5020-3/006
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" вересня 2008 р. справа № 5020-3/006
За позовом Адміністративно-господарчого підприємства громадської Севастопольської
міської організації Національної Спілки художників України
(99053, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 21),
до відповідача Приватного підприємства „Іскра”
(99057, м. Севастополь, пр. Октябрьської революції, буд. 39, кв. 57)
про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення неустойки,
суддя Головко В.О.
За участю представників:
позивача –Велікосельський Д.М., довіреність б/н, від 23.05.08.
відповідача –Пересипкін А.В., паспорт серії АР № 336076, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі, від 28.12.02.
Суть спору:
Адміністративно-господарче підприємство громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України (далі –Позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Іскра" (далі –Відповідач) про зобов'язання звільнити орендоване приміщення, стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки за користування майном.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 5 від 01.01.2008.
Заявою від 21.08.2008 позивач змінив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення звільнення орендованого майна у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення, тобто з 01.07.2008 (дата розірвання договору оренди) по 21.08.2008 (дата подання заяви про зміну позовних вимог), в сумі 11507,30 грн., а також зобов'язати ПП "Іскра" звільнити орендоване приміщення (арк.с. 30-31).
Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги необґрунтованими, посилаючись на те, що позивач сам створює перешкоди для звільнення відповідачем орендованого приміщення (арк.с. 57).
В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.09.2008 до 16.09.2008 і з 16.09.2008 до 17.09.2008.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
05.08.2008 та 11.09.2008 позивач надав суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача (арк.с. 26, 71).
Суд відмовив у задоволенні цих клопотань у зв'язку з тим, що позивач не надав суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
01.01.2008 між Адміністративно-господарчим підприємством громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України (Орендодавець) та Приватним підприємством "Іскра" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 5, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 96,7 м2, що розташоване за адресою: 99053, м. Севастополь, вул. Репіна, 21 (пункти 1.1, 1.2 Договору).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2. Договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008.
Здійснивши відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги Адміністративно-господарчого підприємства громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень пункту 2.4, підпункту "з" пункту 4.2. Договору у випадку спливу строку оренди або дострокового припинення договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно в тому ж стані, в якому воно було прийнято в оренду. Повернення орендованого майна здійснюється за актом приймання-передачі.
Листом від 03.06.2008 за вих. № 34 Адміністративно-господарче підприємство громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України з посиланням на пункти 5.1 та 7.3 договору повідомило відповідача про припинення дії договору, у зв'язку із його розірванням орендодавцем в односторонньому порядку та зазначив на необхідність повернення орендованого майна відповідно до вимог пункту 4.2 договору в строк до 01.07.2008 (арк.с. 16).
Факт надсилання такого повідомлення не спростовується відповідачем, а належні докази його надсилання знаходяться в матеріалах справи (арк.с. 16-17, 57).
Відповідач у встановлений орендодавцем строк майно позивачу не повернув, що стало причиною для звернення Адміністративно-господарчого підприємства громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України до суду з позовною заявою.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.
Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки порушення зобов'язання. Одним з таких наслідків є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Підпунктом "б" пункту 5.1. Договору передбачено право орендодавця достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадках:
- невиконання умов даного договору;
- виробничої необхідності;
- передбачених законодавством України.
Відповідно до пункту 7.3. Договору дія договору припиняється, зокрема, внаслідок:
- закінчення строку, на який він був укладений;
- порушення умов договору орендарем;
- дострокового його розірвання орендодавцем.
Наявні у справі докази (арк.с. 10-15, 17, 57) підтверджують непоодинокі факти порушення орендарем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати у порядку та розмірі, встановлених договором оренди.
Тому суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди № 5 від 01.01.2008 з 01.07.2008.
Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З матеріалів справи вбачається, що орендодавець за договором –Адміністративно-господарче підприємство громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України належним чином, завчасно повідомило орендаря про припинення дії договору та необхідність повернення майна.
Натомість відповідач продовжує займати орендоване приміщення без достатніх правових підстав.
Враховуючи зазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не може погодитися із позивачем щодо стягнення з ПП "Іскра" неустойки за прострочення звільнення орендованого майна у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення, а саме: з 01.07.2008 по 21.08.2008 (1 місяць і 21 день) в сумі 11507,30 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з частиною першою статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Судом встановлено, підтверджується належними доказами (арк.с. 32, 57-58, 75) та не спростовується позивачем те, що відповідач не мав можливості звільнити орендоване приміщення. Лише 03.09.2008 його повідомлено про припустимий варіант вивозу з орендованого приміщення важкого та габаритного обладнання відповідача –типографських верстаків.
Позивач просить суд стягнути неустойку за невиконання наймачем (ПП "Іскра") обов'язку щодо повернення речі за період з 01.07.2008 по 21.08.2008 (арк.с. 30-31).
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено вину як підставу відповідальності за порушення зобов'язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач звернувся до позивача з вимогою про звільнення проходів для вивозу обладнання 19.08.2008 (арк.с. 32). Отримав дозвіл на це лише 03.09.2008 (арк.с. 75). Зазначене свідчить про те, що до 19.08.2008 відповідач не вжив будь-яких заходів, спрямованих на виконання його обов'язку повернути річ наймодавцю. Разом з тим, суд не може погодитися із позивачем стосовно стягнення з відповідача неустойки за період з 19.08.2008 по 21.08.2008 (і до 03.09.2008), оскільки сам позивач позбавив відповідача можливості виконати зазначений обов'язок належним чином.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки за користування орендованим приміщенням підлягають частковому задоволенню за період з 01.07.2008 (дата розірвання договору) по 19.08.2008 (дата звернення відповідача до позивача з вимогою звільнити проходи для вивозу обладнання) в сумі 11056,03 грн., виходячи з наступного розрахунку: (3384,50 грн. + 3384,50 грн. / 30 к.дн. х 19 к.дн.) х 2, де:
3384,50 грн. –місячна орендна плата;
30 к.дн. –загальна кількість календарних днів у серпні;
19 к.дн. –кількість календарних днів до вжиття відповідачем будь-яких заходів, спрямованих на належне виконання зобов'язання.
Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 110,56 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,37 грн.
На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов`язати приватне підприємство „Іскра” (99057, м. Севастополь, пр. Октябрьської Революції, 39, к. 57; р/р 260033013153 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195 код ЄДРПОУ 30493306) звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 96,7 м2, розташоване за адресою: 99053, м. Севастополь, вул. Репіна, 21 протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з приватного підприємства „Іскра” (99057, м. Севастополь, пр. Октябрьської Революції, 39, к. 57; р/р 260033013153 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195 код ЄДРПОУ 30493306) на користь Адміністративно-господарчого підприємства громадської Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України (99053, м. Севастополь, вул. Репіна, 21; р/р 26002945154591 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195 код ЄДРПОУ 32216523) державне мито в сумі 110,56 грн. (сто десять гривень 56 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,37 грн. (сто тринадцять гривень 37 копійок).
4. В решті позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя В.О.Головко
Рішення оформлено згідно з вимогами
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 22.09.2008
Розсилка:
1. Адміністративно-господарче підприємство громадської
Севастопольської міської організації Національної Спілки художників України
(99053, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 21),
2. Приватне підприємство „Іскра”
(99057, м. Севастополь, пр. Октябрьської революції, буд. 39, кв. 57)
3. Справа
4. Наряд
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2111332 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Головко В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні