Рішення

від 20.01.2012 по справі 20/204-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2012 р.                                                                  Справа № 20/204-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»

до  1. відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»

2. приватного підприємства «Агроцентр»

3. товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла»

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору –представництво ОСОБА_1 в Україні

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору –державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України

третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору –приватне підприємство «Класик-Цегла»

про визнання договорів застави недійсними та переведення права застави

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 (довіреність № 09-32/510 від 22.08.2011 р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 20.09.2011 р.)

Обставини справи:

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області»(далі –позивач, банк) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»(далі –відповідач 1), приватного підприємства «Агроцентр»(далі –відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла»(далі –відповідач 3), треті особи - представництво ОСОБА_1 в Україні та Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, про визнання договорів застави недійсними та переведення права застави.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2009 р. № 02-03/1380/20 вказану позовну заяву Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області» про визнання договорів застави недійсними та переведення права застави було повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Київського міжобласного господарського суду від 14.09.2009 р. ухвалу господарського суду Київської області від 06.07.2009 р. скасовано, матеріали справи                № 02-03/1380/20 передано для розгляду до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2009 р. за вказаним позовом було порушено провадження у даній справі № 20/204-09.

У судовому засіданні 14.10.2009 р. представником позивача було заявлено про зміну найменування позивача, зокрема, згідно з п. 1 Статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», останній є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), а згідно зі змінами до Положення про філію «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква»від 14.09.2009 р. (протокол № 11/675), остання має найменування – філія «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області».

Розгляд справи відкладався.

11.01.2010 р. позивачем було подано суду заяву № 01-1017 від 30.12.2009 р. про зміну предмету позову, яку прийнято судом, з огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України в чинній на той час редакції, згідно з якою банк просить суд: 1. визнати недійсними:

-          договір застави обладнання від 25 листопада 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Будматеріали»та приватним підприємством «Агроцентр», посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3620, в частині надання в заставу автомата садчика у кількості 1 шт. залишковою вартістю 4267862,38 грн.,

-          договір застави обладнання від 25 листопада 2008 року, укладений між ВАТ «Будматеріали»та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла», посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3622, яким надано в заставу кейзингову піч у кількості 1 шт. залишковою вартістю 16082154,18 грн.,

-          договір застави обладнання від 25 листопада 2008 року, укладений між ВАТ «Будматеріали»та ПП «Агроцентр», посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3618, в частині надання в заставу вагонеток опалювальних кейзингової печі у кількості 36 шт. залишковою вартістю 2382042,51 грн.,

-          договір застави обладнання від 28 листопада 2008 року, укладений між ВАТ «Будматеріали»та ПП «Агроцентр», посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3639, в частині надання в заставу обладнання, зазначеного у додатку № 1 до договору,

-          договір застави обладнання від 25 листопада 2008 року, укладений між ВАТ «Будматеріали»та ТОВ «Торговий дім «Білоцерківська цегла», посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3624, в частині надання в заставу обладнання, зазначеного у додатку № 1 до договору;

2.           визнати за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»право застави на все майно, одержане відкритим акціонерним товариством «Будматеріали»за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., укладеним між ВАТ «Будматеріали»та акціонерним товариством СЕRІС (Франція), майнові права на яке передані в заставу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»за договором застави майнових прав № 93 від 11 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»і ВАТ «Будматеріали»;

3.           Визнати за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»право застави на все майно, одержане ВАТ «Будматеріали»за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, укладеним між ВАТ «Будматеріали»і компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке (Чеська Республіка), майнові права на яке передані в заставу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»за договором застави майнових прав № 244 від 11 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»і ВАТ «Будматеріали».

          Також позивач просив суд покласти судові витрати на відповідачів солідарно.

26.01.2010 р. у зв'язку з надходженням касаційної скарги відповідача 3 на постанову Київського міжобласного господарського суду від 14.09.2009 р. та на ухвалу господарського Київської області від 01.10.2009 р. справу було надіслано до Вищого господарського суду України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2010 р. було відмовлено в прийнятті касаційної скарги на постанову Київського міжобласного господарського суду від 14.09.2009 р. та на ухвалу господарського Київської області від 01.10.2009 р.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Київської області ухвалою суду від 30.03.2010 р. розгляд справи було призначено на 13.04.2010 р.

13.04.2010 р. до господарського суду представником відповідача 3 та відповідача 2 були подані заяви б/н б/д про припинення провадження у справі стосовно вимог до ТОВ «ТД «Білоцерківська цегла»та ПП «Агроцентр» у зв'язку з відступленням права вимоги за договором застави на користь ПП «Класик-Цегла», які були залишені судом без задоволення.

У судовому засіданні 11.05.2010 р. представником відповідача 2 було подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача ПП «Класик-Цегла», мотивоване тим, що між ПП «Агроцентр»та ПП «Класик-Цегла»були укладені договори № № 4, 5, 6 про відступлення права вимоги, за якими до ПП «Класик-Цегла»перейшли всі права заставодержателя за спірними договорами застави. Клопотання залишено судом без задоволення. Водночас відповідно до приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Зважаючи на те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки ПП «Класик-Цегла», ухвалою суду від 11.05.2010 р. останнє було залучено до участі  у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі за текстом –третя особа 3).

29.06.2010 р. ПП «Класик-Цегла», як третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, було подано позовну заяву б/н від 25.06.2010 р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»та ВАТ «Будматеріали»про визнання за ПП «Класик-Цегла»права заставодержателя за договорами застави, що є предметом позовних вимог у справі № 20/204-09.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2010 р. позовну заяву ПП «Класик-Цегла»як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі № 20/204-09 було повернуто без розгляду.

06.07.2010 р. ПП «Класик-Цегла»було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 01.07.2010 р. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. апеляційну скаргу ПП «Класик-Цегла»залишено без задоволення.

У зв'язку з надходженням касаційної скарги ПП «Класик-Цегла»матеріали справи № 20/204-09 були направлені до Вищого господарського суду України. Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р. касаційну скаргу ПП «Класик-Цегла»було залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2010 р. було відмовлено ПП «Класик-Цегла»у допуску справи № 20/204-09 до провадження з перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2010 р.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи № 20/204-09 до господарського суду ухвалою від 18.11.2010 р. розгляд справи було призначено на 03.12.2010 р.

03.12.2010 р. до господарського суду Київської області ВАТ «Будматеріали»було подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, 03.12.2010 р. до господарського суду Київської області ВАТ «Будматеріали» було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 20/204-09 до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 20/159-10 за позовом ВАТ «Будматеріали»до банку про визнання недійсним договору застави майнових прав № 93 від 02.07.2007р.

Оскільки вирішення у судовому порядку питання про визнання недійсним з моменту його вчинення договору застави майнових прав № 93, укладеного 02.07.2007 р. між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області»та ВАТ «Будматеріали»(справа № 20/159-10), що є, серед іншого, підставою для заявлення банком у даній справі вимоги про визнання за останнім права застави на майно, майнові права на яке були передані за оспорюваним договором застави майнових прав № 93 від 11.09.2007 р., є обставиною, що унеможливлює вирішення спору у даній справі № 20/204-09 до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у справі № 20/159-10 про визнання договору застави майнових прав № 93 від 11.09.2007 р. недійсним, ухвалою господарського суду від 03.12.2010 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 20/159-10.

У зв'язку з усуненням обставин, що спричинили зупинення провадження у даній справі, ухвалою від 22.11.2011 р. провадження у справі № 20/204-09 було поновлене, розгляд справи призначено на 06.12.2011 р. Розгляд справи відкладався.

01.12.2011 р. третьою особою 3 були подані до господарського суду заперечення на позовну заяву б/н від 01.12.2011 р.

14.12.2011 р. третьою особою 3 були подані до господарського суду додаткові заперечення на позовну заяву б/н від 14.12.2011 р.

19.12.2011 р. третьою особою 2 –ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України було подано до господарського суду клопотання б/н від 10.12.2011 р. про розгляд справи без участі представника третьої особи 2.

У судовому засіданні 27.12.2011 р. представником позивача було подано суду клопотання б/н від 27.12.2011 р. про зупинення провадження у даній справі, в якому банк зазначив, що прийняття судом рішення по справі № 20/204-09 має істотне значення в задоволенні вимог кредиторів і стосується вимог, що прямо впливають на права та охоронювані законом інтереси ПАТ «Промінвестбанк»як кредитора у справі про банкрутство ВАТ «Будматеріали», а саме: зменшує кредиторські вимоги ПП «Класик-Цегла»як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, і надає можливість іншим кредиторам задовольнити свої вимоги в порядку черговості, передбаченої ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»за рахунок коштів, отриманих в процедурі ліквідації.

Позивач наголошував, що 05.12.2011 р. ПАТ «Промінвестбанк»подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 р. у справі № Б3/106-09 про банкрутство відповідача 1, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу ВАТ «Будматеріали», у зв'язку з чим банк просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду його скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи ВАТ «Будматеріали»апеляційним та касаційним судами у справі № Б3/106-09 про банкрутство ВАТ «Будматеріали».

Представник третьої особи 3 проти задоволення вказаного клопотання про зупинення провадження у даній справі заперечував, наголошуючи, що як зазначено у п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», ухвала господарського суду, оскільки інше не встановлено законом, набирає законної сили в день її винесення.

У судовому засіданні 20.01.2012 р. представник третьої особи 3 заявив суду про те, що 18.01.2012 р. Київським апеляційним господарським судом було залишено без змін ухвалу господарського суду Київської області від 23.11.2011 р. у справі № Б3/106-09.

З огляду на викладене та враховуючи, що ухвала господарського суду Київської області від 23.11.2011 р. у справі № Б3/106-09 набрала законної сили, а її оскарження в апеляційному та касаційному порядку не є обставиною, що унеможливлює розгляд даної справи, підстави для задоволення клопотання позивача та зупинення провадження у справі № 20/204-09 є відсутніми, у зв'язку з чим зазначене клопотання залишене судом без задоволення.

У судовому засіданні 20.01.2012 р. представниками позивача та третьої особи 3 були надані суду пояснення, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник третьої особи 3 зазначив про необхідність припинення провадження у справі щодо відповідачів 1 та 3, юридичні особи яких ліквідовано, в решті позовних вимог проти позову заперечував.

У судовому засіданні 20.01.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02 липня 2007 року між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Будматеріали» (відповідач 1) було укладено кредитний договір № 66-2007, згідно якого позивач надав відповідачу 1 кредит у розмірі 2256984,26 євро, строком користування до 17 липня 2013 року, до якого в подальшому були внесені зміни та доповнення, зокрема, договором про внесення змін та доповнень від 26.07.2007 р. про плату за надання кредиту, договорами про внесення змін та доповнень від 23.05.2008 р., від 09.06.2008 р., від 10.07.2008 р., від 17.07.2008 р. про зміну графіку погашення кредиту та кінцевої дати погашення кредиту (далі за текстом - кредитний договір).

Відповідно до пунктів 2.3, 3.1 кредитного договору кредит надавався позивачем відповідачу 1 для придбання обладнання для виробництва стінової клінкерної цегли згідно договору поставки обладнання № СR/UА/14961 від 13.03.2007 року, укладеного між ВАТ «Будматеріали»та АТ «СЕRІС»(Франція).

Як зазначав позивач, у рамках проекту торгового фінансування спільно з банком Саlyon (Франція) і згідно договору поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13.03.2007 р. позивач надав відповідачу 1 кредит на суму здійснених платежів за поставку та монтаж обладнання, вказаного в контракті, у сумі 2256984,26 євро на умовах, передбачених цим договором, під шестимісячний EURIBOR плюс 5,45 % річних.

Згідно з п. 3.2 кредитного договору, оформлення заборгованості по кредиту здійснювалось після отримання позивачем прийнятого засвідчення сплати авансу постачальнику, як це передбачено умовами контракту, та після отримання повідомлення від банку Саlyon (Франція) про проведення ним оплати поставки та монтажу обладнання, визначеного контрактом.

Згідно з пп. 4.2.1 кредитного договору № 66-2007 відповідач 1 зобов'язується надавати позивачу документи для оформлення заборгованості за кредитом і погасити заборгованість за кредитом перед позивачем відповідно до графіку, вказаного в п. 2.2 цього договору.

Відповідно до пп. 4.2.2 кредитного договору № 66-2007 відповідач 1 зобов'язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах та в порядку, передбачених цим договором.

Згідно з пп. 4.2.4 кредитного договору до повного повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, або сплати процентів за неправомірне користування кредитом відповідач 1 зобов'язується не передавати в заставу та не застосовувати в якості предмету інших видів забезпечення належне відповідачу 1 майно або майнові права, а також не продавати, не передавати, не обмінювати, не здавати в оренду, не надавати безоплатно в тимчасове користування юридичним чи фізичним особам основні засоби, не змінювати організаційно-правовий статус підприємства без попередньої письмової згоди на це позивача.

В якості забезпечення зобов'язань, що випливають з кредитного договору, 02 липня 2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір застави майнових прав № 93, згідно з п. 1.2 якого відповідач 1 передав в заставу позивачу право вимоги (майнові права), яке належить та буде належати відповідачу 1 за строковими зобов'язаннями за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., укладеним між відповідачем 1 та акціонерним товариством «СЕRІС»(Франція), предметом якого є проектування, постачання, монтаж, пуско-наладка обладнання для виробництва стінової клінкерної цегли.

Згідно з пп. 2.1.1 зазначеного договору застави майнових прав відповідач 1 засвідчив, що предмет застави перейде у його власність після перерахування коштів відповідно до вимог договору № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р. Кошти за даним договором у повному обсязі, а саме - в сумі 2256984,26 євро, було надано позивачем в рамках проекту торгового фінансування спільно з банком Саlyon (Франція) і договору поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13.03.2007 року, що підтверджується відомістю дебетових оборотів за період з 01.05.2008 р. по 31.12.2008 року по рахунку 20739332180171.

У відповідності до умов пп. 3.2.3 договору застави відповідач 1 зобов'язаний не здійснювати уступки предмету застави або обтяження його зобов'язаннями на користь третіх осіб під час дії цього договору, а відповідно до пп. 3.2.8 договору застави відповідач 1 зобов'язаний, після одержання від постачальника (АТ «СЕRІС») в рахунок виконання зобов'язання за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., та переходу права власності до відповідача 1, на протязі 7 днів укласти договір застави майна, тобто надати в заставу позивачу обладнання, що поставлене акціонерним товариством «СЕRІС»за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р.

Згідно з п. 6.1 договору застави цей договір діє до повного виконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором та будь якими угодами до нього.

Згідно з пп. 3.2.9 договору застави, у випадку порушення відповідачем 1 умог цього договору, позивач має право у встановленому законом порядку здійснити перевід на себе заставленого права.

Як зазначав позивач, вказане вище обладнання було встановлене та є невід'ємною частиною кейзингової печі (пристрій для виробництва стінової клінкерної цегли), змонтованої фахівцями третьої особи 1 на території відповідача 1, а саме - нежитлової будівлі літ. Б, 2Б-2 за адресою: м. Біла Церква, вул. Київська, 52.

Окрім того, 11 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір застави майнових прав № 244, згідно з п. 1.2 якого відповідач 1 передав в заставу позивачу право вимоги (майнові права), яке належить та буде належати відповідачу 1 за строковими зобов'язаннями по договору № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, укладеному між відповідачем 1 та компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке (Чеська Республіка), а саме - вогнетривких матеріалів, канальних подових каменів та додаткових ізоляційних матеріалів для пічних вагонеток.

Відповідно до пп. 3.2.8 даного договору відповідач 1 зобов'язаний, після одержання від компанії Сіліке в рахунок виконання зобов'язання за договором, передбаченого п. 1.2 цього договору, обладнання та переходу права власності до відповідача 1, на протязі 7 днів укласти договір застави майна, тобто надати в заставу позивачу обладнання, що поставлене компанією Сіліке за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів.

Згідно договору № К 076/2007 від 12 липня 2007 року відповідачу 1 було спроектовано, виготовлено та поставлено штамповані вогнеупорні матеріали для  пічних вагонеток, у відповідності до додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 6.1  даного договору застави цей договір діє до повного виконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором та будь-якими угодами до нього.

Згідно з пп. 3.2.9 договору, у випадку порушення відповідачем 1 умов цього договору, позивач має право у встановленому законом порядку здійснити перевід на себе заставленого права.

Як наголошував позивач, предмет застави є невід'ємною частиною кейзингової печі, яку встановлено на території відповідача 1 за участі третьої особи 1, що підтверджується довідкою від 19.06.2009 р. з додатками.

Як слідує з позову, умови договору застави майнових прав № 93 від 02 липня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем 1, в частині надання в заставу позивачу обладнання, що поставлене акціонерним товариством «СЕRІС» згідно договору поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., договору застави майнових прав № 244 від 11 вересня 2007 року, в частині надання в заставу позивачу обладнання за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, укладеному між відповідачем 1 та компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке, на думку позивача, було порушено відповідачем 1 наступним чином.

Між відповідачем 1 та приватним підприємством «Агроцентр»(відповідач 2) 25 листопада 2008 року було укладено договір застави обладнання, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3620, згідно п. 1.1 якого відповідач 1 надав відповідачу 2 в заставу належні йому на праві власності основні засоби - обладнання, а саме: автомат виставки пакетів в кількості 1 шт., автомат садчик в кількості 1 шт., повітроводи кейзингової печі в кількості 1 шт.

Згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач 1 стверджував, що майно, яке є предметом застави по даному договору, нікому не заставлене, не продане, не подароване, не знаходиться під забороною або під арештом та не перебуває в податковій заставі.

Однак, автомат садчик у кількості 1 шт. залишковою вартістю 4267862,38 грн. є тим обладнанням, що було поставлене третьою особою 1 за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., майнові права на який (разом з іншим обладнанням) відповідачем 1 було надано в заставу позивачу.

Крім того, між відповідачем 1 та ТОВ «Торговий дім «Білоцерківська цегла»(відповідач 3) 25 листопада 2008 року було укладено договір застави обладнання, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3622, згідно п. 1.1 якого відповідач 1 надав відповідачу 3 в заставу належні йому на праві власності основні засоби - обладнання, а саме: кейзингову піч в кількості 1 шт.

Згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач 1 стверджував, що майно, яке є предметом застави по даному договору, нікому не заставлене, не продане, не подароване, не знаходиться під забороною або під арештом та не перебуває в податковій заставі.

Однак, кейзингова піч у кількості 1 шт. залишковою вартістю 16082154,18 грн. є предметом, що змонтований з обладнання, яке було поставлене третьою особою 1 за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., та з матеріалів, що було поставлено компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, і майнові права на яке відповідачем 1 було надано в заставу позивачу.

25 листопада 2008 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір застави обладнання, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3618, згідно з п. 1.1 якого відповідач 1 надав відповідачу 2 в заставу належні йому на праві власності основні засоби - обладнання, а саме: вагонетки опалювальні кейзингової печі в кількості 36 шт.

Згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач 1 стверджував, що майно, яке є предметом застави по даному договору, нікому не заставлене, не продане, не подароване, не знаходиться під забороною або під арештом та не перебуває в податковій заставі.

Однак, вагонетки опалювальні кейзингової печі в кількості 36 шт. залишковою вартістю 2382042,51 грн. є тим обладнанням, що було поставлене компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, та встановлено акціонерним товариством СЕRІС за договору поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., майнові права на які (разом з іншим обладнанням) відповідачем 1 було надано в заставу позивачу.

28 листопада 2008 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір застави обладнання, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3639, згідно з п. 1.1 якого відповідач 1 надав відповідачу 2 в заставу належні йому на праві власності основні засоби - згідно додатку № 1 до цього договору.

У договорі зазначено, що згідно дозволу на виконання будівельних робіт, наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м Біла Церква від 05.02.2002 р. за № 4, майно, яке вказане в додатку № 1 до цього договору застави, використано в будівництві нежитлової будівлі літ. Б, 2Б-2 за адресою: м. Біла Церква, вул. Київська, 52.

Згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач 1 стверджував, що майно, яке є предметом застави по даному договору, нікому не заставлене, не продане, не подароване, не знаходиться під забороною або під арештом та не перебуває в податковій заставі.

Однак, частина основних засобів, зазначених в додатку № 1 до даного договору, є обладнанням, що було поставлене третьою особою 1 за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., та матеріалами, що було поставлено компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, майнові права на яке (разом з іншим обладнанням) відповідачем 1 було надано в заставу позивачу.

25 листопада 2008 року між відповідачем 1 та відповідачем 3 було укладено договір застави обладнання, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 3624, згідно з п. 1.1 якого відповідач 1 надав відповідачу 3 в заставу належні йому на праві власності основні засоби - обладнання, згідно додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач 1 стверджував, що майно, яке є предметом застави по даному договору, нікому не заставлене, не продане, не подароване, не знаходиться під забороною або під арештом та не перебуває в податковій заставі.

Однак, частина основних засобів, зазначених в додатку № 1 до даного договору, є обладнанням, що було поставлене третьою особою 1 за договором поставки обладнання № СR/UA/14961 від 13 березня 2007 р., та матеріалами, що було поставлено компанією з обмеженою відповідальністю Сіліке за договором № К 076/2007 від 12 липня 2007 року на поставку вогнестійких матеріалів, та майнові права на яке (разом з іншим обладнанням) було надано в заставу відповідачем 1 позивачу (перелік обладнання наведений в додатку № 1 до зазначеного договору).

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов‘язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов‘язань не допускається. Договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Банк вважає, що відповідачами 1, 2, 3 порушені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, оскільки оскаржувані договори застави укладені з порушенням норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу»та умов договорів застави майнових прав, укладених між позивачем та відповідачем 1.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (застоводержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченою заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про заставу»при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний: виконувати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права; не здійснювати уступки заставленого права; не виконувати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості; вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб; надавати заставодержателю відомості про зміни, що сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на це право.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про заставу»при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону; вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; в разі порушення заставодавцем обов'язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про заставу», якщо боржник заставодавця (у даному випадку - третя особа 1, та/або компанія з обмеженою відповідальністю Сіліке) до виконання останнім зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все одержане при цьому заставодавцем (відповідачем 1) стає предметом застави, про що він зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя (банк).

Позивач наголошував, що підставою виникнення забезпечення у вигляді застави за договором застави майнових прав № 93 від 02 липня 2007 року та за договором застави майнових прав № 244 від 11 вересня 2007 року є кредитний договір № 66-2007 від 02 липня 2007 року. Договори застави, укладені між відповідачем 1 (боржником у первісному зобов'язанні) та відповідачами 2 та 3, що оскаржуються, порушують право кредитора (банку) на стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно, у зв'язку з чим банк і звернувся з позовом до суду.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсними договорів застави, а саме –договору застави обладнання від 25.11.2008 р., укладеного між ВАТ «Будматеріали»та ПП «Агроцентр», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3620; - договору застави обладнання від 25.11.2008 р., укладеного між ВАТ «Будматеріали»та ТОВ «Торговий дім «Білоцерківська цегла», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3622; - договору застави обладнання від 25.11.2008 р., укладеного між ВАТ «Будматеріали»та ПП «Агроцентр», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3618; - договору застави обладнання від 28.11.2008 р., укладеного між ВАТ «Будматеріали»та ПП «Агроцентр», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3639; - договору застави обладнання від 25.11.2008 р., укладеного між ВАТ «Будматеріали»та ТОВ «Торговий дім «Білоцерківська цегла», посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрованого в реєстрі за № 3624, а також визнання за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»права застави на все майно, одержане ВАТ «Будматеріали»за договором поставки обладнання № CR/UA/14961 від 13.03.2007 р., майнові права на яке передані в заставу банку за договором застави майнових прав № 93 від 11.09.2007 р. та визнання за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області»права застави на все майно, одержане ВАТ «Будматеріали»за договором на поставку вогнестійких матеріалів № К 076/2007 від 12.07.2007 р., майнові права на яке передані в заставу банку за договором застави майнових прав № 244 від 11.09.2007 р.

Проте, рішенням господарського суду Київської області від 21.12.2010 р. у справі № 20/159-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 р., визнано недійсним з моменту його укладення договір застави майнових прав № 93, укладений 02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний  банк» в  особі  Філії «Відділення  ПАТ Промінвестбанк в м.  Біла Церква Київської області», та відкритим акціонерним товариством «Будматеріали».

Тобто, одна з підстав, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі, на сьогоднішній день не існує з огляду на визнання в судовому порядку недійсним договору застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р., відтак вимоги позивача про визнання недійсними договору застави № 3620 та договору застави № 3639 є безпідставними з огляду на те, що вказаний договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. визнано недійсним з моменту його укладення.

Щодо договору застави майнових прав № 244 від 11.09.2007 р. слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 даного договору, останній забезпечує вимоги заставодержателя (банку), що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 198-2007 від 11 вересня 2007 р. (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього), укладеного між заставодержателем (банком) та заставодавцем (ВАТ «Будматеріали»), за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 28 вересня 2009 р. кредит у розмірі 2500000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 15% річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 22,5% річних та кредитного договору № 199-2007 від 11 вересня 2007 р. (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 30 серпня 2010 р. кредит у розмірі 417726 євро, відсотки за користування ним у розмірі 10,5% річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 15,75% річних, а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитних договорів, у розмірі і у випадках, передбачених кредитними договорами. Крім цього, заставою забезпечені інші зобов'язання, що виникають в силу цього договору. У випадку продовження строків виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними договорами (шляхом укладення додаткових угод до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2009 р. було порушено провадження у справі № Б3/106-09 про банкрутство ВАТ «Будматеріали»за заявою ПП «Хімагроцентр», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна Гусара І.О., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2010 р. у справі № Б3/106-09 затверджено реєстр вимог кредиторів в сумі 188 997 957,87 грн. Серед кредиторів, вимоги яких були визнані у справі № Б3/106-09 про банкрутство ВАТ «Будматеріали», наявні вимоги філії «Відділення Промінвестбанку м. Біла Церква Київської області»АКПІБ (публічного акціонерного товариства) в сумі 60 974 647,16 грн.

Постановою господарського суду Київської області від 12.01.2011р. у справі № БЗ/106-09 припинено процедуру санації боржника ВАТ «Будматеріали», припинено повноваження арбітражного керуючого Гусара І.О., як керуючого санацією у справі № Б3/106-09, визнано банкрутом ВАТ «Будматеріали»та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2011 р. у справі № Б3/106-09 затверджено звіт ліквідатора ВАТ «Будматеріали»Гусара І.О., затверджено ліквідаційний баланс ВАТ «Будматеріали»та ліквідовано юридичну особу ВАТ «Будматеріали»у зв'язку з відсутністю майна після задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Оскільки ВАТ «Будматеріали»було погашено лише частково вимоги кредиторів першої черги, серед яких і ПАТ «Промінвестбанк», то всі інші вимоги, не задоволені за недостатністю майна, у тому числі - і вимоги, що випливають з кредитних договорів № 198-2007 та № 199-2007, укладених 11.09.2007 р. між позивачем та відповідачем 1, вважаються погашеними.

Відповідно до абзацу 2 статті 28 Закону України «Про заставу майна»застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

У зв'язку з припиненням основного зобов'язання (кредитні договори № 198-2007 та № 199-2007 від 11.09.2007 р.) внаслідок його погашення, застава, яка виникла для його забезпечення за договором застави майнових прав № 244 від 11.09.2007 р., також є припиненою на підставі п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст. 28 Закону України «Про заставу майна».

Як встановлено судом, юридичну особу відповідача 1 –відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»припинено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 488055, копію якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Отже, на даний час у зв'язку з ліквідацією ВАТ «Будматеріали»припинені всі зобов'язання, в яких відповідач 1 був стороною, у тому числі ті, що виникли на підставі кредитних договорів про відкриття кредитної лінії № 198-2007 та № 199-2007 від 11.09.2007 р. та договору застави майнових прав № 244 від 11.09.2007 р.

Окрім того, також припинено юридичну і особу відповідача 3 –товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 5694428, копію якого долучено до матеріалів справи.

Згідно з приписами пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»встановлено, що відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З урахуванням наведеного вище, провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів 1 та 3 підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас в силу ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Слід зазначити, що на даний час у позивача не існує будь-яких порушених прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладення спірних договорів застави, оскільки між ПАТ «Промінвестбанк»та ВАТ «Будматеріали»відсутні будь-які непогашені зобов'язання.

Згідно з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Як зазначалося вище, провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів 1 та 3 - відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла»- підлягає припиненню.

Водночас, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду існування на час вирішення спору у даній справі непогашених зобов'язань з боку відповідачів, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині вимог до відповідача 2 –ПП «Агроцентр»залишаються судом без задоволення.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, пунктом 6 частини 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до відкритого акціонерного товариства «Будматеріали»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 52, код ЄДРПОУ 0020995).

2.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоцерківська цегла»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22А, код ЄДРПОУ 33261975).

3.          У задоволенні позовних вимог до ПП «Агроцентр»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого прориву, 39-в, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) відмовити повністю.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –25.01.2012 р.