Рішення

від 30.10.2006 по справі 45/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/222

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.10.06 р.                                                                               Справа № 45/222                               

за позовом: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „ім.

                      118-ти”, ЄДРПОУ 00697018, м. Макіївка

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський міськмолзавод”,

                          ЄДРПОУ 0044524, м.Єнакієве

про стягнення 125 160  грн. 35 коп.

Суддя  Плотніцький Б.Д.

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Сальков К.В. – ордер.

Від позивача: Анікіна Л.І. – дов.      

Від відповідача: Беляев О.А. – пос.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 19.10.2006р. оголошувалась перерва до 30.10.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю „ім. 118–ти”, м. Макіївка,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський міськмолзавод”, м. Єнакієве,  про стягнення заборгованості у сумі 125 160  грн. 35 коп., в тому числі заборгованість за поставлене молоко -  24 538 грн. 52 коп., матеріальна шкода - 871 грн. 74 коп. та пеня – 99 750 грн. 09 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №6 від 01.05.2005р. на закупку молока в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції, претензії та акт б/н від 21.07.2006р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 20.09.2006р. позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на виконання умов договору №6 від 01.01.2005р. про закупку молока та стверджує про відсутність узгодженого між сторонами графіка відвантаження молока, протокол узгодження цін на це молоко, строків поставки та строків оплати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарським судом встановлено наступне:

01.01.2005р. між позивачем - Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю „ім. 118–ти”, м. Макіївка  та відповідачем -  Закритим акціонерним товариством „Єнакієвський міськмолзавод”, м. Єнакієве був укладений договір про закупку молока за №6.

За умовами договору позивач зобов'язався протягом дії цього договору на обумовлених сторонами умовах продавати відповідачу молоко цільне коров'яче.

В свою чергу, відповідач повинен прийняти молоко та сплатити його вартість позивачу у відповідності з умовами цього договору.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору №6 від 01.01.2005р. відповідачу було продане молоко на суму 24 538 грн. 52 коп.

За змістом р.3 договору №6 від 01.01.2005р. відповідач повинен здійснити передоплату за молоко подекадно. У випадку порушення графіку забирання молока оплата здійснюється за вартістю молока І сорту.

Всупереч умовам договору відповідач вартість поставленого молока не сплатив у повному обсязі та у встановлені строки.

Позивачем наданий акт б/н від 21.07.2006р., згідно з яким на підставі договору №3 від 01.01.2006р. зафіксований факт простою молока у кількості 1002л. в приміщенні молочної за період з 14.07.2006р. – 20.07.2006р., яке прийшло в негідність, тому було утилізоване.

За таких підстав, позивачем була нарахована матеріальна шкода у сумі 871 грн. 74 коп.

За умовами договору №6 від 01.01.2005р., зокрема р.3 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати  позивач сплачує пеню 5% вартості за кожен день неуплати.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня у сумі 99 750 грн. 09 коп.

На адресу відповідача направлялись претензія №198 від 23.11.2005р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 22 007 грн. 22 коп. по договору №3 від 01.01.2006р., яка з боку останнього залишена без задоволення.

Претензією №100 від 26.07.2006р. позивач вимагав від відповідача погашення заборгованості по договорам №9 від 23.05.2004р., №6 від 01.01.2005р. та №3 від 01.01.2006р. у сумі 24 538 грн. 52 коп. та нанесену шкоду, пов'язану із простоєм молока, у сумі 871 грн. 74 коп.

Проте відповідачем заборгованість не була погашена.

За таких обставин позивач звернувся до суду з клопотанням про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 125 160  грн. 35 коп., в тому числі заборгованість за поставлене молоко -  24 538 грн. 52 коп., матеріальна шкода - 871 грн. 74 коп. та пеня – 99 750 грн. 09 коп.

