Рішення

від 23.01.2012 по справі 5015/5820/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.12 С права № 5015/5820/11

Господарський суд Львівс ької області у складі судді М азовіти А.Б. при секретарі Вол ошин О.Я. за участю представни ка позивача Білика П.Б., предст авника відповідача-1 ОСОБА_ 2, представника відповідача -2 Биць І.А., представника треть ої особи, яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у на стороні відповідачів Жу ган І.О., представника третьої особи, яка заявляє самостійн і вимоги на предмет спору Мат ушек В.В., розглянувши у відкри тому судовому засіданні спра ву за позовом Товариства з об меженою відповідальністю “Б іля Універмагу”, м.Львів та по зовом третьої особи, яка заяв ляє самостійні вимоги на пре дмет спору Приватного підпри ємства „Санні” до відповідач а-1: Товариства з обмеженою від повідальністю “Ресторан „Бе ркут”, м.Львів, відповідача-2: Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Торговий дім „Та мара”, м.Львів, за участю треть ої особи, яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у на стороні відповідачів Ре гіонального відділення Фонд у державного майна України у Львівській області, м.Львів п ро визнання недійсним догово ру.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “Біля Уні вермагу”, м.Львів звернулося до господарського суду Льві вської області з позовом до в ідповідача-1: Товариства з обм еженою відповідальністю “Ре сторан „Беркут”, м.Львів, відп овідача-2: Товариства з обмеже ною відповідальністю „Торго вий дім „Тамара”, м.Львів про в изнання недійсним договору о ренди від 13.12.2001р. №20/04, укладеного між відповідачем-1 та відпові дачем-2.

Розглянувши матеріали спр ави, суд визнав представлені матеріали достатніми для пр ийняття позовної заяви до ро згляду і ухвалою від 06.10.2011р. при значив розгляд справи на 26.10.2011р .

В судових засіданнях предс тавник позивача позов підтри мав, просив задоволити. З прив оду заявленого позову поясни в, що 11.12.2001р. між Регіональним ві дділенням Фонду державного м айна України у Львівській об ласті та відповідачем-1 було у кладено договір №104/01 купівлі-п родажу нежитлових приміщень площею 2823 кв.м. та площадки (спо руди) площею 1379,3 кв.м., що знаходя ться за адресою м. Львів, вул. К н. Ольги, 106, при викупі. 12 грудня 2001 року між продавцем та покуп цем було підписано акт прийо му-передачі нежитлових примі щень, що знаходяться за адрес ою м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106.

Як вважає позивач, незважаю чи на підписання акту прийом у-передачі, майно за договоро м купівлі-продажу фактично 12.1 2.2001р. відповідачу-1 передане не було. В обгрунтування цієї по зиції позивач зазначив, що 06.08.2 004 р. господарським судом Льві вської області прийнято ріше ння по справі №1/305-28/130, яким позов ні вимоги ТОВ «Ресторан «Бер кут» задоволено повністю - в несено зміни в п.2.1 договору ку півлі-продажу шляхом його до повнення абзацом другим наст упного змісту: «Покупець зоб ов' язується оплатити прода вцю наявну станом на 05.04.2004 року заборгованість в сумі 118 521 грн. за придбаний по договору куп івлі-продажу від 11.12.2001 року № 104/01 о б' єкт, склад якого визначен о у п.1.1 договору, протягом п' я ти банківських днів з дня пов ного отримання вказаного об' єкта купівлі-продажу в натур і від продавця. Факт отриманн я об' єкта підтверджується в ідповідним актом прийому-пер едачі, що підписується повно важними представниками стор ін та скріплюється відтискам и їх печаток».

Також позивач покликаєтьс я на ухвалу господарського с уду Львівської області від 10.0 3.2005р. по справі №1/133-28/59 за позовом ТОВ «Ресторан «Беркут»до Рег іонального відділення Фонду державного майна України у Л ьвівській області про стягне ння 193819,00 грн., якою затверджено мирову угоду між сторонами п о справі. Як вбачається зі змі сту останньої, ТОВ «Ресторан «Беркут»зобов' язувалось о платити продавцю наявну стан ом на 05.04.2004 року заборгованість у сумі 118521,00 грн. за придбаний по договору купівлі-продажу об ' єкт протягом п' яти банків ських днів з дня повного отри мання вказаного об' єкта куп івлі-продажу від продавця; на томість Регіональне відділе ння Фонду державного майна У країни у Львівській області брало на себе зобов' язання сприяти у передачі відповідн ого майна по акту прийому-пер едачі власнику - ТОВ «Рестор ан «Беркут».

13.12.2001р. між відповідачем-1 та ві дповідачем-2 було укладено до говір оренди №20/04, згідно з яким відповідач-1 передає, а відпов ідач-2 приймає у строкове плат не користування нежитлові пр иміщення загальною площею 2823 кв.м. та площадку (споруду) заг альною площею 1379,3 кв.м., розташо вані у м.Львові, вул.Княгині Ол ьги, 106. Як стверджує позивач, пі дписуючи договір оренди відп овідач-1 чітко знав і усвідомл ював неможливість виконання його умов з огляду на фактичн у відсутність у володінні та користуванні ТОВ «Ресторан «Беркут»площадки (споруди) п лощею 1379,3 кв.м.

На думку позивача, вищевказ аний договір оренди в силу пр иписів ч.1 ст.58 ЦК Української Р СР повинен бути визнаний суд ом недійсним, оскільки уклад ений лише про людське око, без наміру створити юридичні на слідки (мнима угода). Порушенн я своїх прав та законних інте ресів позивач обґрунтовує ти м, що рішенням господарськог о суду Львівської області ві д 05.05.-11.06.2004р. у справі № 1/290-9/277 було ст ягнуто з позивача на користь відповідача-1 600 000 грн. неотрим аних доходів згідно оспорюва ного договору оренди, а рішен ням господарського суду Льві вської області від 10.09.2010р. у спр аві №3/93 було стягнуто з позива ча на користь відповідача-1 12 74 0 000 грн. збитків, з яких 6 500 000 грн. з битків у вигляді упущеної ви годи у зв' язку із неможливі стю виконання спірного догов ору оренди.

В судових засіданнях предс тавник відповідача-1 проти по зову заперечив, просив відмо вити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях з азначив, що із позовної заяви позивача не вбачається, які с аме його права та інтереси бу ли порушені оскаржуваним дог овором оренди. Як стверджує в ідповідач-1, мнима угода є неді йсною незалежно від мети її у кладення, оскільки сторони т акої угоди не мають на увазі н астання правових наслідків, що породжуються відповідною угодою. Однак сторони оскарж уваного договору не лише баж али настання відповідних нас лідків, але й вживали для цьог о всіх можливих заходів. Пере шкодою в належному виконанні договору, зокрема передачі о б' єкта оренди орендарю, ста ло протиправне зайняття об' єкта оренди позивачем. На дум ку відповідача-1, для визнанн я правочину фіктивним необхі дно встановити наявність уми слу у всіх сторін правочину.

05.12.2011р. відповідачем-1 через ка нцелярію суду подано заяву п ро застосування позовної дав ності.

Представник відповідача-2 в судових засіданнях проти по зову заперечив, надав поясне ння, аналогічні поясненням в ідповідача-1. 05.12.2011р. представни ком відповідача-1 через канце лярію суду також подано заяв у про застосування позовної давності.

Ухвалою від 05.12.2011р. суд залучи в до участі у справі в якості т ретьої особи, яка не заявляє с амостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачі в Регіональне відділення Фон ду державного майна України у Львівській області.

20.12.2011р. Приватне підприємство „Санні” як третя особа, яка за являє самостійні вимоги на п редмет спору, подало позов до відповідачів у справі про ви знання недійсним договору ор енди від 13.12.2001р. №20/04, укладеного м іж відповідачем-1 та відповід ачем-2.

Ухвалою суду від 21.12.2011р. позов ну заяву ПП „Санні” прийнято до спільного розгляду з перв існим позовом.

Позов третьої особи мотиво ваний тим, що після передачі в ідповідачем-1 відповідачу-2 не житлових приміщень згідно ос порюваного договору, ПП „Сан ні” на підставі договору №88/08 к упівлі-продажу нерухомого ма йна від 10.06.2003р. придбало ті ж неж итлові приміщення. Тобто фак т чинності оспорюваного дого вору оренди чи визнання його недійсним безпосередньо сто сується прав та законних інт ересів ПП «Санні», а отже на ду мку останнього, у нього є всі п ідстави для подання позовної заяви як третьої особи, яка за являє самостійні вимоги на п редмет спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач ів відповідачів Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській о бласті надало письмові поясн ення по суті спору. При цьому т ретя особа зазначила, що відп овідно до умов договору купі влі-продажу між сторонами пі дписано акт прийому-передачі нежитлових приміщень площею 2823 кв.м та площадки (споруди) пл ощею 1379,3 кв.м, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Кн. Ольги , 106, від 12.12.2001 № 597. Поряд з цим, незва жаючи на підписання акту при йому-передачі, юридичне прий мання майна відповідно до ви значених договором умов не в ідбулося. З огляду на вищенав едене, Регіональне відділенн я Фонду державного майна Укр аїни у Львівській області пі дтвердило той факт, що ТОВ «Ре сторан «Беркут»не сплатило з аборгованості у сумі 118 521,00 грн. за договором купівлі-продажу , а тому у Регіонального відді лення Фонду державного майна України у Львівській област і на даний час відсутні право ві підстави завершити фактич ну та юридичну передачу майн а згідно згаданого вище дого вору та п.3 мирової угоди, затв ердженої ухвалою господарсь кого суду Львівської області у справі № 1/133-28/59 від 10 березня 2005 р оку.

Розгляд справи неодноразо во відкладався з підстав, вик ладених у відповідних ухвала х суду. За клопотанням предст авників сторін ухвалою суду строк вирішення спору був пр одовжений.

Представникам сторін та тр етіх осіб роз' яснено їх пра ва та обов' язки, передбачен і ст.22 ГПК України, заяв про від від суду не поступало.

В судовому засіданні 23.01.2012р. о голошено вступну та резолюти вну частину рішення. Повний т екст рішення складено та під писано 27.01.2012р.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, суд вста новив наступне.

11.12.2001р. між Регіональним відд іленням Фонду державного май на України у Львівській обла сті та відповідачем-1 було укл адено договір №104/01 купівлі-про дажу нежитлових приміщень пл ощею 2823 кв.м. та площадки (спору ди) площею 1379,3 кв.м., що знаходять ся за адресою м. Львів, вул. Кн. О льги, 106, при викупі.

Згідно умов вищезгаданого договору продавець зобов' я зувався передати у власність покупцю нежитлові приміщенн я загальною площею 2823 кв.м. (у то му числі зал ресторану площе ю 858,9 кв.м., приміщення їдальні п лощею 230,1 кв.м., складські примі щення площею 1734 кв.м.), а також пл ощадку (споруду) загальною пл ощею 1379,3 кв.м. Покупець зобов' язувався прийняти зазначені приміщення та площадку, спла тити ціну відповідно до умов , що визначені у договорі, та п ройти реєстрацію приміщень т а площадки у бюро технічної і нвентаризації.

12 грудня 2001 року між продавце м та покупцем було підписано акт прийому-передачі нежитл ових приміщень площею 2823 кв.м. т а площадки (споруди) площею 1379,3 кв.м., що знаходяться за адрес ою: м. Львів, вул. Кн. Ольги, 106.

Судом встановлено, що 06.08.2004р. г осподарським судом Львівськ ої області прийнято рішення по справі №1/305-28/130, яким позовні в имоги ТОВ «Ресторан «Беркут» задоволено повністю - внесе но зміни в п. 2.1 договору купівл і-продажу шляхом його доповн ення абзацом другим наступно го змісту: «Покупець зобов' язується оплатити продавцю н аявну станом на 05.04.2004 року забор гованість в сумі 118 521 грн. за при дбаний по договору купівлі-п родажу від 11.12.2001 року № 104/01 об' єк т, склад якого визначено у п. 1.1 договору, протягом п' яти ба нківських днів з дня повного отримання вказаного об' єкт а купівлі-продажу в натурі ві д продавця. Факт отримання об ' єкта підтверджується відп овідним актом прийому-переда чі, що підписується повноваж ними представниками сторін т а скріплюється відтисками їх печаток».

