Рішення

від 11.09.2008 по справі 13/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.08                                                                                 Справа № 13/135

За позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-КОП»с. Мусіївна Міловський район, Луганська область.

про стягнення 96553 грн. 04 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаГоловін М.В. дов. № 3938 від 23.06.2008 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 89534 грн. 00 коп., за процентами в сумі 6586 грн. 02 коп., пені за кредитом –157 грн. 02 коп., пені за процентами –276 грн. 00 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі був укладений 18 жовтня 2006 р. кредитний договір № 109/11-28/502 за яким позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 100000 грн. 00 коп. строком на 84 місяця до 17 жовтня 2013 року зі сплатою 19 % річних.

Відповідно до п. 6.1. відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, та кредитну заборгованість відповідно до графіку погашення заборгованості.

В п. 7.4 договору сторони передбачили право позивача на дострокове стягнення кредиту та інших платежів у випадку прострочення відповідачем зобов'язань за договором.

18 жовтня 2006 року позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та перерахував відповідачу кошти в сумі 100000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 7776.

Відповідач з 11 березня 2008 року не виконує зобов'язання за кредитним договором в частині сплати кредиту та відсотків за його користування.

20.06.2008 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити достроково усю заборгованість за кредитом. Вимога позивача залишилась без задоволення.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом 89534 грн. 00 коп., за процентами в сумі 6586 грн. 02 коп., пеню за кредитом –157 грн. 02 коп., пеню за процентами –276 грн. 00 коп., нараховану відповідно до п. 10.2. договору.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –965 грн. 53 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НіКА-КОП»Луганська область, Міловской район, село Мусіївка, вулиця Радянська 42 ідентифікаційний код 33424774 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції м. Луганськ, вул. Совєтська 61 ідентифікаційний код 24197094  заборгованість за кредитом 89534 грн. 00 коп., за процентами в сумі 6586 грн. 02 коп., пеню за кредитом –157 грн. 02 коп., пеню за процентами –276 грн. 00 коп., державне мито у сумі –965 грн. 53 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

16 вересня 2008 року