Постанова

від 31.01.2012 по справі 25/17-3719-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/17-3719-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р. Справа № 25/17-3719-2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мишкіної М.А.,

                                  Будішевської Л.О.

Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 44 від 12.01.2012 року.

при секретарі   -  Громовій А.О.

за участю представників сторін:

Від позивача: Крапивіна О.С.

Від відповідача: Ковальський В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Міські Фасади”

на рішення господарського суду Одеської області

від 16.11.2011 року

по справі № 24/17-3719-2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Олімпекс Транс”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Міські Фасади”

про стягнення 277 166,10 грн.

                                               ВСТАНОВИЛА:

          У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Олімпекс Транс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Міські Фасади” про стягнення 277 166,10 грн., з яких: 181 000 грн. неустойку за прострочення зобов'язань за договором підряду № 12072010 від 15.07.2010р. та доповненнями до договору № 1 - № 5 від 26.08.2010р.; 62433,30 грн. неустойку за розірвання договору та 33732,66 грн. збитки у розмірі переплати по договору.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що згідно з укладеними між сторонами договором підряду № 12072010 від 15.07.2010р. та доповненнями № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 від 26.08.2010р. до договору відповідач мав завершити всі обумовлені роботи в строк до 02.11.2010 року. Станом на сьогоднішній день всі вищезазначені роботи, окрім робіт з монтажу системи відливу паркінгу (додаток № 5), відповідач не виконав. Претензією № 35/11 від 17.06.2011р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п.п. 12.2 договору у зв'язку з істотним відставанням від графіка виконання робіт, а також про нарахування неустойки згідно з п.п. 10.3 договору в розмірі 1000 грн. за кожен день прострочення, сума якої за період з 03.11.2010р. по 03.05.2011р. становить 181000 грн. Підпункт 12.2 договору закріплює, що при розірванні договору на його підставі відповідач повинен сплатити позивачеві штраф у розмірі 5% від вартості договірної ціни з урахуванням ПДВ. Отже, виходячи з загальної договірної ціни –1248665,27 грн. розмір неустойки за розірвання договору складає 62433,30 грн. Окрім того, станом на 19.07.2011 року позивач сплатив відповідачеві 899079,41 грн., а робіт було виконано відповідачем та прийнято позивачем всього на 865346,75 грн. Тобто позивач несе збитки у розмірі переплачених грошових коштів по договору у сумі 33 732,66 грн., так як позивач змушений буде зробити додаткові витрати саме в такому розмірі іншій підрядній організації для відновлення свого порушеного права –на отримання результату виконаних робіт. Тому, сплачена позивачем сума, що невідпрацьована відповідачем, є збитками у розумінні ч. 2 ст. 224 та ст. 225 ГК України. А тому, на підставі ст.ст. 15, 16, 20, 22, 549, 550, 536, 552, 610, 611, 624, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 188, 216, 225, 230  ГК України позивач просив задовольнити позов.  

ТОВ „СП Міські Фасади” не визнало позов посилаючись на те, що договір підряду № 12072010 від 15.07.2010р. чинності не набув у зв'язку з непереданням позивачем відповідачу проектної документації; аванс на придбання матеріальних ресурсів замовник перерахував з порушенням встановлених умовами договору строків; фронт робіт був переданий підряднику лише частково. За таких умов, на думку відповідача, твердження позивача про несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а тому нарахування неустойки є неправомірним. Окрім того, стверджував відповідач, підрядником у лютому 2010 року було виконано будівельних робіт на 53997,60 грн. і на 17020,87 грн., про що складено акти прийому –здачі виконаних робіт, які позивач до цього часу не підписав, не повернув і не оплатив. Актом готовності об'єкта до експлуатації від 24.03.2011р. № 2128, який підписано у тому числі і замовником без жодних зауважень, рекреаційно-житловий комплекс з паркінгом визнано закінченим будівництвом та готовим до експлуатації, отже твердження позивача про те, що відповідачем виконано не всі роботи, а позивач поніс збитки, є необґрунтованим. Заявляючи вимогу про стягнення неустойки за розірвання договору, позивачем не надано доказів досягнення згоди з відповідачем про розірвання договору і спору з цього питання на вирішення суду не передано відповідно до ст. 188 ГК України.        

          В процесі розгляду господарським судом даної справи по суті позивач подав до суду заяву від 03.11.2011 року про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив господарський суд стягнути з відповідача 277166,10 грн., з яких: 181000 грн. –неустойку у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду № 12072010 від 15.07.2010р. та доповненнями до договору № 1 - № 5 від 26.08.2010р.; 62433,30 грн. –неустойку у вигляді штрафу за розірвання договору; 33732,66 грн. –суму передоплати по договору.

          Позовна вимога в частині стягнення 33 732,66 грн. з посиланням на п.п. 12.7, 12.8 договору мотивована тим, що станом на 19.07.2011р. позивач сплатив відповідачеві 988079,41 грн., а робіт було виконано відповідачем та прийнято позивачем всього на 865346,75 грн. Так як позивач перерахував підряднику суму, більшу ніж ту, яку він повинен був підряднику у розмірі 33732,66 грн., тому ці грошові кошти підлягають стягненню з відповідача.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2011 року (суддя –Малярчук І.А.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ “СП Міські Фасади” на користь ТОВ “Олімпекс Транс” 33 732,66 грн. передоплати, 181 000 грн. пені, 2147,32 грн. державного мита, 182 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В решті частини позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі ТОВ “Олімпекс Транс” просить зазначене рішення в частині часткового задоволення позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалася перерва до 31.01.2012 року.          

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

          Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 15.07.2010 року між ТОВ “СП Міські Фасади” (підрядник) та ТОВ “Олімпекс Транс” (замовник) було укладено договір підряду № 12072010 на виконання робіт, за умовами якого за завданням замовника підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по облаштуванню навісного вентилюючого фасаду паркінгу в рекреаційно-житловому комплексі по вул. В. Інбер, 3, 5, 7 у м. Одесі, детальний опис яких зазначений у додатку № 1, а замовник зобов'язався на умовах і в порядку, встановленому положеннями договору, прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником.

          Відповідно до п.п. 3.1., 3.3 даного договору договірна ціна виконання робіт, які є предметом договору, згідно додатка № 2 (Протокол погодження договірної ціни), - 954 120 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 159 020,16 грн. Договірна ціна є твердою та може змінюватись за взаємною згодою сторін тільки у наступних випадках: зміни обсягу робіт за рішенням замовника, в т.ч. при внесенні змін в Проектну документацію, зміни податкового законодавства, якщо це впливає на вартість робіт.

У пунктах 4.1., 4.2., 4.3. договору від 15.07.2010р. сторони визначили, що оплата робіт здійснюється замовником щомісячно за фактично виконаний обсяг робіт, в національній валюті України, на підставі актів виконаних робіт згідно порядку, вказаному у статті 9 “Порядок здачі-приймання виконаних робіт”. В акти виконаних робіт включаються тільки фактично виконані роботи. Оплата здійснюється методом банківського переводу на підставі рахунків, які виставляються підрядником. Оплата повинна бути здійснена замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних робіт та виставлення рахунка підрядника. Протягом 14 банківських днів з моменту укладення цього договору замовник перераховує підряднику аванс на придбання матеріальних ресурсів, згідно з додатком № 2 (протокол погодження договірної ціни).

Згідно  п.п. 5.1., 5.2. договору підряду від 15.07.2010р. строк виконання робіт по договору погоджений сторонами та складає 78 календарних днів, без атмосферних опадів. Датою початку робіт для цілей цього договору є 16.07.2010р. Строк виконання робіт, передбачений в додатку № 3 до договору, може на вимогу підрядника змінитись у випадку внесення за рішенням замовника змін в проектну документацію. Будь-які зміни строку виконання робіт оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Підрядник виконує роботи в два етапи у відповідності до вимог проектної документації та діючих державних будівельних норм і правил. Замовник повинен надати підряднику проектну документацію, згідно додатку № 1. Здача замовнику виконаних будівельних робіт здійснюється за фактом виконання таких робіт та оформлюється актом виконаних робіт  (п.п. 6.1., 6.2., 6.7. договору від 15.07.2010р.).   

Відповідно до п.п. 7.2.8., 7.2.10. договору підряду підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про наявність будь-яких обставин, які перешкоджають або можуть перешкоджати своєчасному та/або якісному виконанню робіт. При цьому підрядник повинен повідомити замовника про наявність таких обставин в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дня виявлення підрядником таких обставин. Підрядник зобов'язаний не починати виконання робіт до отримання необхідних для їх виконання документів.

У пунктах 9.1., 9.2. договору від 15.07.2010р. сторони погодили, що приймання та оцінка виконаних робіт визначається у відповідності до вимог проектної документації, діючих державних будівельних норм та правил. Підрядник не пізніше останнього робочого дня поточного місяця складає акти виконаних робіт за формою додатку № 5, підписані технічним наглядом замовника та надає їх замовнику на розгляд. До кожного акту додається виконавча схема, з фізичною прив'язкою до елементів виконаних об'ємів, схема також повинна бути підписана технічним наглядом замовника.

Акти виконаних робіт є лише документами, які підтверджують факт виконання об'ємів вказаних в них робіт. Виконані по договору роботи приймаються, а належне їх виконання підтверджується, шляхом підписання сторонами підсумкового акту приймання робіт в порядку, передбаченому договором (п. 9.7 договору від 15.07.2010р.).   

Положеннями п.10.3. договору від 15.07.2010р. сторони передбачили, що за невиконання підрядником робіт в строки, встановлені цим договором, з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 1 000 грн. за кожен день прострочки. Неустойка сплачується шляхом утримання замовником відповідної суми неустойки із останнього платежу, який належить підряднику, а якщо цієї суми недостатньо, підрядник компенсує замовнику суму штрафних санкцій, непокритих останнім платежем, який належав до сплати підряднику.

Так, п.п. 12.1., 12.2. договору від 15.07.2010р. сторони визначили, що договір може бути розірваний між ними у випадках, встановлених договором та діючим законодавством України. Замовник має право в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, відмовитись від виконання договору, попередивши про це підрядника письмово за 30 календарних днів до дати розірвання, у випадку якщо: підрядник з своєї або субпідрядників вини відстає від кінцевих строків графіка виконання робіт та протягом 30 днів після отримання попередження замовника про порушення графіка виконання робіт не ліквідує таке відставання, або виконує роботи настільки повільно, що їх закінчення до встановленого договором строку стає явно неможливим; підрядник не має змоги виконати свої договірні зобов'язання та не надає на вимогу замовника надійні докази можливого виконання цих зобов'язань в майбутньому. При розірванні договору на умовах пункту 12.2. договору підрядник повинен сплатити штраф замовнику в розмірі 5% від вартості договірної ціни з врахуванням ПДВ.

Сторона, яка прийняла рішення розірвати договір, надсилає письмове повідомлення іншій стороні. В цьому випадку дія договору припиняється на 15-й день після отримання відповідною стороною письмового повідомлення про розірвання договору, за умови, що більш пізній строк не встановлено у самому повідомленні. У випадку розірвання договору складається двосторонній акт про фактично виконані об'єми робіт, в якому зазначається об'єм робіт фактично виконаних підрядником на момент отримання відповідною стороною повідомлення про розірвання договору, а також розмір нарахованих штрафних санкцій, якщо такі були. Вказаний акт підписується в порядку, встановленому ст.9 договору, та є підставою для проведення розрахунків між сторонами. Якщо в результаті складання двостороннього акту про фактично виконані об'єми робіт виявиться, що замовник перерахував підряднику суму, яка перевищує ту, яку він винен підряднику згідно акту, то підрядник компенсує свою заборгованість перед замовником, як різницю між оплаченою сумою та сумою затвердженого акту про фактично виконані об'єми робіт. Оплата здійснюється підрядником протягом 5 банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту (п.п.12.5., 12.6., 12.8. договору від 15.07.2010р.).  

У відповідності до п. 18.1. договору від 15.07.2010р. він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, перерахування замовником авансу підряднику у повному об'ємі, а також надання замовником проектної документації підряднику, необхідної для виконання будівельних робіт та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

Додатково до договору № 12072010 від 15.07.2010р. сторонами було підписано додатки № 1 Технічне завдання, № 3 Графік виконання робіт, № 4 Опис робіт, що виконуються, № 2 Протокол узгодження договірної ціни умов фінансування, згідно якого договірна ціна складає 954 120 грн., умови фінансування: 16 липня –19 липня 2010 р. –авансовий платіж на придбання матеріалів 280 000 грн., 19 липня –05 серпня 2010 р. –200 000 грн., 16.08.2010 р. –оплата у відповідності з актом виконаних робіт, 16.09.2010 р. – оплата у відповідності з актом виконаних робіт, 05.10.2010 р. –повний розрахунок на підставі підсумкового акту виконаних робіт.

