КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2012 № 6/140-11
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Корсак ової Г.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Суліма В.В.
При секретарі судового засідання Зайцевій А.І.
за участю представників:
від позивача: Шеремет А.О. - ди ректор
від відповідача:ОСОБА_1 ., ОСОБА_2. - за довіреністю
розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерцій на фірма «Афіна» на рішення г осподарського суду Київсько ї області від 20.12.2011р.
по справі № 6/140-11 (суддя Че рногуз А.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Метафора Транс», м. Вінниця
до Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Комерційн а фірма «Афіна», м. Боярка, Киє во-Святошинський район, Київ ська область
про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою від повідальністю “Метафора Тра нс” звернулося до господарсь кого суду Київської області з позовом до Товариства з обм еженою відповідальністю “Ко мерційна фірма “Афіна” про с тягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відпо відачем своїх зобов' язань з а договором з надання трансп ортно - експедиційних послу г № 21/4 від 04.04.2011р. щодо оплати за на дані послуги пов' язані з пе ревезенням вантажу. В зв' яз ку з чим, позивач просить суд с тягнути з відповідача 54 801,21 грн . заборгованості, з яких: 54 510 грн . - основного бору та 291,21 грн. - 3% річних.
Рішенням господарськ ого суду Київської області в ід 20.12.2011р. позовні вимоги задово лено повністю. Стягнуто з Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Комерційна фірма « Афіна» на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Метафора Транс» 54 510 грн. - осн овного боргу, 291,21 грн. - 3% річних т а 1 411,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Комерційна фірма «Афі на» звернулося до апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою, в якій прос ить рішення господарського с уду Київської області від 20.12.20 11р. по справі № 6/140-11 скасувати, пр ийняти нове рішення, яким в по зові відмовити.
Скаржник вважає, що судом пе ршої інстанції неповно з' яс овані обставини, що мають зна чення для справи, висновки, ви кладені у рішенні, не відпові дають обставинам справи.
На підставі апеляцій ної скарги Товариства з обме женою відповідальністю «Ком ерційна фірма «Афіна» на ріш ення господарського суду Киї вської області від 20.12.2011р., згід но ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським с удом ухвалою від 19.01.2011р. порушен о апеляційне провадження.
Позивач не скористав ся передбаченим статтею 96 ГПК України правом подати письм овий відзив на апеляційну ск аргу, що не перешкоджає перег ляду рішення місцевого госпо дарського суду.
На підставі Розпоряд ження Секретаря палати від 01.0 2.2012р., розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: го ловуючий по справі суддя - К орсакова Г.В., судді - Сулім В .В., Чорногуз М.Г.
В судовому засіданні 01.02.2012р. п редставник відповідача пода в клопотання, в якому просить зупинити провадження у спра ві №6/140-11, обґрунтовуючи клопот ання тим, що 27.01.2012р. господарськ им судом Вінницької області порушено провадження у справ і №7/1/2012/5003 за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Комерційна фірма «Афіна» до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Метафора Тр анс» про визнання недійсними актів здачі-прийняття викон аних робіт №31 від 19.08.2011р., №35 від 31.08 .2011р., №42 від 09.09.2011р., №47 від 19.09.2011р. та ак ту звірки розрахунків від 28.09.20 11р., які є підставою розгляду с прави №6/140-11, в зв' язку з чим, ві дповідач вважає, що розгляд К иївським апеляційним господ арським судом справи №6/140-11 є не можливим до вирішення пов' я заної з нею справи №7/1/2012/5003.
Статтею 79 ГПК України перед бачено, що господарський суд зупиняє провадження у справ і в разі неможливості розгля ду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи , що розглядається іншим судо м.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду , який розглядає справу, встан овлює обставини, що впливают ь на збирання та оцінку доказ ів у даній справі, зокрема, фак ти, що мають преюдиціальне зн ачення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значенн я для даної справи. Неможливі сть розгляду даної справи до вирішення справи іншим судо м полягає в тому, що обставини , які розглядаються іншим суд ом, не можуть бути встановлен і господарським судом самост ійно у даній справі.
Відповідачем в поданому ни м клопотанні не обґрунтовано в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вир ішення справи №7/1/2012/5003 господар ським судом Вінницької облас ті.
