42/387
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/387
31.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний завод” м. Херсона
про стягнення боргу, ціна позову 395913,34 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Фінкевич В.Г.,
від відповідача Ковтонюк Ю.А.
СУТЬ СПОРУ :
у листопаді 2011 року Приватне акціонерне товариство “Херсонський нафтопереробний завод” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний завод” і відповідачем укладено договір поставки № ЦХП-14-01010-01 від 31 березня 2010 р., згідно з яким він зобов'язався передати відповідачу дизельне паливо марки Л-0,2-62, а останній –прийняти та оплатити його вартість.
Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгувавши йому станом на 20 липня 2011 р. 395913,34 грн. боргу.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись недопоставку відповідачем йому товару вартістю 156256,31 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 31 березня 2010 р. між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний завод” і відповідачем укладено договір поставки № ЦХП-14-01010-01, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу на умовах FCA (франко-перевізник) станція відправлення дизельне паливо марки Л-0,2-62 в кількості згідно специфікацій, що є невід'ємними його частинами, а останній –прийняти та протягом 80 банківських днів із дати поставки, але не раніше надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної та залізничної накладної, оплатити одержаний товар. Остаточні фінансові взаєморозрахунки передбачено проводити після підписання акту звірки на партію товару, поставлену протягом календарного місяця.
Строк дії договору відповідно до п. 12.2 договору встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2010 р., а в частині взаєморозрахунків –до їх повного виконання.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого договору.
Згідно п. 4.3 договору фактична кількість товару в залізничних цистернах, в яких він поставляється повинна відповідати кількості , яка вказана у залізничній накладній.
Пунктом 4.4 договору визначено, що товар за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється замовником у порядку, передбаченому інструкцією “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України” № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 р., зареєстрованої Міністерством Юстиції України із складанням акту приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП.
Згідно п. 4.5 договору, у випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань (в разі застосування нерівноцінних методів вимірювання), замовник надає постачальнику претензію до якої повинні додаватись документи зазначені в інструкції згідно п. 4.4 договору.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до ст. 29 Правил видачі вантажів, у разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (в тому числі й під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної недостачі, псування або пошкодження згідно з пред'явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо).
При непред'явленні вказаних документів вантаж видається одержувачу після складання комерційного акта з докладним описом стану вантажу або після складання у відповідних випадках акта експертизи.
Специфікацією № 1 від 31 березня 2010 р. сторони погодили поставку позивачем відповідачу протягом 5 календарних днів з моменту надання рознарядок дизельного палива загальною вартістю 300399840 грн.
Як пояснив позивач, на виконання умов спірного договору ним було передано відповідачу дизельне паливо загальною вартістю 313334885,84 грн.
При цьому, як слідує з пояснень відповідача, наявних у матеріалах справи залізничних накладних, актів приймання нафтопродуктів за кількістю №№ б/н від 28 травня 2010 р., 1 від 29 травня 2010 р., 18 від 18 серпня 2010 р., 2 від 19 серпня 2010 р., 57 від 15 вересня 2010 р., 038, 57/1 від 16 вересня 2010 р., 38ом від 24 листопада 2010 р., 38 від 25 листопада 2010 р., комерційних актів №№ 470661/5 від 28 травня 2010 р., 037211/163 від 18 липня 2010 р., 015411/30, 036478/4 від 15 вересня 2010 р., 756621/11 від 24 листопада 2010 р. при одержанні товару на станції призначення було виявлено нестачу у наступних залізничних цистернах:
№ 72854177, в якій замість належних 49326 кг знаходилося 49047 кг, різниця з урахуванням норм природних втрат та похибки при зважуванні становить 279 кг;
№ 74030545 замість 58419 кг –58125 кг, різниця –290 кг;
№ 72814056 замість 49948 кг –49710 кг, різниця –235 кг;
№ 73149924 замість 58475 кг –58031 кг, різниця –444 кг;
№ 73949646 замість 61282 кг –60288 кг, різниця –990 кг.
Згідно з указаними доказами приймання товару за кількістю проводилося відповідачем комісійно після належного надсилання повідомлень на адресу вантажовідправника, призначеного позивачем, про виявлену нестачу і неявки його представника для участі у спільному прийманні вантажу.
Дії відповідача щодо приймання відвантаженого позивачем товару відповідають умовам укладеного між ними договору та вимогам чинного законодавства.
Доводи позивача про неповідомлення його про факт нестачі під час приймання товару є необґрунтованими, оскільки як слідує з наявних документів вантажовідправником проданого ним товару була призначена інша особа, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрространсойл”, повідомлення якої проводилося належним чином.
Вартість відсутнього товару з урахуванням погоджених договором цін становить 156256,57 грн.
Таким чином, загальна вартість переданого позивачем відповідачу на підставі спірного договору товару становить 313178629,27 грн., який згідно з поясненнями сторін, наявним у матеріалах справи актом звірки № 9 станом на 31 грудня 2010 р. відповідачем оплачений у розмірі 312938972,25 грн. до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.
Враховуючи, що товар на суму 156256,57 грн. позивачем відповідачу не переданий, то вимоги про стягнення боргу у цій частині заявлені безпідставно, а у позові з цього приводу відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.
Доказів належної оплати за договором суду не надано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 239657,02 грн. боргу (313178629,27-312938972,25).
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Приватного акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний завод” м. Херсона задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код 19014832) на користь Приватного акціонерного товариства “Херсонський нафтопереробний завод” (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52, код 34785383) 239657,02 грн. боргу, 4793,14 грн. витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2012 |
Оприлюднено | 20.02.2012 |
Номер документу | 21433828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Паламар П.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні