Постанова

від 24.01.2012 по справі 48/254

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2012 № 48/254

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Жук Г.А .

суддів: Тарасенко К.В .

Яковлева М.Л.

при секретарі судового засідання Марченко Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 2154 від 26.12.2011 року,

від відповідача: не з' яви лися

розглянувши матеріали апе ляційної скарги б/н б/д від 27.10.2 011 Товариства з обмеженою відп овідальністю «МІГ - 95» на ріш ення господарського суду міс та Києва від 12.10.11 року

у справі № 48/254 (Головуюч ий суддя: Бойко Р.В., судді - Ів ченко А.М., Спичак О.М.)

за позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Лізингова компанія «Уні версальна»

до Тов ариства з обмеженою відповід альністю «МІГ-95»

про ст ягнення 2 517 863,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 року до господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відп овідальністю ««Лізингова ко мпанія «Універсальна» з позо вом до Товариства з обмежено ю відповідальністю «МІГ-95» пр о стягнення заборгованості з а не виконання зобов' язання по сплаті лізингових платеж ів в сумі 2 289 886, 51 грн. та пені в су мі 627 138, 59 грн. за прострочення ви конання грошового зобов' яз ання за договорами оперативн ого лізингу № 83/0807/23-МІГ від 13.08.2007 ро ку, № 96/0907/23-МІГ від 13.09.2007 року, № 102/1007/23-М ІГ від 15.10.2007 року, № 128/0208/23-МІГ від 11.02. 2008 року та № 134/0208/23-МІГ від 20.02.2008 року (а.с.6-7). Під час розгляду справи , позивач подав заяву про част кову зміну позовних вимог № 178 9 від 02.09.2011 року, в якій просив стя гнути з відповідача заборгов аність по сплаті лізингових платежів в сумі 2 109 148, 95 грн., інфл яційні втрати - 311 232, 41 грн. та 3% річ них - 97 481, 79 грн. (а.с.148).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 12.10.11 року у справі № 48/254 позов задоволено п овністю. Стягнуто з Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «МІГ-95» на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Лізингова компанія «Ун іверсальна» 2 109 148, 95 грн. основно го боргу, 311 232, 41 грн. - інфляційни х втрат, 3% річних - 97 481, 79 грн. та с удових витрат (а.с.174-178).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товари ство з обмеженою відповідаль ністю «МІГ-95», через господарс ький суд міста Києва подало а пеляційну скаргу, в якій прос ить скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 12.10.11 року у справі № 48/254 та прий няти нове рішення, яким у зад оволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універ сальна» відмовити повністю .

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що оскаржуване рішен ня прийнято з порушенням нор м матеріального та процесуал ьного права, висновки, виклад ені у оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам с прави. Апелянт зазначив, що рі шення суду було прийнято лиш е на підставі акту звірки роз рахунків, який не є достатнім доказом наявності боргу. Крі м того, скаржник посилається , що судом першої інстанції не враховано неправомірне зара хування позивачем сум платеж ів в погашення штрафних санк цій.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 15.11.2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю «МІГ - 95» на ріш ення господарського суду мі ста Києва від 12.10.2011 року у справ і № 48/254 прийнято до провадження та призначено до розгляду у с удовому засіданні за участю представників сторін на 10.01.2012 р оку.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 10.01.2012 року розгляд апеляційн ої скарги відкладено на 24.01.2012 ро ку у зв' язку із поданням апе лянтом клопотання про відкла дення розгляду скарги, продо вжено розгляд справи на 15 днів .

24.01.2012 року представником апел янта через канцелярію суду п одано клопотання про відклад ення розгляду справи у зв' я зку з перебуванням представн ика на лікарняному.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобо в' язані добросовісно корис туватися належними їм процес уальними правами, виявляти в заємну повагу до прав і охоро нюваних законом інтересів др угої сторони, вживати заході в до всебічного, повного та об ' єктивного дослідження вс іх обставин справи.

В силу вимог ст. 28 ГПК України , справи юридичних осіб в госп одарському процесі ведуть їх органи, які діють в межах повн оважень, наданих їм законода вством та установчими докуме нтами, через свого представн ика. Представниками юридични х осіб можуть бути як керівни ки підприємств та організаці й, так і інші особи, повноважен ь яких визначені законодавст вом або установчими документ ами, довіреністю, виданої від імені підприємства, організ ації, за підписом керівника, а бо іншої повноважної особи, п ідписи яких посвідчується пе чаткою підприємства, організ ації.

Отже, з 15.11.2011 року (моменту прий няття апеляційної скарги до провадження) до 24.01.2012 року (дня р озгляду скарги в апеляційном у суді), відповідач мав достат ньо часу для оформлення повн оважень на іншого представни ка.