Судова колегія не вбачає не можливості розгляду даної сп рави до вирішення справи №7/1/2012 /5003, а відтак вважає відсутніми підстави для задоволення за явленого клопотання.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтрима ли та просили її задовольнит и.
Представник позивача запе речив проти доводів апеляцій ної скарги.
Перевіривши матеріали спр ави, обговоривши доводи апел яційної скарги, заслухавши п ояснення представників стор ін, проаналізувавши на підст аві встановлених фактичних о бставин справи правильність застосування судом першої і нстанції норм законодавства , колегія суддів Київського а пеляційного господарського суду дійшла висновку, що апел яційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступн ого.
Як вбачається з матер іалів справи, 04.04.2011р. між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю “Комерційна фірма “Аф іна” (далі - замовник) та Това риством з обмеженою відповід альністю «Метафора Транс» (д алі - виконавець) було уклад ено договір з надання трансп ортно-експедиційних послуг № 21/4 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) виконавець зобов' язується протягом ст року дії договору за заявкам и замовника виконувати транс портно-експедиційні послуги довіреного йому вантажу до п унктів призначення та у стро ки, зазначені у маршрутному л исті, а замовник - сплатити за транспортно - експедиційні послуги вантажу встановлену плату згідно додатків до цьо го договору.
Відповідно до п. 1.2 дого вору виконавець, який викону є перевезення за цим договор ом є повною матеріально відп овідальною особою і зобов' я зується здійснювати пов' яз ані з перевезенням вантажу з амовника допоміжні (експедиц ійні) послуги.
Сторонами в п. 3.1. догово ру погоджено, що розмір плати за перевезення вантажів, пос луги, пов' язані з перевезен ням, визначаються сторонами згідно протоколу погодження цін за виконані роботи, вказа них у додатку № 1, який є невід' ємною частиною цього договор у.
Відповідно до проток олу погодження цін за викона ні роботи (додаток № 1 до догов ору), вартість послуг за перев езення по місту з експедицій ними послугами - 600 грн. (ванта ж до 1500 кг, пробіг до 150 км, кількі сть місць розвантаження - до 15, кількість районів міста - до 2-х розташованих поруч, час роботи - 6 годин). В разі перев ищення вимог викладених в п. 1 додатку замовник доплачує: з а кожні 100 кг вантажу вище домо вленого (до 2000 кг) - 40 грн., за кож не місце розвантаження 30 грн. без ПДВ, при перевищені пробі гу 1 км. - 3,50 грн. (без ПДВ). Оплата послуг перевезення за місто м: 1 км = 3,50 грн. (без ПДВ).
Договір вступає в сил у з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. (п. 7.1. договір).
Як вказує позивач, відповід ач не здійснив оплату викона них позивачем та прийнятих в ідповідачем робіт, в зв' язк у з чим позивач просить стягн ути з відповідача заборгован ість в сумі 54 510,00 грн. та 291,21 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 173 ГК Україн и господарським визнається з обов'язання, що виникає між су б'єктом господарювання та ін шим учасником (учасниками) ві дносин у сфері господарюванн я з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.
При цьому, відповідно до ч.1 с т.175 ГК України, майново-господ арські зобов' язання, які є о дним із видів господарських зобов' язань, - це цивільно-пр авові зобов'язання, що виника ють між учасниками господарс ьких відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторон а повинна вчинити певну госп одарську дію на користь друг ої сторони або утриматися ві д певної дії, а управнена стор она має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які ви никають між учасниками госпо дарських відносин, регулюють ся ЦК України з урахуванням о собливостей, передбачених ци м Кодексом.
Однією з підстав виникненн я господарського зобов' яза ння, згідно ст. 174 ГК України, є г осподарський договір.
Приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором тр анспортного експедирування одна сторона (експедитор) зоб ов'язується за плату і за раху нок другої сторони (клієнта) в иконати або організувати вик онання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезе нням вантажу.
Договором транспортного е кспедирування може бути вста новлено обов'язок експедитор а організувати перевезення в антажу транспортом і за марш рутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання ек спедитора укласти від свого імені або від імені клієнта д оговір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одер жання вантажу, а також інші зо бов'язання, пов'язані з переве зенням.
Договором транспортного е кспедирування може бути пере дбачено надання додаткових п ослуг, необхідних для достав ки вантажу (перевірка кілько сті та стану вантажу, його зав антаження та вивантаження, с плата мита, зборів і витрат, по кладених на клієнта, зберіга ння вантажу до його одержанн я у пункті призначення, одерж ання необхідних для експорту та імпорту документів, викон ання митних формальностей то що).
Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни "Про транспортно-експе диторську діяльність", за дог овором транспортного експед ирування одна сторона (експе дитор) зобов'язується за плат у і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або органі зувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Кліє нт зобов'язаний у порядку, пер едбаченому договором трансп ортного експедирування, спла тити належну плату експедито ру, а також відшкодувати доку ментально підтверджені витр ати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях ви конання договору транспортн ого експедирування, що встан овлено ст.12 Закону.
Договір є обов'язковим для в иконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Стаття 193 ГК України встанов лює, що суб'єкти господарюван ня та інші учасники господ арських відносин повинні ви конувати господарські зобо в'язання належним чином відп овідно до закону, інших право вих актів, договору, а за відс утності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пе вних умовах звичайно ставлят ься і до виконання господарс ьких договорів застосовую ться відповідні положення Ци вільного кодексу України з у рахуванням особливостей, пер едбачених цим Кодексом.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зо бов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК Укр аїни, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передб ачено, що одностороння відмо ва від зобов' язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.
Частиною 1 статті 530 ЦК Україн и передбачено, що якщо у зобов 'язанні встановлений строк (т ермін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем були надан і автотранспортні послуги по доставці (поверненню) товару на загальну суму 54 510 грн., що пі дтверджується підписаними с торонами та скріпленими їх п ечатками актами здачі-прийня ття виконаних робіт (надання послуг) № 31 від 19.08.2011р., № 35 від 31.08.2011р ., № 42 від 09.09.2011р. та № 47 від 19.09.2011р.
Пунктом 3.2. договору визначе но, що розрахунки між перевіз ником та замовником здійснюю ться шляхом банківського пер еказу на рахунок перевізника за кожний відпрацьований ти ждень протягом 3-х банківськи х днів після надання перевіз ником акту виконаних робіт.
Відповідач, всупереч умов д оговору, надані позивачем по слуги пов' язані з перевезен ням вантажу не оплатив.
Заборгованість відпо відача перед позивачем в роз мірі 54 510,00 грн. підтверджується також актом звірки від 28.09.2011р., я кий підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Скаржник в апеляційн ій скарзі вказує на те, що акти здачі-прийняття виконаних р обіт (надання послуг) № 31 від 19.08. 2011р., № 35 від 31.08.2011р., № 42 від 09.09.2011р. та № 47 від 19.09.2011р., на які посилається і надає позивач та акт звірки від 28.09.2011р., керівник відповіда ча не підписував, на актах від сутні посада та прізвище осі б, що їх підписали, а відбиток печатки неможливо ідентифік увати, як таку, що належить від повідачу. Крім того, скаржник зазначає, що відповідач не мі г застосувати печатку на акт ах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №42 від 09 .09.2011р., №47 від 19.09.2011р. та акті звірки розрахунків від 28.09.2011, оскільки попереднім керівником відпо відача було втрачено печатку ТОВ «Комерційна фірма «Афін а», в підтвердження чого, скар жник надав довідку Шевченків ського районного управління внутрішніх справ м. Києва №59/249 67 від 07.09.2011р.
Відповідно до ч.1 ст.101 Г ПК України у процесі перегля ду справи апеляційний господ арський суд за наявними у спр аві і додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву. Додаткові докази прийма ються судом, якщо заявник обг рунтував неможливість їх под ання суду першої інстанції з причин, що не залежали від ньо го.
Як вбачається з матер іалів справи, відповідач в су ді першої інстанції позовні вимоги не оспорив, відзиву на позов не надав, свого предста вника в засідання суду не нап равив, хоча про час і місце роз гляду справи повідомлявся на лежним чином, що підтверджує ться наявними в матеріалах с прави повідомленнями про вру чення поштового відправленн я.
Скаржник, надаючи до с уду апеляційної інстанції до відку Шевченківського район ного управління внутрішніх с прав м. Києва №59/24967 від 07.09.2011р., не о бгрунтував неможливість її п одання суду першої інстанції , а відтак остання не приймаєт ься апеляційним господарськ им судом.
Як встановлено колег ією суддів та вбачається зі с пірних актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання пос луг) № 31 від 19.08.2011р., № 35 від 31.08.2011р., № 42 в ід 09.09.2011р. та № 47 від 19.09.2011р. (оригіна ли яких були оглянуті в судов ому засіданні) останні скріп лені печаткою відповідача, я ка співпадає з його печаткою , яка міститься на актах здачі -прийняття виконаних робіт (н адання послуг) за договором № 21/4 від 04.04.2011р., а саме: №1 від 15.04.2011р., №3 від 26.04.2011р., №6 від 30.04.2011р., №7 від 03.05.2011р . (залучені до матеріалів спра ви), які відповідачем оплачен і, що підтверджується наявни ми в матеріалах справи банкі вськими виписками по особово му рахунку позивача.
Відповідачем не нада но доказів виготовлення ново ї печатки, а тому доводи скарж ника щодо втрати печатки суд ова колегія до уваги не прийм ає.
Доказів, які б підтвер джували, що спірні акти здачі -прийняття виконаних робіт (н адання послуг) підписані зі с торони відповідача не уповно важеною особою відповідачем не надано.
Таким чином, судова ко легія вважає, що факт виконан ня позивачем робіт з перевез ення вантажу за договором № 21/ 4 від 04.04.2011р. на суму 54 510,00 грн. та при йняття їх відповідачем підтв ерджується матеріалами спра ви та відповідачем не спрост ований.
Стаття 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни встановлює, що доказам и у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господ арський суд у визначеному за коном порядку встановлює ная вність чи відсутність обстав ин, на яких грунтуються вимог и і заперечення сторін, а тако ж інші обставини, які мають зн ачення для правильного виріш ення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Гос подарського процесуального кодексу України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.
Згідно зі ст. 34 Господа рського процесуального коде ксу України господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.
Вимогами статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єк тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись за коном. Ніякі докази не мають д ля господарського суду зазда легідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що обс тавини, на які посилається по зивач як на підставу своїх ви мог, належним чином доведені та належними засобами доказ ування не спростовані, з огля ду на що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 54 510 грн. основного боргу.
Крім того, позивачем заявле но до стягнення 291,21 грн. 3% річних нарахованих на прострочену суму боргу по кожному акту ви конаних робіт окремо.
Згідно зі ст. 610 ЦК Украї ни порушенням зобов'язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов'язання (не належне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Ц К України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зо бов'язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України боржник , який прострочив виконання г рошового зобов'язання, на вим огу кредитора зобов'язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки здійснений позив ачем розрахунок 3% річних відп овідає обставинам справи, ум овам договору та вимогам зак ону, судова колегія погоджує ться з висновком місцевого г осподарського суду щодо задо волення вимоги позивача про стягнення 291,21 грн. 3% річних.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що поз ивачем доведено наявність об ставин, які є підставою позов них вимог, та такі обставини п ідтверджено належними доказ ами, а тому колегія суддів пог оджується з висновком місцев ого господарського суду, що п озовні вимоги є обґрунтовани ми та підлягають задоволенню .
З огляду на зазначене , судова колегія дійшла висно вку, що рішення господарсько го суду Київської області ві д 20.12.2011р. відповідає матеріалам справи та чинному законодав ству, підстав для його зміни ч и скасування не вбачається. А пеляційна скарга є необґрунт ованою та задоволенню не під лягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Г ПК України, Київський апеляц ійний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю «Комерційна фірма «Афіна» на рішення господар ського суду Київської област і від 20.12.2011р. у справі № 6/140-11 залиши ти без задоволення.
2. Рішення господарського су ду Київської області від 20.12.2011р . у справі № 6/140-11 залишити без зм ін.
3. Матеріали справи № 6/140-11 пове рнути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Корсакова Г.В.
Судді Чорногуз М.Г
Сулі м В.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2012 |
Оприлюднено | 17.02.2012 |
Номер документу | 21431849 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Корсакова Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні