Рішення

від 13.02.2012 по справі 22/5025/8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/5025/8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 22/5025/8/12

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТVT" м. Київ

до Сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівський район

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "ТАТ-АГРО", м. Київ

про стягнення 192 996,71 грн.

                                                                                                             Суддя   Заверуха С.В.

Представники сторін: не з'явились

Повне рішення складено та підписано 13.02.2012р.

Суть спору: позивач - ТОВ "ТVТ" м. Київ звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача сільськогосподарського підприємства імені Шевченка в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 192 996,71 грн., з яких 37 191,52 грн. три процента річних, 155 805,19 грн. індекс інфляції.

В обґрунтування позову зазначає, що у квітні-серпні 2008 р. ТОВ "ТАТ-АГРО" було поставлено СГП імені Шевченка засоби захисту рослин та насіння с/г культур на загальну суму 372 639,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000022 від 17.04.2008р. на суму 48 391,20 грн., №РН-0000026 від 25.04.2008р. на суму  53 910,00 грн., №РН-0000042 від 14.05.2008р. на суму 50 964,00 грн., №РН-0000050 від 22.05.2008р. на суму 8 640,00 грн., №РН-0000057 від 02.06.2008р. на суму 27 000,00 грн., №РН-0000062 від 11.06.2008р. на суму 120 694,80 грн., №РН-0000066 від 19.06.2008р. на суму 25 684,80 грн., №РН-0000070 від 23.06.2008р. на суму 12678,00 грн., №РН-0000071 від 24.06.2008р. на суму 13 828,80 грн., №РН-0000092 від 29.08.2008р. на суму 10848,00 грн.

Згідно з угодою №08/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.05.2011р. ТОВ "ТАТ-АГРО" відступило ТОВ "ТVТ" право вимоги виконання сільськогосподарським підприємством імені Шевченка грошового зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

У зв'язку з неналежним виконанням взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару в серпні 2011 року ТОВ "ТVТ" звернулося до суду з позовною заявою про стягнення із СГП імені Шевченка суми заборгованості за отриманий товар відповідно до видаткових накладних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.09.2011р. по справі №10/5025/1279/11 позов ТОВ "ТVТ" задоволено повністю, у зв'язку з чим видано відповідний наказ.

Однак, стверджує позивач, зобов'язання щодо оплати вартості товару на день подання позову відповідачем не виконано, що стало підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачем три процента річних в сумі 37 191,52 грн. та індекс інфляції в розмірі 155 805,19 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 20.01.2012р. надіслав на адресу суду клопотання вих.№ 19-5/01 від 19.01.2012р., в якому просить розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи документами з врахуванням ч. 2 ст. 35 ГПК України. Окрім того, надіслав письмові пояснення  вих.№ 19-7/01 від 19.01.2012р. щодо настання строку оплати вартості, відсутності факту існування вимоги про сплату боргу та доказів її направлення відповідачу. Позивач стверджує, що у квітні - серпні 2008 року ТОВ „ТАТ-АГРО" було поставлено СГП імені Шевченка засоби захисту рослин та насіння с/г культур на загальну суму 372 639,60 грн. Факт підтвердження поставки та отримання товару підтверджується документами, що мають місце у даній справі. ТОВ „ТАТ-АГРО" виконало свої обов'язки щодо строків поставки, кількості та якості поставленого товару у повному обсязі. Претензій щодо якості, кількості чи термінів поставленого товару від СГП імені Шевченка на адресу ТОВ „ТАТ-АГРО" не надходило. У свою чергу, відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України не погасив існуючий розмір заборгованості у повному розмірі.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 181, абз. 1 ч. 1 ст.193, ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 6, ч. 1 ст. 207, ст.ст. 525, 599, 610, 627-629, 655, 657, ч. 1 ст. 692, ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Звертає увагу також на те, що аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання, зважаючи на ст. 692 Цивільного кодексу України, містяться в постановах Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі №3/379/08, від 12.08.2010р. у справі №22/225-09-6133 та від 14.12.2010р. у справі №11/165/10, рішенні Господарського суду міста Києва від 28.04.2011р. по справі №48/130, рішенні Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2011р. у справі №5002-11/52-2011, Постанові Севастопольського  апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. у справі №5002-11/52-2011.

Позивач робить висновок, що зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару із врахуванням вищевикладеного у відповідача виникло у момент отримання товару відповідно до видаткових накладних, копії котрих має місце у справі.

Надано суду копію Постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2009р. у справі №3/379/08, копію Постанови Вищого господарського суду України від 12.08.2010р. у справі №22/225-09-6133, копію Постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2010р. у справі №11/165/10.

На виконання ухвали суду по справі №22/5025/8/12 від 05.01.2012 року позивачем надано: копію Витягу із ЄДРПОУ щодо ТОВ "ТУТ", копію Витягу із ЄДРПОУ щодо СГП імені Шевченка, копію Додаткової угоди №1 від 29.12.2011р. до Угоди №08/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.05.2011р., оригінал доказу направлення позовної заяви вих. №30-1/12 від 30.12.2011р. на адресу ТОВ "ТАТ-АГРО", копію Постанови ВДВС Старокостянтинівського РУЮ Хмельницької області від 21.11.2011р. про закінчення виконавчого провадження провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2011р. по справі №10/5025/1279/11-2, копію рахунку-фактури №СФ-0000022 від 17.04.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000026 від 25.04.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000042 від 14.05.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000050 від 22.05.2008.р, копію рахунку-фактури №СФ-0000057 від 02.06.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000062 від 11.06.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000066 від 19.06.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000070 від 23.06.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000071 від 24.06.2008р., копію рахунку-фактури №СФ-0000092 від 29.08.2008р. Дані клопотання, письмові пояснення та надані документи долучено до матеріалів справи.

Крім того, на адресу суду 06.02.2012 р. позивач надіслав довідку, згідно якої заборгованість відповідача не погашена.  

Відповідач відзиву на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.01.2012р. не виконав, його представник в судове засідання також не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений із направленням ухвали про порушення провадження у справі  від 05.01.2012р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 10.01.2012 р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО" у судове засідання повноважного представника не направила. Заявила клопотання вих.№ 19-4/01 від 19.01.2012р., в якому просить розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи документами з врахуванням ст. 75 ГПК України.

Окрім того, 20.01.2012р. надійшли письмові пояснення по справі за вих.№19-3/01, в яких третя сторона повідомляє, що за Угодою №08/05-11 про заміну кредитора у зобов'язані від 23.05.2011р., ТОВ "ТАТ-АГРО" відступило ТОВ "ТУТ" право вимоги виконання відповідачем грошового зобов'язання, набутого Первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1), ТОВ "ТАТ-АГРО" було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання.

Третя особа посилається на п. 4.3. Угоди, що повідомленням від 26.05.2011р. про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомила відповідача про зазначені вище обставини.

Пунктом 2.2 Угоди №08/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.05.2011р., сторони погодили та визначили також те, що за даною Угодою, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (код ЄДРПОУ 32231612) зобов'язання щодо сплати розміру 3% - річних, інфляційних втрат, котрі можуть бути нараховані новим кредитором у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 29.12.2011р. до Угоди №08/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.05.2011р., де зазначили та уточнили період, за котрий відступається право вимоги від відповідача сум 3% - річних, інфляційних втрат, у зв'язку із чим також підлягає до зміни пункт 2.1. Угоди.

ТОВ "ТАТ-АГРО" позовні вимоги вважає правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, зазначивши, що грошових коштів від відповідача, що є предметом даного судового спору, підприємство не отримувало.

На виконання ухвали суду по справі №22/5025/8/12 від 05.01.2012р. надано копію Витягу із ЄДРПОУ щодо ТОВ „ТАТ-АГРО". Дані клопотання, письмові пояснення та надані документи долучено до матеріалів справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №371449 товариство з обмеженою відповідальністю "ТVТ" зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 12, кв.5, код 37250862.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.09.2011р. по справі №10/5025/1279/11 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТVT" м. Київ до сільськогосподарського підприємства імені Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівський район, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору  ТОВ "ТАТ-АГРО" м. Київ  про стягнення 372639,60 грн. боргу  задоволено.

Так, вказаним рішенням було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО", м. Київ поставило сільськогосподарському підприємству імені Шевченка, с. Вишнопіль Старокостянтинівського району засоби захисту рослин та насіння с/г культур на загальну суму 372639, 60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000022 від 17.04.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000022 від 17.04.2008р. на суму 48391,20 грн., видатковою накладною №РН-0000026 від 25.04.2008р., рахунком-фактурою №СФ-0000026 від 25.04.2008р. на суму 53910,00 грн., довіреністю серії ЯНФ №420873 від 17.04.2008р., виписаною на ім'я Кириленко Л.С.; видатковою накладною №РН-0000042 від 14.05.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000042 від 14.05.2008р. на суму 50964,00 грн., видатковою накладною №РН-0000050 від 22.05.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000050 від 22.05.2008р. на суму 8640,00 грн., довіреністю серії ЯНФ №420874 від 12.05.2008р., виписаною на ім'я Кириленко Л.С.; видатковою накладною №РН-0000057 від 02.06.2008р., рахунком-фактурою №СФ-0000057 від 02.06.2008р. на суму 27000,00 грн., видатковою накладною №РН-0000062 від 11.06.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000062 від 11.06.2008р. на суму 120694,80 грн., видатковою накладною №РН-0000066 від 19.06.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000066 від 19.06.2008р. на суму 25684,80 грн., видатковою накладною №РН-0000070 від 23.06.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000070 від 23.06.2008р. на суму 12678,00 грн., видатковою накладною №РН-0000071 від 24.06.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000071 від 24.06.2008р. на суму 13828,80 грн., видатковою накладною №РН-0000092 від 29.08.2008р. та рахунком-фактурою №СФ-0000092 від 29.08.2008р. та на суму 10848,00 грн. Даний факт не заперечувався представником відповідача.

Крім того, цим рішенням було встановлено, що 23.05.2011р. між ТОВ "ТVT" м. Київ (новий кредитор) та ТОВ "ТАТ-АГРО" (первісний кредитор) укладено договір №08/05-11 про заміну кредитора в зобов'язанні, за яким первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (боржник) грошового зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди. Первісний кредитор визначив, а новий кредитор погодив, що вартість зобов'язання, котре відступається за даною угодою, є вартістю основного зобов'язання боржника, набутого первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, перелік яких наводиться в акті приймання-передачі. Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 372639,60 грн. (п.п. 1.1., 1.2., 2.1).

03.10.2011р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 20.09.2011р. останнім було видано відповідний наказ.

Постановою ВДВС Старокостянтинівського управління юстиції від 08.11.2011р. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №10/5025/1279/11 від 03.10.2011р., виданого господарським судом Хмельницької області, про стягнення 372 639,60 грн. боргу, 3726,40 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою ВДВС Старокостянтинівського управління юстиції від 21.11.2011р. про закінчення виконавчого провадження встановлено, що згідно наказу СГП імені Шевчека від 27.07.2010р. №7 ліквідовується. Головою ліквідаційної комісії призначений Кириленко Леонід  Степанович. Даний факт також підтверджується довідкою із ЄДРПОУ. Таким чином, державним виконавцем на підставі ч.2 ст. 67, п.7 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №10/5025/1279/11 від 03.10.2011р., припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Відповідно до акта державного виконавця від 21.11.2011р. виконавчий документ передано голові ліквідаційної комісії Кириленко Л.С.

Однак, до теперішнього часу боржником (СГП імені Шевченка) грошові кошти стягнуті рішенням суду в сумі 372 639,60 грн. позивачу не перераховані, тому, на думку останнього, зазначена сума вважається простроченою.

Таким чином, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував до сплати відповідачем за період з 30.08.2008р. (дата виникнення обов'язку щодо оплати товару) по 30.12.2011р. (дата подання позовної заяви) інфляційні втрати в розмірі 155 805,19 грн. та три процента річних в розмірі 37 191,52 грн. від простроченої суми 372 639,60 грн. та звернувся до суду з даним позов за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

          Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.09.2011р. по справі №10/5025/1279/11 встановлено, що відповідачу було поставлено товар на загальну суму 372639,60 грн., однак відповідач відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, якою передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, розрахунки за поставлений товар не провів.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими  документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу,  досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

          Згідно з ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного  реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо   стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.07.2011р. сільськогосподарське підприємство імені Шевченка перебуває в стані припинення підприємницької діяльності на підставі рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи. Голова ліквідаційної комісії Кириленко Леонід Степанович.

В абз. 5 п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Голова і члени названої комісії можуть здійснювати представництво відповідного підприємства в господарському суді, але виключно з підстав, передбачених статтею 28 ГПК.

          Частиною 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії  (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому  законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

          За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Звертаючись до суду з позовом, позивач у певній процедурній формі реалізує надану йому статтею 16 Цивільного кодексу України можливість захистити свої цивільні права та інтереси в суді, при цьому судове рішення може породжувати, змінювати чи припиняти права та обов'язки тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства (частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених законом, зокрема, виконанням, здійсненим належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин та враховуючи, що прийняття судового рішення не припиняє виконання грошового зобов'язання, суд приходить до висновку щодо права позивача вимагати застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 14.09.2010 № 36/358, від 16.02.2011 № 17/177-10 та постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10).

Судом встановлено, що сума основного боргу в розмірі 372 639,60 грн. не виплачена відповідачем до даного часу, про що свідчать пояснення позивача, та постанова ДВС від 21.11.2011р. про закінчення виконавчого провадження. Крім того, дане твердження не спростовано самим відповідачем.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем нараховано до сплати відповідачем три процента річних в розмірі 37 191,52 грн. з врахуванням основного боргу в розмірі 372 639,60 грн. за період з 30.08.2008р. по 30.12.2011р. та інфляційні втрати в сумі 155805,19 грн. за період з вересня 2008р. по грудень 2011р. (за виключенням липня-серпня 2008р., липня-серпня 2009р., квітня-липня 2010р., липня-серпня 2011р., оскільки в ці місяці була відсутня інфляція).

При цьому позивач посилається на те, що строк виконання грошового зобов'язання виник у відповідача після прийняття товару або товаророзпорядчих документів на нього (ст. 692 ЦК України), а тому визначив період з моменту останньої поставки товару за видатковою накладною від 29.08.2008р. Суд погоджується з даним твердженням позивача, зважаючи на те, що відносини з купівлі-продажу унормовані главою 54 Цивільного кодексу України. Зокрема частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд відзначає, що ст. 530 ЦК України розміщена в главі 48 цього Кодексу "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер. Тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті. Однак, загальні положення ч.2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права - ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р. по справі №15/5025/1681/11, в постановах Вищого господарського суду України від 14.12.2010 р. по справі №11/165/10, від 12.08.2010 р. №22/225-09-6133).  

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наведений позивачем в позовній заяві, судом приймається до уваги те, що три процента річних з суми боргу 372639,60 грн. за період з 30.08.2008р. по 30.12.2011р. складатимуть 37263,88 грн. (за розрахунком суду), тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 37191,52 грн. (сума яку просить стягнути позивач) підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.09.2010р. по 31.08.2011р. з врахуванням заборгованості в розмірі 372 639,60 грн., судом встановлено в ньому помилку, зокрема, позивачем невірно визначено основну суму боргу в зазначений період. Так, за розрахунком суду у визначений позивачем період інфляційні втрати становлять 130 050,35 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 155805,19 грн. підлягають задоволенню судом частково в сумі 130 050,35 грн., в решті частині в сумі 25754,84 грн. суд відмовляє, оскільки останні заявлено безпідставно з огляду на визначений позивачем період.

          Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 167 241,87 грн., з яких 37191,52  грн. три процента річних, 130050,35 грн. інфляційні втрати.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (86,66%).           

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                               

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТVT" м. Київ до Сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Вишнопіль Старокостянтинівський район за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "ТАТ-АГРО", м. Київ про стягнення 192 996,71 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Вишнопіль, код 32231612) на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТVT" (м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 12, кв.5, код 37250862) 37191,52 грн. (тридцять сім тисяч сто дев'яносто одну гривню 52 коп.) три процента річних, 130050,35 грн. (сто тридцять тисяч п'ятдесят гривень 52 коп.) інфляційних витрат, 3344,83 грн. (три тисячі триста сорок чотири грн. 83 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

        Суддя                                                                                                      С.В. Заверуха

Повне рішення складено та підписано 13.02.2012р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 12, кв.5) (рекоменд.),

3 - відповідачу (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Вишнопіль) (рекоменд.),

4 - третій особі (м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 12, кв.5) (рекоменд.).

             Помічник судді Гураль Л.Л.