Статтею 102 ГПК України встан овлено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господ арського суду розглядається у двомісячний строк з дня пос тановлення ухвали про прийня ття апеляційної скарги до пр овадження.

В даному випадку, строк розг ляду апеляційної скарги спли ває 25.01.2012 року, відповідач до кл опотання про відкладення не надав доказів в підтвердженн я своїх доводів, розгляд спра ви вже відкладався, строк роз гляду справи продовжувався, тому колегія суддів відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивач запер ечив проти задоволення клопо тання апелянта про відкладен ня розгляду справи, вважає ап еляційну скаргу необґрунтов аною, просить рішення місцев ого господарського суду зали шити без змін, апеляційну ска ргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК Украї ни, у процесі перегляду справ и, апеляційний господарський суд за наявними у справі і дод атково наданими доказами, як що заявник обґрунтував немож ливість їх надання суду в пер шій інстанції з причин, що не з алежали від нього, повторно р озглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення аб о ухвали місцевого суду у пов ному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарськог о суду, розглянувши матеріал и справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши поясненн я представника позивача, дос лідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування м ісцевим господарським судом норм матеріального та проце суального права встановила н аступне.

13.08.2007 між сторонами у справі у кладено договір оперативног о лізингу № 83/0807/23-МІГ (а.с.12), 13.09.2007 ро ку - договір оперативного ліз ингу № 96/0907/23-МІГ (а.с.21), 15.10.2007 року - д оговір оперативного лізингу № 102/1007/23-МІГ (а.с.33), 11.02.2008 року - догові р оперативного лізингу № 128/0208/23- МІГ(а.с.41) та 20.02.2008 року - договір оп еративного лізингу № 134/0208/23-МІГ (а.с.53).

Пунктами 1.1. вищевказаних до говорів лізингодавець (позив ач у справі) зобов' язується передати на умовах оператив ного лізингу лізингоодержув ачу (відповідача у справі) май но, вказане у специфікації (до даток № 1 до договору) у виключ не платне користування термі ном на п' ять років з дати під писання обома сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу (додаток № 3 до догово ру).

Умовами договорів сторони встановили, що предмет лізин гу передається лізингодавце м і приймається в лізинг лізи нгоодержувачем на умовах спл ати лізингоодержувачем лізи нгодавцеві лізингових плате жів за користування предмету лізингу (п.3.1.); лізингоодержува ч зобов' язаний сплачувати л ізингові платежі лізингодав цю на рахунок, вказаний у цьом у договорі, в розмірі і строки згідно графіку лізингових п латежів (додаток № 2 до цього д оговору) (п.3.2.).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ві дповідачем у справі виникли зобов' язання які мають озн аки договору лізингу, згідно якого, в силу ст. 806 ЦК України, с т. 292 ГК України, одна сторона (л ізингодавець) передає, або зо бов' язується передати друг ій стороні (лізингоодержувач еві) у користування майно, що н алежить лізингодавцю на прав і власності і було набуто ним у продавця відповідно до умо в договору (непрямий лізинг) н а певний строк і за встановле ну плату.

Відносини між сторонами до говору лізингу регулюються н ормами ЦК України (§ 6 гл. 58), ГК Ук раїни (§ 5 гл. 30). Однак, колегія су ддів вважає за необхідність звернути увагу також і на нор ми ЦК України та ГК України, як і регулюють загальні положен ня про зобов' язання (ст.ст. 509-6 25 ЦК України, ст.ст. 173-178 ГК Україн и) та положення про договір, як домовленість сторін (ст.ст.626-65 4 ЦК України, ст.ст. 179-188 ГК Україн и).

На виконання умов договорі в лізингодавцем передано ліз ингоодержувачу самоскид зч ленований JCB DUMP TRUCK 722 (одна одиниця ), самоскид зчленований JCB DUMP TRUCK 722 (одна одиниця), самоскид зчлен ований JCB DUMP TRUCK 722 (три одиниці), гус еничний екскаватор YS 220 LR (одна о диниця), автопаливозаправник АПЗ-10 МАЗ 533702 (одна одиниця), що пі дтверджено актами приймання -передачі предмету лізингу в ід 23.08.2007 року, 09.10.2007 року, 25.12.2007 року, 19 .02.2008 року та 21.04.2008 року (а.с.15, 27, 36, 47, 57).

