Рішення

від 17.01.2012 по справі 5/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/243 17.01.12

За позовом Прив атного акціонерного товарис тва "Українська транспортна страхова компанія"

до Приватного акці онерного товариства "Українс ька екологічна страхова комп анія"

про визнання недій сним п. 32 рахунку бордеро-прем ій

Суддя Ломака В .С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 . за довіреністю № 115 від 11.10.2011 р.;

від відповідача: не з'явився .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне тов ариство "Українська транспор тна страхова компанія" (далі - позивач) звернулось до госпо дарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціо нерного товариства "Українсь ка екологічна страхова компа нія" (далі - відповідач) про ви знання недійсним з моменту п ідписання п. 32 рахунку бордеро -премій № 1 за червень 2009 р. до Дог овору № 27/ю облігаторного проп орційного перестрахування н аземних транспортних засобі в на засаді ексцеденту сум що до передачі в перестрахуванн я комбайну марки "САТ Lexion-460" (д/н НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що між сторонами було укладено договір перестрахування риз иків пошкодження застрахова них у відповідача транспортн их засобів шляхом включення його до рахунку-бордеро прем ій. Оскільки під час перевірк и співробітниками позивача м атеріалів по одному із заявл ених страхових випадків було виявлено факт завищення від повідачем розміру страхової суми при укладенні договору страхування з подальшим пер естрахуванням ризику у позив ача, останній з посиланням на приписи ст. ст. 229, 230 ЦК України п росить визнати недійсним з м оменту підписання спірний пу нкт рахунку-бордеро.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 04.11.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/243, розгляд справи призначено на 06.12.2011 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 06.12.2011 р. на під ставі ст. 77 Господарського про цесуального кодексу України розгляд справи відкладено н а 22.12.2011 р.

22.12.2011 р. судом на підставі клоп отання позивача продовжено с трок розгляду справи на 15 днів та з огляду на неявку предста вника відповідача відкладен о розгляд справи на 17.01.2012 р.

У судовому засіданні 17.01.2012 р. п редставник позивача підтрим ав позовні вимоги та просив ї х задовольнити з підстав, вик ладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 17.01.2012 р. не з' явився, хоча про час і місце ро згляду справи повідомлений н алежним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у 2006 році" від повідні процесуальні докуме нти надсилаються господарсь ким судом згідно з поштовими реквізитами учасників судов ого процесу, наявними в матер іалах справи.

Слід зазначити, що законод авство України, в тому числі Г осподарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема по зивача, з' ясовувати фактичн е місцезнаходження іншої сто рони (сторін) у справі (якщо во но не співпадає з її місцезна ходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.

При цьому, судом враховано , що відповідно до п. 3.9.1 постано ви Пленуму Вищого господарсь кого суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни судами першої інстанції », Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК. За з містом цієї норми, зокрема, в р азі якщо ухвалу про порушенн я провадження у справі було н адіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду сто роною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адр есою, зазначеною в Єдиному де ржавному реєстрі юридичних о сіб та фізичних осіб - підприє мців), і не повернуто підприєм ством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (в ибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строк у зберігання поштового відпр авлення тощо, то вважається, щ о адресат повідомлений про ч ас і місце розгляду справи су дом.

У випадку нез' явлення в з асідання господарського суд у представників обох сторін або однієї з них справа може б ути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представн иків не перешкоджає вирішенн ю спору.

Зважаючи на те, що неявка пр едставника відповідача не п ерешкоджає всебічному, повно му та об'єктивному розгляду в сіх обставин справи, суд вваж ає за можливе розглянути спр аву за наявними в ній матеріа лами в порядку ст. 75 ГПК Україн и.

У судовому засіданні 17.01.2012 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2009 р. між позивачем (пере страховик) та відповідачем (п ерестрахувальник) було уклад ено Договір облігаторного пр опорційного перестрахуванн я наземних транспортних засо бів на засаді ексцеденту сум № 27/Ю, предметом якого відпові дно до п. 1.2. Договору є облігато рне (обов' язкове) пропорцій не перестрахування перестра ховиком на засаді ексцеденту сум частини відповідальност і перестрахувальника, прийня тої ним за договорами добров ільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умо вах "Правил добровільного ст рахування засобів наземного транспорту" № 06-1 (нова редакція ) від 19.09.2003 р., які є невід'ємною ча стиною цього Договору (Додат ок № 5 до цього Договору) почин аючи з 01.06.2009 р.

Дія цього договору розповс юджується на всі Договори до бровільного страхування наз емних транспортних засобів ( КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахуваль ником зі страхувальниками (ю ридичними та фізичними особа ми). На ТЗ, прийняті перестраху вальником в перестрахування (ретроцесію) від інших страхо вих дія цього Договору не роз повсюджується (п. 1.3. Договору).

Пунктом 1.5.3. Договору сторони визначили, що страховими риз иками є знищення, пошкодженн я або зникнення транспортног о засобу внаслідок: ДТП, краді жки, грабежу, протиправних ді й третіх осіб.

Відповідно до п. 2.2 Договору р озмір лінії за цим Договором при передачі у перестрахува ння ризиків прямого страхува ння складає від 50 000, 00 грн. до 700 000, 00 грн. Розмір ексцеденту за ци м Договором складає 650 000, 00 грн.

При цьому, згідно з п. 2.7. Догов ору перестрахувальник зобов ' язався передавати, а перес траховик зобов' язався прий мати в перестрахування части ну відповідальності перестр ахувальника по всіх транспор тних засобах, прийнятих ним н а страхування починаючи з 01.06.20 09 р., страхова сума за якими пер евищує 50 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.9. Договору основний документообіг між с торонами здійснюється шляхо м оформлення перестрахуваль ником щомісячних рахунків-бо рдеро премій (додаток № 2 до ць ого Договору), рахунків-борде ро-збитків (додаток № 3 до цьог о Договору) та щоквартальних бордеро заявлених, але не спл ачених збитків (додаток № 4 до цього Договору).

Згідно з п. 3.2.2. Договору перес трахувальник зобов' язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати перестрах овику рахунок-бордеро премій та рахунок-бордеро збитків. О дин раз на квартал, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати перестраховику бордеро заяв лених, але не сплачених збитк ів. Рахунки-бордеро та бордер о заявлених, але не сплачених збитків оформляються та над аються перестраховику в пись мовому вигляді в двох примір никах. Один з двох примірникі в рахунку-бордеро премій, рах унку-бордеро збитків та борд еро заявлених, але не сплачен их збитків, після їх підписан ня та скріплення печаткою, по вертається перестрахувальн ику протягом 3-х робочих днів. Рахунки-бордеро та бордер о, після їх підписання є невід 'ємною частинами цього догов ору.

У свою чергу відповідно до п. 3.4.2. Договору перестраховик зобов' язався протягом 5-ти р обочих днів з дня отримання в ід перестрахувальника рахун ку-бордеро премій та рахунку -бордеро збитків, підписати ц і рахунки, скріпити їх печатк ою та направити по одному з пр имірників на адресу перестра хувальника.

Згідно з п. 9.1. Договору він на бирає чинності з 01.06.2009 р. і діє до 31.12.2009 р. (з урахуванням положень п. 9.3. цього Договору).

Зокрема, відповідно до п. 9.3. Д оговору його дія закінчуєтьс я 31.12.2009 р. (включно) в частині пере дачі перестрахувальником ри зиків на перестрахування пер естраховику, якщо дія Догово ру не була продовжена відпов ідно до п. 9.4. Перестраховик зал ишається відповідальним по в ідшкодуванню збитків до врег улювання всіх претензій стра хувальників (вигодо набувачі в) за договорами страхування , які були передані в перестра хування перестраховику відп овідно до умов цього Договор у.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на те, що відповідачем шляхом напра влення на адресу позивача ра хунку-бордеро премій № 1 за чер вень 2009 року було перестрахов ано страхові ризики відносно визначеного кола транспортн их засобів, у тому числі щодо к омбайну марки "САТ Lexion-460", д/н НО МЕР_1, серійний НОМЕР_2 рі к випуску 1999 (п. 32 Рахунку). Факту укладення та підписання вка заного рахунку позивач не за перечує, що підтверджується в тому числі наданими в судов ому засіданні поясненнями йо го представника.

Посилаючись на те, що під ча с перевірки обставин страхов ого випадку відносно вказано го застрахованого ТЗ, позива чем було виявлено факт завищ ення вартості комбайну, вихо дячи з якої розраховується р озмір страхового відшкодува ння, а саме: 802 117,00 грн., проте відп овідно до документів щодо йо го розмитнення дійсна вартіс ть складає 268 230,30 грн., позивач пр осить визнати недійсним пунк т 32 рахунку-бордеро премій № 1 з а червень 2009 року, оскільки вва жає, що таким чином відповіда ч фактично ввів в оману позив ача щодо істотних обставин, я кі мають значення.

