виробничих та о фісних приміщень та вимірюва ння робочого часу, необхідно го для виготовлення кожного з типів кабельних мереж (попе редня підготовка, формування , електричний контроль, пакув ання, тощо). Отримана шляхом мн оження вартості 1 робочої год ини (2,48 євро/година) на кількіст ь робочого часу ціна є цілком співмірною з ціною на подібн у продукцію, що виготовляєть ся на підприємствах спорідне ного профілю. Крім того, така ц іна є зафіксованою у контрак ті №1/2004 від 17.11.2004 року і тому вважа ється такою, що відповідає рі вню звичайної ціни. Дана каль куляція подавалася на запит №22740/23-0 ДПІ у Личаківському райо ні м. Львова під час планової д окументальної перевірки в гр удні 2006 року за період 2005-2006 року.

Суд звертає увагу на ту обст авину, що зазначений лист дат ований 06.12.2006 року. Судом також в становлено, що податковий ор ган, як під час так і після про ведення документальної пере вірки, що проводилася в періо д з 10.04.2009 року по 05.05.2009 року із запи том чи зверненням до платник а податку щодо обґрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій на правлених на встановлення зв ичайних цін ДПІ у Личаківськ ому районі м. Львова здійснен о не було.

Порядок визначення звича йної ціни товару (робіт, послу г) регламентований п. 1.20.2 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств», в меж ах якого податковий орган зо бов' язаний діяти при визнач енні рівня звичайних цін.

Відповідно до п. 1.20.2. Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств»для визна чення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовуєт ься інформація про укладені на момент продажу такого тов ару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) т оварами (роботами, послугами ) у співставних умовах. Зокрем а, враховуються такі умови до говорів, як кількість (обсяг) т оварів (наприклад, обсяг това рної партії), строки виконанн я зобов'язань, умови платежів , звичайних для такої операці ї, а також інші об'єктивні умов и, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх ві дсутності - однорідних) товар ів (робіт, послуг) визнаються с півставними, якщо відмінніст ь між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може б ути економічно обґрунтована . При цьому враховуються звич айні при укладанні угод між н епов'язаними особами надбавк и чи знижки до ціни. Зокрема, а ле не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями спожи вчого попиту на товари (робот и, послуги), втратою товарами я кості або інших властивостей ; закінченням (наближенням да ти закінчення) строку зберіг ання (придатності, реалізаці ї); збутом неліквідних або низ ьколіквідних товарів; маркет инговою політикою, у тому чис лі при просуванні товарів (ро біт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомленн я з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги ), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визн ачається звичайна ціна, прил юдно пропонуються до продажу , або мають ціни, встановлені н а організованому ринку цінни х паперів, або мають біржову ц іну (біржове котирування), виз начення звичайної ціни у вст ановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здій снюється із врахуванням таки х факторів.

Вирішуючи спір, суд зважає т акож і на положення пп.1.20.5-1 п.1.20 с т.1 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в»згідно якого, якщо звичайн а ціна не може бути визначена з використанням норм попере дніх підпунктів цього пункту , то для доказів обґрунтуванн я її рівня застосовуються пр авила, визначені національни ми положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а та кож національними стандарта ми з питань оцінки майна та ма йнових прав. З метою оподатку вання терміни «справедлива в артість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізаці ї», які використовуються в на ціональних положеннях (станд артах) бухгалтерського облік у та національних стандартах з питань оцінки майна і майно вих прав, прирівнюються до те рміну «звичайна ціна», визна ченого цим Законом.

Відповідно до п. 13 Указу През идента України «Про деякі за ходи з дерегулювання підприє мницької діяльності»від 23.07.1998 року №817/98 індикативні або зви чайні ціни на товари (роботи, п ослуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня ці н реалізації таких товарів (р обіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводить ся уповноваженим державним о рганом у визначеному ним пор ядку. Індикативні або звичай ні ціни не можуть встановлюв атися органами виконавчої вл ади, які використовують їх дл я нарахування та стягнення п одатків і зборів (обов' язко вих платежів) та неподаткови х платежів, крім випадків від сутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів на веденої норми законодавства звичайні ціни на товари (робо ти, послуги) для застосування їх у податкових або митних ці лях мають бути установлені н а підставі статистичної оцін ки рівня цін реалізації таки х товарів (робіт, послуг) на вн утрішньому ринку України, пр оведеної уповноваженим держ авним органом у визначеному ним порядку.

