Рішення

від 31.01.2012 по справі 5021/2679/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/2679/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.12           Справа № 5021/2679/2011.

За позовом           Товариства з  обмеженою відповідальністю “Сарекс”,  м. Суми

до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства “Сумське автотранспортне

                                 підприємство 15928”, м. Суми  

                             2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Урал-Енерго”,

                                 м. Одеса

                             3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Сікем”,

                                 м. Івано-Франковськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сура», м. Суми

про визнання недійсним договору

                                                                                   СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача:       Рапута В.І., Шевченко І.В., Третьяков С.М.

Від відповідача:  Троїцький М.М.

Від третьої особи: Кирноз Р.А.

При секретарі судового засідання Логоші О.М.

Суть спору: позивач просить суд визнати договір про заміну боржника у зобов'язанні від 22.10.2009 р., укладений між ТОВ “Урал-Енерго”(кредитор) та ТОВ “Сікем” (боржник) і ВАТ “Сумське АТП 15928” (новий боржник) недійсним з моменту укладення та стягнути з відповідачів на свою користь витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач у відзиві зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не доведено, яким чином спірний договір порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Третя особа  у запереченні на позовну заяву зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки підставою визнання недійсним договору про зміну боржника в зобов'язанні від 22.10.2009р. є те, що відповідач не мав права на укладення цього договору з підстав наявності податкового боргу та відсутності дозволу на це від органів ДПІ. Таке твердження позивача третя особа вважає помилковим з підстав того, що  Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлені обмеження щодо порядку здійснення платників податку з активами, що знаходяться в податковій заставі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд  встановив наступне:

22.10.2009р. між ТОВ «Урал-Енерго» (кредитор), ТОВ «Сікем» (боржник) і ВАТ «Сумське АТП-15928» (новий боржник) укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні. Згідно умов договору ВАТ «Сумське АТП-15928» взяло на себе зобов'язання здійснити погашення боргу ТОВ «Сікем» в сумі  2 2033 49,90грн. перед ТОВ «Урал-Енерго».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що в  провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа № 6/225-09 про банкрутство ВАТ «Сумське АТП 15928», в якій ТОВ «Сарекс» (позивач) виступає в якості кредитора, оскільки боржником ВАТ «Сумське АТП 15928» не виконані зобов'язання за договорами безпроцентних цільових позик на зворотній основі: договір № 2 від 30.06.2007р. на суму 319171,7 грн., № 2а від 30.05.2007р. - 2242,64 грн., № 4 від 06.07.2007р. - 630000 грн., № 5 від 3.08.2007р. - 63700 грн., № 6 від 15.08.2007р. - 310000 грн., № 7 від 15.10.2007р. - 141712,36 грн., № 8 від 1.03.2008р. - 119712,3 грн., № 9 від 14.03.2008р. - 250000 грн., № 10 від 21.05.2008р. - 100000 грн. наданих ТОВ «Сарекс», в рамках виконань вимог договору КПП-514 від 6.07.2007 р. купівлі-продажу 50 відсоткового пакету акцій ВАТ, укладеного між ТОВ «Сарекс» та Фондом державного майна України. За вказаними договорами протягом 2007-2008 р.р. на рахунки ВАТ «Сумське АТП 15928» ТОВ «Сарекс» перерахувало 1981826,7 грн. Крім цього, наявність вказаної кредиторської заборгованості ВАТ «Сумське АТП 15928» перед ТОВ «Сарекс» підтверджується довідкою про стан кредиторської заборгованості ВАТ «Сумське АТП 15928» у сумі 1926826,7 грн. станом на 5.06.2008р., виданої заст. головного бухгалтера товариства Павленко М.О.

Постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. та ухвали господарського суду  Сумської області від 22.03.2010р. у справі № 6/225-09 в частині грошових вимог ТОВ «Сура», ТОВ «Сарекс» та ТОВ «Бізнес-Консалтинг». Справа № 6/225-09 в цій частині направлена на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Кошти, надані ТОВ «Сарекс» ВАТ «Сумське АТП 15928» за договором безпроцентних цільових позик на зворотній основі дозволили останньому погасити вимоги всіх кредиторів та укласти і затвердити 24.03.2008 р. у господарському суді Сумської області мирову угоду.

Надані ТОВ «Сарекс» ВАТ «Сумське АТП 15928» кошти, в рамках договорів безпроцентних цільових позик на зворотній основі стали виконанням ТОВ «Сарекс» зобов'язань за договором КПП-514 від 6.07.2007 р. купівлі-продажу 50 відсоткового пакета акцій ВАТ, укладеного з Фондом державного майна України та фінансовим підґрунтям відновлення платоспроможності ВАТ «Сумське АТП 15928».

Таким чином, як вказує позивач, ТОВ «Сарекс», як набувач у свою власність 50 відсоткового пакету акцій, виконуючи зобов'язання за договором КПП-514 від 6.07.2007р. укладеного з Фондом державного майна України, надаючи безпроцентні цільові позики на зворотній основі ВАТ «Сумське АТП 15928» мало за мету відновлення його платоспроможності та забезпечення сталої рентабельної фінансово-господарської діяльності підприємства, за рахунок прибутків від якої планувало погашення боргів за договорами позичок.

Рішенням господарського суду Сумської області у справі № 6/108-04 про призначення в.о. керівника «Сумське АТП 15928» Заїки А.М. призвело до укладання спірного договору.

Як зазначає позивач, наслідками  укладання  цієї угоди між ВАТ «Сумське  АТП   15928»,  ТОВ «Сікем»    та    ТОВ    «Урал-Енерго»    стало    штучне    нарощування    кредиторської заборгованості ВАТ «Сумське АТП 15928».

Відповідач  вважає не доведеним факт, що спірний договір порушує  права та охоронювані законом інтереси позивача та зазначає у відзиві, що те, що позивач є  кредитором ВАТ «Сумське АТП 15928» у справі № 6/225-09 не відповідає дійсності, так як це питання  не вирішено в судовому порядку, а відтак, ТОВ «Сарекс» відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має статусу кредитора.

Дійсно, на даний час питання про визнання кредиторських вимог позивача у справі № 6/225-09 про банкрутство першого відповідача ще не вирішено, однак це не є свідченням відсутності кредиторської заборгованості першого відповідача перед відповідачем взагалі.

Позивач є кредитором першого відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, наявність кредиторської заборгованості першого відповідача перед позивачем станом ще на 05.06.2008 року в сумі 1926826,70 грн. підтверджується довідкою заступника головного бухгалтера першого позивача, договорами безпроцентної цільової позики та платіжними дорученнями

Наявність кредиторської заборгованості першого відповідача перед позивачем  в сумі 661844,55 грн. підтверджується рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2008 року у справі № 13/430-08, постановою ВП № 13256278 від 22.12.2010 року про відновлення виконавчого провадження за наказом господарського суду Сумської області № 13/430-08, виданим 08.01.2009 року про стягнення з першого відповідача на користь позивача 661844,55 грн.

За таких обставин позивач є заінтересованою особою, яка згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, має право заперечувати дійсність спірного договору, укладений між відповідачами, оскільки саме заборгованість за цим договором першого відповідача перед другим відповідачем стала підставою для порушення провадження у справі № 6/225 09 про банкрутство першого відповідача, який має значну заборгованість перед позивачем.

Таким чином, позивач має законне право заперечувати дійсність вищезгаданого договору, захищаючи свій інтерес як кредитор першого відповідача, оскільки, згідно частини 2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності з частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно частини 2 статті 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним, яким у даному випадку правомірно скористався позивач.

Позивач вважає, що оспорюваний договір має бути визнаний

недійсним з підстав невідповідності пункту 2 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

22.11.2007 р. господарським судом Сумської області по справі № 6/108-04 винесено ухвалу, пунктом другим якої було зазначено: призначити - Заїку Анатолія

Михайловича (м. Суми, вул. Металургів, 17) виконуючим обов'язки керівника

підприємства ВАТ «Сумське автотранспортне підприємство 15928» на період до

обрання керівника загальними зборами акціонерів».          

В обґрунтування своїх вимог позивач наводить норми статті   161   ЦК   України   визначає, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Ст.ст. 47, 48 Закону України «Про господарські товариства» теж визначають, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений Статутом. Роботою правління керує його голова, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства і вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Виходячи зі змісту вказаних статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», Статуту ВАТ «Сумське АТП 15928», цивільну дієздатність юридичної особи може реалізувати лише особа, обрана (призначена) на посаду у відповідності до Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», Статуту Відкритого акціонери товариства «Сумське АТП 15928».

Згідно ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 203 ЦК  України правочин має бути спрямований на реальне настання правових  наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, в п. 2.1 статуту ВАТ "Сумське АТП-15928", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 4 від 25.05.2004) та зареєстрованого Відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради за № 9115 від 04.06.2004р., закріплено мету діяльності товариства, якою є одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності і на умовах, визначених законодавством та цим статутом.