13.12.2001р. між відповідачем-1 та ві дповідачем-2 було укладено до говір оренди №20/04, згідно з яким відповідач-1 передає, а відпов ідач-2 приймає у строкове плат не користування нежитлові пр иміщення загальною площею 2823 кв.м. та площадку (споруду) заг альною площею 1379,3 кв.м., розташо вані у м.Львові, вул.Княгині Ол ьги, 106.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно п.9 Прикінцевих та пе рехідних положень Цивільног о кодексу України від 16.01.2003р. до договорів, що були укладені д о 01.01.2004р. і продовжують діяти пі сля набрання чинності Цивіль ним кодексом України, застос овуються правила цього кодек су щодо підстав, порядку і нас лідків зміни або розірвання договорів окремих видів неза лежно від дати їх укладення. О скільки ст.9 не передбачає, що в такому самому порядку мают ь вирішуватись і питання, пов ' язані з недійсністю догово рів, слід визнати, що стосовно вирішення питань щодо підст ав, порядку та правових наслі дків визнання договорів неді йсними мають застосовуватис ь правила того кодексу, який д іяв на моменту укладення так ого договору.

За таких умов суд прийшов до висновку про необхідність з астосування до спірних відно син щодо визнання угод недій сними правил Цивільного коде ксу Української РСР від 18.07.1963р. із змінами і доповненнями, вн есеними до нього.

Згідно ст.41 Цивільного коде ксу Української РСР, який дія в на момент укладення спірно го договору, угодами визнают ься дії громадян і організац ій, спрямовані на встановлен ня, зміну або припинення циві льних прав або обов'язків.

В розумінні ст.86 ЦК Українсь кої РСР та ст.ст.2, 4 Закону Украї ни „Про власність” власник н а свій розсуд володіє, корист ується і розпоряджається нал ежним йому майном. Власник ма є право вчиняти щодо свого ма йна будь-які дії, що не супер ечать закону. Він може вико ристовувати майно для здійс нення господарської та іншо ї не забороненої законом дія льності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування і ншим особам.

Згідно ст.256 ЦК Української Р СР за договором майнового на йму наймодавець зобов'язуєть ся надати наймачеві майно у т имчасове користування за пла ту.

Передача майна у найм є проя вом повноваження з розпорядж ення ним, відтак, необхідною п ередумовою укладення догово ру найму є наявність у наймод авця права розпорядження ним . Однак, всупереч приписам вищ езазначених норм, відповідач -1 при укладенні спірного дого вору такими правами наділени й не був.

Як вбачається з матеріалів справи, письмових пояснень т ретьої особи, незважаючи на п ідписання ату прийому-переда чі від 12.12.2001р., відповідно до нав едених нижче обставин, встан овлених судовими рішеннями, фактичного приймання майна в ід Регіонального відділення Фонду державного майна Укра їни у Львівській області до Т ОВ «Ресторан «Беркут»відпов ідно до умов, визначенених у д оговорі купівлі-продажу, не в ідбулося.

6 серпня 2004 року господар ським судом Львівської облас ті прийнято рішення по справ і №1/305-28/130, яким позовні вимоги ТО В «Ресторан «Беркут»задовол ено повністю - внесено зміни в п.2.1 договору купівлі-продаж у шляхом його доповнення абз ацом другим наступного зміст у: «Покупець зобов' язується оплатити Продавцю наявну ст аном на 05.04.2004 року заборгованіс ть в сумі 118 521 грн. (сто вісімнадц ять тисяч п' ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за придбани й по договору купівлі-продаж у від 11.12.2001 року № 104/01 об' єкт, скл ад якого визначено у п. 1.1 Догов ору, протягом п' яти банкі вських днів з дня повного отр имання вказаного об' єкта ку півлі-продажу в натурі від Пр одавця. Факт отримання об' єкта підтверджується відпов ідним актом прийому-передачі , що підписується повноважни ми представниками сторін та скріплюється відтисками їх п ечаток».

Судове рішення від 06.08.2004 року у справі № 1/305-28/130 набрало законн ої сили та є чинним.

16.05.2002р. господарським судом Л ьвівської області винесено р ішення у справі №1/236-13/182 за позов ом відповідача-1 до ВАТ „Уніве рмаг”Львів” та Регіональног о відділення Фонду державног о майна України у Львівській області про усунення перешк од в користуванні майном, яки м вирішено у термін до 15.06.2002р . зобов' язати Регіональне в ідділення Фонду державного м айна України у Львівській об ласті виконати умови договор у щодо належної передачі ТОВ „Ресторан”Беркут” викуплен ого майна, що знаходиться за а дресою м.Львів, вул.Кн.Ольги, 106.

