Постанова

від 23.10.2006 по справі б-25/31-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Б-25/31-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про затвердження ліквідаційного балансу

"23" жовтня 2006 р.                                                             Справа № Б-25/31-04

вх. № 5864/2-25

Суддя господарського суду Пуль О.А.

при секретарі судового засідання Гаплевська О.В.

За участю представників сторін:

Ліквідатор – Винник А.І., ліц. серіїАБ №  116145 від 13.12.04 р.;

Пр-к АК „Харківобленерго” – Устименко А.В., дов. від 02.08.05 р., юрисконсульт;

Пр-к ТОВ підприємства „Сільгосптехпостач” – Ємельянов С.В., дов. від 01.11.05 р., референт;

пр-к АК АПБ „Україна” – Редіна В.Б., дов. від 17.07.2006 р., юрист;

По справі  за заявою АК АПБ "Україна" м. Київ в о. Харківської дирекції АК АПБ "Україна" м. Х-в

до ТОВ АФ "Роднік" м. Барвінкове

про визнання банкрутом  

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 16 червня 2004 року порушено провадження у справі про банкрутство  у відношенні боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми „Роднік”.

Постановою господарського суду від 11 січня 2005 року боржника визнано банкрутом і введено ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Винника А.І., якого в строк до 11 січня 2006 року зобов”язано виконати ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту – Закон).

          Ліквідатором надано суду ліквідаційний звіт , ліквідаційний баланс та інші документи, що свідчать про проведення ліквідаційних заходів.

У судовому засіданні 03 жовтня 2006 року оголошувалась перерва до 23 жовтня 2006 року для підготовки повного тексту рішення.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ним проведено такі заходи : опубліковано в газеті „Голос України” від  19.01.2005р. оголошення про визнання ТОВ Агрофірми „Роднік”; створено ліквідаційну комісію і проведено інвентаризацію майна боржника; сформовано і затверджено комітетом кредиторів склад ліквідаційної маси; прийнята  бухгалтерська документація; звільнено керівника та працівників боржника; виявлено дошкільний навчальний заклад „Ялинка” та передано його до комунальної власності до Барвенківської міської ради згідно акту від 02.03.2005 р; виявлені та закриті банківські рахунки та відкрито ліквідаційний рахунок; комітетом кредиторів був встановлений порядок реалізації майна боржника; проведено експертну оцінку майна і затверджено її комітетом кредиторів; ліквідатором надано в засоби масової інформації об'яву про здійснення відкритих конкурсних торгів по реалізації активів банкрута, реалізовано майно на суму 221643,36 грн. За рахунок коштів від реалізації  здійснив розрахунки з кредиторами в порядку, встановленому ст. 31 Закону, а саме: в першу чергу в сумі 74494,12 грн АКБ „Золоті ворота”, в сумі 19923,00 грн вихідної допомоги звільненим працівникам, в сумі 250,00 грн державного мита згідно реєстру, в сумі 65976,23 грн. витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою, в т.ч. за оцінку, за аналіз фінансово-господарської діяльності, послуги архіву, банку, біржі та за послуги арбітражного керуючого, залучених спеціалістів та винагорода арбітражного керуючого, а також в другу чергу здійснено оплату лише в сумі 61000,00 грн (Барвінківське відділення ВД ФСНВУ). Вимоги другої черги в сумі 402000,00 грн - заборгованість з заробітної плати, перед працівниками банкрута не погашалися, також не погашені вимоги третьої та наступної черг. Окрім того, ліквідатором списано за згодою комітету кредиторів суму 91,5 тис грн. дебіторської заборгованості як безнадійної у зв'язку в витіканням строку позовної давності; здано в архів документи довгострокового зберігання; здано до органу внутрішніх справ печатка і штамп підприємства; закрито ліквідаційний рахунок в установі банку; повідомлено  про закінчення ліквідаційної процедури органи - Ізюмська ОДПІ, ХОЦЗ, ВВДФСС з ТВП, ВВД ФССНВУ, Фінуправління, Пенсійний фонд, Подолівську сільську раду, розглянуто вимоги поточних кредиторів; складено ліквідаційний баланс з відомостями про відсутність майна та реєстр незадоволених в сумі 2948788,63 грн вимог кредиторів, які за недостатністю майна підлягають погашенню згідно ч.6 ст. 31 Закону.

          Під час розгляду звіту ліквідатора до суду надійшли скарги та заперечення щодо його дій під час виконання ліквідаційної процедури від кредиторів: фізичної особи – підприємця Савченко В.Ю., ХД АК АПБ „Україна”, АК „Харківобленерго” та ТОВ „Сільгосптехпостач”.          

          Розглянувши скаргу фізичної особи – підприємця Савченко В.Ю. на дії ліквідатора щодо невнесення ліквідатором до реєстру вимог кредиторів поточних вимог в сумі 202445,84 грн згідно договору купівлі-продажу № 8 від 06.09.2004р., суд дійшов висновку про припинення розгляду скарги у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки під час судового розгляду ліквідатор розглянув та визнав вимоги цього кредитора, включив їх до реєстру, про що свідчать повідомлення від 18.10.2005 р. за № 75 та доданим до звіту реєстром вимог кредиторів станом на 01 жовтня 2005 року.

          Розглянувши заперечення кредитора АК „Харківобленерго” до звіту ліквідатора, суд встановив наступне.

          Кредитор звернувся до ліквідатора з претензією від 28.03.2005р. з поточними вимогами в сумі 7619,43 грн за спожиту електроенергію за період 01.08.2004р. – 01.03.2005р., яку просить розглянути, визнати як витрати, пов'язані з утриманням та охороною майна боржника.

          Ліквідатором вимога розглянута, визнана в повному обсязі, але на погляд ліквідатора підлягає задоволенню в четверту чергу згідно п.4 ч.1 ст. 31 Закону, як така, що виникла в процедурі розпорядження майном.

          З огляду на те, що кредитором не доведено факту, що споживання електроенергії пов'язано саме з утриманням та збереженням майна, що це є витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство та роботою ліквідатора, а у відповідності до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, тому суд дійшов висновку, що ліквідатор обґрунтовано визначив черговість задоволення вимог кредитора АК „Харківобленерго”  в сумі 7619,43 грн, включивши їх до четвертої черги.

          Окрім того, кредитор АК „Харківобленерго” надав свої заперечення до звіту ліквідатора, в яких заперечує проти призначеного часу проведення (о 9-00 год.) зборів кредиторів 29.06.2005р., посилаючись на неможливість бути присутнім через віддаленість, врахування початку робочого часу в АК „Харківобленерго” тощо; вважає, що у відсутності його як голови комітету кредиторів, прийняте рішення комітетом  кредиторів вважає передчасним та необґрунтованим, а також звертає увагу на підпис на протоколі № 4 від 29.06.2005р. з боку голови комітету кредиторів особи, яка  не являється головою комітету.

          Розглянувши порядок скликання зборів комітету кредиторів 29.06.2005 року, суд дійшов висновку про те, що всі члени комітету кредиторів були повідомлені належним чином про час і місце проведення зборів, що відповідає вимогам ст. 16 Закону, тому суд вважає, що ліквідатором не порушено встановленого порядку скликання зборів комітету кредиторів, які відбулися 29.06.2005 року. Також на думку суду, підпис на протоколі представника Ізюмської ОДПІ Христофорова О.В., який був присутній на засіданні, на місці підпису голови комітету не зачіпає суті прийнятих рішень. Однак, при вивченні протоколу № 4 від 29.06.2005р., суд дійшов висновку про наявність суперечки стосовно присутності представника АК АПБ „Україна” Оніпко Є.М., оскільки в описової частині присутніх він зазначається, а підпису на протоколі немає. Але, з огляду на те, що всі кредитори повідомлені про засідання належним чином, по всіх рішеннях члени комітету кредиторів дійшли до одноголосного рішення, тому  порушень інтересів кредиторів, присутніх в засіданні, не вбачається, а свідчить про недоліки в оформленні протоколу.

          Кредитор АК „Харківобленерго” не погоджується з діями ліквідатора і звертає увагу на порушення п.6 ч.1 ст. 25 Закону в частині формування ліквідаційної маси і затвердження її комітетом кредиторів на зборах 29.12.2005р. розпорядником майна, а не ліквідатором.

          У відповідності до ч.1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, в т.ч. формує ліквідаційну масу. Таких повноважень дійсно не встановлюється ст. 13 Закону для розпорядника майна. Але початок формування ліквідаційної маси внаслідок проведеної на вимоги суду згідно ухвал від 06.07.2004р., 20.07.2004р., 08.12.2004р., інвентаризації майна в грудні 2004 року, при тому,  що судом встановлено факт вчинення перешкоди з боку керівника виконанню обов'язків розпорядника майна, та після того, як комітет кредиторів дійшов висновку про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної  процедури, на думку суду не порушує інтересів боржника та кредиторів.

          Кредитор АК „Харківобленерго” посилається на те, що заробітну плату ліквідатор отримував лише на підставі рішення комітету кредиторів у відсутності відповідної ухвали суду, якою цей розмір має бути встановлений.

          Як вбачається із матеріалів справи, протоколом №1 від 16.12.2004р. комітетом кредиторів затверджено заробітну плату розпорядника майна та ліквідатора в розмірі окладу керівника боржника 750,00 грн і додаткову винагороду в розмірі 10 % від задоволених кредиторських вимог. Постановою господарського суду від 11 січня 2005 року затверджено оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі і на умовах,  узгоджених з кредиторами згідно протоколу від 16.12.2004р. За такими обставинами, суд вважає заперечення кредитора в цієї частині необґрунтованими.          

          До господарського суду  звернувся кредитор ХД АК АПБ „Україна” із запереченнями до звіту ліквідатора та зі скаргою на його дії, в яких просить звіту не затверджувати,  зобов'язати ліквідатора усунути допущені порушення та винести ухвалу про невиконання ліквідатором своїх обов'язків та направити її до державного органу з питань банкрутства. Кредитор вважає, що ліквідатором було реалізовано в ліквідаційної процедурі майно боржника – посіви озимої пшениці на суму 109359,15 грн та свині на суму 8896,00 грн і в порушення п. 1а) ч.1. ст.31 Закону ліквідатор не задовольнив в першу чергу вимоги кредитора АК АПБ „Україна”, які забезпечені заставою саме цього майна за договором застави від 29.12.2000р. та додатковою угодою до нього в забезпечення зобов'язань за кредитним договором №9 від 20.12.2000р., що завдало шкоди кредитору.          

          Ліквідатор  не визнає заперечення, вважає претензії з боку кредитора АК АПБ „Україна” безпідставними  і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з того, що за кредитним договором від 29.12.2000р. в заставу був взятий майбутній врожай озимої пшениці, а за договором № 9 від 20.12.2000р. поголів'я свиней, що ліквідатором реалізовано не врожай зернових, а посіви озимої пшениці, незавершене виробництво, тобто предмет застави та предмет реалізації не співпадають, а щодо свиней, то вони реалізовані керівником до введення ліквідаційної процедури.

          Розглянувши заперечення кредитора АК АПБ „Україна”, матеріали справи, заслухавши учасників, суд встановив наступне.

          Ухвалою господарського суду від 08.12.2004р. в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів, а також визнані уточнені вимоги кредитора АК АПБ „Україна” в сумі 368474,94 грн, які забезпечені заставою, тобто першої черги, в сумі 186098,07 грн боргу четвертої черги та в сумі 4873,63 грн державного мита та судових витрат також першої черги.

          Враховуючи встановлений ч.9 ст. 13 Закону обов'язок розпорядника майна вести реєстр вимог кредиторів, розпорядник майна повинен до реєстру внести відповідні відомості по чергах, і ці відомості щодо встановленої черговості арбітражний керуючий повинен врахувати при здійсненні розрахунків з кредиторами.           

У  відповідності до част. 6 ст.14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, а також внести окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Але, в порушення цього, відомості про майно, яке є предметом застави у наданих до матеріалів справи реєстрах станом на дату затвердження реєстру та станом на 01.10.2005 р. не відображені.

Як вбачається з договору застави № 9 від 29.12.2000р., доповнення до нього від 10.04.2001р., додатку № 1 до цього договору та виконавчого напису нотаріуса від 30.07.2002 р. №1-2370, предметом застави є сільськогосподарська продукція майбутнього врожаю та худоба, окрім інших, озима пшениця в кількості 3650 т на загальну суму 1304875,00 грн та свиней на відгодівлі живою вагою 2687 кг на суму 6717, 00 грн.

У відповідності до кредитного договору від 08.11.2002р. та договору застави від 06.11.2003 № 03-839, укладеного з АКБ „Золоті ворота”, предметом застави серед іншого майна  також були свині в кількості 124 голови живою вагою 4695 кг.

Згідно даних інвентаризації станом на 20.12.2004 р. свині в кількості 14 голів на суму 8896 грн знаходилися в боржника, комісія з інвентаризації, і на цьому наполягав в подальшому ліквідатор, їх враховувала як майно, що знаходиться в заставі лише АКБ „Золоті ворота”, зазначивши, що майно, яке є предметом застави АК АПБ „Україна” відсутнє. Суд дійшов висновку про  необґрунтованість визначення одного і того самого предмету, визначеного родовими ознаками, як заставне майно АК „Золоті ворота”, оскільки законодавство не виключає можливість передачі в заставу майна, яке вже є предметом застави, іншому заставоутримувачу при певних умовах,  тому на думку суду,  за рахунок свиней повинні задовольнятися першочергово вимоги обох заставних кредиторів з дотриманням принципу пропорційності згідно ч.3 ст. 31 Закону.

Однак, як свідчать матеріали справи, на момент початку ліквідаційної процедури згідно наданих до звіту матеріалів інвентаризації станом на 14.01.2005р., свині в кількості 14 голів відсутні, за поясненням ліквідатора, який виконував функції розпорядника майна та колишнього головного бухгалтера, були реалізовані керівником боржника без узгодження з розпорядником майна 30.12.2004р. в рахунок погашення вимог АКБ „Золоті ворота”. При цьому, доказів реалізації зазначеного майна до матеріалів справи не додано, а головний бухгалтер Макогон Л.В. в письмових поясненнях (арк. спр.122 т. 7) посилається на те, що документація вилучена прокуратурою Дзержинського району м. Харкова,  але доказів вилучення також не надано.

З огляду на те, що на момент визнання боржника банкрутом ліквідатор не виявив свиней та не реалізовував їх, не задовольняв вимоги кредиторів за рахунок свиней, твердження АК АПБ „Україна”  в цієї частині своїх заперечень до ліквідаційного звіту є необґрунтованими.

Але, враховуючи, що ліквідатор мав права, керуючись част. 1 ст. 25 Закону, звернутися до суду з заявою про визнання недійсною угоди, укладеною боржником щодо реалізації свиней в кількості 14 голів, оскільки вона укладена в порушення вимог ст.13 Закону без згоди розпорядника майна, враховуючи також, що ліквідатором не  надано доказів  ані звернення до суду, ані доказів неможливості скористатися таким правом в інтересах боржника та кредиторів,  суд дійшов висновку про несумлінне ставлення арбітражного керуючого Винника А.І. до своїх обов'язків діяти розумно та добросовісно, як того вимагає Закон.

Щодо заперечень кредитора АК АПБ „Україна” в частині реалізації посівів озимої пшениці на суму 109350,15  грн і не погашення за їх рахунок вимог банку в першу чергу, суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

У договорі застави № 9 від 29.12.2000р. не зазначено сільськогосподарська продукція майбутнього врожаю озимої пшениці, яка є предметом застави, якого саме року, тому є підстави вважати, що за рахунок сільськогосподарської продукції, в тому числі озимої пшениці, врожаю кожного наступного року можливо задовольнити вимоги кредитора АК АПБ „Україна”  за зазначеним договором застави. Але, ліквідатором реалізовано право власності на посіви озимої пшениці 947 га, воно було і предметом торгів і предметом оцінки. Сільськогосподарська продукція озимої пшениці і право на посіви озимої пшениці є різними об'єктами права власності, тому  ліквідатор обґрунтовано включив цей актив до ліквідаційної маси для його реалізації, і в нього не було законних підстав за рахунок отриманих  коштів погашати вимоги кредитора АК АПБ „Україна” в першу чергу.

До господарського суду із заявою, в якої викладено чисельні заперечення до звіту ліквідатора, звернувся кредитор – Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгосптехпостач”.

Кредитор вважає, що інвентаризація 20-24 грудня 2004 р. та 14-18 січня 2005р проведена неповноважним на це арбітражним керуючим, іншими особами, які не мають відношення до боржника, та без участі матеріально-відповідальних осіб боржника, з порушеннями наказу Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69.

Ліквідатор заперечує та посилається на те, що ним виконувалася інвентаризація двічі, в грудні 2004р. згідно ухвали суду від 08.12.2004р. та у січні 2005р. згідно Постанови суду від 11.01.2005р. за участю головного бухгалтера боржника, що керівник перешкоджав виконанню обов'язків та повноважень розпорядника майна, як це встановив суд.

Розглянувши зазначені заперечення, судом встановлено наступне. Із матеріалів справи вбачається, що суд неодноразово зобов'язував керівника боржника разом з розпорядником майна провести інвентаризацію активів боржника, але суду не надано доказів виконання цього обов'язку з боку керівника. Також судом встановлено, що боржник перешкоджає виконанню повноважень розпорядника майна, про  що свідчить ухвала суду від 20.07.2004р. , і цей факт не потребує доказуванню знов. Надані до суду матеріали інвентаризації, проведеної 20-24 грудня 2004 р., створеної  розпорядником майна разом з іншими особами, т.ч. головним бухгалтером Макагон, в якій відсутній підпис керівника підприємства, який ухилявся від виконання цих обов'язків, та підпис матеріально-відповідальної особи, наявність якої в боржника не доведено, оскільки не надано доказів  укладення договору про матеріальну відповідальність жодною посадовою особою боржника або кредитором, дійсно свідчать про недоліки в оформленні, які не вплинули на результати інвентаризації, мета  якої є встановлення наявності або відсутності майна тощо, і не порушили прав кредиторів.

Кредитор зауважує, що ліквідатором не виконано п.1 ст.25 Закону, не отримано до свого відання фінансово-господарські документи, печатки, штампу, активів;  відсутні документи, що підтверджують факт переходу активів боржника до ліквідатора, що в документах інвентаризації  станом на 14-18 січня 2005р  також відсутні відомості про матеріально-відповідальну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор отримав від головного бухгалтера боржника печатку та штамп кутовий згідно акту від 12.01.2005р. (арк. справи 55 т. 5), бухгалтерську та іншу документацію банкрута відповідно до валюти передаточного балансу станом на 12.01.2005р. згідно акту від 12.01.2005р. (арк. справи 56 т. 5), склав наказ за № 1/1 від 11.01.2005р. про покладення на нього обов'язків керівника боржника,  склав наказ за №3 від 12.01.2005р. про прийняття до свого відому бухгалтерських документів банкрута; склав акт від 26.01.2005 р. та 28.01.2005р. про прийом майна до відома ліквідатора в односторонньому порядку згідно даних інвентаризації станом на 14-18.01.2005р., посилаючись на ухилення керівника від виконання ухвал та постанови суду. Суд бере до уваги зазначені документи як докази виконання ліквідатором вимог абз. 2 част. 1 ст.25 Закону щодо прийняття майна до відому, враховуючи доведеність факту ухилення керівника від виконання судових рішень та перешкоджання виконання обов'язків арбітражного керуючого. Крім того, суду не доведено факту не виявлення іншого, ніж зазначено в інвентаризаційних відомостях, станом на 14 січня 2005 р., майна. Щодо відсутності відомостей про матеріальну особу в матеріалах інвентаризації, проведеної 14-18 січня 2005р., суд вважає необґрунтованим, оскільки кредитором не надано доказів, що з певною особою  боржником укладено договір про матеріальну відповідальність, той факт, коли всі працівники підлягають звільненню і були фактично звільнені ліквідатором на вимоги ст.. 25 Закону згідно наказу № 4/1 від 12.01.2005р., не надає права звинувачувати ліквідатора в порушення вимог наказу  Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69  щодо відсутності матеріально-відповідальної особи при проведенні інвентаризації майна боржника у зв'язку з визнанням його банкрутом і введенням ліквідаційної процедури.

Кредитор ТОВ „Сільгосптехпостач” вважає, що внаслідок здійснення ліквідатором протиправних дій по реалізації  майна банкрута - трактора К-701, грубого порушення встановленого ст.ст. 15,16 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (далі по тексту ухвали – Закон про малу приватизацію) порядку, порушення проведення Лозівською філією ХТБ (далі по тексту - біржа), дій по оцінці трактора, заподіяно матеріальну шкоду в розмірі різниці між балансовою та реалізаційною вартістю в сумі 315898,39 грн, а також дії осіб- посадових осіб біржі, ліквідатора, оцінювача мають ознаки складу злочину, передбаченому ч.4 ст. 191 КК України. Кредитор посилається на порушення при реалізації майна вимог ч.1 ст. 29, ст.. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вважає, що ліквідатор реалізував без достатніх повноважень на момент реалізації трактора, під час інвентаризації та без укладення договору з біржею.

Ліквідатор пояснив, що ним було отримано клопотання від загальних зборів кредиторів по заробітної платі, в якому встановлено умови щодо надання пріоритету при придбанні майна майбутньому засновнику та підрозділам СП „Каіс”, і, діючи в інтересах цієї групи кредиторів, 18 січня 2005р. біржею проведено торги, за рахунок отриманих від реалізації трактора коштів, здійснено оплату вихідної допомоги та оплату виготовлення незалежної експертизи.

Розглянувши заперечення кредитора ТОВ „Сільгосптехпостач” в частині реалізації трактора К-701, суд встановив таке.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Згідно ч. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів  не встановлено  інший порядок продажу майна.

Комітет кредиторів 16.12.2004р. протоколом № 1 встановив такий порядок, за яким майнові активи за ціною більш одного відсотку балансової вартості виставити на аукціон чи відкриті торги, після проведення реклами в засобах масової інформації, активи в розмірі одного відсотку чи менше одного відсотку балансової  вартості реалізувати за прямими угодами купівлі-продажу, при реалізації майнових активів на відкритих торгах, ніжній рівень продажу встановити в розмірі не нижче незалежної оціночної експертизи.

Згідно ч.2 ст. 30 Закону ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна, склад, мови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання погоджуються з комітетом кредиторів.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатор надав у засоби масової інформації об'яву про здійснення відкритих конкурсних торгів по реалізації активів банкрута, внаслідок оцінки майна його вартість склала 221643,36 грн, і у встановленому порядку реалізував ліквідаційну масу на суму 221643,36 грн.

Однак, в доданих до звіту документах відсутня публікація ліквідатора у засобах масової інформації про порядок здійснення  відкритих торгів щодо майна боржника, в тому числі трактора К-701. Не надав ліквідатор також докази узгодження з комітетом кредиторів строків придбання майна. Зазначене свідчить про порушення ліквідатором вимог ч.1 та ч.2 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як вбачається із звіту ліквідатора та доданих до нього документів, балансова вартість трактора К-701  станом на 14.01.2005р. складає 336324,00 грн, оціночна вартість склала 20425,61 грн і за такою ж ціною трактор реалізовано за договором купівлі-продажу від 18.01.2005р. на біржі фізичної особі Макаревичу І.М.   

Доводи ліквідатора, що він відстоював інтереси колишніх працівників підприємства-банкрута по захисту їх соціальних та трудових прав, не можуть обґрунтувати його дії в порушення встановлених Законом вимог, ліквідатор зобов'язаний суворо дотримуватися встановленого Законом порядку ліквідації,  вирішення питання щодо окремого покупця можливо лише при умові зміни порядку продажу, встановленого комітетом кредиторів.

Щодо того твердження кредитора, що внаслідок порушення ліквідатором продажу трактору боржнику заподіяна шкода в сумі 315898,39 грн, суд вважає недоведеним.

Щодо реалізації іншого майна, судом встановлено наступне.

Із змісту частин 1,2,3 статті 30 Закону вбачається, що при проведенні відкритих торгів, ліквідатор, здійснюючи свої повноваження, публікує оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, і у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна, проводить конкурс (аукціон) з обов'язковим дотриманням порядку, встановленому Законом про малу  приватизацію. Тому, на думку суду, укладаючи угоду з товарною біржею, до якої звернувся ліквідатор з вимогою щодо організації відкритих торгів та надання послуг в укладенні біржових угод, ліквідатор повинен звернути увагу біржі  про необхідність врахувати вимоги закону при організації відкритих торгів з продажу майна банкрута, саме з огляду  на те, що товарна біржа у відповідності до Закону України „Про товарну біржу” має право встановлювати власні правила біржової торгівлі і ці правила є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій.

Як свідчить договір  про співпрацю від 25.01.2005р., укладений між ліквідатором та біржею, предметом є оцінка майна та організація проведення торгів по реалізації майна згідно Правилам біржових торгів. Враховуючи вищевикладене, суд вважає недоведеним факт порушення проведення біржею торгів,  але можна зробити висновок про недобросовісне виконання ліквідатором своїх обов'язків.  

Кредитор ТОВ „Сільгосптехпостач” звертає увагу на суттєве зменшення балансової вартості майна внаслідок проведеної оцінки майна незалежними оцінювачами, посилається на недоліки, які на його думку мають місце; вважає оцінювачів такими, що не відповідають критеріям професіоналізму та добросовісності, вважає в їх діях і діях ліквідатора ознаки складу злочинів, передбачених ст..ст. 366, 367, 191 КК України. Крім того, кредитор вважає, що в кредиторів не було можливості ознайомитися з результатами експертної оцінки, що ліквідатором були створені умови для отримання формального затвердження комітетом кредиторів і виключення можливості надання обґрунтованих заперечень під час проведення засідання комітету кредиторів 11.02.2005р.

Ліквідатор вважає заперечення необґрунтованими, посилається на те, що не здійснює незалежну експертизу особисто, а надає необхідні матеріали для виконання робіт, не несе відповідальності за її результати і вважає, що кредитор, не з'явившись в засідання комітету кредиторів 11.02.2005 р., про скликання якого його було своєчасно повідомлено, ухилився від реалізації свого права при затвердженні висновків експертизи, а кредитори, які були присутніми погодилися з результатами оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, оцінка майна проводилася Українською Універсальною біржею (звіти від 18.01.2005р., 02.02,2005р., 04.02.2005р.) та Приватним підприємством „Агрофрукт” (звіт від 09.02.2005р.).

Згідно ч.1 ст. 2 Закону  майно, на яке звертається стягнення в ліквідаційної процедурі, оцінюється в порядку, встановленому Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі по тексту –Закон про оцінку). У відповідності до ст.ст. 10 та 11 зазначеного Закону про оцінку оцінка здійснюється на підставі договору між суб'єктами оціночної діяльності та замовником, укладеного в письмовій формі із зазначенням істотних умов, в тому числі мети оцінки, розміру і порядку оплати робіт, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору тощо.

Як свідчать матеріали справи, до звіту ліквідатора не додано доказів укладення між зазначеними вище оцінювачами договорів на оцінку майна, тому суд вважає недоведеними підстави для здійснення розрахунків, в тому числі за експертну оцінку з ПП Терновая В.В. в сумі 10060,00 грн згідно платіжного доручення № 2 від 25.02.2005р. та з Українською Універсальною біржею згідно платіжного доручення №1 від 10.02.2005р. в сумі 550 грн.

Посилання кредитора ТОВ „Сільгосптехпостач” на те, що він не був повідомлений про засідання комітету кредиторів 11.02.2005р. спростовуються наданими доказами належного повідомлення ліквідатором всіх членів комітету кредиторів, в тому числі ТОВ „Сільгосптехпостач” (арк. справи 42-49 т. 8). Крім того, кредитором не надано доказів, що члени комітету кредиторів, які не приймали участі в засіданні з метою перевірки діяльності ліквідатора вимагали від нього скликання комітету кредиторів або надання документів щодо ліквідаційної процедури, в тому числі матеріали інвентаризації, оцінки тощо, і , як вбачається з матеріалів справи це питання було порушено лише під час слухання звіту ліквідатора.  На думку суду, заявник або інші кредитори не були позбавлені можливості  у випадку виявлення сумніву в результатах оцінки зобов'язати  ліквідатора  або самостійно звернутися з вимогою до уповноваженої згідно Закону про оцінку особі  щодо здійснення рецензії на звіт оцінювача або щодо укладення нового договору з іншим оцінювачем. Суду також не надано доказів визнання недійсними результатів оцінки майна, не надано доказів того, що недоліки при проведенні оцінки, на які посилається кредитор, вплинули на результати оцінки та завдали шкоди. Згідно ст. 32 Закону про оцінку  відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону несуть оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності.

За такими обставинами, враховуючи, що всі члени комітету кредиторів були повідомлені належним чином про час і місце проведення зборів комітету кредиторів 11.02.2005р., ці збори є повноважними, та з огляду на те, що комітет кредиторів дійшов висновку про об'єктивність оцінки, затвердили результати та встановили порядок реалізації майна, суд вважає, що ліквідатор мав права здійснювати заходи по  реалізації майна, виходячи з цін, встановлених оцінювачем, що зауваження щодо проведення оцінки не можуть бути висловлені у вину ліквідатору.

Крім того, кредитор - ТОВ „Сільгосптехпостач” вважає необґрунтованою виплату  Федоренко Л.В. 800,00 грн за впорядкування архівної документації. Як вбачається з матеріалів справи  (арк. справи 229 т. 5 ), до звіту ліквідатора додано копію трудової угоди від 09.03.2005р. між ліквідатором та архівістом Федоренко Л.В., згідно якої остання зобов'язується впорядкувати архівні документи колхозів та АФ ”Роднік” за період 1948-2004р. р. та передати на постійне зберігання до архіву,  за що ліквідатор зобов'язався сплатити 800 грн. Хоча копія цієї угоди не підписана з боку ліквідатора, але, враховуючи, що згідно повідомлення від 01.04.2005р. за № 13 Архівного відділу Барвенківської райдержадміністрації , документи за 1944 -2005 р.р. ТОВ АФ „Роднік” на збереження до архівного відділу здані, тобто виконавець фактично виконав свої зобов'язання, суд вважає обґрунтованими витрати в сумі 800,00 грн архівісту Федоренко Л.В. по впорядкуванню та передачі до архіву документів боржника для довгострокового зберігання.

Також кредитори – АК „Харківобленерго” та ТОВ „Сільгосптехпостач” вважають необґрунтованими втрати на послуги мобільного зв'язку в сумі 1000,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують відношення кожної послуги мобільного зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Згідно протоколу № 1 від 16.12.2004р. комітет кредиторів затвердив виплату витрат ліквідатора, підтверджених фінансовими документами, з коштів від реалізації майна.

Із матеріалів, доданих до звіту ліквідатора, вбачається, що з рахунку боржника  витрачено на послуги мобільного зв”язку ліквідатора згідно платіжних доручень № 13 від 04.03.2005р. в сумі 600,00 грн та № 25 від 18.05.2005р., а також на послуги мобільного зв'язку  абоненту Крайник О.М. (невідомої особі) згідно платіжного доручення № 24 від 18.05.2005р., при цьому, ліквідатором не додано жодного фінансового документу, який би мав бути підставою для проведення сплати та обґрунтовував її необхідність, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заперечень кредиторів та відсутність законних підстав для визнання витрат ліквідатора в сумі 1000,00 грн.

Також кредитори – АК „Харківобленерго” та ТОВ „Сільгосптехпостач” вважають необґрунтованими проведення першочергово платежів на суму 14100,00 грн залученим спеціалістам Крайнику Н.М., Коваленко А.Н та Сухомліну С.А., посилаючись на відсутність документів, що підтверджують трудові відносини з боржником.

Згідно ч.4 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх  повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено Законом чи угодою з кредиторами. Комітет кредиторів боржника згідно протоколу № 1 від 16.12.2004 р. узгодив залучення п'яти спеціалістів з виплатою їм по 470,00 грн щомісячно, поклавши на них обов'язки, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури.

До звіту додані трудові угоди № 1, №2, №3 від 06.07.2004р. , укладеними від імені боржника арбітражним керуючим Вінником А.І.  з фізичними особами Крайник Н.М., Коваленко А.Н та Сухомлін С.А. відповідно, по виконанню ними обов'язків під час процедури розпорядження майном, а також три трудові угоди від 11.01.2005р. з цими ж особами на виконання обов'язків по ліквідації банкрута.

Згідно ст.. 21 Кодексу Законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Враховуючи, що 06.07.2004р. арбітражний керуючий Вінник А.І., що підписав угоди за №1, №2, №3, не був повноважною особою боржника, тому не мав права укладати такі договори з працівниками. Крім того, комітетом кредиторів не узгоджувалося необхідність залучення цих осіб на стадії розпорядження майном, ліквідатор не надав доказів фактичного виконання зазначеними особами щомісяця певних трудових обов'язків протягом шести місяців до введення ліквідаційної процедури,  а тому , суд дійшов висновку, що здійснення ліквідатором дій, які не узгоджуються з вимогами закону, свідчить про неналежне виконання ним своїх обов'язків, і такі дії спричинили шкоду  кредитором на суму 8460,00 грн виплачених  зазначеним працівникам коштів з липня по грудень 2004 року.    

Також кредитори – АК „Харківобленерго” та ТОВ „Сільгосптехпостач” вважають безпідставним включення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 4180,25 грн, оскільки відсутні дорожні листи ТФ №2 або ТФ №3 та інші документи, що підтверджують факт здійснення поїздок в інтересах підприємства та кредиторів.

Ліквідатор заперечує проти таких тверджень, надав в якості доказів розпорядження за період з 05.07.2004р. по 01.11.2005р. з відмітками про виконання маршрутного листка, перелік здійснених поїздок за цей ж період.

Розглянувши матеріали справи та  заперечення кредиторів в цієї частині, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, виходячи з того, що ліквідатором не надано доказів фактичного витрачання бензину по кожній поїздці, надані документи свідчать про придбання бензину, але не встановлюють особу, яка придбавала, кількість придбаного бензину, не доведено кількість фактично витраченого бензину для вирішення яких саме завдань, відсутні дорожні листи ТФ №2 або ТФ №3, відсутні докази фактичного перебування  (відрядження) ліквідатора в підприємстві, організації чи установі, тобто відсутні фінансові документи, що підтверджують витрати ліквідатора на придбання паливно-мастильних матеріалів в суму 4180,25 грн , і тому ці витрати ліквідатора суд вважає необґрунтованими.

Крім того, кредитор ТОВ „Сільгосптехпостач” посилається на умисне невиконання  арбітражним керуючим Винником А.І. своїх обов'язків в стадії розпорядження майном боржника, який умисно сприяв здійсненню протиправних дій, чинив перепони всебічному та об'єктивному розгляду всіх обставин, в якості розпорядника майна надав згоду на здійснення ряду господарських операцій, внаслідок яких заподіяна шкода в розмірі 2929951,50 грн.

Розглянувши дані заперечення, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки  матеріалами справи не підтверджується фактів неналежного виконання арбітражним керуючим Винником А.І. обов'язків розпорядника майна, жодною особою дій або бездіяльності розпорядника майна не оскаржувалося, навпаки, матеріалами справи встановлено факти невиконання судових рішень керівником боржника та ухиленням від належного виконання своїх обов'язків, в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 16.06.2004р.,  здійснено розрахунки з заставним кредитором. Крім того, кредитором не надано доказів заподіяння шкоди в розмірі 2929951,50 грн.

Розглянувши звіт ліквідатора, суд встановив, що погашені вимоги першої черги по оплаті державного мита та судових витрат в  повному обсязі АК „Харківобленерго” в сумі 125,00 грн та ТОВ „МКМ” в сумі 125,00 грн згідно платіжних доручень від 22.03.2005р. за №№ 17 та 18 відповідно,   але взагалі не сплачувалася заборгованість перед АК АПБ „Україна” в сумі 4873,63 грн державного мита та судових витрат також першої черги згідно ухвали суду від 08.12.2004р., що є порушенням ліквідатором порядку задоволення вимог кредиторів, встановленому ст. 31 Закону в частині принципу пропорційного погашення в межах однієї черги при недостатності майна боржника. Таке ж саме порушення щодо пропорційного задоволення вимог допущено ліквідатором при погашенні вимог кредиторів другої черги, частково погашено вимоги в сумі 61000,00 грн перед ВД Барвенківського відділення ФССНВУ, про що свідчать платіжні доручення №№8-12 від 03.03.2005р., але не погашено заборгованості по заробітній платі перед працівниками боржника.

У відповідності до ч.8 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Враховуючи, що ліквідатором при проведенні ліквідаційних заходів допущені порушення вимог Закону, суд встановив факти несумлінного та недобросовісного виконання покладених на арбітражного керуючого обов'язків, тому в суду є підстави для надіслання ухвали до державного органу з питань банкрутства.

Суд дійшов висновку про недоведеність кредитором ТОВ „Сільгосптехпостач” фактів злочинної змови між ліквідатором, біржею та оцінювачами але, з огляду на встановлення судом фактів невиконання та неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків через несумлінне ставлення до них, що є ознакою службової недбалості, а також встановлені факти незаконних витрат в ліквідаційній процедурі, що є ознакою незаконних дій у разі банкрутства, в господарському суду є підстави для надіслання повідомлення до прокурора для перевірки фактів та вирішення питання притягнення ліквідатора до кримінальної відповідальності згідно ст. ст. 221, 367 Кримінального кодексу України відповідно.

У відповідності до частин 1, 2 та 4 статті 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу; якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута; у разі, якщо ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідної для повного задоволення кредиторів, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора.

 За  зазначених вище обставинах, враховуючи, що ліквідатором виконано всіх заходів по ліквідації банкрута, виявлено майно, за рахунок якого вимоги кредиторів задоволені лише частково - першої та  другої черг, вимоги, не задоволенні за недостатністю майна вважаються погашеними, приймаючи до уваги, що в господарського суду не має законних підстав для не затвердження звіту ліквідатора, на чому наполягають кредитори, виправлення помилок ліквідатора  не вважається можливим, суд дійшов висновку про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника та припинення провадження у справі, надіславши ухвалу про неналежне виконання покладених на арбітражного керуючого Винника А.І обов'язків ліквідатора до державного органу з питань банкрутства та повідомлення прокурору для перевірки фактів та вирішення питання притягнення ліквідатора до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3-1, 21-34, 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд; -

УХВАЛИВ:

1.          Затвердити ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

2.          Ліквідувати юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму „Роднік”. Зареєстровану Барвенківською райдержадміністрацією Харківської області 04 березня 1998року, запис в журналі обліку реєстрації  за номером 203, місцезнаходження м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6, код знаходження в ЄДРПОУ 25461280.

3.          Провадження у справі припинити.

4.          Зобов'язати  Головне управління  статистики по Харківській області виключити з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму „Роднік”, код  25461280.

5.          Зобов'язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірму „Роднік”, код  25461280 та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення для зняття юридичної особи – ТОВ АФ „Роднік" з обліку.

6.          Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, Головному управлінню статистики по Харківській області, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору,  ДВС Барвенківського району Харківської області, ДВС Харківської області.

Суддя                                                                                            Пуль О.А.