Постанова

від 24.01.2012 по справі 5016/253/2011(13/20)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/253/2011(13/20)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р. Справа № 5016/253/2011(13/20)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

(відповідно до розпорядження голови суду від 18.01.2012р. №57 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача:  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Амальгама Люкс”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.07.2011р. про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

по справі № 5016/253/2011(13/20)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амальгама Люкс”

до відповідача: Приватного підприємства „Ізімедікс-Україна”

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 13 551,70 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.01.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. апеляційну скаргу задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області частково скасовано, з ПП ”Ізімедікс-Україна” м. Миколаїв на користь ТОВ «Амальгама люкс»м. Миколаїв стягнуто 8334 грн. боргу, 327 грн.40 коп. збитків від інфляції, 80 грн. 11 коп. –3% річних, 567 грн.85 коп. пені та 373,44 коп. понесених судових витрат по справі.

13.07.2011р. ПП „Ізімедікс-Україна” подало до господарського суду Миколаївської області заяву про розстрочку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача протягом 10 місяців по 968,33 грн. щомісяця.

Ухвалою суду першої інстанції 26.07.2011р. виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду розстрочено, за умови якої стягнення з ПП   “Ізімедікс -Україна” повинно здійснюватись протягом десяти місяців, а саме, з липня-грудня 2011 року, січня-квітня 2012 року по 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 33 коп. щомісяця.

Приймаюче таке рішення суд врахував фінансовий стан Боржника, зокрема його збиткову діяльності, наявність кредиторської заборгованості у сумі 104 тис. грн., існування заборгованості із сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України, котра підлягає погашенню першочергово, а також боргу перед Кредитором у сумі 2101 грн. 52 коп. за іншим виконавчим провадженням. Ці обставини суд визнав винятковими, які дають підстави для розстрочення боргу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ „Амальгама Люкс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу, прийняти нове рішення, яким у задоволені вказаної заяви відмовити посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали, господарським судом Миколаївської області було порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду є необґрунтованою, передчасною, винесена без врахування всіх обставин справи, невідповідною чинному законодавству України.

Скаржник вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до оскаржуваної ухвали –боржник повинен здійснювати сплати протягом 10 місяців, а саме липень-грудень 2011р. та січень –квітень 2012р. по 968,33 грн. Станом на 09.08.2011р. до скаржника не надходило грошових коштів з погашенню заборгованості за постановою Одеського апеляційного господарського суду, ані від ВДВС Заводського району ММУЮ, ані від безпосередньо боржника, що вже є порушенням оскаржуваної ухвали в частині сплати платежу за липень 2011 року, що в свою чергу дає підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання законного рішення суду прийнятого на користь скаржника.

25.07.2011р. ПП „Ізімедікс-Україна” подало через господарський суд Миколаївської області касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р., залишити в силі рішення першої інстанції від 05.04.2011р.

16.08.2011р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Шевченко В.В., судді Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та зупинено до розгляду Вищим господарським судом України  касаційної скарги ПП „Ізімедікс-Україна” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

18.10.2011р. ухвалою Вищого господарського суду України  касаційну скаргу ПП „Ізімедікс-Україна” на вказану постанову повернуто.

03.01.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла справа №5016/253/2011(13/20)  для розгляду апеляційної скарги ТОВ „Амальгама Люкс” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.07.2011р., провадження по якій було зупинено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2011р.

ТОВ „Амальгама Люкс” належним чином повідомлене про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.01.2012р., проте представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.   

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, при цьому, у апеляційного господарського суду відсутні докази щодо належного повідомлення про час, дату та місце проведення судового засідання ПП „Ізімедікс-Україна”, оскільки ухвала про прийняття до апеляційного провадження від 10.01.2012 року, в якій була зазначена дата судового засідання, направлялась за адресою: 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, оф. 714,  повернулось до  Одеського апеляційного господарського суду, з відміткою на поштовому конверті "адресат вибув".

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду України прийшла до висновку про скасування ухвали, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо); в даному випадку відсутні виняткові випадки, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

В розумінні наведеної норми розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки по-перше, як наголошує заявник апеляційної скарги, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, скрутне фінансове становище є як у відповідача, так і у позивача, що підтверджується наданими сторонами доказами.

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинен був встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, задовольняючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, господарський суд обмежився лише посиланням на передбачене ст. 121 ГПК України право сторони на розстрочку судового рішення. Він не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки. Крім того, суд не взяв до уваги скрутне фінансове становище позивача та не врахував ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали та про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, оскільки відповідач не довів наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Керуючись cm.cm. 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Амальгама Люкс” –задовольнити.

          2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.07.2011р. по справі №5016/253/2011(13/20) –скасувати.

          3. В задоволені заяви Приватного підприємства „Ізімедікс-Україна”  про розстрочку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. по справі №5016/253/2011(13/20) - відмовити.

4. Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Головей В.М.

Суддя                                                                                          Мирошниченко М.А.

Суддя                                                                                          Шевченко В.В.