10 березня 2005 року господарс ьким судом Львівської област і винесено ухвалу по справі № 1/133-28/59 за позовом ТОВ «Ресторан «Беркут»до Регіонального ві дділення Фонду державного ма йна України у Львівській обл асті про стягнення 193819,00 грн., як ою затверджено мирову угоду між сторонами по справі. Як вб ачається зі змісту останньої , ТОВ «Ресторан «Беркут»зобо в' язувалось оплатити прода вцю наявну станом на 05.04.2004 року заборгованість у сумі 118521,00 грн . за придбаний по договору куп івлі-продажу об' єкт прот ягом п' яти банківських днів з дня повного отримання вказ аного об' єкта купівлі-прода жу від продавця; натомість Регіональне відділення Фонд у державного майна України у Львівській області брало на себе зобов' язання сприя ти у передачі відповідного м айна по акту прийому-передач і власнику - ТОВ «Ресторан « Беркут».

Відповідно до п. 3 мирової у годи Регіональне відділення Фонду державного майна Укра їни по Львівській області зо бов'язується сприяти ТОВ «Ре сторан «Беркут»в здійсненні заходів щодо витребування ч астини майна: складу площею 396 ,3 кв.м та площадки-споруди пло щею 1379,3 кв.м, яке є предметом дог овору купівлі-продажу № 104/01 від 11 грудня 2001 року, з незаконного володіння ТОВ «Біля Універм агу», шляхом відповідних зве рнень до 01 вересня 2005 року в суд та інші органи та передачі даного майна по акту прийому -передачі власнику - ТОВ «Рест оран «Беркут».

Мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 10.03.2005 ро ку, у встановленому порядку н е припинена, не розірвана, нед ійсною не визнана, а тому є чин ною.

З метою виконання даного пу нкту мирової угоди регіональ не відділення вступило у спр аву №1/290-9/277 за позовом ТОВ «Рест оран «Беркут»до ТОВ «Біля Ун івермагу», Управління промис ловості та підприємництва Ль вівської міської ради про ус унення перешкод в користуван ні майном та стягнення збитк ів в якості третьої особи на с тороні позивача без самостій них вимог на предмет спору.

Так, постановою Львівськог о апеляційного господарсько го суду у справі №1/290-9/277 від 04.02.2009 р оку рішення місцевого господ арського суду від 11.06.2004 року у ц ій справі скасовано частково , відмовлено в позові ТОВ «Рес торан «Беркут»в частині позо вних вимог щодо: виселення ТО В «Біля Універмагу»з належни х ТОВ «Ресторан «Беркут»площ адки (споруди) площею 1 379,3 кв.м. з а адресою: м. Львів, вул. Володи мира Великого, 59 «б», а також зе мельної ділянки площею 7 417 кв.м . за адресою: м. Львів, вул. Волод имира Великого, 59 «б», зовнішн і межі землекористування яко ї встановлені рішенням госпо дарського суду Львівської об ласті від 19.08.2002 року у справі №3/45 -18/183, що набрало законної сили, а саме демонтувати усі належн і ТОВ «Біля Універмагу»та тр етім особам торгівельні кіос ки, встановлені на земельній ділянці площею 7 417 кв.м. за адре сою: м. Львів, вул. Володимира В еликого, 59 «б», а також в межах п ридбаних ТОВ «Ресторан «Берк ут»приміщень площею 2 823 кв.м. та площадки (споруди) площею 1 379,3 к в.м. за адресою: вул. Володимир а Великого, 59 «б»(59 «в») у м. Львов і, звільнити дорогу до головн ого входу ресторану «Беркут» ; демонтувати усі належні ТОВ «Біля Універмагу»та третім особам торгівельні кіоски, я кі розміщені на під`їзній дор озі до складських приміщень ресторану «Беркут».

В ході слухання даної справ и Регіональне відділення Фон ду державного майна України у Львівській області підтвер дило той факт, що ТОВ «Рестора н «Беркут»не сплатило заборг ованості у сумі 118 521,00 грн. за дог овором купівлі-продажу від 11 г рудня 2001 року, а тому у Регіонал ьного відділення Фонду держа вного майна України у Львівс ькій області на даний час від сутні правові підстави завер шити фактичну передачу майна згідно згаданого вище Догов ору та п. 3 мирової угоди, затве рдженої ухвалою господарськ ого суду Львівської області у справі № 1/133-28/59 від 10 березня 2005 р оку.

Таким чином, вищезгаданими судовими рішеннями підтверд жено, що на підставі договору від 11.12.2001 року №104/01, незважаючи на підписання покупцем і прода вцем акту прийому-передачі в ід 12.12.2001 року, передача усьог о майна покупцю так і не відбу лась.

13 грудня 2001 року між ТОВ «Рес торан «Беркут»(орендодавець ) та ТОВ «Торговий дім «Тамара »(орендар) було укладено дого вір оренди №20/04, згідно з яким о рендодавець передає, а оренд ар приймає у строкове платне користування нежитлові прим іщення загальною площею 2823 кв .м. та площадку (споруду) загал ьною площею 1379,3 кв.м., що розташо вані у м. Львові, вул. Княгині О льги, 106 для здійснення діяльн ості, передбаченої його стат утом.

Відповідно до п. 2.1 договору о ренди, орендодавець у термін до 22 грудня 2001 року передає, а ор ендар приймає у користування орендоване майно.

Підписуючи оспорюваний до говір представник відповіда ча-1 ОСОБА_2 знав або повине н був знати про неможливість виконання його умов з огляду на фактичну відсутність у во лодінні та користуванні відп овідача-1 площадки (споруди) пл ощею 1379,3 кв.м.

На думку суду, вказані вище обставини не могли бути неві домі і ТОВ «Торговий дім «Там ара». Як вбачається з Установ чого договору про створення та діяльність ТОВ «Торговий дім «Тамара»від 04.10.2001 року (в ре дакції, чинній на нас підписа ння оспорюваного договору), й ого засновниками виступили ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Згідн о з п.4.2. Статуту ТОВ «Торговий д ім «Тамара»(в редакції, чинні й на нас підписання оспорюва ного договору), частка ОСОБ А_2 у статутному фонді відпо відача-2 становила 60%.

Згідно п.4.1 та п.4.2 спірного дог овору оренди орендна плата з а перший місяць оренди стано вить 100 000 грн., а за кожен наступ ний місяць визначається шлях ом коригування орендної плат и за попередній місяць на інд екс інфляції на наступний мі сяць.

Згідно довідки ДПІ у Франкі вському районі м.Львова №13416/10/10- 012 від 02.06.2011р. ТОВ «Торговий дім « Тамара»звітність подавало д о податкового органу з нульо вими показниками, за винятко м 2-го кварталу 2002 року, в якому п ідприємство відобразило обс яг виручки від реалізації то вару 6 тис.грн. та 4-го кварталу 2 006 року, в якому підприємство в ідобразило осяг виручки від реалізації товару 1,8 тис.грн. П ротягом періоду з 01.12.2001р. по 31.10.2008р . ТОВ «Торговий дім «Тамара»п одаткової звітності форми 1-Д Ф не подавало.

За таких умов, ТОВ «Ресторан «Беркут»та ТОВ «Торговий ді м «Тамара»уклали мниму угоду - договір оренди від 13.12.2001 року №20/04, без наміру його наступног о виконання, не маючи на меті н астання будь-яких правових н аслідків. Враховуючи викладе ні вище обставини, на думку су ду, умисел на укладення саме м нимої, тобто фіктивної угоди , був у обох сторін договору.

В силу приписів ст.58 ЦК Украї нської РСР недійсною є угода , укладена лише про людське ок о, без наміру створити юридич ні наслідки (мнима угода).

Як встановлено судом, поста новою Львівського апеляційн ого господарського суду у сп раві №1/290-9/277 від 04.02.2009 року було стя гнуто з ТОВ «Біля Універмагу »на користь ТОВ «Ресторан «Б еркут»600 000,00 гривень неотриман их доходів згідно договору о ренди №20/04 від 13.12.2001р.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 21.04.2011 року у справі №3/93 бу ло стягнуто з ТОВ «Біля Уніве рмагу»на користь ТОВ «Рестор ан «Беркут»11 678 709,70 грн. збитків , з яких 6 500 000,00 грн. - збитки у виг ляді упущеної вигоди у зв' я зку із неможливістю виконанн я договору оренди №20/04 від 13.12.2001 р оку.