Як вбачається із акта звірк и розрахунків за договорами оперативного лізингу (а.с.71), як ий підписано представниками сторін без будь-яких зауваже нь, борг відповідача за догов ором № 83/0807/23-МІГ становив 430 119, 59 гр н., в тому числі пеня - 54 052, 07 грн., з а договором № 96/0907/23-МІГ - 432 015, 49 гр н., в тому числі пеня - 52 910, 19 грн., з а договором № 102/1007/23-МІГ - 1 330 342, 09 г рн., в тому числі пеня - 163 657, 69 грн., за договором № 128/0208/23-МІГ - 368 114, 08 грн., в тому числі пеня - 47 045, 78 г рн., за договором № 134/0208/23-МІГ - 13 5 171, 98 грн., в тому числі пеня - 16 1 24, 68 грн.

Пунктом 7.1.3. вказаних договор ів встановлено, лізингодавец ь має право розірвати цей дог овір в односторонньому поряд ку, якщо прострочення сплати лізинг одержувачем будь-яко го лізингового платежу стано вить більше 30-ти днів.

19.09.2010 року між сторонами було укладено додаткові угоди до договорів оперативного лізи нгу, відповідно до умов яких с торони погодилися розірвати договори у зв' язку із прост роченням сплати лізингових п латежів більше 30-ти днів.

28.04.2011 року позивач направив в ідповідачу претензію № 1419 (а.с.7 2) з вимогою сплатити борг та п еню, які станом на 16.05.2011 року, ста новили 2 725 796, 81 грн., вказана пре тензія отримана відповідаче м 05.05.2011 року, про що свідчить пов ідомлення про вручення пошто вого відправлення (а.с.74).

Як стверджує позивач, вбача ється з матеріалів справи та не спростовано відповідачем , останній сплачував лізинго ві платежі з порушенням стро ків встановлених договором ( графіком лізингових платежі в) та не в повному обсязі, забо ргованість відповідача пере д позивачем за договорами оп еративного лізингу станови ла 2 917 025, 10 грн.

05.09.2011 року позивач звернувся до суду із заявою про частков у зміну позовних вимог, в якій просив стягнути на його кори сть з відповідача борг по спл аті лізингових платежів в су мі 2 109 148, 95 грн., інфляційні втрат и - 311 232, 41 грн. та 3% річних - 97 481, 79 грн.

Судом першої інстанції пра вомірно визначено, що за своє ю суттю вказане уточнення по зовних вимог є зміною предме ту позову (змінено вимогу про стягнення пені на стягнення 3% річних та інфляційних нарах увань).

Листом від 07.10.2011 року № 07/10-2011 рок у (а.с. 170) відповідач запропонув ав позивачу укласти мирову у году та зобов'язувався здійс нювати перерахування коштів в рахунок погашення заборго ваності в повному обсязі в су мі 2 289 886, 51 грн. згідно графіку, як ий буде погоджено сторонами.

Листом від 07.10.2011 року № 07/10-2011-2 (а.с .171) відповідач підтвердив сво ї наміри з листопада 2011 року зд ійснювати перерахування кош тів в рахунок погашення борг у в сумі 208 171, 50 грн. протягом 6 міс яців до жовтня 2012 року, тобто ви знав зазначену суму боргу.

Отже, відповідач визнав бор г повністю.

Згідно ст. 762 ЦК України за ко ристування майном з наймача справляється плата, розмір я кої встановлюється договоро м найму. Плата за користуванн я майном може вноситися за ви бором сторін у грошовій або н атуральній формі. Форма плат и за користування майном вст ановлюється договором найму . Плата за користування майно м вноситься щомісячно, якщо і нше не встановлено договором . Наймач звільняється від пла ти за весь час, протягом якого майно не могло бути використ ане ним через обставини, за як і він не відповідає.

Відповідно до частини 1 стат ті 193 ГК України суб'єкти госпо дарювання та інші учасники г осподарських відносин повин ні виконувати господарські з обов'язання належним чином в ідповідно до закону, інших пр авових актів, договору, а за ві дсутності конкретних вимог щ одо виконання зобов'язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться . До виконання господарських договорів застосовуються ві дповідні положення Цивільно го кодексу України з урахува нням особливостей, передбаче них цим Кодексом.

Наведена норма кореспонду ється з приписами статті 526 ЦК України якою встановлено, що зобов'язання має виконувати сь належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимог, щ о звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 173 ГК Україн и господарським визнається з обов'язання, що виникає між су б'єктом господарювання та ін шим учасником (учасниками) ві дносин у сфері господарюванн я з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.

