Постанова

від 16.09.2008 по справі 20/178

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/178

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.09.2008                                                                                           № 20/178

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від відповідача - Сіряк В.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2008

 у справі № 20/178  

 за позовом                               Приватного підприємства "Еврика-2001"

 до                                                   Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

 про                                                  визнання права власності, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Еврика-2001» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про:

- визнання права власності Приватного підприємства «Еврика-2001» на індивідуально визначену нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 18.

-  зобов'язання відповідача зареєструвати право власності Приватного підприємства «Еврика-2001» на індивідуально визначену нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 18.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2008 року позовні вимоги задоволено повністю.

          Визнано право власності Приватного підприємства «Еврика-2001» (Київська область.

Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 92. код СДРПОУ

31593801) на індивідуально-визначену нежилу будівлю загальною площею 172.00 кв.

м., розташовану за адресою: м. Київ, просп. Відрадний. 18;

          Зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (01001. м.

Київ. вул. Трьохсвятительська, 4 в. код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати право

власності Приватного підприємства «Еврика-2001» (Київська область. Києво-

Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична. 92. код СДРІІОУ 31593801) на

індивідуально-визначену нежилу будівлю загальною площею 172,00 кв. м..

розташовану за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, 18 на підставі рішення суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального  права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що реєстрації не підлягають споруди, які не пов'язані фундаментом, тобто даний об'єкт не є нерухомим майном.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.11.2007 р. між Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва та Приватним підприємством «Еврика-2001» було укладено Договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна – павільйону шляхом викупу загальною площею 172.00 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Відрадний. 18.

Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п.3.1 договору).

Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (п.3.2 договору).

Як вбачається з акту прийому-передачі № 549 від 30.11.2007 року продавець передав, а покупець прийняв продане 23.11.2007 року шляхом викупу індивідуально визначене майно-павільйон, за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 18.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2007 року та акту прийому-передачі індивідуально визначеного майна – павільйону № 549 від 30.11.2007 року право власності на індивідуально визначене майно – павільйон за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 18 перейшло до Приватного підприємства «Еврика-2001».

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 Цивільного кодексу України).

Здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Отже, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України є оспорення існуючого права.

Враховуючи, що відповідачем право власності позивача у даній справі не оспорюється, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання права власності позивача  на індивідуально визначене майно – павільйон.

Також відсутні підстави для задоволення вимоги до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо зобов'язання останнього здійснити реєстрацію права власності спірного майна, з огляду на таке.

Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, реєстрації місцевою Радою та реєстрації у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приватне підприємство «Еврика-2001» звернулось до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з метою здійснення реєстрації права власності на придбаний павільйон.

Листом від 27.03.2008 р. відповідач відмовив позивачу у здійсненні реєстрації, посилаючись на те, що відповідно до п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані з фундаментом.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організації, іноземних держав а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно – це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних  документів, коштом особи, що звернулась до БТІ.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідач має право прийняти рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно за умови подання позивачем заяви про реєстрацію права власності, правовстановлювальних документів, їх копій (нотаріально засвідчених), інших документів визначених цим положенням.

Слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи Відповідач  у листі від 27.03.2008 року відмовив Позивачу у проведенні реєстрації, мотивуючи тим, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна і не підлягають – тимчасові споруди, а також споруди не пов'язані фундаментом.

Відповідно до договору від 23.11.2007 року предметом договору є індивідуально-визначене майно – павільйон, а не об'єкт нерухомого майна.

Позивачем було замовлено експертизу в Державному науково-дослідному та проектно-вишукувальному інституті «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ». Відповідно до Технічного висновку, який складено на підставі аналізу результатів обстеження стану будівлі про просп. Відрадному, 18, за конструктивними елементами (фундаменти, стіни, перекриття) будівля відноситься до II класу капітальності.

Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею (п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року).

З огляду на те, що Технічний висновок визначає, що за конструктивними елементами будівля відноситься до ІІ класу капітальності, позивачем невірно ототожнюються поняття об'єкта нерухомості і будівлі ІІ капітальності, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача зареєструвати право власності на нежиле приміщення. Позивач належними засобами доказування не довів суду, що придбане ним на підставі договору від 23.11.2007 р. індивідуально визначене майно-павільйон, за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 18 є об'єктом нерухомості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на нежиле приміщення за Приватним підприємством «Еврика-2001» відсутні.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2008 року у справі № 20/178 підлягає скасуванню повністю, в позові належить відмовити повністю.   

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 року у справі № 20/178 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Еврика-2001»на користь Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В) 42,50 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.  

4.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 22.09.08 (відправлено)