Відповідач у відзиві б/н від 20.09.2006р. позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

В обгрунтування своїх тверджень відповідач посилається на те, що між сторонами у відповідності з умовами договору №6 від 01.01.2005р. п.2.1.3, повинен був затверджений графік відвантаження молока. Оскільки такий графік між сторонами не був затверджений, відповідач не мав можливості виконувати р.3 договору №6 від 01.01.2005р. та сплачувати вартість молока подекадно, тому вартість молока сплачувалась протягом 2005р. у відповідності з платіжними дорученнями 3010210 від 02.02.2005р., №110210 від 11.02.2005р., №180205 від 18.02.2005р., №200415 від 20.04.2005р., №010716 від 01.07.2005р., №150718 від 15.07.2005р. та №160907 від 16.09.2005р.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з відсутністю цін продажу молока, строків поставки молока та строків оплати, відповідач стверджує про відсутність заборгованості з його боку.

Крім цього, у відповідності з умовами договору про закупку молока обов'язок позивача забезпечувати своєчасне відвантаження молока та своєчасне вивезення молока власним транспортом відсутне. В обов'язки відповідача покладено забезпечувати розвантаження молока. Інших умов і змін до договору №6 від 01.01.2005р. сторонами не було внесено.

Таким чином, відповідач стверджує, що між сторонами не досягнуті істотні умови договору, які сторони повинні були визначити в додатках до договору: графік поставок, протокол узгодження цін, місце, порядок передачі продукції, тому договір №6 від 01.01.2005р. відповідач вважає неукладеним.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Одночасно відповідачем заявлене клопотання про відшкодування позивачем витрат відповідача, понесених з наданням правової допомоги у сумі 200 грн. 00 коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Одночасно, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як було встановлено судом в судових засіданнях з усних пояснень сторін, відповідач на адресу позивача направив договір б/н та дати, але з підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства на закупку молока.

Цей договір позивачем за цим позовом був отриманий, розглянутий. Також в розділ 3, який не був відповідачем розписаний, позивачем від руки були внесені зміни, зокрема, умови оплати поставленої продукції, умови застосування пені у випадку несвоєчасної оплати та відповідальність за порушення графіку забирання молока. Одночасно, був зазначений номер договору та дата його укладення. Крім цього, позивачем були вказані реквізити товариства, цей договір був підписаний з боку керівника СТОВ „ім.118-ти”, скріплений печаткою та направлений на адресу відповідача.

Як стверджує відповідач, підписаного договору з номером, датою та внесеними змінами він не отримував.

Господарським судом цей довід не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідачем здійснювалась оплата на виконання умов договору б/н від 01.01.2005р., згідно з платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (том.1 а.с.110-116), та проводились акти звірок розрахунків.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що не міг здійснювати подекадну передоплату товару, оскільки був відсутній графік узгодження відвантаження молока.

При цьому, суд зазначає, що у відзиві відповідач стверджує про виконання з його боку умов договору №6 від 01.01.2005р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про спростування тверджень відповідача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлене молоко у сумі 24 538 грн. 52 коп., господарський суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного:

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивачем у позовній заяві викладене твердження, що відповідачем не виконуються умови договору №6 від 01.01.2005р., зокрема не оплачується вартість поставленого молока., тому на даний час у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 24 538 грн. 52 коп.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією №100 від 26.07.2006р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 24 538 грн. 52 коп., яка виникла станом на 01.07.2006р. по договорам №9 від 23.05.2004р., №6 від 01.01.2005р. та №3 від 01.01.2006р. та нанесену шкоду, пов'язану із простоєм молока, у сумі 871 грн. 74 коп.

Також в матеріалах справи наявна претензія №198 від 23.11.2005р. СТОВ „ім.118-ти” на суму 22 007 грн. 22 коп. на підставі невиконання умов договору №6 від 01.01.2005р.

При цьому, позивачем не було надано розрахунку основної заборгованості.

Таким чином, у господарського суду відсутні підстави вважати пред'явлену заборгованість позивачем у сумі 24 538 грн. 52 коп. саме заборгованістю лише за договором №6 від 01.01.2005р.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2006р. господарським судом зобов'язано сторін надати суду графіки відвантаження молока відповідно до договору №6 від 01.01.2005р. та №3 від 01.01.2006р.

Всупереч вимогам судової ухвали, сторонами дані графіки не були надані. В судовому засіданні сторонами було повідомлено суд про відсутність таких графіків.

Крім цього, господарський суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували узгодження цін на молоко.

