Рішення

від 12.01.2012 по справі 30/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/410

12.01.12

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН”                    

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М”

про                  стягнення 31 235 грн. 10 коп.

                                                                                                   Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача           Катерещук Є.О. - директор

Від відповідача       не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М” про стягнення з відповідача на користь позивача 31 235 грн. 10 коп. заборгованості відповідно до умов договору № 1/09 ОР оренди нежилих приміщень від 29.10.09. укладеного між сторонами, яка складається з: 10 818 грн. 23 коп. –сума основного боргу; 3 780 грн. –пеня; 16 000 грн. –штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної та комунальної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.11. порушено провадження у справі № 30/410, розгляд справи було призначено на 08.12.11. о 16-00.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 24.11.11. про порушення провадження у справі № 30/410 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.11. розгляд справи             № 30/410 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 12.01.12. о 11-20.

В судовому засіданні 12.01.12. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.12. повторно не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 08.12.11. у справі № 30/410 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 522201 від 08.12.11.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/410.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

29.10.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М” (Орендар) укладено Договір № 1/09 ОР оренди нежилих приміщень (далі Договір від 29.10.09.), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення № 34 площею 33,4 кв. м, згідно плану орендованого приміщення (Додаток № 1), який є його невід'ємною частиною, за адресою: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34.

Згідно п. 1.4 Договору від 29.10.09. передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає об'єкт оренди за актом прийому-передачі (Додаток № 2 до цього Договору).

На виконання умов Договору від 29.10.09., між сторонами 31.10.09. було підписано акт прийому-передачі спірного майна в оренду.

У відповідності до п. 2.1 Договору від 29.10.09. встановлено, що термін оренди починається з 01.11.09. і продовжується до 31.10.10.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії Договору оренди від 29.10.09., між сторонами 31.10.10. було укладено Договір № 1/10 ОР оренди нежилих приміщень (далі –Договір від 31.10.10.), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення № 34 площею 33,4 кв. м, згідно плану орендованого приміщення (Додаток № 1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною, за адресою: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34.

Згідно п. 2.1 Договору від 31.10.10. передбачено, що термін оренди починається з 01.11.10. і продовжується до 31.10.11.

Пунктом 3.1 Договору від 31.10.10. сторонами погоджено, що орендна плата за 1 (один) місяць оренди складає 8000 (вісім тисяч) гривень без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 Договору від 31.10.10. передбачено, що орендна плата повинна сплачуватися Орендодавцю без письмової вимоги про сплату, шляхом банківського переказу на зазначений в цьому Договорі рахунок Орендодавця або на інший рахунок, інформація про який подана Орендодавцем у письмовому вигляді.

Згідно п. 3.4 Договору від 31.10.10. визначено, що орендна плата сплачується щомісячно до 1-го числа розрахункового місяця шляхом безготівкових розрахунків на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Пунктом 3.5 Договору від 31.10.10. сторонами погоджено, що закінчення календарного місяця, за який була сплачена орендна плата, є підтвердженням закінчення оплаченого строку користування об'єктом оренди Орендарем. Після підписання акту прийому передачі об'єкту оренди від Орендодавця до Орендаря на дату початку оренди до підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди від Орендаря до Орендодавця при закінченні оренди (при розірванні цього Договору сторонами) сторони не повинні підписувати ніяких проміжних актів, щоб підтверджувати факт використання об'єкту оренди Орендарем.

Відповідно до умов п. 4.1.2 Договору від 31.10.10., Орендар зобов'язався вчасно сплачувати орендну плату та інші платежі, у відповідності з умовами цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.10. між сторонами було підписано акт передачі-приймання нежилих приміщень, згідно якого відповідач повернув позивачу орендоване приміщення загальною площею 33,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 34.

Згідно вказаного вище акту передачі-приймання нежилих приміщень від 05.09.11., відповідач підтвердив наявність його заборгованості за Договором від 31.10.10. з орендних та комунальних платежів в сумі 10 818,23 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договорами в частині внесення орендних та комунальних платежів, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М” перед позивачем  за період з червня по серпень 2011 р. становить 10 818,23 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної та комунальної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з червня по серпень 2011 р. не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по перерахуванню на користь позивача орендної та комунальної плати не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 818,23 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі  п. 8.2 Договору від 31.10.10. просить суд стягнути на свою користь  з відповідача 3 780,00 грн. –пені та 16 000,00 грн. –штрафу.

Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що

У випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми орендної плати за кожний день прострочення. У випадку прострочення Орендарем сплати орендної плати  на термін понад 14 днів, Орендар додатково сплачує Орендодавцю штраф у розмірі подвійної місячної орендної плати.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 326,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 000,00 грн. –штрафу.

Також позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 118,90 грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При перевірці правильності обчислення позивачем збитків від інфляції, судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків від інфляції в розмірі 10,82 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 8.4 Договору від 31.10.10. просить суд стягнути з відповідача 518,00 грн. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 8.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення Орендарем оплати орендної плати, він додатково сплачує Орендодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25 % річних від простроченої суми до дати повного погашення боргу.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми 25 % річних за користування чужими грошовими коштами, судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 % річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 526,09 грн.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнір-М” (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, офіс 34, код ЄДРПОУ 33786522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕФ.ТІ.-ЮНІОН” (01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3-Б, код ЄДРПОУ 31811457) 10 818 (десять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 23 коп. –основного боргу, 326 (триста двадцять шість) грн. 18 коп.. –пені, 10 (десять) грн. 82 коп. –збитків від інфляції, 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. –штрафу, 526 (п'ятсот двадцять шість) грн. 09 коп. –25 % річних за користування чужими коштами, 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 90 коп. –судового збору.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 19.01.12.