Згідно графіку виконання робіт (Додаток №3 до договору підряду) підрядник мав виконати наступні роботи у зазначені нижче строки: 16-23 липня 2010р. –комплектація об'єкту; 24-30 липня 2010р. –монтаж алюмінієвого каркасу та утеплювача стін паркінгу; 30липня –06 серпня 2010р. монтаж алюмінієвого каркасу та утеплювача стін паркінгу; 6-13 серпня 2010р. –облицювання козирка паркінгу алюмінієвим композитним матеріалом; 13-20 серпня 2010р. – облицювання стін паркінгу керамогранітом; 20-27 серпня 2010р. –облицювання стін паркінгу керамогранітом, монтаж алюмінієвого каркасу та утеплювача на стіни будинку; 27 серпня –03 вересня 2010р. монтаж алюмінієвого каркасу та утеплювача на стіни будинку; 03-10 вересня 2010р. –облицювання стін будинку керамогранітом; 10-17 вересня 2010 р. –облицювання стін будинку керамогранітом, монтаж алюмінієвого каркасу по декоративному елементу; 17-24 вересня 2010р. –монтаж алюмінієвого каркаса по декоративному елементу, облицювання декоративного елементу керамогранітом; 24 вересня – 1 жовтня 2010р. –облицювання декоративного елементу керамогранітом.  

Також, сторонами договору підряду від 15.07.2010р. було додатково підписано доповнення до договору №1 від 26.08.2010 р., згідно якого підрядник виконує на свій ризик та здає замовнику  в строк до 01.11.2010 р. роботи по обшивці площ фасаду, передбачених під розміщення скісних квітників, керамогранітом, договірною ціною 470 грн./1кв.м., загальною вартістю 30 080 грн.; аванс на придбання матеріалів 60% від вартості робіт –18 048 грн.

За умовами підписаного 26.08.2010 р. ТОВ “Олімпекс Транс” та “СП Міські Фасади” доповнення № 2 до договору від 15.07.2010р. підрядник повинен виконати та здати замовнику в строк до 26.09.2010 р. роботи по обшивці декоративного елемента фасаду, алюмінієвим композитним матеріалом; загальна вартість робіт 110 600 грн., аванс на придбання матеріалів –66 360 грн.

Згідно доповнення № 3 від 26.08.2010р. до договору підряду від 15.07.2010р. підрядник зобов'язався виконати та здати в строк до 26.10.2010р. роботи по обшивці колон та підшивці козирка вхідної групи, алюмінієвим композитним матеріалом; загальна вартість робіт складає 102 700 грн., аванс на придбання матеріалів –61 620 грн.

Крім того, сторонами підписано додаток № 4 до договору від 15.07.2010р., за умовами якого виконанню підрядником підлягають роботи по виготовленню та монтажу огорожі паркінгу в строк до 01.10.2010р., загальною вартістю 45 454,89 грн.; аванс на придбання матеріалів –27 272,94 грн.

За умовами доповнення № 5 від 26.08.2010р. до договору підряду від 15.07.2010р. підрядник зобов'язався виконати та передати замовнику в строк до 10.09.2010р. роботи по монтажу системи водовідливу паркінга, загальною вартістю 5710,38 грн.; аванс на придбання матеріалів –3426,23 грн.      

Відповідно до умов пунктів 5 додатків №№ 1-5 до договору від 15.07.2010р.    розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється замовником протягом 3-х робочих днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, загальна договірна ціна будівельних робіт, що визначена у договорі підряду та доповненнях № 1-№ 5 до нього, складає 1 248 665,27 грн.

Також місцевим судом встановлено, що на виконання умов договору та доповнень до нього позивач сплатив відповідачеві грошові кошти загальною сумою 899079,41 грн. в якості авансу на придбання матеріальних ресурсів  та оплати вартості виконаних підрядних робіт, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями наявними в справі та не заперечується відповідачем.

ТОВ „СП Міськи Фасади” обумовлені договором підряду та доповненнями до нього будівельні роботи в повному обсязі виконані не були. Роботи було виконано лише частково на загальну суму 865346,75 грн., що підтверджується зведеним актом приймання –передачі виконаних робіт від 21.12.2010р., підписаним обома сторонами.

          Окрім того, листами № 34/10 від 07.09.2010р., № 40/10 від 08.09.2010р., № 41/10 від 09.09.2010р., № 47/10 від 14.09.2010р., 76/10 від 08.11.2010р., № 95/10 від 16.12.2010р., № 07/11 від 04.03.2011р., № 11/12 від 21.03.2011р., № 14/12 від 15.04.2011р. ТОВ „Олімпекс Транс” неодноразово повідомляло ТОВ „СП Міськи Фасади” про порушення встановлених строків виконання робіт за договором підряду та доповненнями до нього, викладало вимогу здійснити необхідні заходи щодо усунення таких порушень і прискорення виконання робіт та попереджало, що у разі невиконання зазначених вимог в повному обсязі розірве договір підряду з усіма доповненнями до нього і в судовому порядку стягне неустойку за неналежне виконання обов'язків за договором підряду. Доказом надходження до відповідача вказаних листів є квитанції кур'єрської доставки відправлення, наявні у справі. Проте, відповідач залишав ці листи без відповіді та відповідного реагування. В період з 04.04.2011 року по 16.06.2011 року робітники від підрядника - ТОВ „СП Міськи Фасади” на території об'єкта будівництва були відсутні і, відповідно, будівельні роботи на об'єкті відповідачем не виконувалися, що підтверджується наявними в справі актами від 04.04.2011р. –16.06.2011р. складеними комісією у складі представників позивача та інших підрядних організацій.

13.05.2011 року сторонами було складено та підписано двосторонній акт, котрим встановлено факт порушення підрядником узгоджених сторонами строків виконання робіт за договором підряду, що є підставою для нарахування останньому штрафу на підставі п.п. 10.3 зазначеного договору.  

          У зв'язку з невиконанням у повному обсязі передбачених договором підряду та доповненнями до нього робіт та істотним порушенням встановлених строків виконання робіт позивач відповідно до умов п.п. 12.5 договору направив відповідачеві претензію № 35/11 від 17.06.2011р., в якій повідомив про розірвання договору підряду, нарахування неустойки згідно з п.п. 10.3 договору за порушення строків виконання робіт в сумі 181000 грн., згідно з п.п. 12.2 договору за розірвання договору на передбачених зазначеним підпунктом підставах в сумі 62433,30 грн. та виклав вимогу сплатити вказану неустойку, а також переплачені грошові кошти за невиконані роботи в сумі 33 732,66 грн. в строк до 04.07.2011 року. Доказом надходження до відповідача зазначеної претензії разом з актом звірки взаєморозрахунків сторін за договором підряду є квитанція кур'єрської доставки відправлення, яке було вручено 23.06.2011р. Проте, відповідач залишив цю претензію без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.     

          Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.  (ст. 875 ЦК України).

          Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

                    Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

          Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

          Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Як вже було зазначено вище, умовами п.п. 10.3 договору підряду передбачено, що за невиконання підрядником робіт в строки, встановлені даним договором, з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 1 000 грн. за кожний день прострочення.

При цьому, колегія суддів враховує, що право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 10.3 договору підряду № 12072010 на виконання робіт, яка не суперечить вимогам законодавства (постанова Верховного Суду України від 22.11.2010р. № 14/80-09-2056).

Судом першої інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач порушив встановлені строки виконання робіт за договором підряду та доповненнями № 1 - № 5 до нього, у зв'язку з чим позивач на підставі п.п. 10.3 зазначеного договору та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України правомірно нарахував відповідачеві неустойку за період з 03.11.2010 року по 03.05.2011 року в сумі 181000 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що прострочення відповідачем строків виконання робіт за договором підряду № 12072010 від 15.07.2010р., які були встановлені цим договором та  доповненнями № 1 –№ 5 до нього, тягне за собою обов'язок відповідача сплатити позивачеві договірну неустойку, встановлену п.п. 10.3 даного договору, в сумі 181000 грн.

При цьому, судом першої інстанції цілком правомірно не прийнято до уваги безпідставне твердження відповідача в обґрунтування своїх заперечень щодо не передання йому позивачем проектної документації, передання фронту робіт лише частково та перерахування позивачем авансу з порушенням встановлених строків, що, на думку відповідача, є підставою для звільнення його від обов'язку виконання робіт в строки, визначені договором.

          Так, згідно з п.п. 1.2.11 договору підряду, проектна документація –це проектно - кошторисна документація „Р” в обсязі, узгодженому сторонами в додатку № 1 до даного договору. Відповідно до згаданого додатку № 1 „Технічне завдання” до даного договору, який підписаний обома сторонами, підрядник виконує роботи по облаштуванню фасаду та визначено, що початок монтажних робіт по монтажу підконструкції починається з моменту підписання технічного завдання, тобто зазначеного додатку. При цьому, умовами договору підряду не передбачено обов'язкового оформлення сторонами будь - яких документів (накладної, акту приймання - передачі тощо) на підтвердження факту передачі замовником проектної документації підряднику. За умовами п.п. 7.2.3, 7.2.8 та 7.2.10, 7.2.20 договору підряду відповідач зобов'язаний був виконати всі роботи в строки, встановлені цим договором; письмово своєчасно попередити замовника про наявність будь –яких обставин, які перешкоджають або можуть перешкоджати своєчасному та/або якісному виконанню робіт, в строк не пізніше 3 робочих днів з дня виявлення таких обставин; не починати виконання робіт до отримання необхідних для їх виконання документів; здати замовнику виконані роботи в строки, передбачені даним договором. Належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, які б свідчили про ненадання позивачем можливості виконати підряднику у повному обсязі у встановлені строки всі роботи, передбачені договором підряду та доповненнями до нього, відповідачем всупереч вимогам ст. 33 цього Кодексу до суду не подано і таких доказів в  матеріалах справи не міститься. Окрім того, на переконання колегії суддів, сам факт часткового виконання відповідачем будівельних робіт за договором підряду беззаперечно свідчить про передання йому позивачем необхідної для їх виконання проектної документації.

          Умовами п. п. 4.3 договору передбачено, що протягом 14 банківських днів з моменту укладення цього договору замовник перераховує підряднику аванс на придбання матеріальних ресурсів, згідно з додатком № 2, який складає 280000 грн. Наявними в справі платіжними дорученнями № 60 від 20.07.2010р. та № 62 від 27.07.2010р. підтверджується перерахування позивачем відповідачеві авансу загальною сумою 280 000 грн. на придбання матеріальних ресурсів.

          Недоведеним слід визнати твердження відповідача в обґрунтування своїх заперечень про те, що у лютому 2011 року ним було виконано будівельних робіт на суму 53997,60 грн. і 17 020,87 грн., про що ним складено акти прийому –здачі виконаних робіт, які позивач до цього часу не підписав, не повернув і не оплатив.

          Як передбачено частиною 1 ст. 882 ЦК України, яка регулює  порядок передання та прийняття виконаних робіт за договором будівельного підряду, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Як вже було зазначено вище, умовами п.п. 9.1, 9.2, 9.7 договору підряду встановлено, що  приймання та оцінка виконаних робіт визначається у відповідності до вимог проектної документації, діючих державних будівельних норм та правил. Підрядник не пізніше останнього робочого дня поточного місяця складає акти виконаних робіт за формою додатку № 5, підписані технічним наглядом замовника та надає їх замовнику на розгляд. До кожного акту додається виконавча схема, з фізичною прив'язкою до елементів виконаних обсягів, схема також повинна бути підписана технічним наглядом замовника.

Разом з актами виконаних робіт підрядник направляє замовнику виконавчу документацію на виконаний обсяг робіт. У випадку відсутності або не надання виконавчої документації, замовник оплачує виконані роботи, після надання виконавчої документації і в цьому випадку замовник не буде вважатися таким, що порушив строки оплати виконаних підрядником робіт і не може бути притягнений до відповідальності.

Акти виконаних робіт - є лише документами, які підтверджують факт виконання обсягів вказаних в них робіт. Виконані за договором роботи приймаються, а належне їх виконання підтверджується, шляхом підписання сторонами підсумкового акту приймання робіт в порядку, передбаченому договором. Оплата робіт не означає, що роботи були виконані належним чином, затверджені та здані замовнику. Роботи вважаються виконаними  належним чином тільки після затвердження підсумкового акту приймання робіт.

          Належних доказів у розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, які б підтверджували повідомлення відповідачем позивача про готовність до передання будівельних робіт виконаних у лютому 2011 року за договором підряду, або що відповідач надавав позивачеві на розгляд та підписання акти приймання –передачі виконаних робіт від 03.02.2011р., від 11.02.2011р., від 27.02.2011р. з доданою до них виконавчою схемою, підписані технічним наглядом замовника, відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Позивач обґрунтовано стверджує, що відповідачем будівельні роботи за вказаними актами не виконувалися та йому не передавалися, а про наявність цих актів виконаних робіт йому взагалі стало відомо лише під час розгляду господарським судом даної справи.

          Необґрунтованим також визнається твердження відповідача про те, що ним було виконано всі роботи, а позивач не поніс збитків, з відповідним посиланням на акт готовності об'єкта –рекреаційно - житлового комплексу з паркінгом в м. Одесі, вул. В. Інбер, 3, 5, 7 –до експлуатації від 24.03.2011р. № 2128, підписаним у тому числі і замовником без зауважень, та сертифікат відповідності № 15002128, виданий 24.03.2011 року Інспекцією ДАБК в Одеській області, оскільки по –перше: загальна договірна ціна будівельних робіт передбачених договором підряду та доповненнями №1-№5 до нього складає 1248665,27 грн., яка є твердою. Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що будівельних робіт відповідачем було виконано лише на суму 865346,75 грн. По –друге: пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” від 08.10.2008р. № 923, що була чинною на момент введення житлового будинку в експлуатацію, передбачено, що у разі, коли закінчений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію в I або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт (з оздоблення фасадів, опорядження території тощо) можуть бути перенесені у зв'язку з несприятливими погодними умовами. Тобто, чинне законодавство України допускає введення житлових будинків в експлуатацію за умови не повного завершення деяких видів робіт, в тому числі робіт з оздоблення фасаду, які виконувалися відповідачем. Отже, посилання відповідача на введення будинку в експлуатацію, як на доказ виконання ним належним чином своїх зобов'язань за договором підряду, не заслуговує на увагу.

          Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 62433,30 грн. з огляду на таке.

          Приймаючи рішення в цій частині місцевий суд з посиланням на ст. 188 ГК України виходив із того, що відсутні докази досягнення сторонами згоди щодо розірвання договору підряду від 15.07.2010р. або наявності судового рішення про його розірвання, з огляду на що відсутні підстави для застосування до відповідача штрафу, погодженого сторонами у п. 12.2. даного договору.

          Проте, такий висновок зроблений без аналізу та врахування всіх наявних в матеріалах справи доказів та вимог закону.

          Так, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

          Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 188 ГК України, згідно з якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.  

          Положеннями ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.  

Як вже було зазначено вище, умовами п.п. 12.2, 12.5 договору підряду встановлено право замовника в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, відмовитись від виконання договору, попередивши про це підрядника письмово за 30 календарних днів до дати розірвання, у випадку якщо: підрядник з своєї або субпідрядників вини відстає від кінцевих строків графіка виконання робіт та протягом 30 днів після отримання попередження замовника про порушення графіка виконання робіт не ліквідує таке відставання, або виконує роботи настільки повільно, що їх закінчення до встановленого договором строку стає явно неможливим; підрядник не має змоги виконати свої договірні зобов'язання та не надає на вимогу замовника надійні докази можливого виконання цих зобов'язань в майбутньому. При розірванні договору на умовах пункту 12.2. договору підрядник повинен сплатити штраф замовнику в розмірі 5% від вартості договірної ціни з врахуванням ПДВ; сторона, яка прийняла рішення розірвати договір, надсилає письмове повідомлення іншій стороні. В цьому випадку дія договору припиняється на 15 день після отримання  відповідною стороною письмового повідомлення про розірвання договору іншою стороною, за умови, що більш пізніший строк не встановлений безпосередньо в самому повідомленні.

          Судом установлено, що зокрема, листом № 11/12 від 21.03.2011р. позивач повідомив відповідача про істотне порушення встановлених строків виконання робіт за договором підряду та доповненнями № 1-№ 5 до нього та попередив, що уразі не усунення таких порушень в строк до 01.04.2011 року розірве договір підряду з усіма доповненнями до нього та змушений буде в судовому порядку стягнути неустойку в повному обсязі. Проте, відповідач залишив цей лист, як і решту інших листів аналогічного змісту, без відповіді та належного реагування. Після цього, у зв'язку з невиконанням у встановлені строки передбачених договором підряду та доповненнями до нього будівельних робіт та істотним порушенням встановлених строків виконання робіт, позивач претензією № 35/11 від 17.06.2011р. повідомив відповідача про розірвання договору підряду № 12072010 від 15.07.2010р. та нарахування неустойки за порушення останнім своїх зобов'язань за даним договором. Зазначену претензію було вручено відповідачеві 23.06.2011р.

          Отже, відповідно до умов п.п. 12.5 договору дія договору підряду № 12072010 від 15.07.2010р. припинилася на 15 день після отримання відповідачем вищевказаної претензії, тобто 08.07.2011 року. Та обставина, що відповідач відмовився підписувати надіслану йому позивачем угоду про розірвання договору підряду, не має ніякого значення для даної справи, позаяк не скасовує встановлене законом та умовами даного договору право підрядника в односторонньому порядку відмовитися від договору підряду за наявності передбачених законом та умовами даного договору підстав.  

          Таким чином, за розірвання договору підряду на підставі п.п. 12.2 даного договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 5% від вартості договірної ціни робіт, сума якого складає 62433,30 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, висновок місцевого суду про задоволення позову в частині стягнення 33732,66 грн. передоплати мотивований тим, що передбачені договором підряду та доповненнями №1-№5 до нього роботи відповідачем виконано частково на суму 865346,75 грн., що підтверджується зведеним актом прийому-здачі виконаних робіт від 21.12.2010р., тоді як оплачено позивачем 899 079,41 грн., дії позивача свідчать про намір відмовитись від подальшого виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань через порушення строків їх виконання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача суми різниці між сплаченими коштами та вартістю фактично виконаних робіт на суму 33 732,66 грн. є правомірною. Проте, дійшовши такого висновку  суд першої інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України не з'ясував правової природи заявленої до стягнення спірної суми грошових коштів, визначивши їх сумою різниці між сплаченими коштами та вартістю фактично виконаних робіт, а також в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України не зазначив законодавство, яким він керувався приймаючи рішення в цій частині.     

          Так, поза увагою місцевого суду залишилось те, що виходячи із змісту позовної заяви поданої до господарського суду у вересні 2011 року позивачем з відповідним посиланням на ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України було пред'явлено вимогу про стягнення 33 732,66 грн. збитків. У заяві про уточнення позовних вимог від 03.11.2011р. поданій в процесі розгляду господарським судом даної справи по суті  позивач з посиланням на умови п.п. 12.7, 12.8 договору підряду просив стягнути ці кошти як передоплату по договору підряду.

          За приписами процесуального законодавства, предмет позову –це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права та інтересу, а підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.   

          Отже, заявою від 03.11.2011р. позивачем фактично було змінено предмет позову в частині стягнення 33732,66 грн., що суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України, якою імперативно встановлено, що позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. А тому місцевий суд повинен був не приймати цю заяву до розгляду, а продовжити розгляд справи та прийняти рішення у межах первісного позову.

          Згідно з ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

В силу ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, що визначено ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

          Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

          Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкідливого результату такої поведінки (збитків); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом першої інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору підряду та доповнень до нього позивач сплатив відповідачеві грошові кошти загальною сумою 899 079,41 грн. Відповідачем передбачені даним договором та доповненнями до нього роботи були виконані лише частково на суму 865346,75 грн., та з істотним порушенням встановлених строків, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору підряду та вимагає відшкодування завданих збитків у розмірі переплачених грошових коштів по договору.

           Таким чином, протиправна поведінка відповідача полягає у неналежному виконанні свого договірного обов'язку щодо виконання та передання замовнику всіх передбачених договором підряду та доповненнями до нього робіт у встановлені строки, внаслідок чого у позивача виникли реальні збитки в сумі 33 732,66 грн. у вигляді сплачених грошових коштів по даному договору, що невідпрацьовані відповідачем. При цьому, між неналежним виконанням відповідачем свого договірного обов'язку та виниклими у позивача реальними збитками існує прямий причинно –наслідковий зв'язок. Відповідачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування відсутність своєї вини у завданні збитків позивачеві, а також повернення суми в розмірі 33732,66 грн.

           За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані збитки в сумі 33732,66 грн.   

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

  Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру стягуваної неустойки, а посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом не з'ясовано відповідність заявлених позивачем вимог про стягнення пені принципам справедливості, добросовісності та розумності, наявність та розмір збитків, а також інших обставин, які могли б мати істотне значення для справи, не заслуговує на увагу, оскільки об'єктивно нічим не підтверджене.

Так, відповідач не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги чи звільняли від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до істотного порушення ним встановлених строків виконання передбачених договором підряду та доповненнями до нього робіт, а також лише часткового їх виконання чи ненадання йому позивачем можливості завершити всі роботи, передбачені умовами договору, у встановлені строки; невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення зобов'язання та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій; розмір нарахованої позивачем неустойки не є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора та наслідками порушення зобов'язання.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, виклав у рішенні висновки, що не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.                                                                          

Керуючись  ст. ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Міські Фасади” залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2011 року у справі       № 25/17-3719-2011 скасувати частково і з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Міські Фасади” (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 124, код 34598268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Транс” (65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 7, кв.1, код 19346586) 181 000 грн. неустойки, 62 433,30 грн. штрафу, 33 732,66 грн. збитків, 2771,70 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                            Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                                   Мишкіна М.А.

                                                                                               Будішевська Л.О.