Відтак оспорюваний догові р оренди безпосередньо поруш ує суб'єктивні права та закон ні інтереси позивача, оскіль ки саме на неможливості його виконання з боку відповідач а-1 останнім обґрунтовано суд ові позови про стягнення з по зивача збитків у вигляді упу щеної вигоди.

Посилання відповідача-1 на д одаткову угоду від 17.05.2011р. про р озірвання спірного договору оренди та угоду від 17.05.2011р. про п рипинення зобов' язань, що в ипливали зі спірного договор у оренди, жодним чином не спро стовують аргументів позивач а щодо фіктивності спірного договору.

Пункт 6 Прикінцевих та перех ідних положень Цивільного ко дексу України передбачає, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, с трок пред' явлення яких, вст ановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набр ання чинності цим кодексом.

Відповідно до ст. 257 ЦК Україн и загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Статтею 268 ЦК України встано влений перелік вимог, на які п озовна давність не поширюєть ся. У вказаному переліку вимо га щодо визнання угоди недій сною, як випадок, на який не по ширюються позовна давність , відсутня, а отже, до заявлени х позивачем вимог про визнан ня договору недійсним застос овується загальний строк поз овної давності.

Таким чином, початок перебі гу позовної давності визнача ється за правилами ст.261 ЦК Укр аїни, тобто з дня коли особа до відалася або могла довідатис я про порушення свого права а бо про особу, яка його порушил а..

З огляду на вищенаведене, су д приходить до висновку, що пр аво на позов у позивача виник ло з дня, коли позивач довідав ся про порушення свого права спірним договором при розгл яді справи №1/290-9/277 за позовом ТО В «Ресторан «Беркут»до ТОВ « Біля Універмагу», Управління промисловості та підприємни цтва Львівської міської ради про усунення перешкод в кори стуванні майном та стягнення збитків, тобто ще у 2003 році.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давні сть застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробл еною до винесення ним рішенн я.

Відповідачі у відзивах на п озовну заяву посилалися на п ропуск позивачем позовної да вності. Отже, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давні сть має застосовуватись до д аних правовідносин.

Оскільки строк позовної да вності розпочав свій перебіг щонайпізніше 11.06.2004р. (день вине сення господарським судом Ль вівської області рішення у с праві № 1/290-9/277), а з позовом до суд у позивач звернувся 04.10.2011р., то т рирічний строк позовної давн ості позивачем пропущений.

Проте враховуючи поясненн я представника позивача, суд прийшов до висновку про необ хідність відновлення позива чу строку позовної давності з огляду на наступне.

Пунктом 5 ст.267 ЦК України пер едбачено, що порушене право п ідлягає захисту у разі визна ння судом поважними причин п ропущення позовної давності .

Як зазначалося вище, рішенн ям господарського суду Львів ської області від 05.05-11.06.2004 року у справі № 1/290-9/277 стягнуто з ТОВ «Б іля Універмагу»на користь ТО В «Ресторан «Беркут»600 000,00 грив ень неотриманих доходів згід но договору оренди №20/04 від 13.12.2001 р. Лише 04.02.2009р. Львівським апеляційним господарським с удом у справі № 1/290-9/277 було винес ено постанову за результами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Біля Універмагу», якою в частині стягнення з ТОВ «Біл я Універмагу»на користь ТОВ «Ресторан «Беркут»600 000,00 гриве нь неотриманих доходів рішен ня місцевого суду залишено б ез змін.

За таких обставин, з огляду на очевидність порушення суб 'єктивного права позивача ко тре підлягає захисту, суд вба чає підстави визнати причину пропуску позовної давності поважною, а відтак відновити пропущену позовну давність з метою захисту порушеного с уб'єктивного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані сторонами д окази в їх сукупності, суд при йшов до висновку, що позовні в имоги позивача обґрунтовані поданими доказами, а тому поз ов слід задоволити.

Водночас суд не вбачає підс тав для задоволення позову т ретьої особи, яка заявляє сам остійні вимоги на предмет сп ору - Приватного підприємст ва „Санні”, з огляду на наступ не.