Податковий орган при визна ченні рівня звичайних цін не діяв у межах приписів п.п.1.20.2 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств», о скільки не виконав жодної з у мов, передбачених цією нормо ю для визначення рівня звича йних цін. Так, не було проведе но дослідження ринку ідентич них або однорідних товарів н а час укладення договору; не в изначено з якої підстави бул о застосовано звичайну ціну, не доведено, що саме застосов ана ціна є звичайною; не довед ено, що ціна договору не відпо відає рівню справедливих рин кових цін. Відповідач не нада в доказів, щодо здійснення ді й, направлених на встановлен ня статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів.

З акту перевірки від 13.05.2009 ро ку №185/23-2/32970253 вбачається, що з мето ю встановлення заниження цін и на послуги, а отже відповідн о заниження доходів, що призв ело до ненарахування податку на прибуток за період, що пере вірявся, відповідно до пп. б). п п.1.20.9 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств»(використання метод у «витрати плюс»(витратний), з а яким ціна товарів (робіт, пос луг), що продаються платником податку, визначається як сум а фактичних (понесених) витра т та звичайного для даного ви ду діяльності прибутку) - ви значено, що фактичні валові в итрати ТзОВ «Кабельверк-Льві в», понесені підприємством н а виробництво своєї продукці ї, перевищували валові доход и від її реалізації, що є еконо мічно та юридично не обґрунт овано, а тому не відповідає рі вню звичайних цін на вказані послуги.

Питання формування собіва ртості продукції врегульова но Положенням (стандартом) бу хгалтерського обліку 16 «Витр ати»(затверджено наказом Мін істерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р., зареєстровано в Мі ністерстві юстиції України 1 9 січня 2000 року за №27/4248 (далі - Ст андарт №16).

Згідно з п.11 Стандарту №16, соб івартість реалізованої прод укції (робіт, послуг) складаєт ься з виробничої собівартост і продукції (робіт, послуг), як а була реалізована протягом звітного періоду, нерозподіл ених постійних загальновиро бничих витрат та наднорматив них виробничих витрат. До вир обничої собівартості продук ції (робіт, послуг) включаютьс я: прямі матеріальні витрати ; прямі витрати на оплату прац і; інші прямі витрати; змінні з агальновиробничі та постійн і розподілені загальновироб ничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробн ичої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюютьс я підприємством.

Пунктами 12 - 16 Стандарту №16 в изначені витрати, які повинн і бути включені до виробничо ї собівартості продукції.

Згідно з п.17 Стандарту №16, вит рати, пов' язані з операційн ою діяльністю, які не включаю ться до собівартості реалізо ваної продукції (товарів, роб іт, послуг), поділяються на адм іністративні витрати, витрат и на збут та інші операційні в итрати, перелік яких наведен ий у відповідних пунктах Ста ндарту №16.

В судовому засіданні предс тавником позивача було надан о довідку від 25.01.2010 року №14 щодо м еханізму розрахунку вартост і на послуги з переробки дава льницької сировини в готову продукцію, з якої вбачається , що вартість послуг підприєм ства формується на основі мн оження кількості часу, затра ченого для виготовлення кожн ого конкретного типу кабельн ої мережі на вартість так зва ної нормо-години, визначеної шляхом формування витрат на виготовлення (в т.ч. оплату пр аці управлінського персонал у), оренду приміщення, оплату е нергоносіїв, страхування май на, ремонт та утримання засоб ів виробництва, непередбачен их витрат тощо.

Крім того, в обґрунтування п озовних вимог позивачем зазн ачено, що при визначені рента бельності проведених підпри ємством господарських опера цій, методологічно не правил ьно для аналізу витрат, які не впливають на формування соб івартості послуг, включати в итрати передбачені п.17 Станда рту №16.

Для з' ясування фактичних обставин справи, що мають зна чення для розгляду справи по суті та потребують спеціаль них знань, суд призначив судо во-бухгалтерську експертизу , проведення експертизи дору чено кафедрі обліку і аудиту економічного факультету Льв івського національного унів ерситету імені Івана Франк а.