Відповідно до пункту 9.3.5. статуту першого відповідача, затвердженого загальним зборами акціонерів першого відповідача, наглядова рада визначає основні напрямки діяльності Товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; надає доручення ревізійної комісії на проведення фінансово-господарської діяльності Товариства; визначає аудитора для здійснення аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності Товариств; виносить рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства; визначає організаційну структуру Товариства; визначає умови оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; погоджує  розпорядження довгостроковими фінансовими вкладеннями ВАТ у вигляді внесків (частки, паї, акції) у інші суб'єкти господарської діяльності,  які створюються за участю ват   у тому числі у дочірні підприємства; надає дозвіл Керівнику  Виконавчого органу Товариства на видачу Товариства поручительств та гарантійна суму, що перевищує 10% балансової вартості активів Товариства заданими останньої річної фінансової звітності Товариства; надає дозвіл керівнику Виконавчого органу Товариства на відчуження та придбання, набуття у власність іншим способом корпоративних прав, деривативів інших юридичних осіб; погоджує за поданням Керівника Виконавчого органу рішення щодо розпорядження майном Товариства (необоротні активи), враховуючи вартісні обмеження, встановлені чинним законодавством; погоджує правочини, що стосується господарської діяльності Товариства, на суму, не перевищує 10 %   балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; приймає рішення про придбання (викуп) Товариством випущених ним акцій, а також про їх наступний продаж (розподіл) або анулювання; приймає рішення про випуск облігацій Товариств; затверджує умови договору наведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариства; приймає  рішення   щодо проведення вартісної оцінки матеріальних цінностей, цінних паперів і майнових прав, що передаються акціонерами в оплату акцій Товариств;затверджує за поданням Керівника Виконавчого органу персональний та кількісний склад Виконавчого органу Товариства; розглядає та затверджує квартальні звіти, розглядає та подає на затвердження Загальним зборам річні звіти, які подає Виконавчому органу Товариству; затверджує фінансові плани Товариства на рік; розробляє Положення про Наглядову раду Товариства; затверджує Положення про Правління Товариства, правила процедури, правила внутрішнього трудового розпорядку та інші внутрішні нормативні документи Товариства, в тому зміни та доповнення до них; затверджує Положення про порядок управління корпоративними правами Товариства в господарських Товариствах, створених за його участю, в тому числі зміни та доповнення до нього; аналізує дії Виконавчого органу Товариства щодо управління Товариством,   реалізації   інвестиційної, технічної та цінової політики, додержання номенклатури товарів та послуг; виступає в разі потреби ініціатором проведення позачергових ревізій та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності Товариства; надає Вищому  органу товариства пропозиції з питань діяльності Товариства; надає органу, що здійснює функції з управління державним пакетом акцій Товариства,  пропозиції  щодо відповідності займаній посаді Керівника Виконавчого органу Товариства; погоджує угоди про заставу майна; подає до органів приватизації про особисті приватизації майна Товариства;          здійснює інші дії його контролю за діяльністю виконавчого органу Товариства.

Згідно пункту 9.3.6 статуту рішення Наглядової ради Товариства підлягають  попередньому погодженню з Фондом державного майна України щодо правочинів (угоди, договори, контракти) на суму, що перевищує 10 % балансової вартості активів товариства заданими останньої річної фінансової звітності Товариства.

Пунктом 9.4.4. статуту відповідача керівник Виконавчого органу Товариства (Голова правління) обирається Вищим органом Товариства терміном на 3 роки. До реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 % акцій статутного фонду (капіталу) Товариства контракт найму на посаду з Головою правління Товариства, в тому числі новообраним або переобраним, укладається з органом, що здійснює функції з управління державним пакетом акцій Товариства.

Пунктом  9.4.5.статуту до реалізації в процесі приватизації більш ніж 50 % акцій Статутного фонду (капіталу) Товариства Керівник Виконавчого органу може бути усунений від виконання обов'язків рішенням органу, що здійснює функції з управління державним пакетом акцій Товариства. До реалізацій в процесі приватизації більш ніж 50 % акцій Статутного фонду (капіталу) Товариства орган, уповноважений управляти державним пакетом акцій Товариства має право своїм рішенням призначити   виконуючого   обов'язки Голови правління Товариства до проведення Загальних зборів акціонерів; укладати трудову угоду  з виконуючим обов'язки Голови правління  Товариства на термін до проведення Загальних зборів акціонерів. Питання повноважень   компетенції, умов діяльності і матеріального забезпечення Керівника Виконавчого органу визначаються у Контракті.

