Постанова

від 06.02.2012 по справі 11/179пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/179пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2012 р.           справа №11/179пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко  Т.М.

суддівДонець О.Є., Скакун О.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Селютін В.М. за протоколом  № 1 від 06.05.2006р.

від відповідача:від третьої особи:не з'явивсяне з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуХарцизької міської громадської організації «Захист дітей війни»м. Харцизьк Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від07.12.2011р.

по справі№ 11/179пд (суддя Соболєва С.М.)

за позовомХарцизької міської громадської організації «Захист дітей війни» м. Харцизьк Донецької області

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаобласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»м. Донецьк в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа»                       м. Харцизьк Донецької областікомунального підприємства «Міська служба єдиного замовника»м. Харцизьк Донецької області

провизнання недійсним договору № 212 від 17.10.2007р.  про постачання теплової енергії

          Господарський суд Донецької області (головуючий –Соболєва С.М., судді –Мальцев М.Ю., Сич Ю.В.) рішенням від 07.12.2011р. відмовив у задоволенні позовних вимог Харцизької міської громадської організації «Захист дітей війни»м. Харцизьк Донецької області (далі –Громадська організація) до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»м. Донецьк в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа»м. Харцизьк Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» м. Харцизьк Донецької області про визнання недійсним договору № 212 від 17.10.2007р. про постачання теплової енергії, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, Громадська організація звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі № 11/179пд просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з"ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

          Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивач не мав повноважень на укладення спірного договору теплопостачання, оскільки не був власником або користувачем приміщення, яке розташоване за адресою: м. Харцизьк, пр. Максименко, 1; з 07.08.2007р. по 02.06.2010р. нежитлове приміщення по акту прийому-передачі позивачу не передавалося, що підтверджується листом КП "Міська служба єдиного замовника". Крім того, заявник посилається на те, що суд першої інстанції порушив передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача, а саме клопотання про відкладення розгляду справи не задовольнив, у зв"язку з чим позбавив останнього його законних прав на подання додаткових доказів.

          Відповідач та третя особа своїх представників у судове засідання 01.02.2012р. не направили, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 16.01.2012р. Доказів поважності причин їх неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Відповідач та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду                у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

          Громадська організація звернулась до суду з позовом до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа»м. Харцизьк про визнання недійсним договору № 212           від 17.10.2007р. про постачання теплової енергії, посилаючись на те, що  договір суперечить Цивільному кодексу України, а саме ст. 319 цього Кодексу і укладений  в порушення вимог чинного законодавства, оскільки позивач на момент укладення спірного договору теплопостачання не був власником або користувачем приміщення за адресою: м. Харцизьк, пр. Максименко, 1.

          Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2007р. між сторонами був укладений договір № 121 про постачання теплової енергії, за умовами якого ОКП «Донецьктеплокомуненерго»в особі виробничої одиниці "Харцизьктепломережа" (Енергопостачальна організація) зобов"язується постачати на об"єкти Харцизької міської громадської організації «Захист дітей війни»(Споживач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а останній зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1.).

          Відповідно до п. 11.3 договору опалювальна площа 12,16 кв.м.,                       в приміщенні розташованому за адресою: м. Харцизьк, пр. Максименко, 1.     

          В розділі 2 договору визначені умови і порядок постачання теплової енергії.

          Розділом 3 договору встановлені права та обов"язки Споживача, та відповідно у розділі 4 – права та обов"язки Енергопостачальної організації.

          Пунктом 6.5 договору обумовлена вартість теплової енергії за 1 Гкал з податком на додану вартість у національній валюті України.

          Згідно п.10.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє              до 17.10.2008р.

          Пунктом 10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгованим  на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

          Предметом даного спору є визнання недійсним договору № 212                          від 17.10.2007р. про постачання теплової енергії.

          Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Отже, вирішуючи спори про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов"язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

          Як встановлено судом першої інстанції, спірний договір вчинений в належній формі, підписаний представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, що відповідає положенням ст.ст. 205-208 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

          Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Аналогічні вимоги до договору містить ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими, за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

          Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (ч.ч. 4, 5, 7 ст. 180 Господарського кодексу України).

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов спірного договору. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір між сторонами виконувався.

          За таких обставин, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що при укладенні спірного договору сторонами дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення обов"язкових істотних умов, передбачених для договору про постачання теплової енергії.

          Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Громадської організації про визнання недійсним договору № 212 від 17.10.2007р. про постачання теплової енергії.

          Посилання заявника на відсутність у нього прав користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Харцизьк, пр. Максименко, 1 на момент укладення спірного договору є безпідставними, оскільки позивачем приміщення було отримано в оренду на підставі договору від 07.09.2006р. та після закінчення строку дії договору оренди і до підписання договору оренди від 02.06.2010р. орендодавцю (КП "Міська служба єдиного замовника") не поверталось, про що свідчать листи КП «Міська служба єдиного замовника»        № 1440 від 28.12.2009р., № 402 від 21.06.2011р., акт обстеження                              від 11.12.2009р. та листування позивача з міською радою про продовження оренди приміщення (а.с. 6, 50-51, 60, 62, 63, 65, 67).

          Інших підстав недійсності спірного договору про постачання теплової енергії в позові не наведено.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених                  у рішенні суду першої інстанції.  

          Посилання представника позивача у судовому засіданні апеляційного суду від 01.02.2012р. на те, що спірний договір фактично було підписано                не 17.10.2007р., як зазначено в договорі, а значно пізніше, не доведено позивачем будь-якими доказами, а крім того не було зазначено в позові як підстава визнання договору недійсним.

          На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області                       від 07.12.2011р. у справі № 11/179пд підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Громадської організації задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харцизької міської громадської організації «Захист дітей війни» м. Харцизьк Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 07.12.2011р. у справі               № 11/179пд залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                                                   Т.М. Колядко

Судді                                                                                               О.Є. Донець

                                                                                             О.А. Скакун

Надрук.: 6 прим.: 1.позивачу, 1.відповідачу

1.3-тій особі, 1.у справу, 1.ДАГС, 1.г/с Запор. обл.