Постанова

від 02.02.2012 по справі 35/298

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2012 № 35/298

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1 - ю рист

ОСОБА_2 - юр ист

Від відповідача: ОСОБА_3 - юрист

розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства «Рівнеазот»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2011

у справі № 35/298

за позовом Відкритого ак ціонерного товариства «Рівн еазот»

до Національної акціонерної компанії «Нафто газ України»

про визнання нед ійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 21.11.2011 в задо воленні позовних вимог Відкр итого акціонерного товарист ва «Рівнеазот» до Національн ої акціонерної компанії «Наф тогаз України» про визнання недійсним договору відмовле но повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Публічне акціонерн е товариство «Рівнеазот» зве рнулося з апеляційною скарго ю до Київського апеляційного господарського суду, в якій п росить скасувати рішення Гос подарського суду міста Києва від 21.11.2011, прийняти нове, яким по зовні вимоги задовольнити по вністю.

В обґрунтування своїх вимо г скаржник зазначав, що при ви несенні даного рішення були порушені норми матеріальног о та процесуального права, на підтвердження чого в своїй а пеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, в иступають підтвердженням пр авової позиції позивача та с простовують правильність ви несеного рішення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 28.12.2011 апеляційну скаргу прий нято до провадження.

Відповідно до статті 101 ГПК У країни у процесі перегляду с прави апеляційний господарс ький суд за наявними у справі і додатково поданими доказа ми повторно розглядає справу , також апеляційний господар ський суд не зв' язаний дово дами апеляційної скарги і пе ревіряє законність і обґрунт ованість рішення господарсь кого суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому зас іданні апеляційну скаргу, до слідивши матеріали справи, з аслухавши пояснення предста вників сторін, колегією вста новлено наступне:

31.10.2009 між Національною акціон ерною компанією «Нафтогаз Ук раїни» (далі - продавець, від повідач) та Відкритим акціон ерним товариством «Рівнеазо т» (далі - покупець, позивач) укладено договір № 10/09-П постав ки природного газу (далі - дого вір).

Відповідно до ст. 712 ЦК Україн и за договором поставки прод авець (постачальник), який зді йснює підприємницьку діяльн ість, зобов'язується передат и у встановлений строк (строк и) товар у власність покупця д ля використання його у підпр иємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з ос обистим, сімейним, домашнім а бо іншим подібним використан ням, а покупець зобов'язуєтьс я прийняти товар і сплатити з а нього певну грошову суму.

За твердженнями позивача д аний договір укладений з пор ушенням вимог чинного законо давства оскільки пунктом 1.1. д оговору визначено, що продав ець зобов' язується у лютому -червні 2009 року передати у влас ність покупцю, а покупець зоб ов' язується прийняти та опл атити на умовах даного догов ору природний газ, в обсязі, вк азаному в розділі 2 даного дог овору. При цьому сам договір у кладений сторонами 31.10.2009. Згідн о умов Договору № 10/09 НАК «Нафтогаз України» в жовтні 2009 зобов' язався пост авити ВАТ «Рівнеазот» природ ний газ в період, який вже мину в (лютому-червні 2009), що унеможл ивлює сам факт такої поставк и і відповідно унеможливлює встановлення, зміну або прип инення цивільних прав та обо в' язків сторін в момент пос тавки. Такий стан речей позба вляє покупця здійснити перев ірку товару по кількості і як ості, які є істотними умовами Договору.

Позивач просить суд визнат и недійсним спірний договір в порядку ч. 1 ст. 203 та ч . 3 ст. 215 Цивільного кодексу Укр аїни.

Відповідач повністю запер ечує проти даного позову, вра жаючи його безпідставним та таким, що не підлягає задовол енню.

Відповідно до роз' ясненн я Вищого арбітражного суду У країни «Про деякі питання пр актики вирішення спорів, пов 'язаних з визнанням угод неді йсними» від 12.03.1999 № 02-5/111, вирішуючи спор и про визнання угод недійсни ми, господарський суд повине н встановити наявність тих о бставин, з якими закон пов'язу є визнання угод недійсними і настання відповідних наслід ків, а саме: відповідність змі сту угод вимогам закону; доде ржання встановленої форми уг оди; правоздатність сторін з а угодою; у чому конкретно пол ягає неправомірність дій сто рони та інші обставини, що маю ть значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 2.1 договору встанов лено, що продавець передає по купцю газ в обсязі 132169114 куб. м. пр отягом лютого-червня 2009 року.

На виконання даного п. 2.1, п. 3.2 т а п. 3.3 договору від 31.10.2009 між стор онами були підписані акти пр иймання-передачі газу № 02/09-Р, № 03/09-Р, № 05/09-Р, № 04/09-Р, 06/09-Р на весь обся г газу зазначений в договорі , які підтверджують виконанн я зобов' язань по поставці т овару відповідачем за спірни м договором.

Належним чином засвідчені копії даних актів містяться в матеріалах справи, підписа ні сторонами та скріплені пе чатками.

