Постанова

від 11.01.2012 по справі 18/300

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2012 № 18/300

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Тищенк о О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: ОСОБ А_1 дов. №01 від 03.01.2012

від відповідача: ОСОБ А_2 дов. №11 від 10.01.2012 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Музею і сторії міста Києва

на рішення Господ арського суду м. Києва

від 22.11.2011 ро ку

у справі № 18/300 (су ддя Мандриченко О.В.)

за позовом Київськ ого науково-методичного цент ру по охороні, реєстрації та використанню пам' яток іст орії, культури і заповідних т ериторій

до Музею історії міста Києва

про стягне ння 34 086,56 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовн і вимоги Київського науково- методичного центру по охорон і, реєстрації та використан ню пам' яток історії, культу ри і заповідних територій до Музею історії міста Києва пр о стягнення з відповідача 30 80 7,47 грн. заборгованості, 3 106,00 грн. пені, 924,22 грн. трьох процентів р ічних з простроченої суми, 349,00 грн. витрат по сплаті держмит а та 236,00 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що договірні правовід носини щодо об' єкта оренди (нежитловий будинок за адрес ою: м. Київ, вул. Андріївський у звіз, 13 загальною площею 472,5 кв.м .) з посиланням на статтю 764 Циві льного кодексу України між п озивачем та відповідачем три вають, оскільки вказане майн о перебуває у орендному кори стуванні відповідача. Проте, відповідач неналежним чином виконав свої зобов' язання за договором, орендну плату (е ксплуатаційні витрати) за пе ріод з квітня 2009 року по груден ь 2010 року на користь позивача н е сплачував, внаслідок чого з боку останнього утворилась заборгованість у сумі 30 807,47 грн . Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на Методику розрахунку орен дної плати за майно територі альної громади міста Києва, я ке передається в оренду, що є д одатком до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. №34/91 “Про затвердження Методики розра хунку орендної плати за кори стування майном територіаль ної громади міста Києва.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 22.11.2011 року у справі № 18/300 позов задоволено повністю. Стягнуто з Музею іс торії міста Києва на користь Київського науково-методичн ого центру по охороні, рестав рації та використанню пам' я ток історії, культури і запов ідних територій 30 807 грн. 47 коп. з аборгованості, 3 106 грн. пені, 924 г рн. 22 коп. трьох процентів річн их з простроченої суми, 349 грн. в итрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що зобов' я зання орендаря, передбачені п. 1.4 договору, щодо сплати орен дних платежів, включають так ож зобов' язання останнього щодо відшкодування експлуат аційних витрат. Проте, відпов ідач неналежним чином викона в свої зобов' язання за дого вором, орендну плату (експлуа таційні витрати) за період з к вітня 2009 року по грудень 2010 року на користь позивача не сплач ував, внаслідок чого з боку ос таннього утворилась заборго ваність у сумі 30 807,47 грн.

Не погоджуючись із вказани м рішенням, відповідач зверн увся до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сить скасувати рішення Госпо дарського суду м. Києва від 22.11. 2011 року у справі № 18/300, та прийнят и нове рішення, яким в позові в ідмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що рішення Господа рського суду м. Києва прийнят е з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, з недоведеністю обставин, щ о мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обстави нам справи. Відповідач ствер джує, що відповідно до рішенн я Київської міської ради від 06.03.2009 р. №124/1179 “Про бюджет міста Ки єва на 2009 рік” та рішення Київс ької міської ради від 14.05.2010 р. №793 /4231 “Про бюджет міста Києва на 2 010 рік” зупинено дію рішення К иївської міської ради від 28.09.20 06 р. №34/91 “Про затвердження Поря дку передачі майна територіа льної громади міста Києва в о ренду”, Методики розрахунку орендної плати за користуван ня майном територіальної гро мади міста Києва в частині вс тановлення орендної плати дл я установ, що фінансуються з б юджету міста Києва. Встановл ено, що такі бюджетні установ и звільнені від орендної пла ти у 2009, 2010 роках, крім сплати екс плуатаційних витрат;

Також, апелянт зазначає, що користується приміщенням бе зоплатно, оскільки є бюджетн ою установою, яка повністю фі нансується за рахунок місько го бюджету, посилаючись на ст аттю 13 Закону України “Про муз еї та музейну справу” та Поло ження про Музей історії міст а Києва, затверджене розпоря дженням Київської міської де ржавної адміністрації від 02.10 .1997 р. №1527.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.12.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до про вадження та призначено до ро згляду в судовому засіданні на 11.01.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляцій ної інстанції вимоги апеляці йної скарги підтримав, проси в апеляційну скаргу задоволь нити, рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2011 р. у справ і №18/300 скасувати, прийняти нов е рішення, яким в позові відмо вити повністю.