Як вбачається з висновку су дово-бухгалтерської експерт изи №1 від 24.06.2011 року, щодо питанн я про правильність формуванн я собівартості послуг, надан их ТзОВ «Кабельверк-Львів»ін оземним замовникам, експерто м встановлено, що за основу ро зрахунків, згідно укладеного договору між ТзОВ «Кабельве рк-Львів»і його засновником чеською фірмою WL», прийнято ва ртість однієї нормо години н а рівні 2,48 євро. Такий рівень оп лати був достатньо високий я к на той час. Наприклад, за дан ими Держкомстату України у т равні 2011 року, середня зарплат а по Україні становила 315 дола рів США або 2,0 долари за годину . Такий підхід при визначенні собівартості виконаних робі т працівниками ТзОВ «Кабельв ерк-Львів»не суперечить чинн ому законодавству України, о скільки проведені калькуляц ія включила усі витрати пов' язані з виготовленням 44-х виді в продукції з давальницької сировини призначеної для лег кових автомобілів wagen». Тому со бівартість послуг, наданих ТзОВ «Кабельверк-Львів»іно земному замовникові сформов ана відповідно до розрахован их витрат на їх виконання з да вальницької сировини (опла та праці; електроенергія; оренда з опаленням; страхув ання, податки, утримання та н епередбачені витрати) і згід но умовам укладених контрак тів з »(Чеська Республіка). Та кож вказаним висновком експе ртизи визначено правильніст ь формування доходу та прави льність формування операцій ного прибутку ТзОВ «Кабельве рк-Львів»від надання послуг за період з 2-го півріччя 2006 рок у по кінець 2008 року у відповідн ості з чинним на той час закон одавством.

За таких обставин, не може в важатися доведеним податков им органом той факт, що ціна до говору, визначена у договора х з реалізації, не відповідає рівню звичайної ціни. А тому, виходячи із положень п. 1.20.1 п. 1.20 с т. 1 Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в», необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справ едливих ринкових цін.

Щодо порушень, викладених в акті, при оподаткуванні под атком з доходів фізичних осі б, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки орган дер жавної податкової служби заз начає, що підприємство ТзОВ « Кабельверк-Львів»надавало п рацівникам благо у вигляді о плати послуг по перевезенню пасажирським автобусами, у з в' язку з чим працівникам на давались додаткові блага, як і повинні обкладатись податк ом з доходів фізичних осіб. В ідповідно до наказу підприєм ства №126-1-П від 01.07.2006 року «Про пер евезення»підприємством укл адались договори з СПД-ФО О СОБА_4 та з СПД-ФО ОСОБА_5 н а транспортне обслуговуванн я для перевезення працівникі в. Однак в порушення вимог п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону Укр аїни від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про под аток з доходів фізичних осіб »(із змінами і доповненнями) п одаток з доходів фізичних ос іб не був утриманий і не перер ахований до бюджету.

Відповідно до пункту 1.1 стат ті 1 Закону України «Про подат ок з доходів фізичних осіб»(д алі - Закон №889) додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, посл уги, інші види доходу, що випла чуються (надаються) платнику податку його працедавцем (са мозайнятою особою), якщо таки й дохід не є заробітною плато ю чи виплатою, відшкодування м чи компенсацією за цивільн о-правовими угодами, укладен ими з таким платником податк у (далі - інші виплати і винаго роди). Виплата (надання) платни ку податку додаткових благ т ретьою особою від імені та/аб о за дорученням працедавця (с амозайнятої особи) за її раху нок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою о собою).

Згідно з підпунктом 4.2.9 «а»пу нкту 4.2 статті 4 зазначеного За кону до складу загального мі сячного оподатковуваного до ходу включається також дохід , отриманий платником податк у від його працедавця як дода ткове благо (за винятками, пер едбаченими пунктом 4.3 цієї ста тті), а саме у вигляді: вартост і використання житла, інших о б'єктів матеріального або не матеріального майна, наданих платнику податку у безоплат не користування, за винятком , коли таке надання зумовлене виконанням платником податк у трудової функції чи передб ачене нормами трудового дого вору (контракту) або відповід но до закону, у встановлених н ими межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платни ку податку його працедавцем- резидентом, який є платником податку на прибуток підприє мств;

Трудові відносини регулю ються трудовим законодавств ом, згідно з яким при укладанн і трудового договору (контра кту) між працівником і працед авцем працівник зобов' язує ться виконувати роботу, визн ачену такою угодою (контракт ом), тобто виконувати трудову функцію за дорученням або на казом працедавця, а працедав ець зобов' язується виплачу вати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконан ня роботи в межах законодавс тва про працю, охорону праці, к олективних договорів і угодо ю сторін.

Як вбачається із копії нада ного позивачем трудового дог овору укладеного на ТзОВ «Ка бельверк-Львів», пунктом 2.4 як ого визначено, що працівнику забезпечуються умови, необх ідні для його продуктивної р оботи, зокрема доставка тран спортом до (від) робочого місц я для виконання його трудови х функціональних обов' язкі в. Обов' язок адміністрації підприємства організувати з абезпечення доїзду працівни ків другої зміни до (з) робочог о місця передбачено також ро зділом 4 «Правил внутрішньог о трудового розпорядку»підп риємства, затвердженого зага льними зборами адміністраці ї та трудового колективу від 22.03.2006 року.

При цьому слід зазначити, що послугами перевезення корис тувалися саме працівники ТзО В «Кабельверк-Львів», що вста новлено в ході перевірки та н е спростовується сторонами.

Виходячи з викладеного, вар тість використання орендова ного товариством транспорту як службового для перевезен ня працівників цього товарис тва не розглядається як одер жане такими працівниками дод аткове благо і не оподаткову ється податком з доходів фіз ичних осіб.

Крім того висновком судово -бухгалтерської експертизи № 1 від 24.06.2011 року підтверджено пр авильність визначення ТзОВ « Кабельверк-Львів»бази для на рахування податку з доходів фізичних осіб працівників за період з 01.07.2006 року до 31.12.2008 року у відповідності з чинним на то й час законодавством.

Відповідно до частини 1 ст атті 9 Кодексу адміністратив ного судочинства України суд при вирішенні справи керуєт ься принципом законності, ві дповідно до якого органи дер жавної влади, органи місцево го самоврядування, їхні поса дові і службові особи зобов'я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосі б, що передбачені Конституці єю та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 Коде ксу адміністративного судоч инства України, в адміністра тивних справах про протиправ ність рішень, дій чи бездіяль ності суб' єкта владних повн оважень обов' язок щодо дока зування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльност і покладається на відповідач а, якщо він заперечує проти по зову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав су ду жодних доказів правомірно сті прийняття ним оскаржуван их податкових повідомлень-рі шення, що є підставою для задо волення позовних вимог.

З урахуванням положень чин ного законодавства України т а обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги о бґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 Код ексу адміністративного судо чинства України понесені поз ивачем судові витрати (судов ий збір, вартість експертизи ) відшкодовуються позивачу з а рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163 , 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний поз ов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та с касувати податкові повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Личаківськ ому районі м. Львова № 0001042320/0/12156 ві д 19.05.2009 року, № 0008851720/0/12158 від 19.05.2009 року, № 0001042320/1/19086 від 12.08.2009 року, № 0008851720/1/19128 від 12.08.2009 року, № 0001042320/4 від 16.10.2009 року, № 00088 51720/4/24335/10/17-2 від 16.10.2009 року, № 0001042320/2/30306 від 29.12.2009 року, та № 0008851720/2 від 19.01.2010 року

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Кабельверк-Львів»(м. Львів, вул. Ніщинського, 35; код ЄДРПОУ 32970253) судовий збір в сумі 3 (три) гривні сорок копійок.

Апеляційна скарга подаєть ся до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ух валив оскаржуване судове ріш ення. Копія апеляційної скар ги одночасно надсилається ос обою, яка її подає, до суду апе ляційної інстанції.

Апеляційна скарга на пост анову суду першої інстанції подається протягом десяти дн ів з дня її проголошення, а в р азі складення постанови у по вному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеля ційна скарга подається протя гом десяти днів з дня отриман ня копії постанови.

У разі подання апеля ційної скарги судове рішення , якщо його не скасовано, набир ає законної сили після повер нення апеляційної скарги, ві дмови у відкритті апеляційно го провадження або набрання законної сили рішення за нас лідками апеляційного провад ження.

Повний текст постанов и виготовлений 30 грудня 2011 рок у

Суддя Мричко Н.І.