Пунктом 5.1 договору визначе но, що покупець зобов' язани й на підставі рахунку-фактур и, виставленого продавцем, зд ійснити розрахунки за газ шл яхом переказу грошових кошті в в сумі 315865678,78 грн. на розрахунко вий рахунок продавця, наступ ним чином:

- у листопаді 2009 року -5000000, 00 грн.;

- у грудні 2009 року -10000000,00 гр н.;

- у січні 2010 року - 10000000,00 грн .;

- у лютому 2010 року - 20000000,00 гр н.;

- у березні 2010 року - 30000000,00 г рн.;

- у квітні 2010 року - 50000000,00 гр н.;

- у травні 2010 року - 95432839,39 гр н.;

- у червні 2010 року - 95432839,39 гр н.

Таким чином, зобов' язання покупця здійснити розрахунк и за поставлений природний г аз в лютому - червні 2009 року бу ли визначені - протягом листо пада 2009 - червня 2010.

А отже спростовуються твер дження позивача, що згідно ум ов договору відповідач зобов ' язується поставити позива чу природний газ в період, яки й вже минув, що унеможливлює с ам факт такої поставки.

На підтвердження цього в ма теріалах справи містяться ак ти приймання-передачі газу н а весь обсяг, зазначений в дог оворі, що встановлює факт зді йснення такої поставки та ви конанням умов договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини на які вон а посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни визначено, що обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватися іншими засобами д оказування.

Як визначено ст. 203 ЦК України зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також інтересам держави і суспільства, його моральни м засадам. Особа, яка вчиняє пр авочин, повинна мати необхід ний обсяг цивільної дієздатн ості. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законо м. Правочин має бути спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу.

Як визначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни № 9 від 06.11.2009 «Про судову пра ктику розгляду цивільних спр ав про визнання правочинів н едійсними» зміст правочину н е може суперечити Цивільному кодексу України, іншим закон ам України, які приймаються в ідповідно до Конституції Укр аїни та Цивільного кодексу У країни, міжнародним договора м, згода на обов'язковість яки х надана Верховною Радою Укр аїни, актам Президента Украї ни, постановам Кабінету Міні стрів України, актам інших ор ганів державної влади Україн и, органів влади Автономної Р еспубліки Крим у випадках і в межах, встановлених Констит уцією України та законом, а та кож моральним засадам суспіл ьства. Зміст правочину не пов инен суперечити положенням т акож інших, крім актів цивіль ного законодавства, норматив но-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції У країни.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу Укра їни господарські договори ук ладаються за правилами, вста новленими Цивільним кодексо м України з урахуванням особ ливостей, передбачених цим К одексом, іншими нормативно-п равовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 стат ті 180 ГК України передбачено, щ о зміст господарського догов ору становлять умови договор у, визначені угодою його стор ін, спрямованою на встановле ння, зміну або припинення гос подарських зобов'язань, як по годжені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язк ові умови договору відповідн о до законодавства.

У відповідності до змісту л иста Вищого господарського с уду України від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних с прав про визнання правочинів недійсними» якщо під час суд ового розгляду встановлено в ідсутність у позивача права на задоволення позову про ви знання оспорюваного правочи ну недійсним, суд має відмови ти в задоволенні позову.

Згідно ст.638 Цивільного коде ксу України встановлено, що д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору. Істотними умовами до говору є умови про предмет, ум ови, що визначені законом як і стотні або є необхідними для договорів даного виду, а тако ж усі ті умови, щодо яких за за явою хоча б однієї із сторін м ає бути досягнуто згоди.

Враховуючи вище викладене , колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивачем не надано належних та допустим их доказів на підтвердження своєї правої позиції, а також не наведено переконливих ар гументів у відповідності з н ормами чинного законодавств а, які давали б підстави визна ти укладений договір поставк и недійсним. Таким чином, позо вні вимоги Публічного акціон ерного товариства «Рівнеазо т» є необґрунтованими та не п ідлягають задоволенню.

Відповідно до ст.627 Цивільно го кодексу України сторони є вільними в укладенні догово ру, виборі контрагента та виз наченні умов договору з урах уванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду приходить до висновку , що рішення Господарського с уду міста Києва від 21.11.2011 у дані й справі прийнято з додержан ням норм матеріального та пр оцесуального права, повним з ' ясуванням обставин, що маю ть значення для справи та від повідністю висновків, виклад ених в рішенні, дійсним обста винам справи, тому рішення є з аконним та обґрунтованим. Пі дстав для скасування або змі ни вказаного рішення та зад оволення апеляційної скарги колегія суддів Київського а пеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічн ого акціонерного товариства «Рівнеазот» залишити без за доволення.

Рішення Господарського су ду міста Києва від 21.11.2011 у справ і № 35/298 залишити без змін.

Матеріали справи № 35/298 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена протягом дв адцяти днів в касаційному по рядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Тище нко А.І.