Представник позивача в суд овому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, виклад ених в апеляційній скарзі, пр осив суд відмовити в задовол енні скарги та залишити без з мін оскаржуване рішення Госп одарського суду м. Києва від 22 .11.2011 р. у справі № 18/300 .

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування г осподарським судом при прийн ятті оскарженого рішення нор м матеріального та процесуал ьного права, Київський апеля ційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003 р. між Київським науково -методичним центром по охоро ні, реєстрації та використа нню пам' яток історії, культ ури і заповідних територій т а Музеєм історії міста Києва укладено договір оренди №02/2003.

Відповідно до п.1 1. Дговору по зивач, на підставі рішення Ки ївської міської ради від 19.12.2002 р . №185/345, передає, а відповідач при ймає в оренду (двоповерховий з підвалом) нежилий будинок з а адресою: м. Київ, вул. Андріїв ський узвіз, 13, загальною площ ею 472,5 кв.м. (перший поверх 207,6 кв.м ., другий поверх 192,7 кв.м., підвал 72,2 кв.м.) для використання під м узейні приміщення.

Пунктом 1.2. договору передба чено, що зазначений в п. 1.1. дого вору нежитловий будинок пере дається відповідачеві разом із земельною ділянкою, на які й він розміщений, автономним и інженерними комунікаціями , системою енергопостачання, інженерним обладнанням, згі дно з актом технічного стану , що додається до договору і є його невід' ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. договору за користування орендованим будинком відповідач сплачує позивачеві орендну плату в м ежах експлуатаційних витрат , місячний розмір якої на моме нт початку дії договору стан овить 544,50 грн., відповідно до ка лькуляції вартості утриманн я орендованого майна.

Орендна плата сплачується відповідачем з моменту підп исання договору та акту техн ічного стану об' єкту оренди .

Пунктом 1.4. договору визначе но, що орендна плата сплачуєт ься відповідачем незалежно в ід наслідків діяльності оста ннього, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на р ахунок позивача.

Згідно з п. 6.1. договору сторо ни домовились, що термін дії д оговору складає 3 роки з 01.01.2003 р. п о 31.12.2005 р.

02.01.2006 р. між сторонами укладен а додаткова угода №2 до догово ру, за умовами якої сторони зм інили розмір орендної плати, погодивши, що місячний її роз мір в межах експлуатаційних витрат становить 760,62 грн. (в т.ч. ПДВ 126,77 грн.).

Також, рішенням Господарсь кого суду міста Києва від 13.08.2009 р. у справі №40/158 за позовом Київ ського науково-методичного ц ентру по охороні, реставраці ї та використанню пам' яток історії, культури і заповідн их територій до Музею історі ї міста Києва встановлено, що 25.10.2007 р. рішенням Київської міс ької ради №1085/3918 продовжено тер мін дії договору на 364 дні.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України п ередбачено, що факти, встанов лені рішенням господарськог о суду (іншого органу, який вир ішує господарські спори), за в инятком встановлених рішенн ям третейського суду, під час розгляду однієї справи, не до водяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть уч асть ті самі сторони.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Пр о незалежність судової влади ” від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що з а змістом частини п'ятої стат ті 124 Конституції України судо ві рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються за конними, доки вони не скасова ні в апеляційному чи касацій ному порядку або не переглян уті компетентним судом в інш ому порядку, визначеному про цесуальним законом, в межах п ровадження справи, в якій вон и ухвалені. Виключне право пе ревірки законності та обґрун тованості судових рішень має відповідний суд згідно з про цесуальним законодавством. О скарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності с удів і суддів щодо розгляду т а вирішення справи поза пере дбаченим процесуальним зако ном порядком у справі не допу скається, і суди повинні відм овляти у прийнятті позовів т а заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України ”П ро виконання рішень та засто сування практики Європейськ ого суду з прав людини” встан овлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенці ю та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європей ського суду з прав людини одн им з основних елементів верх овенства права є принцип пра вової певності, який серед ін шого передбачає, що рішення с уду з будь-якої справи, яке наб рало законної сили, не може бу ти поставлено під сумнів (див . рішення Суду у справах: Sovtransavto Hold ing v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603 /02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформ аційного листа Вищого господ арського суду України „Про К онвенцію про захист прав люд ини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європей ського суду з прав людини” ві д 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33 - 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України” одн им з основоположних аспектів верховенства права є принци п юридичної визначеності, зг ідно з яким у разі остаточног о вирішення спору судами їхн є рішення, що набрало законно ї сили, не може ставитися під с умнів (див. справу „Брумареск у проти Румунії”, п. 61). Принцип юридичної визначеності вима гає поваги до принципу res judicata, то бто поваги до остаточного рі шення суду. Згідно з цим принц ипом жодна сторона не має пра ва вимагати перегляду остато чного та обов'язкового до вик онання рішення суду лише з од нією метою - домогтися повтор ного розгляду та винесення н ового рішення у справі.

