Постанова

від 27.06.2006 по справі 4/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  

 "27" червня 2006 р. Справа №  4/157

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилько Ю.І.,розглянув справу    № 4/157

за позовом  прокурора Новоархангельського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Новоархангельському  районі , м. Новоархангельськ Кіровоградської області

до  приватно-орендного  підприємства  “Хлібороб” с. Копенкувате  Новоархангельського  району  Кіровоградської області

про стягнення  9384 грн. 33 коп.

                                                     Представники:

від позивача - участі не брав;

від прокуратури - Чорна А.В., посвідчення № 294   ;

від відповідача:   участі  не  брали. Про час та місце розгляду  справи  відповідач  належним  чином повідомлений. Вручення  відповідачу  поштового повідомлення  засвідчується    відміткою про отримання  №  342588 від 13.06.06 р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , обговоривши усі обставини справи,  господарський суд,

                                                    ВСТАНОВИВ :

Позовні  вимоги  прокурор   обґрунтовував слідуючим:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями,  Управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.  

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством  порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058  страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та  застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.   

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідач  позовні вимоги  не заперечив,  в  судове засідання не прибув.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача     складає  8881 грн. 23 коп. за період з листопада  2005 року  по   березень 2006 року  включно.

Зазначене підтверджується  копіями розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за  відповідний період , копіями вимог про сплату  заборгованості.

Доказів сплати  вказаної заборгованості  відповідач  господарському суду не подав.

За вказаних обставин позовні вимоги прокурора та позивача  є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 8881 грн. 23 коп.  як  заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, за  несвоєчасну  сплату  страхових  внесків   на  підставі  п.2 ч.9 ст. 106 Закону  України “Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування” на  відповідача  обгрунтовано накладено  фінансові санкції   в  розмірі  453 грн. 25 коп.,  а   на підставі   ч.8 ст. 106  вказаного  Закону  нарахована  пеня в  розмірі 49 грн. 85 коп.

Таким  чином   господарський  суд прийшов  до переконання, що з  відповідача  підлягає  до стягнення   9384 грн. 33 коп., з яких    заборгованість  по страхових  внесках в  розмірі 8881 грн. 23 коп.,  фінансові  санкції в розмірі  453 грн. 25 коп. та пеня в  розмірі  49 грн. 85 коп.

Керуючись  Законами України № 1058  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97,  ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з  приватно-орендного  підприємства  “Хлібороб” с. Копенкувате  Новоархангельського  району  Кіровоградської області, код 05440270, р/р 260072480 в ОДАППБ "Аваль", МФО 323538  на користь  Управління Пенсійного фонду  України в Новоархангельському  районі смт. Новоархангельськ вул. Слави 37 МФО 323475  р/р 256093121222 в  ВАТ “Державний  Ощадний банк  України” м.Кіровоград    заборгованість  по страхових  внесках в  розмірі  8881 грн. 23 коп.,  фінансові  санкції в  розмірі   453 грн. 25 коп. та   пеню в  розмірі  49 грн. 85 коп.  на  загальну  суму  9384 грн. 33 коп.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий  виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 29 червня 2006 року

Суддя   Ю. І. Хилько