Однією з підстав виникненн я господарського зобов' яза ння, згідно ст.174 ГК України, є г осподарський договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК Україн и, договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного ко дексу України якщо у зобов'яз анні встановлений строк (тер мін) його виконання, то воно пі длягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, о дностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційної інстан ції погоджується із висновко м місцевого господарського с уду про правомірність та обґ рунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідач а - 2 109 148, 95 грн. боргу за несвоєча сну сплату лізингових платеж ів згідно Договорів оператив ного лізингу.

Крім суми основного боргу, п озивач просить стягнути з ві дповідача інфляційні втрат и - 311 232, 41 грн. та 3% річних - 97 481, 79 грн. у зв'язку з неналежним викона нням відповідачем грошового зобов'язання за договорами о перативного лізингу.

В силу вимог статей 610, 612 ЦК Ук раїни, порушенням зобов' яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, ви значених змістом зобов' яза ння. Боржник вважається таки м, що прострочив, якщо він не п риступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором .

Відповідно до приписів ч. 2 с татті 625 Цивільного кодексу Ук раїни боржник, який простроч ив виконання грошового зобов 'язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

З огляду на наведені норми к олегія апеляційного господа рського суду погоджується з висновком місцевого господа рського суду про правомірніс ть позовних вимог щодо стягн ення з відповідача на корист ь позивача інфляційних втра т - 311 232, 41 грн. та 3% річних - 97 481, 79 грн. за період з серпня 2009 року по ч ервень 2011 року.

Твердження апелянта про те , що рішення суду було прийнят о лише на підставі акту звірк и розрахунків, суперечить фа ктичним обставинам справи, о скільки заборгованість відп овідача підтверджується ная вними в матеріалах справи до казами, як то: копіями договор ів оперативного лізингу, акт ів приймання-передачі предме тів лізингу (техніки), затверд женими графіками лізингових платежів (а.с. 12-71), розрахунками заборгованості на час подач і позову та на час прийняття р ішення (а.с. 75-79, а.с. 153-157), копіями ба нківських виписок про оплату (а.с.100-101), довідкою про наявніст ь боргу по спірним лізингови м договорам № 1695 від 03.08.2011 року (а.с .127).

В ході розгляду справи скар жником не заперечено суми бо ргу, навпаки листами від 07.10.2011 р оку за № 07/10-2011 та № 07/10-2011-2, відповіда ч визнав борг в сумі 2 289 886, 51 грн. ( без врахування санкції), одна к на час прийняття рішення су ду доказів оплати не предста вив.

Твердження апелянта про по рушення позивачем черговост і зарахування платежів не мі стять правового обґрунтуван ня.

Нормами ст. 534 ЦК України пер едбачено, що у разі недостатн ості суми проведеного платеж у для виконання грошового зо бов' язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги креди тора у такій черговості, якщо інше не встановлено договор ом: 1) у першу чергу відшкодову ються витрати кредитора, пов ' язані з одержанням виконан ня; 2) у другу чергу сплачуютьс я проценти і неустойка; 3) у тре тю чергу сплачується основна сума боргу.

Умовами договорів операти вного лізингу (п.3.7.) встановлен о, що платежі по договору лізи нгу, що сплачуються лізингоо держувачем зараховуються у т акій черговості: штрафи і пен і, як відповідальність лізин гоодержувач за цим договором ; інші витрати лізингодавця, щ о безпосередньо пов' язані з виконанням цього договору; о сновна сума заборгованості з а лізинговими платежами.

Місцевим господарським су дом правомірно зазначено, що виходячи із умов договорів о перативного лізингу чергові сть зарахування лізингових п латежів відповідає вимогам ч инного законодавства.

Враховуючи наведене, колег ія суддів Київського апеляці йного господарського суду ді йшла висновку про те, що місце вим господарським судом нале жним чином досліджено обстав ини справи та надано цим обст авинам відповідну правову о цінку, тому рішення господар ського суду міста Києва від 12. 10.2011 року у справі № 48/254 відповіда є фактичним обставинам справ и та не суперечить чинному за конодавству України, а відта к, передбачених законом підс тав для скасування оскаржува ного рішення місцевого госпо дарського суду не вбачається .

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, судові витрати за перегля д рішення в апеляційній інст анції покладаються на відпо відача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК Ук раїни, Київський апеляційни й господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю «МІГ - 95» на рішенн я господарського суду міста Києва від 12.10.2011 у справі № 48/254 зал ишити без задоволення.

2. Рішення господарс ького суду міста Києва від 12.10 .2011 року у справі № 48/254 залишити б ез змін.

3. Справу № 48/254 поверну ти до господарського суду мі ста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскарж ено у касаційному порядку ві дповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Тарасенко К.В.

Яков лев М.Л.