Постанова

від 25.01.2012 по справі 44/168-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "25" січня 2012 р.                                                                                    

Справа № 44/168-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу

від 04.10.2011р. Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 44/168-б господарського суду міста Києва

про банкрутство

товариства з обмеженою відповідальністю "Формат-Ф", м. Київ

ліквідатор

Скиданова В.В., с. Московський Бобрик Сумської області

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2011 р. (суддя Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Формат-Ф", ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р. (суддя Пантелієнко В.О.) відмовлено Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва (далі –скаржник) в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на вказану ухвалу суду першої інстанції.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України). Скаржник зазначає, що отримав повний текст ухвали суду першої інстанції із запізненням, що і спричинило пропуск процесуального строку.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду –протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена 31.08.2011 р., а апеляційна скарга була подана скаржником 16.09.2011р.

При встановленні дати звернення з апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції помилково керувався відбитком штампу вхідної кореспонденції господарського суду м. Києва. Доданий до апеляційної скарги оригінал поштового конверта, у якому апеляційна скарга була направлена до місцевого господарського суду (а.с. 240, том 2), свідчить, що скаржник фактично подав скаргу 14.09.2011 р.

Однак, встановлений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали сплинув 05.09.2011 р. Таким чином, апеляційна скарга була подана з пропуском встановленого п'ятиденного строку на апеляційне оскарження.

Згідно зі ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

У клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник послався на несвоєчасне отримання копії ухвали суду, однак без зазначення дати фактичного отримання процесуального документа.

У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості визначити тривалість пропуску скаржником процесуального строку.

При цьому колегія суддів зазначає, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку є доцільним, коли особа, яка оскаржує судове рішення, є учасником провадження у справі та відповідно до приписів ч. 6 ст. 106 ГПК України має процесуальне право на апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника.

У даному випадку справа про банкрутство здійснюється за загальною процедурою банкрутства. Згідно з приписами ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори боржника протягом 30 днів від дня здійснення відповідної публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника. Зазначений строк є граничним та поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2010 р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів, у якому відсутні грошові вимоги скаржника. При цьому у п. 2 вказаної ухвали вказано про погашення вимог конкурсних кредиторів, які не звернулись у встановленому порядку з грошовими вимогами до боржника.

Крім того, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 10.12.2010 р. № 6571/с/24-211 (а.с. 129, том 2) станом на 08.12.2010 р. податковий борг у боржника відсутній. Оскільки постановою господарського суду м. Києва від 11.10.2010 р. боржника було визнано банкрутом, то з урахуванням приписів ст. 23 Закону про банкрутство, як поточна так і конкурсна заборгованість у боржника  перед  Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва відсутня.

Отже, скаржник не є учасником справи про банкрутство. Як вбачається, копія ухвали суду першої інстанції була надіслана скаржнику, як контролюючому органу, виключно для виконання, а саме, з метою зняття банкрута з податкового обліку. У зв'язку з чим несвоєчасне отримання скаржником копії ухвали суду не може бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку.  

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст.ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 53, 93, 1115, 1117, 1119–11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р. у справі №44/168-б залишити без змін.

Головуючий                                                                                 Б.М. Поляков  

Судді                                                                                                  В.М. Коваленко

               О.Є. Короткевич