Рішення

від 06.02.2012 по справі 1/67-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/67-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р.                                   Справа № 1/67-75

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище»

до Седлищенської сільської ради

про визнання права власності на будинок побуту та адмінбудинок

           Суддя Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Ваврищук М.П. сільський голова, Литвин О.С. - депутат

В судовому засіданні приймав участь: Загоруйко С.С. - прокурор відділу представництва облпрокуратури  

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.          

          Представниками відповідача 01.02.2012 року заявлено усне клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.          

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач –сільськогосподарський виробничий кооператив "Седлище" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –Седлищенської сільської ради, в якому просить визнати за ним право власності в частці 1/1 на будинок побуту, який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 21, с. Седлище, Старовижівського району Волинської області та на адмінбудинок, який знаходиться за адресою: вул.. Незалежності, 23, с. Седлище, Старовижівського району Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.08.2008 року №6/84-75 позов  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Седлище" задоволено.

          Вищий господарський суд України постановою від 02.02.2010 року скасував рішення господарського суду Волинської області від 18.08.2008 року у справі №6/84-75, а справу направив на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

          Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.12.2010 року зупинено провадження у справі №1/67-75 до розгляду господарським судом Волинської області справи №02/57-12 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Седлище" до Седлищенської сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення загальних зборів від 24.12.2006р. № 3/3, рішення зборів співвласників майнових паїв № 3/4.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року по справі №02/57-12 апеляційну скаргу прокурора задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 20.06.2011 року у справі №02/57-12 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

          Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року поновлено провадження у справі №1/67-75.

          Позивач свого представника у судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду даної справи.  

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників відповідача господарський суд Волинської області, -

                                                  встановив:

31.05.2008 року СВК «Седлище»на підставі клопотання №19 звернулось до Седлищенської сільської ради з проханням дати дозвіл на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що належить СВК «Седлище», а саме, приміщення адмінбудинку за адресою: вул.. Незалежності, 23 в с.Седлище, Старовижівського району Волинської області та будинку побуту за адресою: вул. Незалежності, 21 в с.Седлище, Старовижівського району Волинської області.    

04.07.2008 р. СВК «Седлище»отримано відповідь за №188/1.10, в якій відповідач повідомив, що рішенням Седлищенської сільської ради від 02.07.2008р. №22/5 СВК «Седлище»відмовлено в оформленні права власності у зв'язку з тим, що спірне майно з 17.03.2008р. перебуває у комунальній власності територіальної громади с.Седлище.

Відповідно до будівельних паспортів на забудову земельної ділянки для будівництва будинку побуту від 25.05.1984р. та будівництва адмінбудинку від 26.01.1979р. забудовником даних об'єктів є колгосп ім. Фрунзе.

Згідно з пунктом 2.1. Статуту СВК «Седлище», зареєстрованого 24.03.2000р. розпорядженням голови Старовижівської районної державної адміністрації №107, СВК «Седлище»створений в процесі реорганізації і є правонаступником КСП «Седлищенське»в обсягах частини майна, що перейшла до СВК «Седлище»внаслідок реорганізації КСП «Седлищенське».

Відповідно до довідки від 26.05.2008р. №54 виданої державним реєстратором Старовижівської районної державної адміністрації, СВК «Седлище»є правонаступником КСП «Седлищенське», яке в свою чергу було правонаступником колгоспу ім. Фрунзе.

Відповідно до довідок від 27.05.2008р. №137/1.11 та від 09.07.2008р. №69, виданих Управлінням агропромислового розвитку Старовижівської районної державної адміністрації, а також бухгалтерських документів, зокрема, матеріалів інвентарних описів товарно –матеріальних цінностей за період з 1998р. по 2008 рік, спірні об'єкти –будинок побуту та адмінбудівля перебувають на балансі СВК «Седлище».  

Проте перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно.

Архівною випискою з розпорядження виконкому Старовижівської районної ради народних депутатів від 30.12.86р. №228-р «Про виділення Седлищенському сільвиконкому на придбання будматеріалів для будівництва приміщень сільської ради в сумі 4 900 крб.; архівною випискою з рішення виконкому Старовижівської сільської ради народних депутатів від 30.01.87р. №22 «Щодо затвердження заходів по завершенню добудови адмінбудинку», виконавцями яких виступає колгосп імені Фрунзе та виконком сільської ради; архівною копією розпорядження виконкому Старовижівської районної ради народних депутатів від 27.03.87р. №401 «Про виділення коштів з районного бюджету»щодо додаткового виділення Седлищенській сільській раді 10 000 крб. у зв'язку із проведенням розрахунків по дольовій участі в будівництві адмінбудинку колгоспу імені Фрунзе; архівною копією рішення виконавчого комітету Седлищенської сільської ради від 22.11.85р. №56 щодо прискорення темпів будівництва адмінбудинку правлінням колгоспу імені Фрунзе та виконкому сільської ради; архівною копією рішення виконавчого комітету Старовижівської ради народних депутатів від 14.11.85р. №255 , що свідчить про виділення в приміщенні адмінбудинку 6 кімнат для сільської ради, підтверджується факт виділення бюджетних коштів для будівництва.

Архівною копією розпорядження виконавчого комітету Старовижівської районної ради народних депутатів від 27.03.87р. №40-р підтверджується проведення розрахунків з КСП ім..Фрунзе по дольовій участі в будівництві адмінбудинку.  

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у азі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами п.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, господарським кодексом України, іншими законами.

Згідно ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізовують їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  

Ч.1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність та набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Ст. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору , є власником цієї речі.     

Нормами Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 62 та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств –правонаступників" були врегульовані питання, у зв'язку з реформуванням підприємств агропромислового комплексу та безоплатної передачі у комунальну власність, зокрема, відповідного майна колективних підприємств.

П. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»встановлено, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств –правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств –правонаступників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.8.2003 №1253, об'єктами передачі є заклади побутового обслуговування (перукарні, лазні тощо).   

Пунктом 4 вказаного Порядку установлено, що ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.

Згідно із п. 17 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001, підприємство –правонаступник здійснює заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування. Пунктом 14 Порядку установлено, що майно, яке не підлягає паюванню зокрема, об'єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємств-правонаступників.

Рішенням зборів співвласників майнових паїв сільськогосподарського виробничого кооперативу «Седлище»від 24.12.2006р. №3/3 передано об'єкти соціальної сфери в комунальну власність територіальної громади.

Дане рішення не змінене і не ким не оспорювалось.

Під час реорганізації КСП «Седлищенське»та створення СВК «Седлище», як правонаступника останнього спірний будинок побуту та адмінбудинок повинні були передані безоплатно до комунальної власності, що не було зроблено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 316, ч. 1 ст. 317, 328, 329, 331, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 20 Господарського кодексу України, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

           Суддя                                                    М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено 06.02.12