Зокрема, відповідно до п. 42 Ми тної декларації форми МД-2 № 11202 0008/8/001472, примірник якої надано по зивачем, вартість комбайну з ернозбирального САТ-Lexion-460 для з бирання та обмолоту сільсько господарських культур, серій ний НОМЕР_2 рік випуску - 1999, складає 268 230, 30 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем під час ст рахування вищевказаного ТЗ н е здійснювалась перевірка йо го агрегатів, що призвело до н еправомірних дій страховика , яким, на думку позивача, сфаб риковано страховий випадок.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача не підл ягають задоволенню з наступн их підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України ци вільні права та обов'язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Відповідно до статті 202, част ини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 ЦК Ук раїни правочином є дія особи , спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків; правочин мож е вчинятися усно або в письмо вій формі; особа, яка вчиняє пр авочин, повинна мати необхід ний обсяг цивільної дієздатн ості; правочин вважається та ким, що вчинений у письмовій ф ормі, якщо він підписаний йог о стороною (сторонами); правоч ин, який вчиняє юридична особ а, підписується особами, упов новаженими на це її установч ими документами, довіреністю , законом або іншими актами ци вільного законодавства, та с кріплюється печаткою; предст авництвом є правовідношення , в якому одна сторона (предста вник) зобов' язана або має пр аво вчинити правочин від іме ні другої сторони, яку вона пр едставляє; представництво ви никає на підставі договору, з акону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, вста новлених актами цивільного з аконодавства.

Загальні підстави визнанн я недійсними правочинів і на стання відповідних наслідкі в встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК Укр аїни.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійснос ті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цьог о Кодексу, відповідно до яких , зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності; волевиявлення учасн ика правочину має бути вільн им і відповідати його внутрі шній волі; правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним.

Вирішуючи спори про визнан ня угод недійсними, господар ський суд повинен встановити наявність тих обставин, з яки ми закон пов'язує визнання уг од недійсними і настання від повідних наслідків, а саме: ві дповідність змісту угод вимо гам закону; додержання встан овленої форми угоди; правозд атність сторін за угодою; у чо му конкретно полягає неправо мірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення с пору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищо го арбітражного суду України "Про деякі питання практики в ирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Таким чином, для визнання не дійсним у судовому порядку п равочину (господарського зоб ов' язання) необхідно встано вити, що правочин не відповід ає вимогам закону, або ж його с торонами (стороною) при уклад енні було порушено господарс ьку компетенцію.

Недійсним може бути визнан о як правочин в цілому, так і й ого окрема частина.

При цьому, згідно зі ст. 217 ЦК У країни недійсність окремої ч астини правочину не має насл ідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, я кщо можна припустити, що прав очин був би вчинений і без вкл ючення до нього недійсної ча стини.

Під час розгляду даної спра ви судом не встановлено, а поз ивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов'яз ує недійсність правочинів, т а настання відповідних наслі дків, відносно оспорюваного пункту Рахунку-бордеро премі й як невід'ємної частини укла деного між сторонами договор у.

Так, згідно зі ст. 179 ГК Україн и господарські договори укла даються за правилами, встано вленими Цивільним кодексом У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом, іншими нормативно-прав овими актами щодо окремих ви дів договорів.

Однією із форм реалізації п ринципу свободи договору є м ожливість самостійного визн ачення змісту договору його сторонами. При цьому контраг енти повинні враховувати вим оги імперативних норм щодо з місту договору, а також погод жувати всі істотні умови май бутнього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 ГК Укра їни підприємства вільні у ви борі предмета договору, визн аченні зобов'язань, інших умо в господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

Приписи зазначених статей кореспондуються з положення ми ст. 627 ЦК України, якою передб ачено, що відповідно до ст. 6 ць ого Кодексу сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Отже, сторони можуть визнач ати зміст договору на підста ві примірного або типового д оговору, але це є їх правом, а н е обов'язком.

Як вбачається зі змісту укл аденого між сторонами догово ру, за своєю правовою природо ю він є договором перестраху вання.

Відповідно до частини 1 стат ті 987 ЦК України за договором п ерестрахування страховик, як ий уклав договір страхування , страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик викон ання частини своїх обов'язкі в перед страхувальником.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" пер естрахування - це страхуван ня одним страховиком (цедент ом, перестрахувальником) на в изначених договором умовах р изику виконання частини свої х обов' язків перед страхува льником у іншого страховика (перестраховика) резидента а бо нерезидента, який має стат ус страховика або перестрахо вика, згідно з законодавство м країни, в якій він зареєстро ваний.

Так, в основі перестрахуван ня лежить договір, згідно з як им одна сторона (цедент) перед ає повністю або частково стр аховий ризик (або групу ризик ів) іншій стороні - перестра ховику, котрий в свою чергу бе ре на себе зобов'язання відшк одовувати цеденту відповідн у частину страхового покритт я.

