Постанова

від 03.07.2012 по справі 42/387

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 42/387 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаОСОБА_4 дов. від 31.01.2012 р. відповідачаОСОБА_5 дов від 06.04.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постановувід 03.04.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 42/387 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" доДержавного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" простягнення боргу, ціна позову 395913,34 грн. ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Херсонський нафтопереробний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 395913,34 грн. боргу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року (суддя Паламар П.І.), позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" 239657,02 грн. боргу та відповідні судові витрати. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим господарським судом рішенням Приватне акціонерне товариство "Херсонський нафтопереробний завод" звернулось до Київського апеляційного

Доповідач: Волковицька Н.О.

господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою від 03.04.2012 року Київський апеляційний господарський суд (головуючий суддя Дикунська С.А., судді Алданова С.О., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року скасував в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняв в цій частині нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про стягнення 156256,57 грн. боргу задовольнив.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року залишив без змін.

Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та залишити в силі рішення першої інстанції від 30.01.2012 року.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме статті 20, 173, 193, 194, 218 Господарського кодексу України, статті 16, 526, 610, 627-629 Цивільного кодексу України, статті 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 80, 82, 84, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Від Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року, а касаційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 31.03.2010 року між Приватним акціонерним товариством "Херсонський нафтопереробний завод" та Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" укладено договір поставки № ЦХП-14-01010-01, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу дизельне паливо марки Л-0,2-62, а останній -прийняти та оплатити його вартість.

Позивачем на виконання Договору поставлено дизельне паливо в кількості 39 901,56 тон на загальну суму 313 334 885,84 грн. Відповідачем борг оплачено частково в розмірі 312 938 972,25 грн., станом на 20.07.2011 р. його заборгованість становить 395 913,34 грн., в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно наявних в матеріалах справи залізничних накладних, актів приймання нафтопродуктів за кількістю №№ б/н від 28 травня 2010 р., 1 від 29 травня 2010 р., 18 від 18 серпня 2010 р., 2 від 19 серпня 2010 р., 57 від 15 вересня 2010 р., 038, 57/1 від 16 вересня 2010 р., 38ом від 24 листопада 2010 р., 38 від 25 листопада 2010 р., комерційних актів №№ 470661/5 від 28 травня 2010 р., 037211/163 від 18 липня 2010 р., 015411/30, 036478/4 від 15 вересня 2010 р., 756621/11 від 24 листопада 2010 р. при одержанні товару на станції призначення виявлено нестачу в наступних залізничних цистернах: № 72854177, в якій замість належних 49326 кг знаходилося 49047 кг, різниця з врахуванням норм природних втрат та похибки при зважуванні становить 279 кг; № 74030545 замість 58419 кг - 58125 кг, різниця -290 кг; № 72814056 замість 49948 кг -49710 кг, різниця -235 кг; № 73149924 замість 58475 кг -58031 кг, різниця -444 кг; № 73949646 замість 61282 кг -60288 кг, різниця -990 кг. Приймання товару за кількістю проводилось відповідачем комісійно після належного надсилання повідомлень на адресу вантажовідправника, призначеного позивачем - ТОВ "Укрространсойл", виявлену нестачу і неявки його представника для участі в спільному прийманні вантажу.

Вартість відсутнього товару в урахуванням погоджених Договором цін становила 156 256,57 грн. Оскільки товар на цю суму відповідачу не передано, то вимоги про стягнення боргу суд задовольнив частково в сумі 239 657,02 грн.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні 156 256, 57 грн. боргу встановив, що позивачем на виконання договору поставлено відповідачу 38 426,120 тон дизельного палива на загальну суму 313 334 885,84 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами прийому-передачі нафтопродуктів (т.1 а.с.161-224). В кожному акті є відомості про відсутність претензій сторін одна до одної щодо кількості та якості товару.

Також в матеріалах справи є підписані сторонами акти звірки, які не зважаючи на різні суми заборгованості, є доказом заборгованості відповідача, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 156256,57 грн. та відсутність вини позивача у недостачі.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки скасовуючи рішення в частині відмови у задоволенні позову суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно пункту 4.6 договору поставки № ЦХП-14-01010-01 від 31.03.2010 року замовник сплачує постачальнику вартість фактично отриманого товару, яка визначається з урахуванням вимог пунктів 4.1-4.6 договору, зокрема за результатами прийомки товару в порядку, передбаченому Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України" № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, зареєстрованої Міністерством Юстиції України із складанням акта приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП та з урахуванням можливого відхилення у розмірі 3% від кількості товару, зазначеного у рознарядках.

Акти прийомки (а.с.187, 219, 177) на які послався апеляційний суд не відповідають вимогам зазначеної інструкції, а акт стосовно цистерни 73949646 взагалі відсутній в матеріалах справи. При цьому апеляційний суд не спростував висновки місцевого суду з приводу недопоставки вантажу, який підтверджується актами приймання нафтопродуктів за кількістю №№ б/н від 28.05.2010 року, 1 від 29.05.2010 року, 18 від 18.08.2010 року, 2 від 19.08.2010 року, 57 від 15.09.2010 року, 038, 57/1 від 16.09.2010 року, 38 від 24.11.2010 року, 38 від 25.11.2010 року та комерційними актами №№ 470661/5 від 28 травня 2010 р., 037211/163 від 18 липня 2010 р., 015411/30, 036478/4 від 15 вересня 2010 р., 756621/11 від 24 листопада 2010 р.

Одночасно, згідно пункту 5.2.4 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України" у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт. Комерційні акти складені з приводу спірних поставок прийняті судом першої інстанції як належний доказ та не спростовані судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, висновок колегії суддів апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення 156256,57 грн. вартості недоставленого вантажу є необгрунтованими та такими, що суперечить матеріалам справи та фактичним обставинам, встановленими судом першої інстанції, а відтак постанова апеляційного суду від 03.04.2012 року в цій частині підлягає скасуванню. В решті постанова та рішення від 30.01.2012 року підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року у справі № 42/387 господарського суду міста Києва скасувати в частині стягнення 156256,57 грн. боргу та 1562,57 грн. судового збору, а рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині залишити без змін.

В решті рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач