Ухвала

від 18.09.2007 по справі 22ц-720/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-720/07

Справа № 22ц-720/07                                                     Головуючий

в 1 інстанції Івасюта Л.В.

Категорія

30                                                                    Доповідач

Киця СІ.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем    України

18 вересня 2007

року

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області

в складі:

головуючого -

судді Сівчука Є.І.,

суддів Киці

СІ.,  Данилюк В.А.,

при секретарі

Матюхіній О.Г.

розглянула

у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до колективного підприємства «ЖКК», 

ОСОБА_2 про вселення,  визнання

ордеру на жиле приміщення недійсним та виселення за апеляційною скаргою

представника третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_3- ОСОБА_4 на рішення

Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2007 року.

Особи,  які беруть участь у справі: позивач -ОСОБА_1,

відповідачі   -  

колективне   підприємство   (далі  

-   КП)   «ЖКК»,  

ОСОБА_2

представник

відповідача КП «ЖКК» - ОСОБА_5,  третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_3

Колегія суддів

встановила:

Представник

третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_3 - ОСОБА_4  подав апеляційну скаргу на рішення Луцького

міськрайонного суду від 12 червня 2007 року, 

в якій просить скасувати дане рішення та ухвалити нове,  яким в позові відмовити.

Рішенням

Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2007 року позов задоволено.

Постановлено

визнати недійсним ордер №11,  виданий 16

лютого 2004 року КП «ЖКК» ОСОБА_2 на вселення в кімнату АДРЕСА_1гуртожитку № 3

по вул.  К.Савури,  46-Б у м. 

Луцьку.

Постановлено

ОСОБА_2разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, 

ОСОБА_7виселити з кімнати АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по вул.  Клима

Савури,  46-Б м.  Луцька в раніше займане жиле приміщення -

кімнату АДРЕСА_2 гуртожитку № 3 по вул.  Клима Савури,  46-Б у м. 

Луцьку.

ОСОБА_1

вселено в кімнату АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по вул.  Клима

Савури,  46-Б у м.  Луцьку.

В

апеляційній скарзі представник третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_3.

-ОСОБА_4 ,  покликається на

невідповідність висновків суду обставинам справи,  недоведеність обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленими,  неправильне застосування судом норм

матеріального та процесуального права.

2

Позивач,  представник відповідача КП «ЖКК» в судовому

засіданні апеляційну скаргу заперечили з тих мотивів,  що будь-яких порушень норм матеріального та

процесуального права судом першої інстанції при постановленні рішення в даній

справі не було допущено,  а тому вимоги

ОСОБА_3 є необгрунтованими і безпідставними.

Апеляційна

скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом

першої інстанції встановлено,  що позивач

ОСОБА_1 проживала і зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по вул.  К.Савури, 

46-Б у м.  Луцьку на підставі

ордеру № 673 від 12.11.1987 року.

За час

відсутності позивача ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 також був виданий ордер № 11

від 16.02.2004 року на вселення у спірну кімнатуАДРЕСА_1 гуртожитку № 3 по

вул.  К.Савури,  46-Б у м. 

Луцьку.

Згідно

ч. 2  ст. 

71 Житлового кодексу Української РСР якщо наймач або члени його сім'ї

були відсутні з поважних причин понад шість місяців,  цей строк за заявою відсутнього може бути

продовжено наймодавцем,  а в разі спору -

судом.

З

матеріалів справи вбачається,  що позивач

ОСОБА_1 була відсутня у спірному житловому приміщенні в зв'язку з

ускладненнями,  що виникли в неї під час

пологів (а.с. 7-10). Отже,  позивач не

проживала у спірній кімнаті з поважних причин та не втратила інтересу до

житла,  оскільки регулярно сплачувала

плату за комунальні послуги (а.с.  14,

15, 53). Тому,  на думку колегії

суддів,  за ОСОБА_1 збереглося право на

користування кімнатою АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по вул.  К.Савури, 

46-Б у м.  Луцьку.

Згідно

п.10 Примірного положення про гуртожитки ордер на жиле приміщення може бути

виданий лише на вільну жилу площу.

Ордер №

11 від 16.02.2004 року на кімнату АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по-вул.  К.Савури, 

46-Б у м.  Луцьку виданий ОСОБА_2

на фактично зайняту житлову площу, 

оскільки позивачу ОСОБА_1 на вказану кімнату раніше було видано ордер №

673 від 12.11.1987 року.

Суд

першої інстанції прийшов до правильного висновку,  що ордер № 11 від 16.02.2004 року на кімнату

АДРЕСА_1гуртожитку № 3 по вул. 

К.Савури,  46-Б у м.  Луцьку, 

що виданий відповідачу ОСОБА_2,  є

недійсним на підставі  ст.  59 ЖК Української РСР,  оскільки порушує житлові права позивача

ОСОБА_1

Покликання

апелянта на те,  що позивач ОСОБА_1 немає

законних прав на проживання в гуртожитку є безпідставними,  так як ордер, 

на підставі якого останній надали спірну кімнату є дійсним.

Отже,  суд першої інстанції прийшов до правильного

висновку про задоволення позову в цій частині.

Покликання

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4  в

апеляційній скарзі на те,  що суд першої

інстанції безпідставно не залучив його довірителя в якості відповідача в справі

не заслуговують на увагу,  оскільки

предметом позову в даному випадку є житлове приміщення,  на яке останній не претендує. Згідно рішення

Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2006 року,  яке набрало законної сили,  ОСОБА_3 постановлено виселити з кімнати

АДРЕСА_2 гуртожитку № 3 по вул. К.Савури, 

46-Б в м. Луцьку,  в яку

оскаржуваним рішенням постановлено вселити ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей.

Будь-яких вимог до третьої особи позивач не заявляла.

Як

роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.6 Постанови від 12 квітня 1985

року № 2 «Про деякі питання,  що виникли

в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,  у випадку, 

коли позов пред'явлено особами, 

права яких порушено видачею ордера і на яких не може бути покладено

обов'язок по наданню відповідачам жилого приміщення,  до участі у справі має бути притягнутий

виконком або інший відповідний орган,  що

здійснює управління житловим фондом. 

Якщо,  незважаючи на

попередження,  притягнутий до участі у

справі орган не вирішив питання про надання відповідачам приміщення,  суд вирішує позов по суті і при його

задоволенні покладає на

з

цей

орган обов'язок надати відповідачам те жиле приміщення,  яке вони раніше займали,  або інше, 

яке за змістом ч. 2  ст.  117 Житлового кодексу України має відповідати

за розміром і благоустроєм наданому за ордером.

Висновок

суду першої інстанції про виселення відповідача ОСОБА_2 та її неповнолітніх

дітей з спірної кімнати в раніше займане приміщення - кімнату АДРЕСА_2

гуртожитку № З по вул.  Клима Савури,  46-Б у м. 

Луцьку є вірним і ґрунтується на нормах закону.

Інші

доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  наведених у рішенні.

Рішення

судом постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального

права,  а викладені у ньому висновки

ґрунтуються на обставинах справи і підстав для його скасування немає.

Керуючись  ст.  ст.  307, 

308,  313,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу представника третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_3- ОСОБА_4

відхилити,  а рішення Луцького

міськрайонного суду від 12 червня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня

набрання нею законної сили.