Ухвала

від 30.01.2012 по справі 5020-96/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-96/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

30 січня 2012 року справа № 5020-96/2012

За позовом          Акціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT]

ідентифікаційний номер 353 735 657 R.C.S. НАНТЕР

(Франція, 92798, Іссі-Муліно Седекс 9, вул. Гастон е Рене Кодрон, 3)

[3 rue Gaston et Rene Caudron, 92798, Issy Moulineaux cedex 9 –France]

до          Товариства з обмеженою відповідальністю

„Кабельна телерадіокомпанія „Девком”,

ідентифікаційний код 24689584

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67)

про зобов'язання виконувати договір,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу не викликались.

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 Акціонерне товариство „Євроспорт” (далі –позивач, АТ „Євроспорт”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі –суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (далі –відповідач, ТОВ „Кабельна ТРК „Девком”) про зобов'язання виконувати договір.

Ухвалою суду від 30.01.2012 порушено провадження у справі.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві блокувати ретрансляцію телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам ТОВ „Кабельна ТРК „Девком” за Угодою із кабельним оператором № VII/32/09.021354 від 01.01.2009.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-          розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-          забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-          наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний таких захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-          імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-          запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається (пункт 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011).

Водночас, в пункті 9 зазначеної постанови Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу господарських судів на те, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Натомість, позивачем обрано такі заходи до забезпечення позову („заборонити [відповідачеві] блокування ретрансляції телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам ТОВ „Кабельна ТРК „Девком” протягом періоду з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року за Угодою із кабельним провайдером № VII/32/09.021354 від 01.01.2009”, тобто, по суті, –„зобов'язати відповідача зробити так, щоб ретрансляція здійснювалась”), які фактично є тотожними заявленим позовним вимогам („зобов'язати [відповідача] здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам ТОВ „Кабельна ТРК „Девком” протягом періоду з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року за Угодою із кабельним провайдером № VII/32/09.021354 від 01.01.2009”).

Отже, вживши заявлених позивачем заходів до забезпечення позову, суд, по суті, вирішить спір без з'ясування та обговорення всіх обставин справи та перевірки їх належними та допустимими доказами, що є неприйнятним.

За викладених обставин, заява Акціонерного товариства „Євроспорт” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову не є адекватними заявленим позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства „Євроспорт” про вжиття заходів до забезпечення позову, –відмовити.

Суддя                                                                підпис                                                 В.О. Головко