За способом взаємозобов'яз ань цедента та цесіонарія до говори перестрахування бува ють: факультативними; обліга торними; факультативно-обліг аторними.

Договір облігаторного пер естрахування - це письмова у года між страховиком та пере страховиком, згідно з якою це дент зобов'язаний передати п ерестраховику в межах певної частки всі ризики одного й то го ж характеру, взяті на страх ування в тій чи іншій країні, а перестраховик зобов'язуєтьс я прийняти всі ці ризики в пер естрахування, не маючи можли вості контролювати ні тарифі кацію, ні виплати з ліквідаці ї збитків.

Як на підставу недійсності оспорюваного пункту Рахунку -бордеро премій як невід'ємно ї частини укладеного між сто ронами договору позивач поси лається на завищення відпові дачем дійсної вартості предм ету страхування, стверджуючи , що таким чином відповідач вв ів позивача в оману відносно істотних обставин, які вплив ають на вчинення правочину, т а що позивач у даному випадку помилився відносно таких об ставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК Украї ни, якщо особа, яка вчинила пра вочин, помилилася щодо обста вин, які мають істотне значен ня, такий правочин може бути в изнаний судом недійсним.

Крім того, статтею 230 ЦК Украї ни передбачено, що, якщо одна і з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щ одо обставин, які мають істот не значення (частина перша ст атті 229 цього Кодексу), такий пр авочин визнається судом неді йсним.

Відповідно до п. п. 19, 20 Постано ви Пленуму Верховного Суду У країни № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними" обставини, щод о яких помилилася сторона пр авочину (стаття 229 ЦК), мають існ увати саме на момент вчиненн я правочину. Особа на підтвер дження своїх вимог про визна ння правочину недійсним пови нна довести, що така помилка д ійсно мала місце, а також що во на має істотне значення. Не ма є правового значення помилка щодо розрахунку одержання к ористі від вчиненого правочи ну. Помилка внаслідок влас ного недбальства, незнання з акону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання п равочину недійсним.

Правочин визнається вчин еним під впливом обману у вип адку навмисного введення інш ої сторони в оману щодо обста вин, які впливають на вчиненн я правочину. На відміну від по милки, ознакою обману є умисе л у діях однієї зі сторін прав очину. Наявність умислу в дія х відповідача, істотність зн ачення обставин, щодо яких ос обу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особ а, яка діяла під впливом обман у. Обман щодо мотивів правочи ну не має істотного значення .

У даному випадку, суд не вба чає підстав для висновку про наявність обставин, що свідч ать про недійсність оспорюва ного пункту, у зв' язку з вчин енням правочину внаслідок по милки.

Так, позивач за умовами укла деного між сторонами Договор у не позбавлений права отрим увати від відповідача всі не обхідні документи для переві рки інформації про дійсну ва ртість предмету страхування . Фактично позивач не мав заув ажень щодо вартості транспор тного засобу до настання стр ахового випадку. У разі ж незг оди з певними частинами раху нку-бордеро премій, позивач м ав право його не підписувати та заявити відповідачу відп овідні претензії.

Що ж стосується посилань по зивача на введення відповіда чем позивача в оману, то суд ві дмічає, що позивач не довів на лежними та допустимими доказ ами наявності умислу у відпо відача. Зокрема, слід звернут и увагу на те, що за умовами Ра хунку-бордеро № 1 за червень 2009 року позивач відносно спірно го ТЗ мав відшкодувати в поря дку перестрахування лише час тку від страхової суми у розм ірі 19, 45 %. Інша частина страхови х виплат покладається на від повідача.

Інші доводи позовної заяви та обставини, які в ній наводя ться можуть мати значення дл я відмови у здійсненні страх ового відшкодування, але не д ля визнання оспорюваного пун кту рахунку-бордеро недійсни м.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.

Позивачем не надано суду на лежних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'яз ує недійсність правочинів, у зв' язку з чим позовні вимог и не можна вважати обґрунтов аними.

Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судов е рішення", зі змінами та допов неннями, рішення господарськ ого суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які п осилаються особи, що беруть у часть у процесі, та якими дока зами вони підтверджуються; ч и не виявлено у процесі розгл яду справи інших фактичних о бставин, що мають суттєве зна чення для правильного виріше ння спору, і доказів на підтве рдження цих обставин; яка пра вова кваліфікація відносин с торін, виходячи з фактів, уста новлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.

З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, витрати по сплаті д ержавного мита та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повн істю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя В.С. Л омака

Повне рішення складено 23.01.2012 р.