Постанова

від 08.02.2012 по справі 5021/2133/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р.                                                           Справа № 5021/2133/2011  

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О. , суддя  Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача –не з'явився;

відповідача –ОСОБА_1 (дов. б/н від 14.04.2011 року);

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 5448 С/1-28) на рішення господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до Фірми “Акція-Інформ” (у формі ТОВ), м. Суми

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українське державне підприємство поштового зв'язку “Укрпошта” в особі Сумської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, м. Суми

про зобов'язання повернути майно та стягнення 19 370,84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, звернувся до господарського суду Сумської області з позовними вимогами про зобов'язання Фірми “Акція-Інформ”повернути державне нерухоме майно - вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення магазину, розташовані на першому поверсі прибудови до чотирнадцятиповерхового житлового будинку, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 12, балансоутримувачу Сумській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", оформивши передачу актом приймання-передачі; стягнути з відповідача до державного бюджету на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області неустойку в розмірі 19 370,84 грн.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", звернулась до суду з позовною заявою про повернення їй відповідачем нежитлових приміщень загальною площею 93,0 кв.м., які розташовані на першому поверсі прибудови до 14-поверхового житлового будинку, що перебуває на балансі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" та знаходиться за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 49 та оформлення передачі актом приймання-передачі; стягнути з відповідача - ТОВ "Акція-Інформ" на користь Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" плату в розмірі 8 233,44 грн. за користування нежитловими приміщеннями  загальною  площею  93,0  кв.м.,  розташованих на першому поверсі прибудови до 14-поверхового житлового будинку, що перебуває на балансі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" та знаходиться адресою м. Суми, вул. Іллінська, 49 за період з 01.07.2011 р. до підписання акту приймання-передачі, а також стягнути 961,63 грн. заборгованості з виплат за житлово-комунальні послуги та експлуатаційні витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги позивача та третьої особи задоволено. Зобов'язано відповідача повернути третій особі нежитлові приміщення загальною площею 93,0 кв.м., які розташовані на першому поверсі прибудови до 14-поверхового житлового будинку, що перебуває на балансі Сумської дирекції УДППЗ  «Укрпошта»та знаходиться за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 49 оформивши передачу актом приймання-передачі. Стягнуто з відповідача до державного бюджету на користь позивача 19 370,84 грн. неустойки за користування майном. Стягнуто з відповідача на користь третьої особи плату в розмірі 8 233,44 грн. за користування нежитловими приміщеннями загальною площею 93,0 кв.м., які розташовані на першому поверсі прибудови до 14-поверхового житлового будинку, що перебуває на балансі третьої особи та знаходиться адресою м. Суми, вул. Іллінська, 49 та  961,63 грн. заборгованості з виплат за житлово-комунальні послуги та експлуатаційні витрати, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічні забезпечення судового процесу. Стягнуто з Фірми “Акція-Інформ” (у формі ТОВ) в доход державного бюджету України 193,71 грн. державного мита.

Відповідач із рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 03.11.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи відмовити.  Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що  між позивачем та відповідачем  31.12.2008 року укладено договір №1236 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.07.1999р. №71 ,  строк дії договору до 30.06.2011 року. Посилаючись  на  пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України  щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»від грудня 2009 року, зазначає, що термін договорів оренди  державного та комунального майна для суб*єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважається продовженим  до п*яти років з дня укладання, якщо орендар не пропонує  менший термін. Враховуючи  вищенаведене  вважає  термін дії договору №1236 від 31.12.2008 року продовженим до 31.12.2013 року.

До канцелярії Харківського апеляційного господарського суду 26.01.2012 року від представника третьої особи( Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта»надійшло клопотання (вх.№736) про відкладення розгляду справи, з причин перебування представника у відрядженні  та відзив на апеляційну скаргу , в якому  третя особа вважає   апеляційну скаргу  необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року без змін,  з причин припинення  дії договору 30.06.2011 року, оскільки  договір  між сторонами укладено  01.07.1999 року, а у відповідності до п.5 Закону  України «Про внесення змін до деяких  законів України  щодо спрощення  умов ведення бізнесу в Україні»строк  договору оренди  обчислюється з дня укладення договору. Закінчення  строку  дії договору є підставою для припинення  договору оренди.

Через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду 30.01.2012 року (вх. №792) позивач подав відзив на апеляційну скаргу, де просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 3 листопада 2011 року без змін. Зазначає , що відповідач належним чином був повідомлений про закінчення дії договору оренди , листом від 04.02.2011року №10-049, відповідно до умов п.3 ст.17 Закону України «Про оренду  державного  та комунального майна» та просить розглядати скаргу без участі його представника.

В судове засідання 30.01.2012 року представники позивача та третьої особи не з'явились.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Розглянувши заявлене клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла  висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання  представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим  відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд  виходить з того, що  у відповідних випадках  такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого  представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, беручи до уваги, що відповідно до вимог статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно з вимогами статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.07.1999 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та ТОВ «Акція-Інформ», м.Суми був укладений договір оренди державного майна № 71, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення 9 відділення зв'язку, що розташоване за адресою м.Суми, вул.Червоногвардійська49, загальною площею83,1 кв.м., що знаходиться на балансі Сумського поштамту Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», що підтверджено актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.07.1999 року,який підписаний представниками та скріплений печатками сторін договору.

В подальшому сторонами до умов цього договору вносились зміни.

Так, договором № 1236 від 31.12.2008р. «Про внесення  змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від  01.07.1999р.№71», керуючись ст.512,ч.ст.651,ст.638 Цивільного кодексу України, статтею 287 Господарського кодексу України, статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»сторони  домовились, що з метою приведення вказаного договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства та враховуючи зміну площі, відповідно до нової інвентарної справи, сторони дійшли згоди, що Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»передає, а регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області приймає на себе права та обов'язки орендодавця і стає стороною за договором оренди  від 01.07.1999 року № 71 укладеним між Українським державним  підприємством  поштового зв'язку «Укрпошта»та фірмою «Акція-Інформ»(у формі ТОВ). Предметом договору оренди є державне нерухоме майно- вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення магазину загальною площею 93,0кв.м. розташовані на першому поверсі прибудови до чотирнадцятиповерхового житлового будинку, що перебуває на балансі Сумської дирекції Українського  державного підприємства поштового звязку та знаходиться за адресою: м.Суми, вул.. Іллінська,49.

Строк дії договору сторони визначили до 30 червня 2011 рок та передбачили в пунктах 10.10 ;10.11.договору, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протятом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на  орендаря.

Відповідно до вимог частини 2 ст.291 Господарського кодексу України та ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»- договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до умов ч.2 статті 17  Закону України  «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін при припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після  закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий  термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частина 3 цього закону передбачає, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладання договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вірно було встановлено господарським судом Сумської області, позивач згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач листом від 10.03.2011 р. повідомив відповідача  про  припинення договору 30.06.2011 року та про необхідність Міністерства  транспорту та зв'язку України  використовувати майно для власних потреб (лист від 01.03.2011р.), що є причиною неможливості продовження дії вказаного договору та необхідністю повернення орендованого майна балансоутримувачу, з наданням акту приймання-передачі майна.

Згідно з  вимогами  ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, строк дії договору оренди  закінчився  30.06.2011 року, але  відповідач свої обов'язки щодо  повернення  майна не здійснив. Посилання відповідача на  продовження дії договору до 31.12.2013 року не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки  не відповідають умовам пункту 10.4 договору, де сторони визначили , що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той  самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності погодження балансоутримувача та дозволу органу уповноваженого управляти  об'єктом оренди. З наведеного вбачається, що автоматичне продовження терміну дії договору сторони визначили  не можливим.

Сторони не досягли згоди щодо укладання  додаткової угоди про продовження терміну дії договору до  31.12.2013 року, крім того Міністерством транспорту та зв'язку України, органом  уповноваженим  управляти майном,  направлено лист 01.03.2011 року про намір використання спірного майна за  адресою: м.Суми, вул..Іллінська,49, яке знаходиться на  балансі Сумської дирекції «Укрпошта»для власних  потреб після закінчення дії договору. На підставі вказаного листа регіональним відділенням ФДМ України по Сумській області було повідомлено, листом від 05.07.2011 року  за №11-09-02285, орендаря - ТОВ «Акція-Інформ» про припинення дії договору та необхідність повернення майна по актам приймання-передавання.

Слід додати, що норма п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні»розповсюджується на спірні правовідносини з моменту укладання договору №71 від 01.07.1999 року, оскільки договором №1236 від 31.12.2008 року  вносились зміни до цього договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таким обставин ,колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу –Сумській дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” державне нерухоме майно-вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення магазину, розташовані на першому поверсі прибудови до чотирнадцятиповерхового житлового будинку за адресою :м.Суми , вул. Іллінська ,49,оформивши передачу актом приймання-передачі .

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України , якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Строк дії договору №1236 від 31.12.2008 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.07.1999року №71  сплинув  30.06.2011 року. Сторони передбачили  в пункті 10.10 цього договору, що у разі припинення або розірвання  договору , майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар (відповідач по справі) не виконав свого обов'язку щодо повернення майна. Враховуючи вимоги пункту 10.12 договору, яким сторонами  встановлено: якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендар має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, та керуючись  вимогами статті 785 Цивільного кодексу України , позивачем нарахована неустойка з 04.07.2011 року за 58 днів в сумі 19370,84 грн.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача стосовно сплати неустойки правомірно задоволені  місцевим судом на користь державного бюджету в сумі 19370,84грн., оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення майна.

Місцевим господарським судом задоволені вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо стягнення з відповідача заборгованості по  орендній платі в сумі 8233,44 грн., яка нарахована з липня по 13 жовтня 2011 року  та  заборгованість  за отримані житлово-комунальні послуги в сумі 961,63 грн.(арк.справи 48).Зазначена вимога пред'явлена на підставі пункту 3.10 договору в якому сторони визначили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно .Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити  заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції до державного бюджету та балансоутримувачу.

В процесі розгляду справи місцевим судом відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання, хоча  суд здійснив всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи за юридичною адресою: м. Суми, вул.Іллінська,12. Ухвали господарського суду повертались до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». До повноважень господарських судів не входить з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих  чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При мірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.д. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідач, стверджуючи про не повідомлення його про дату слухання справи та про неможливість спростування твердження третьої особи про наявність заборгованості по орендній платі та спожиті комунальні послуги, додав до апеляційної скарги платіжні документи(квитанції  філії Публічного  акціонерного товариства  комерційного банку «Надра»)  за період з червня по грудень 2011 року .При цьому відповідач не зазначає суми які підлягали оплаті за вказаний період , не наводить конкретного розрахунку заборгованості яка існувала  на дату здійснення розрахунку позивачем –станом на13 жовтня 2011 року та на час винесення рішення судом, не зазначає якими, конкретно ,платіжними документами на думку відповідача існуюча заборгованість була погашена. З наданих  до апеляційної скарги квитанцій не можливо встановити  фактичні призначення( підстави) платежу саме за спірний період, оскільки в квитанціях за 30.06.2011року відсутнє посилання на здійснення попереднього платежу, якщо відповідач здійснював оплату за спірний період; з квитанцій за липень- жовтень не можливо встановити призначення платежу саме за спірними правовідношеннями, тому отримувач платежу  мав можливість зарахувати оплату в рахунок заборгованості за інший період; платежі здійснені по квитанціям за 16 листопада 2011 та 15 грудня 2011 року не можуть прийматись як доказ по даній справі,  оскільки рішення господарським судом Сумської області винесено 03.11.2011 року.

Крім того, пунктом 3.6 договору № 1236 від 31.12.2008р. передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.  Враховуючи зазначену вимогу договору відповідачем , не наведено   розрахунку  щодо  сум  які підлягали сплаті у спірний період  та доказів здійснення  оплати саме в розмірі та за  період , який  є предметом розгляду справи .

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереч. Стаття  34 ГПК України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини  справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин колегій суддів вважає, що додані до апеляційної скарги платіжні документи не можуть   бути  належним доказом підтвердження відсутності заборгованості відповідача  за користування майном.

Факти, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, його посилання на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33-34, 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити з задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 03 листопада 2011 року у справі №5021/2133/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       Шепітько І.І.  

Суддя                                                                                              Івакіна В.О.

Суддя                                                                                              Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі № 5021/2133/2011 підписано 06.02.2012 р.