При цьому, протокол №1 узгодження цін на молоко від 23.09.2003р. судом не може бути прийнятий до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є невиконання Закритим акціонерним товариством „Єнакієвський міськмолзавод”, м. Єнакієве умов договору №6 від 01.01.2005р., а не договору №15 від 23.09.2003р., по якому і були узгоджені ціни на молоко (том.2 а.с.130).

Крім цього, з наданих позивачем до матеріалів справи актів звірок (том 2, а.с.113-123, 126-129) неможливо встановити, що вони підписані саме на виконання умов договору №6 від 01.01.2005р.

Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди у сумі 871 грн. 74 коп. пов'язаної із простоєм молока в молочному блоці ферми №3,  господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Актом, який був складений комісією позивача 21.07.2006р. за наслідками перевірки приміщень молочної, було встановлено, що молоко у кількості 1002л. за період з 14.07.2006р. по 20.07.2006р. знаходилось в приміщенні молочної в молочній посуді. За цей період молоко прийшло в негідність: у нього з'явився неприємний запах та воно прокисло.

За таких підстав молоко у кількості 1002 л було утилізоване.

Причиною псування молока було зафіксовано ненадіслання відповідачем протягом п'яти днів молоковозу за продукцією та відмова відповідача від продукції.

При дослідженні вказаного акту судом встановлено, що цим актом зафіксовано псування молока по договору №3 від 01.01.2006р., а позовні вимоги були пред'явлені за невиконання умов договору №6 від 01.01.2005р.

Договором №6 від 01.01.2005р. встановлений термін його дії, зокрема договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 31.12.2005р. (п.5.1).

При цьому, п.5.3 договору встановлено, що по закінченню терміну дії договір може бути пролонгованим по взаємній згоді сторін, про що укладається додаткова письмова угода.

В матеріалах справи сторонами не було надано додаткових угод, які б підтверджували пролонгацію договору №6 від 01.01.2005р.

Таким чином, пред'явлення до стягнення матеріальної шкоди у сумі 871 грн. 74 коп. є безпідставним.

Пунктом 2.1.5 договору №6 від 01.01.2005р. в обов'язки продавця – позивача за цим позовом покладено своєчасно здійснювати вивезення молока своїм транспортом, наданим продавцю згідно із затвердженим графіком.

Обов'язком відповідача є забезпечення розвантаження поставленого молока та своєчасне оплата його вартості (п.п.2.2.1, 2.2.2 договору)

Таким чином, твердження позивача, що саме відповідач повинен здійснити вивезення молока, не підтверджується фактичними даними та матеріалами справи.

Щодо пред'явленої до стягнення пені у сумі 99 750 грн. 09 коп., господарський суд вважає її також необгрунтованою, оскільки судом встановлено, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 24 538 грн. 52 коп. заявлена безпідставно, тому і підстав для задоволення вимоги про стягнення пені немає.

На підставі зазначеного, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано доказів наявності заборгованості у відповідача по договору №6 від 01.01.2005р.

При цьому, господарський суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлене молоко підставі на відносин, що фактично склалися між сторонами внаслідок поставки відповідачу товару.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно пред'явлений позов про стягнення заборгованості у сумі 125 160  грн. 35 коп., в тому числі заборгованість за поставлене молоко -  24 538 грн. 52 коп., матеріальна шкода – 871 грн. 74 коп. та пеня – 99 750 грн. 09 коп., тому позовні вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення.

Щодо клопотання відповідача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг у сумі 200 грн.00 коп., господарський суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем, крім розрахунку платіжного доручення, інших доказів не надано. Зокрема відсутній договір, акт приймання – передачі наданих послуг тощо.

Судові витрати, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                    ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „ім. 118–ти”, м. Макіївка до Закритого акціонерного товариства „Єнакієвський міськмолзавод”, м. Єнакієве,  про стягнення заборгованості у сумі 125 160  грн. 35 коп., в тому числі заборгованість за поставлене молоко -  24 538 грн. 52 коп., матеріальна шкода - 871 грн. 74 коп. та пеня – 99 750 грн. 09 коп., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошене повністю в судовому засіданні 30.10.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.