За приписами статей 1 та 2 Гос подарського процесуального кодексу України, право на зах ист виникає з певних підстав , якими виступають порушення цивільного права, його невиз нання чи оспорювання.

Статтею 20 Господарського ко дексу України передбачено, щ о права та законні інтереси с уб' єктів захищаються шляхо м, зокрема, визнання недійсни ми господарських угод. Анало гічна норма міститься і в ст.16 ЦК України.

Передбачені законом спосо би захисту порушеного права або охоронюваного законом ін тересу спрямовані на безпосе реднє відновлення прав та ін тересів позивачів.

При вирішенні спору про виз нання недійсним договору слі д враховувати, що вимога про ц е може бути заявлена як одніє ю із сторін договору, так і інш ою заінтересованою особою, п рава та законні інтереси яко ї порушено вчиненим договоро м. Таким чином, необхідною умо вою судового захисту порушен их прав та охоронюваних зако ном інтересів є наявність по рушеного права чи інтересу.

Натомість з позовної заяви ПП „Санні” не вбачається, які саме його права та інтереси б ули порушені оскаржуваним до говором оренди. Посилання ст аннього на той факт, що він явл яється власником усіх приміщ ень, які були передані в оренд у за спірним договором, належ ними та допустимими доказами суду не доведено.

Згідно ст.182 ЦК України право власності та інші речові пра ва на нерухомі речі, обмеженн я цих прав, їх виникнення, пере хід і припинення підлягають державній реєстрації. Держав на реєстрація прав на нерухо мість і правочинів щодо неру хомості є публічною, здійсню ється відповідним органом, я кий зобов'язаний надавати ін формацію про реєстрацію та з ареєстровані права в порядку , встановленому законом.

Відтак, в силу відсутності н алежних доказів реєстрації з а третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предме т спору, права власності на не житлові приміщення, які були передані в оренду за спірним договором, у суду відсутні пр авові підстави для задоволен ня позову такої особи. Відсут ність порушеного права є під ставою для прийняття судовог о рішення про відмову в позов і.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, п овному і об' єктивному розгл яді всіх обставин справи. Нія кі докази не мають для суду за здалегідь встановленої сили .

Враховуючи наведене, суд пр ийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтован і поданими доказами, а тому пі длягають до задоволення.

Позов третьої особи, яка зая вляє самостійні вимоги на пр едмет спору, суд вважає безпі дставними та необґрунтовани ми, а тому відмовляє в їх задов оленні.

Оскільки спір за позовом по зивача виник з вини відповід ачів по даній справі, то судов і витрати по розгляду справи необхідно покласти на відпо відачів в рівних частинах ві дповідно до ст. 49 ГПК України.

Оскільки спір за позовом тр етьої особи, яка заявляє само стійні вимоги на предмет спо ру, виник з вини третьої особи , яка заявляє самостійні вимо ги на предмет спору, то судові витрати по розгляду справи н еобхідно покласти на неї від повідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керую чись ст.ст. 11, 257, 268 ЦК України, ст. 58 . 86, 256 ЦК Української РСР та ст.ст . 4, 25, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з об меженою відповідальністю „Б іля Універмагу” задоволити.

2. Визнати недійсним з момен ту укладення договір оренди від 13.12.2001р. №20/04, укладений між Тов ариством з обмеженою відпові дальністю „Ресторан „Беркут ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Тамара”.

3. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю „Р есторан „Беркут” (м.Львів, вул .В.Великого, 59Б, код ЄДРПОУ 19171247) н а користь Товариства з обмеж еною відповідальністю "Біля Універмагу" (м.Львів, вул.В.Вел икого, 59В, код ЄДРПОУ 32182531) 42 грн. 50 к оп. державного мита та 118 грн. 00 к оп. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

4. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю „Т орговий дім „Тамара” (м.Львів , вул.В.Великого, 59Б, код ЄДРПОУ 31729551) на користь Товариства з об меженою відповідальністю "Бі ля Універмагу" (м.Львів, вул.В.В еликого, 59В, код ЄДРПОУ 32182531) 42 грн . 50 коп. державного мита та 118 грн . 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

5. В задоволенні позову Прив атного підприємства «Санні» відмовити.

6. Наказ видати в порядку ст.11 6 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.