Відповідно 9.4.6. статуту першого відповідача керівник Виконавчого органу керує роботою Виконавчого органу Товариства. Керівник Виконавчого органу без доручення має право вчиняти дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами Товариства і здійснювати виконання рішень Вищого органу Товариства та Наглядової ради представляти Товариство у відносинах з іншими здійснювати повноваження щодо управління корпоративними правами Товариства в господарських товариствах, створених за участю Товариства, проводити переговори та укладати угоди від імені Товариства, організовувати ведення протоколів засідань Виконавчого органу Товариства.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні передбачені ст. 512 Цивільного Кодексу України, а саме: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтєю 520 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

На відміну від передбаченого ст. 512 ЦК переліку підстав заміни кредитора у зобов'язанні, переліку підстав заміни боржника ЦК не містить. Разом з тим, можна зробити висновок, що заміна боржника є можливою в двох випадках:

а) в разі загального правонаступництва (спадкування, реорганізації юридичної особи);

б) в разі окремого (сингулярного) правонаступництва - на підставі договору.

Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

Переведення боргу допускається за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом. Як правило, згода кредитора виражається двома способами:

а) шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин становиться трьохстороннім);

б) шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суд дійшов висновку, що зміст оспорюваного договору суперечить Цивільному кодексу України, а також моральним засадам суспільства, меті діяльності першого відповідача

Згідно статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 3 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зміст оспорюваного договору в частині зобов'язань сторін, які наведені вище, суперечить таким загальним засадам цивільного законодавства, як добросовісність, розумність та справедливість ( ст.3 ЦК України ), суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості, на яких має ґрунтуватися, згідно частини 3 статті 509 ЦК України, зобов'язання, а також суперечить меті діяльності першого відповідача (пункт 2.1 статуту першого відповідача).

Згідно із ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Частиною 5 ст. 65 ГК України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємств в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України).

При цьому вбачається з матеріалів справи, відповідачами не надано доказів того, що позивачем вчинено будь-які дії щодо схвалення спірного правочину.

Аналогічна позиція викладена у абз.4 п.9.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону, а також постановою  Вищого Господарського суду України у справі № 5015/3888/11 від 28.12.2011р.

Відповідач і третя особа ні доказів обґрунтованості боргових зобов'язань (виникнення боргу), які були передані ВАТ «Сумське АТП 15928», ні первинних бухгалтерських документів  на підставі яких було переведення боргу суду не надали.

Таким чином, оскільки зміст договору суперечить вищезгаданим нормам Цивільного кодексу України, а саме: п. 6 ч.1 ст.3, ч.1 ст. 203, ч. 3 ст. 509 ЦК України, моральним засадам держави і суспільства, а також інтересам позивача як кредитора першого відповідача, вимоги позивача про визнання недійсним договору про заміну боржника у зобов'язанні від 22.10.2009 р., укладений між ТОВ “Урал-Енерго” (кредитор) та ТОВ “Сікем” (боржник) і ВАТ “Сумське АТП 15928” (новий боржник) недійсним визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідачів підлягає відшкодуванню витрати позивача по сплаті  державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,           суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати договір про заміну боржника у зобов'язанні від 22.10.2009 р., укладений між ТОВ “Урал-Енерго” (65044, м, Одеса, вул. Банківська, 40, код ЄДРПОУ 33813702) та ТОВ “Сікем” (76000, м. Івано-Франковськ, вул. Незалежності, 40, код ЄДРПОУ 14004556) і ВАТ “Сумське АТП 15928” (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, код ЄДРПОУ 01528068) недійсним з моменту укладення.

3.          Стягнути з ВАТ “Сумське АТП 15928” (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 26, код ЄДРПОУ 01528068) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Сарекс» (40011, м. Суми, вул. Новомістенська, 10а/105, код ЄДРПОУ 14010686)  34 грн. витрат по сплаті державного мита, 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з ТОВ “Урал-Енерго” (65044, м, Одеса, вул. Банківська, 40, код ЄДРПОУ 33813702) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Сарекс» (40011, м. Суми, вул. Новомістенська, 10а/105, код ЄДРПОУ 14010686)  34 грн. витрат по сплаті державного мита, 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТОВ “Сікем” (76000, м. Івано-Франковськ, вул. Незалежності, 40, код ЄДРПОУ 14004556) на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Сарекс» (40011, м. Суми, вул. Новомістенська, 10а/105, код ЄДРПОУ 14010686)  34 грн. витрат по сплаті державного мита, 78 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.