9/37
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2008 р. Справа № 9/37
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва М.І., при секретарі Андрійчук А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Путильському районі Чернівецької області
до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Гуцульські візерунки»смт. Путила
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 10271,86 грн.
за участю представників:
Від позивача –не з'явився
Від відповідача –не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Управління пенсійного фонду України в Путильському районі звернулася з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Гуцульські візерунки»смт. Путила про стягнення 10271,86 грн. боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2008 року.
Ухвалою від 07.07.2008 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 21.07.2008 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 21.07.2008 року розгляд справи відкладено на 31.07.2008 року.
Ухвалою суду від 31.07.2008 року провадження у справі зупинено, а ухвалою від 18.09.2008 року –поновлено.
Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Путильському районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до довідок відповідача гр. гр. Скрипчук В.М., Рильчук Г.Д., Дутчак Є.І., Іванічек М.Г. працювали у сільськогосподарському виробництві і мають право на пільгову пенсію згідно статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
На підставі вказаних довідок вищевказаним громадянам призначено пільгову пенсію відповідно до пункту “є ” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з січня по червень 2008 року виплатив зазначеним громадянам пільгові пенсії у сумі 10271,86 грн., які відповідачем не компенсовані, що призвело до виникнення недоїмки сумі 10271,86 грн.
Відповідно до частини 1 пункту «є»статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, а згідно частини 2 даного закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.
Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України»N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п. 6.2 Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16 січня 2004 року витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. Оскільки громадяни, які представлені відповідачем на пільгову пенсію набули необхідного пільгового стажу в СВК „Гуцульські візерунки” (згідно поданих відповідачем довідок, які дають право на призначення пенсій на пільгових умовах), тож відшкодовувати ці витрати в повному обсязі повинен тільки відповідач.
Проте, судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - червень 2008 року, у зв'язку з чим з нього стягується 10271,86 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій.
Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Гуцульські візерунки” (смт. Путила, вул. Українська, 12 код 05398467):
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Путильському районі (смт. Путила, вул. Українська, 180 код 21430578) 10271,86 грн. боргу по виплаті і доставці пільгових пенсій.
- в доход державного бюджету судовий збір в сумі 102,71 грн.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку. У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.І. Ніколаєв
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2110986 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні