Постанова

від 13.02.2007 по справі б-25/31-04

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 лютого 2007 р.                                                                                  

№ Б-25/31-04 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши касаційну  скарг

 Акціонерно-комерційного банку "Золоті

ворота"

на ухвалу

Харківського апеляційного

господарського суду  від 08 грудня 2006

року

у справі

№ Б-25/31-04 господарського

суду Харківської області

за заявою

Акціонерно-комерційного банку

"Золоті ворота"

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Роднік"

про

визнання банкрутом,

ліквідатор -

арбітражний керуючий ОСОБА_1

за участю представників сторін:

АКБ 

"Золоті ворота" -Стицюк І.П. (дов. від 10.01.07);

встановив:

          Ухвалою господарського суду

Харківської області від 16.06.2004 року порушено провадження у справі про

банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Родник".

          Постановою господарського суду від

11.01.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Родник"  визнано банкрутом і введено ліквідаційну

процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Ліквідатором надано суду

ліквідаційний звіт, ліквідаційний баланс та інші документи, що свідчать про

проведення ліквідаційних заходів.

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 23.10.2006 р. (суддя Пуль О.А.) затверджено

ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - ТОВ

"Роднік"; провадження у справі припинено. Зобов'язано ГУ статистки по

Харківській області виключити підприємство з Єдиного Державного реєстру

підприємств та організацій України.

Ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 16.10.2006 р. (колегія суддів у складі: Істоміна О.А.

-головуючий, Гончар Т.В., Твердохліб А.Ф.) апеляційна скарга

Акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота" повернута заявнику на

підставі п. 2 ст. 97 ГПК України, оскільки доказів направлення копії апеляційної

скарги кредиторам (комітету кредиторів) скаржником не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного

господарського суду від 08.12.2006 р. в задоволенні клопотання про відновлення

пропущеного процесуального строку Акціонерно-комерційному банку "Золоті

ворота" відмовлено.

У касаційній скарзі

Акціонерно-комерційний  банк "Золоті

ворота" просить  ухвали апеляційного

господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача,

представників заявника, перевіривши правильність застосування норм

процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга   підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 106 ГПК України

апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського  суду 

розглядаються  в  порядку, передбаченому  для 

розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 93 ГПК України

апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення

місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було

оголошено лише   вступну та резолютивну

частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84

ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи,

суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області

від 23.10.2006 р.  АКБ "Золоті

ворота" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду

02.11.2006 р. тобто в межах  строку,

встановленого ст. 93 ГПК України.

Оскільки скаржником до апеляційної

скарги не було додано доказів надсилання її копії кредиторам (комітету

кредиторів), апеляційний суд ухвалою від 16.10.2006 р. повернув

апеляційну скаргу на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України.

Ч. 4 ст. 97 ГПК України

передбачено, що після усунення обставин, зазначених у п.1, 2,3 ч. 1 даної

статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скарну, а

прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку.

АКБ "Золоті ворота"

скористався цим правом, подавши 27.11.2006 р. апеляційну скаргу повторно та

виправивши недоліки у вперше поданій апеляційній скарзі. Одночасно скаржником

було заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК

України відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання)

можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським

судом

Положеннями ст. 53 ГПК України

передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи

господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом

процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відмовляючи у відновленні

пропущеного процесуального строку апеляційний господарський суд виходив,

зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами

визнаються лише такі обставини,  які є

об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з

дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами

справи процесуальних дій.

Проте зроблене апеляційним

господарським судом витлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її

змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні

пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування ст. 53 ГПК

України.

Господарський процесуальний кодекс

України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом  обставин, що спричинили пропуск строку. Отже,

у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює

доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить

мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Встановлені законом строки вчинення

процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту

порушених прав особи. Тому пропуск строку внаслідок усунення стороною недоліків

при поданні апеляційної скарги, не може розглядатися як такий, що вчинений без

поважних причин.

Зважаючи на вищенаведене, колегія

суддів дійшла висновку, оскаржувану ухвалу не можна вважати законною та

обґрунтованою,  у зв'язку з чим її слід

скасувати, а справу передати на розгляд до цього суду.

Крім того, колегія суддів звертає

увагу на наступне, АКБ "Золоті ворота" звернувся з апеляційною

скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.10.2006 р.

В той час вказану скаргу Харківський апеляційний господарський суд повернув без

розгляду ухвалою від 16.10.2006 р.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117 -11113  Господарського процесуального кодексу України,

Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного

банку "Золоті ворота" задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного

господарського сулу від 08 грудня  2006

року у справі № Б-25/31-04 скасувати.

Справу № Б-25/31-04 передати до

Харківського апеляційного господарського суду на розгляд по суті.

Головуючий

-                                                             

М.І. Хандурін                                                                                               

Судді                                                    

                       І.Ю.Панова

О.С.Удовиченко