Позивач, посилаючись на ста ттю 764 Цивільного кодексу Укра їни зазначає, що договірні пр авовідносини щодо об' єкта о ренди (нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Андріївс ький узвіз, 13 загальною площею 472,5 кв.м.) між сторонами тривают ь, оскільки вказане майно пер ебуває у орендному користува нні відповідача. Проте, відпо відач неналежним чином викон ав свої зобов' язання за дог овором, орендну плату (експлу атаційні витрати) за період з квітня 2009 року по грудень 2010 рок у на користь позивача не спла чував, внаслідок чого з боку о станнього утворилась заборг ованість у сумі 30 807,47 грн.

Оцінюючи подані докази за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му і об' єктивному досліджен ні в судових засіданнях з ура хуванням всіх обставин справ и в їх сукупності, та враховую чи їх взаємний зв' язок, Київ ський апеляційний господарс ький суд дійшов висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, а рішення суду п ершої інстанції прийнято з д отриманням норм матеріально го і процесуального права, є з аконним і обґрунтованим з на ступних підстав.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться і до виконанн я господарських договорів за стосовуються відповідні пол оження Цивільного кодексу Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня виникають з підстав, встан овлених статтею 11 цього Кодек су.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільног о кодексу України передбачає , що підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Ци вільного кодексу України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договоро м найму (оренди) наймодавець п ередає або зобов'язується пе редати наймачеві майно у кор истування за плату на певний строк. Законом можуть бути пе редбачені особливості уклад ення та виконання договору н айму (оренди).

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є об ов'язковим для виконання сто ронами.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільно го кодексу України договором є домовленість двох або біль ше сторін, спрямована на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав та обов'язк ів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання повинні виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - в ідповідно до звичаїв діловог о обороту або інших вимог, що з вичайно ставляться. Одностор оння відмова від виконання з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передб ачено, що порушенням зобов' язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Відповідно до п. 16 Порядку пе редачі майна територіальної громади міста Києва в оренду , затвердженого рішенням Киї вської міської ради від 28 вере сня 2006 р. №34/91, розмір річної орен дної плати визначається за ф ормулою: Опл = Вп х Сор, де Опл - р ічна орендна плата, до складу якої входять експлуатаційні витрати орендодавця у склад і, зокрема, плати за користува ння земельною ділянкою, на як ій знаходиться об'єкт оренди .

Таким чином, зобов' язання орендаря, передбачені п. 1.4 дог овору, щодо сплати орендних п латежів, включають також зоб ов' язання останнього щодо в ідшкодування експлуатаційн их витрат.

Відповідно до п. 40 рішення Ки ївської міської ради від 06.03.2009 р . №124/1179 “Про бюджет міста Києва н а 2009 рік” та п. 35 рішення Київськ ої міської ради від 14.05.2010 р. №793/4231 “ Про бюджет міста Києва на 2010 рі к” відповідач звільнений у 2009 та 2010 роках від орендної плати , крім сплати експлуатаційни х витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналеж ним чином виконав свої зобов ' язання за договором, оренд ну плату (експлуатаційні вит рати) за період з квітня 2009 року по грудень 2010 року на користь п озивача не сплачував, внаслі док чого з боку останнього ут ворилась заборгованість у су мі 30 807,47 грн.

Матеріали справи не містят ь доказів сплати відповідаче м заборгованості у розмірі 30 807,47 грн.

Посилання відповідача на т е, що позивачем не додані дока зи сплати земельного податку є безпідставними, оскільки п озивачем до матеріалів справ и додані належним чином засв ідчені ксерокопії платіжних доручень, які підтверджують сплату останнім на користь У ДК у Подільському районі м. Ки єва земельного податку за 2009 т а 2010 роки.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнен ня з відповідача заборговано сті у розмірі 30 807,47 грн. є обґрун тованою, отже судом першої ін станції правомірна була задо волена.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача пені, к олегія суддів апеляційної ін станції зазначає наступне.

У відповідності до ст. 611 Циві льного кодексу України у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема сплата неустойк и.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсн ення господарської діяльнос ті, невиконання або неналежн ого виконання господарськог о зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господа рського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України не устойкою (штрафом, пенею) є гро шова сума або інше майно, які б оржник повинен передати кред иторові у разі порушення бор жником зобов'язання. Пенею є н еустойка, що обчислюється у в ідсотках від суми несвоєчасн о виконаного грошового зоб ов'язання за кожен день про строчення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України ви значено, що якщо предметом не устойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господ арського кодексу України у р азі якщо розмір штрафних сан кцій законом не визначено, са нкції застосовуються в розмі рі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій мож е бути встановлено договором у відсотковому відношенні д о суми невиконаної частини з обов' язання або у певній, ви значеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов' язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарсько го кодексу України нарахуван ня штрафних санкцій за прост рочення виконання зобов' яз ання, якщо інше не встановлен о законом або договором, прип иняється через шість місяців від дня, коли зобов' язання м ало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань” розмі р пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється в ід суми простроченого платеж у та не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК Ук раїни, сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Відповідно до п. 5.2 договору з а несвоєчасну сплату орендни х платежів відповідач на кор ись позивача сплачує пеню у р озмірі 0,5% за кожний день прост рочки, не більше розміру, вста новленого чинним законодавс твом України.

Позивачем вірно здійснено розрахунок пені, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пеня у розмірі 3 106,00грн.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача 3% річни х, колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає наступн е.

Частиною 2 статті 625 ЦК Україн и передбачено, що боржник, яки й прострочив виконання грошо вого зобов' язання, на вимог у кредитора зобов' язаний сп латити суму боргу з урахуван ням встановленого індексу ін фляції за весь час простроче ння, а також три проценти річн их від простроченої суми, якщ о інший розмір процентів не в становлений договором або за коном.

Позивачем вірно здійснено розрахунок 3% річних, відповід но до якого підлягають стягн енню з відповідача 3% річних у розмірі 924,22 грн.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відоб ражені обставини, що мають зн ачення для даної справи, висн овки суду про встановлені об ставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають ді йсності і підтверджуються до стовірними доказами, дослідж еними у судовому засіданні, о тже рішення відповідає вимог ам чинного законодавства Укр аїни, ґрунтуються на всебічн ому, повному і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, підстав для його ска сування не вбачається.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що статтею 4 Закону У країни “Про судовий збір”, як ий набув чинності з 22.11.2011р., вста новлено, що за подання до госп одарського суду апеляційної скарги на рішення справляєт ься судовий збір у розмірі 50 в ідсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовн ої заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчислен ої виходячи з оспорюваної су ми. За подання до господарськ ого суду позовної заяви майн ового характеру ставка судов ого збору встановлено у розм ірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальн их заробітних плат, розмір як ої становить 1 411,50 грн.

Таким чином, виходячи з поло жень наведених норм закону, т а з огляду на те, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду в повном у обсязі, відповідач повинен був сплатити судовий збір у р озмірі 705,75 грн., проте як останн ім було сплачено у розмірі 348,37 грн.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 21.12.2011 року було зобов' язано відповідача надати докази с плати судового збору у встан овленому законом розмірі, од нак відповідачем вимоги ухва ли суду не було виконано, у зв' язку з чим колегія суддів стя гує з відповідача в дохід Дер жавного бюджету України 357,38 гр н.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст.49 Господ арського процесуального код ексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Музею іс торії міста Києва залишити б ез задоволення, рішення Госп одарського суду м. Києва від 22 .11.2011 року по справі №18/300 залишити без змін.

Стягнути з Музею історії мі ста Києва (інд. 01001, м. Київ, вул. Хр ещатик, 2, код ЄДРПОУ 05534195) в дохід Державного бюджету України 357,38 грн. судового збору за розг ляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському с уду м. Києва видати наказ.

Матеріали справи № 18/300 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смір нова Л.Г.