Постанова

від 16.01.2012 по справі 27/228

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012                                                                                           № 27/228

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Суліма  В.В.

суддів:            Корсакової  Г.В.

          Рєпіної  Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 – представник за дов. № 2039 від 07.11.2011р.;

від відповідача 1 не з'явився;

від відповідача 2 ОСОБА_2 – представник за дов. б/н від 18.08.2011р.;

ОСОБА_3 – представник за дов. б/н від 05.01.2011р.;

розглянувши апеляційні скарги

Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” та Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 06.12.2011р. (дата підписання повного тексту рішення 12.12.2011р.)

справа №27/228 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинський м'ясокомбінат”

до 1.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”

2. Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”

про визнання недійсним додатку №1 до договору про передачу активів від 12.03.2011р.

Встановив

Відкрите акціонерне товариство “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” (далі – позивач) в вересні 2011 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (далі – відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (далі – відповідач 2)  про визнання недійсним додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості, укладений між Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” і Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 12.03.2011р. за реєстровим номером №911.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. у справі №27/228 у  задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. у справі №27/228 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.01.2012р. у справі №27/228 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

          Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. у справі №27/228 в частині встановлення факту нікчемності додатку № 1 до договору № 1 до договору про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011р. у зв'язку з тим, що він нотаріально не посвідчений, оскільки викладений без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, в простій письмовій формі. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та встановити факт чинності та дійсності додатку  № 1 до договору про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011р. у зв'язку з тим, що він  є нотаріально посвідчений, а вимога  викладення додатків на спеціальних бланках нотаріальних  документів законодавчо не закріплена, у зв'язку з тим, що вони не є текстом договору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.01.2012р. у справі №27/228 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати київського апеляційного господарського суду   № 01-22 від 12.01.2012р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю (із виходом у відпустку судді Тищенко А.І. та зайнятістю судді Михальської Ю.Б. в іншому судовому процесі) було доручено розгляд апеляційних скарг у справі № 27/228 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів  Корсакова Г.В., Рєпіна Л.О.

Відповідач 2 письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення (ухвали) місцевого господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 16.01.2012р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” зазначивши, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” є необґрунтованою належними та вичерпними доводами, а тому не може бути задоволена апеляційним судом.

Відповідач 1 в засідання Київського апеляційного господарського суду 16.01.2012 р. не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвал Київського апеляційного господарського суду від 03.01.2012р., що містять: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноваженого представника відповідача 1 в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 16.01.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача 1 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” та Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” -  без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

          Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами 30.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (банк) та Відкритим акціонерним товариством “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” (позичальник) був укладений кредитний договір на відкриття мультивалютної кредитної лінії              № 7/Кв-08 (далі – кредитний договір № 7/Кв-08), предметом якого відповідно до  п.1.1 є зобов'язання банку відкрити позичальнику відновлювальну відкличну  мультивалютну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти  з лімітом кредитування у сумі 8 000 000, 00 грн., та зі строком повернення до 28.01.2011 р..

              Крім того, 08.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (банк) та Відкритим акціонерним товариством “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” (позичальник) був укладений кредитний договір на відкриття мультивалютної кредитної лінії № 34/Кв-08 (далі –кредитний договір № 34/Кв-08), згідно з п.1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну  мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти  з лімітом кредитування у сумі 10 000 000, 00 грн., та зі строком повернення до 07.10.2011 р.

              08.06.2010 р. Правління Національного банку України прийняло Постанову № 266 Про погодження відчуження (шляхом передавання) активів (майна) Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” для позачергового задоволення вимог заставодержателя –Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”.

               12.03.2011 р. на виконання Постанови Правління Національного банку України від 08.06.2010 року № 266, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (далі –первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (далі – новий кредитор) був укладений договір про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості.

              Відповідно до п. 2.1 договору про передачу активів, цим договором регулюються відносини, що пов'язані з заміною кредитора (Укрпромбанку) у зобов'язаннях, що виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, права вимоги за якими перебувають в заставі у відповідача 2 відповідно до договорів застави майнових прав № КГ-2010/1, № КГ-2010/2, № КГ-2010/3 від 20.01.2010 р. (з урахуванням змін та доповнень).

              Згідно із п. 3.1 договору в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) відповідачу 2 права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого відповідач 2 замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст. 516 Цивільного кодексу України, відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до відповідача 2 не вимагає згоди боржників.

              Відповідно до п. 3.2 договору про передачу активів внаслідок передачі Укрпромбанком відповідачу 2 прав вимоги до боржників, відповідачу 2 переходить право вимагати від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

              Згідно п. 1.2 договору про передачу активів кредитні та забезпечувальні договори, укладені Укрпромбанком з боржниками, права вимоги за якими передані в заставу відповідачу 2 наведені в додатку № 1 до договору.     

          Відповідно до п. 6.3 договору про передачу активів, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами та мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та нотаріально посвідчені.

                 Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

               Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

               Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

                Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

              Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

              Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно із ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

                Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, однак, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Так, вищезазначений договір про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості та Додаток №1 до договору, який є його невід‘ємною частиною, 12.03.2011 р. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №911.  

          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції  виходив з того, що позивач змішує підстави недійсності правочину та підстави його нікчемності. Відсутність нотаріального посвідчення є підставою вважати такий договір нікчемним, що не потребує визнання його недійсним.

          Судом першої інстанції був зроблений помилковий висновок, про нікчемність додатку № 1 з посиланням на п. 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2005 р. та ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 103 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаток №1 до Договору про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011 р. прошитий разом з текстом договору, на якому міститься посвідчувальний напис нотаріуса, а зворотній бік прошитого документу містить напис про кількість прошитих сторінок та скріплений підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про нотаріат” процедура посвідчення угод та інших документів, для яких передбачене нотаріальне посвідчення, передбачає вчинення посвідчувальних написів на документах. Аналогічна норма міститься у п.24 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2005 р., відповідно до якої: “При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них … на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, установленими Правилами ведення нотаріального діловодства”.

Відповідно до п.п. 5.5. та 5.5.1. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. №3253/5 при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва і вчиняють виконавчі написи, акти про морські протести та протести векселів за формами, установленими цими Правилами. Посвідчувальні написи, свідоцтва, видані нотаріусом, виконавчі написи, акти про морські протести та протести векселів, підписуються нотаріусом і скріплюються його печаткою.

Крім того, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме п.23 передбачено, що у разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути прошиті або скріплені у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, з проставленням печатки нотаріуса і зазначенням кількості скріплених аркушів.

          Враховуючи наведені норми та умови Договору про передачу активів Товариства з обмеєеною відповідальністю “Укрпромбанк” в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011 р. колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Додаток №1 є невід'ємною частиною цього договору та прошитий разом с текстом договору, на якому міститься посвідчувальний напис нотаріуса, а зворотній бік прошитого документу містить напис про кількість прошитих сторінок та скріплений підписом і печаткою нотаріуса, тобто нотаріусом додержано в повній мірі відповідні вимоги законодавства України щодо нотаріального посвідчення правочинів, то такий Додаток №1 не є окремим правочином і не може бути нікчемним або визнаватись недійсним.

          З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням апелянта Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, що висновок суду першої інстанції стосовно встановлення факту нікчемності додатку № 1 не відповідає положенням чинного законодавства.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає помилковість посилання місцевого господарського суду на вимоги п. 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо викладення текстів договорів на спеціальних бланках нотаріальних документів, так як вимоги щодо викладення текстів додатків до договорів на спеціальних бланках нотаріальних документів у законодавстві відсутні. Додатки доповнюють, пояснюють окремі питання документа або документ в цілому. Про наявність додатків зазначається у тексті або після тексту документа перед підписом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що текстом нотаріального документа є сам договір, який викладається на спеціальних бланках нотаріальних документів, а додаток до нього є наданням додаткової інформації, яка пояснює окремі питання документа або документа в цілому.

Цієї ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові по справі № 12/32 (9/22).

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Проте, в даному випадку, апелянт  - Відкрите акціонерне товариство “Новоград-Волинський м'ясокомбінат”, всупереч вимог вказаної норми закону, не надало суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

          Так, беручи до уваги всі вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”   частково приймаються судом апеляційної інстанції, проте колегія суддів відзначає, що резолютивна частина рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а мотивувальна частина підлягає зміні з урахуванням висновків постанови апеляційного господарського суду.

          Судові  витати   за   розгляд   апеляційних   скарг  у  зв'язку  з  відмовою  в  їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

          Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд  –

                                                           ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Новоград-Волинський м'ясокомбінат” та Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, залишити без задоволення.

2.  Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. у справі  №27/228 - залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 27/228 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      Сулім  В.В.

Судді                                                                                          Корсакова  Г.В.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.